Правильний психофізичний режим.

Правильне харчування.

Лікування загальне- всього організму. Індивідуальний підбір і призначення гомеопатичних ліків. Для прикладу описання препарату

Біопунктура

Біопунктура - це метод введення гомеопатичних препаратів в біологічно активні точки. Введення здійснюється за допомогою ін'єкції в спеціальні точки вздовж хребта в проблемних для дисків зонах. Метод майже безболісний, тому що використовуються дуже тонкі, косметологічні голочки.

Дана процедура сприяє стимуляції регенеративних процесів в в навколохребцевих тканинах (зв'язках, м'язах, суглобах і т.п.). Найкращу ефективність біопунктура показує при застосуванні в комплексі з іншими методами.

Лікувальні ефекти препаратів, що застосовуються при біопунктурі:

— знеболюючий

— протизапальний

— протинабряковий

— спазмолітичний

— розслабляючий

— регенеруючий (відновлюючий)

 

 

Озонотерапія.

Методика озонотерапії включає в себе чергування паравертебрального (навколо хребта) введення озоно-кисневої суміші та процедур внутрішньовенного крапельного введення озонованого фізіологічного розчину.

Озонотерапія - один із сучасних немедикаментозних методів лікування, що дозволяють зняти біль і запалення, поліпшити живлення і прискорити відновлення уражених структур. Ці ефекти досягаються за рахунок:

зниження синтезу речовин, що викликають запалення і біль;

збільшення кровопостачання уражених тканин, а значить поліпшення їх харчування та постачання киснем; поліпшення відтоку "відпрацьованих продуктів", які викликають "закислення" тканин, подразнення нервових закінчень, викликаючи біль; зниження активності ферментів, що руйнують хрящ.

 

Поєднання кількох методів біологічної медицини значно доповнює одне одного і підсилює та пришвидшує досягнення результату лікування, діючи на всі ланки патогенезу захворювання і при цьому не маючи побічної дії.

 

 

 

 

 

 

Біль у хребті -

Болі в хребті відносяться до числа найбільш поширених клінічних порушень. Зміни, здатні викликати больовий синдром, вельми різноманітні. У більшості випадків точно ідентифікувати механізм його виникнення не представляється можливим.

Хребет - найголовніша частина нашого тіла. Він допомагає нам пересуватися, вільно повертати голову і тулуб окремо один від одного, рухати руками. Хребет - стовбур, що несе на собі весь організм.

Правильно виконувати такі важливі функції хребта дозволяє його будова. Основним поняттям є хребетно-руховий сегмент - з'єднання двох суміжних хребців, які взаємодіють за допомогою диска, міжхребцевих суглобів, зв'язкового апарату і м'язів.

Варто тільки одному з складових з якої-небудь причини вийти з ладу, порушується робота всього хребта. На початковій стадії всіх захворювань хребта людина відчуває дискомфорт і відчуває біль.

При яких захворюваннях виникає Біль у хребті:

Біль у хребті - клінічний синдром, обумовлений безліччю причин.

Найчастішою причиною болю в хребті є дистрофічні ураження хребта:

· Остеохондроз з ураженням міжхребцевих дисків та прилеглих до них поверхонь тіл хребців;

· Спондильоз, виявляється артрозом дугоотросчастих та / або фасеточних суглобів;

· Спондиліт.

· Остеохондроз. Термін "остеохондроз" означає дистрофічний процес суглобового хряща і підлягає до кісткової тканини. Остеохондрозу піддаються всі відділи хребта, але більшою мірою патологічний процес виражений, як правило, в нижньо-шийному, верхньо-грудному і нижньо-поперековому відділах хребта. Особливістю остеохондрозу є широта його поширення - дегенеративно-дистрофічні ураження хребта до 40 років виявляється практично у всіх людей.

Початковим проявом остеохондрозу є біль в ураженому відділі хребта. Біль може бути або сталою, за типом люмбалгії (тривалі болі в попереково-крижовій області), або носити характер прострілу - люмбаго. У подальшому в міру прогресування патологічного процесу спостерігається перевага болю в тому чи іншому відділі хребта. Характерне посилення болю при фізичних навантаженнях, тривалому нерухомому або малорухомому положенні, знаходженні в незручній позі, відчутті дискомфорту. Подальший розвиток остеохондрозу може призводити до вираженої деформації хребта за типом кіфозу, лордозу або сколіозу.

Для остеохондрозу типові численні і різноманітні неврологічні порушення, вираженість яких залежить від стадії захворювання (загострення або ремісія).

При неускладненому перебігу остеохондрозу спостерігаються періоди досить тривалої ремісії, коли симптоми хвороби не виражені. Для гострої стадії характерна поява гострого болю у відповідному відділі хребта з наступною іррадіацією в руку, поперек або ногу.

· Люмбаго виникає при незручному або різкому русі, підніманні важкого і супроводжується раптової болем типу "прострілу", що триває протягом декількох хвилин або секунд, або "рве" і пульсуючим болем відбивається у хребті, що підсилюється при кашлі та чханні. Люмбаго викликає обмеження рухливості в поперековому відділі хребта, "знеболюючу" позу, сплощення лордозу чи кіфозу. Сухожильні рефлекси збережені, чутливість не порушена. Біль у хребті триває від кількох годин до кількох діб.

· Люмбалгія виникає після значного фізичного навантаження, тривалої незручної пози, переохолодження. Клінічно супроводжується тупий ниючий біль у хребті, що підсилюється при зміні положення тіла (згинанні, сидінні, ходьбі). Біль може поширюватися на сідницю й ногу. Зміни статики виражені в меншому ступені, ніж при люмбаго. Рухи в поперековому відділі утруднені, але обмеження незначно. Визначається болючість при прощупуванні остистих відростків і міжостистих зв'язок на рівні ураження. При нахилі назад біль зникає, при нахилі вперед відзначається різке напруження м'язів спини. Колінні рефлекси і рефлекси з п'яткових сухожиль збережені. Процес часто носить підгостру або хронічну форму.

· Міжхребетні грижа диска - це розрив диска хребта від перевантаження, порушення його живлення або травми. У результаті розриву зовнішнього фіброзного кільця міжхребцевого диска в хребетний канал випинається його внутрішній вміст (пульпозне ядро, що представляє собою драглисту масу діаметром 2 - 2,5 см, оточеного щільним хрящовим кільцем). Випнута частина диска може ущемити нерви і судини спинного мозку, що проявляється болем у хребті та іншими порушеннями.

· Нестабільність хребта представляє собою патологічну рухливість в хребетному сегменті. Це може бути або збільшення амплітуди нормальних рухів, або виникнення нехарактерних для норми нових ступенів свободи рухів.

Основним симптомом захворювання хребта та суглобів є біль у хребті або дискомфорт в шиї. У шийному відділі хребта у хворих з нестабільністю в атлантоокціпітальному зчленуванні іррітативний біль може носити періодичний характер і посилюватися після фізичного навантаження. Біль є причиною хронічної рефлекторної напруги шийних м'язів. У дітей нестабільність є причиною розвитку гострої кривошиї. На початку захворювання є підвищений тонус паравертебральних м'язів, що призводить до їх перевтоми. У м'язах відбуваються порушення мікроциркуляції, розвиток гіпотрофії і зниження тонусу.

З'являється відчуття невпевненості при рухах в шиї. Порушується здатність витримувати звичайне навантаження. Виникає необхідність у засобах додаткової іммобілізації шиї аж до підтримки голови руками.

До більш рідкісних причин болю в хребті відносяться:

· Вроджені дефекти хребта, які у різній кількості хребців, найчастіше в поперековому відділі.

Мова може йти або про зайві поперекові хребці (I крижовий хребець перетворюється на VI поперековий, так звана люмбалізація крижового відділу хребта) або про їх нестачі (V поперековий хребець перетворюється в I крижовий - сакралізація);

· Спонділоліз і спондилолістез - мова йде про дефект міжсуставної частини дужки хребця, який у разі повного роз'єднання дужок (спонділоліз) і двосторонньої локалізації може призвести до зсуву тіла пошкодженого хребця вперед (спондилолістез);

· Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бехтерева) - хворобливе запалення хребта, що починається в крижово-поперекових суглобах;

· Остеопороз буває причиною болю в хребті у жінок (під час місячних) і у літніх людей. Тіла хребців при цьому захворюванні мають знижену щільність кісткової тканини, у зв'язку з чим при наявності тиску відбувається їх деформація до клиноподібної форми або до форми так званого риб'ячого хребця (збільшені ямки на верхніх і нижніх поверхнях тіл хребців);

· Болі в хребті можуть викликатися і пухлинними процесами. Найчастіше ними бувають метастази пухлин органів грудної клітини, в тому числі легень, передміхурової і щитовидної залоз, нирок;

· Інфекційне ураження хребта (найчастіше стафілококової природи), пов'язане з потраплянням у кров і перенесенням інфекційного агента з вогнища в легенях або сечостатевих органах. Ще однією інфекцією, яка вражала хребет, особливо в попередні роки, є туберкульоз;

· Болі в хребті, викликані захворюванням внутрішніх органів. У жінок це найчастіше гінекологічні захворювання - зміни положення матки, кісти, запалення і пухлини яєчників.

· Захворювання простати, інфікування сечовивідних каналів і камені в сечовому міхурі можуть також бути причинами болю в спині;

· В деяких випадках болі в спині є наслідком психосоматичної реакції, що означає, що деякі хворі переносять свою депресію, нервові стреси, неврози в область хребта і відчувають їх там у вигляді болю. У цих випадках болі в хребті можуть бути результатом психологічних захисних реакцій, пов'язаних з підвищеним м'язовим навантаженням. Біль у свою чергу підсилює депресивний і невротичний стан, і загальна ситуація ще більше погіршується, труднощі закріплюються і стають хронічними.

 

 

Протипоказання до масажу.

Здавалося б, що може бути нешкідливіше масажу, але не так все просто. Це лікувальна процедура, а як і у більшості інших процедур, протипоказання до масажу також є. Розглянемо в яких випадках не рекомендується робити масаж:

Абсолютні протипоказання до масажу:

Доброякісні та злоякісні пухлини різної локалізації, гангрена, остеомієліти, трофічні виразки, хвороби крові. А також ангиит, атеросклероз периферичних судин, тромбангіїт у поєднанні з артеріосклерозом мозкових судин, що супроводжуються церебральними кризами, аневризми судин, аорти, серця, тромбози, тромбофлебіти, недостатність кровообігу третього ступеня, пороки клапанів серця в стадії декомпенсації і аортальні вади з переважанням стенозу аорти, гостра ішемія міокарда, що виникає раптово, виражений склероз мозкових судин з схильністю до тромбозів і крововиливів, бронхоектатична хвороба в стадії тканинного розпаду, легенево-серцева недостатність третього ступеня, гостра серцево-судинна недостатність, набряк легкого, ниркова і печінкова недостатність, активні форми туберкульозу, венеричні захворювання, психічні захворювання з надмірним збудженням, значно зміненою психікою.

Тимчасові протипоказання до масажу:

Різні захворювання шкіри, нігтів, волосистої частини голови інфекційної, грибкової і нез'ясованої етіології, різні шкірні висипання, островоспалітельние ураження шкіри, гнійні процеси, запалення лімфатичних вузлів, судин, Кровоизлияния, кровотечі (носове, кишкових шляхів, маткові), захворювання вегетативної нервової системи в період загострення, алергічні захворювання, гострі гарячкові стани, висока температура тіла, гострі запальні процеси, період гостроти гіпертонічного або гіпотонічного кризів, нудота, блювота, болі в серці, гострі респіраторні захворювання протягом двох-п'яти днів після них, загальні важкі стани при різних захворюваннях І травмах, алкогольне сп'яніння.

 

Локальні протипоказання до масажу:

Бородавки, пошкодження, подразнення шкіри, садна і тріщини; псоріаз, нейродерміти, екземи. (Місце пухлини не масажується навіть після проходження гострого періоду), локальне збільшення і болючість лімфатичних вузлів, значне варикозне розширення вен з трофічними порушеннями, мастопатія. Поперекова зона і живіт - кіста яєчника, ендометеаз, фідрома, болючість при пальпації живота (при різних захворюваннях), захворювання органів черевної порожнини з схильністю до кровотечі, після кровотеч у зв'язку з виразковою хворобою, а також викликаних захворюваннями жіночої статевої сфери і травмою, менструація, вагітність. У жінок - два місяці протягом післяпологового і послеабортного періоду.

 

Цікаві факти про масаж

 

1. При легкому погладжуванні людина відчуває розслабленість і комфорт. Саме на цьому і базується основний ефект масажу. Мало кому відомо, що якщо легко торкнутися кисті руки, то у людини знизиться тиск, трохи сповільнитися серцевий ритм. Доведено, що такий рух надає людині почуття спокою.

2. Навіть найбільші ссавці на Землі – кити-горбачі – отримують задоволення від масажу. Довжина цих тварин досягає 19 метрів, а вага може доходити до 53 тонн. Але вони можуть протягом кількох годин тримати голову поза водою і дозволяти гладити себе.

3. Китайці та індуси першими описали основні прийоми масажу. Знаменита книга кун-фу датується 3 тисячоліттям до н.е. і в ній описуються не тільки різні вправи, а й прийоми масажу, що застосовуються при ревматизмі, вивихах, спазмах м’язів тощо. У ті далекі часи масаж довіряли робити тільки священнослужителям.

4. Масаж рекомендується робити відразу після інтенсивної силового тренування. При цьому людський організм виділяє азотистих речовин більше на 15%. Такий метод здатний прискорити виведення молочної кислоти, яка накопичується в м’язах після важкої фізичної навантаження.

5. Проводилися дослідження, результати яких показали, що масаж здатний стимулювати зростання у немовлят. Така процедура дуже актуальна для недоношених дітей. В експерименті брали участь дві групи недоношених немовлят. Одним дітям регулярно робили масаж, а іншим – ні. Діти з першої групи набрали вагу вполовину більше, ніж діти, що не відвідували сеанси масажу.

6. Не так давно масаж стали робити не тільки людям, а й тваринам. Австралійськими вченими була розроблена спеціальна свинарська програма, при якій необхідно було періодично масажувати спини поросятам. Такий метод допоміг прискорити зростання свинопоголів’я на 30%.

7. Як відомо, масаж застосовується не тільки з метою розслабляючого ефекту, але і в лікувальних цілях. Масаж здатний поліпшити дихання не тільки у дітей, але у людей, що страждають астмою. Лікувальний масаж допомагає зняти постійні головні болі, знімає напругу в тілі і знижує стрес.

8. Якщо робити масаж до початку активної силового тренування, це допоможе поліпшити газообмін на 10-20%. Після фізичних занять рівень може зрости більш ніж у два рази.

9. Масаж здатний стимулювати сечовиділення, яке триває протягом доби після проведення сеансу масажу.

10. А ось масаж голови здатний не тільки зняти напругу, але і стимулює ріст волосся. На жаль, поки не доведена ефективність масажу проти облисіння.

 

Як правильно робити масаж спини - основні техніки

 

Масаж можна робити не тільки в салоні, але і вдома. Щоб зрозуміти, як робити масаж спини, корисно освоїти основні його методи та принципи. Всі рухи при обробці спини повинні бути по ходу струму лімфи:   1. Починають і закінчують сеанс розслабляючими поверхневими погладжуваннями; - Від попереку до пахових лімфатичних вузлів; - Від нижнього грудного відділу до пахв; - Від верхнього грудного відділу до надключичним лімфатичних вузлів.   2. Техніка класичного масажу включає в себе поверхневі (погладжування, розтирання, безперервна вібрація) і глибокі прийоми (розминання, вижимання). Крім загальних правил, є ще специфічні рекомендації та методики, які можуть навчити, як правильно робити масаж спини і окремих м'язових груп.

Техніка масажу

Массируемий лежить на животі, руки витягнуті уздовж тулуба злегка зігнуті в ліктях, під головою маленька плоска подушечка. Якщо масаж в положенні лежачи на животі неможливо виконати, його можна зробити в положенні хворого лежачи на боці.

 

Погладжування

Спочатку застосовують широке поверхневе погладжування. Потім глибоке прасування тильною стороною кисті від гребенів клубових кісток, піднімаються вгору до ключиць. Досягнувши надключичних ямок, плавно повертаються до крижів.

 

Долоні відсувають на деяку відстань від хребта і виконують руху вгору у напрямку до пахвових западин. Повертаються тим же рухом до пахових складках. Масажними рухами потрібно обробити всю спину. На бічних поверхнях виконують обхвачує погладжування.

 

Вижимання
Більш глибокий прийом - вижимання виконують по ходу струму лімфи. Він виконується повільно. Впливають не тільки на шкіру, але і на більш глибокий шар. Для кращого ефекту вижимання виконують з обтяженням. Для цього одна рука накладається на іншу. Починають з обробки довгих м'язів спини. Поступово переходять на найширші м'язи. Прийом виконується за трьома лініями.

 

Розтирання
Перед тим як приступити до глибокій обробці, готують м'язи, виконуючи розтирання. Прийом виконується зі зміщенням шкіри. На довгих м'язах розтирання починають від крижів. Напівкружними рухами обробляють область остистих відростків вгору до шиї. Дійшовши до лінії росту волосся, зворотним рухом повертаються до крижів. Прийом можна виконати 5-6 разів.
На найширших м'язах спини можна виконати пиляння двома руками або здійснити прийом ліктьової поверхнею кисті. Починають з області попереку. Можна виконати прийом розставленими фалангами пальців.

 

На бічних поверхнях застосовують «перетинання». Виконується воно променевими поверхнями обох кистей. Починають рух від області тазу до пахвових западин.
Розтирання міжреберних проміжків виконується від хребетного стовпа в сторони. Застосовують прямолінійне розтирання розставленими граблеобразно пальцями однієї або двома руками. Можна виконати прийом поперемінно.

 

Для того щоб розтерти внутрішній край лопатки, руку пацієнта закладають за спину, лікоть опускають. Однією рукою треба підняти надпліччя, а другий виконати розтирання. На ділянці між лопаткою і хребетним стовпом можна виконати прийом подушечками або гребенями пальців.
Закінчують загальними широкими розтираннями всій поверхні спини. Як правило, його виконують обома руками. Обов'язково зробити кілька погладжувань.

 

Розминання
Для найбільшого зусилля під час виконання розминання одну руку кладуть на іншу. Починають з обробки довгих м'язів. Залежно від призначення масажу на цій області можна проводити такі види розминання:
• Великим пальцем однієї руки. Палець притискає м'яз до кістки і здійснює обертальні рухи вгору по паравертебральним зонам.
• Обома руками. Виконується поперемінно великими пальцями по обидва боки хребта.
• Подушечками чотирьох пальців колоподібними рухами.
• фаланг пальців колоподібними рухами.

 

Обробивши довгі м'язи, починають розминати найширші. Руху від гребеня клубової кістки до пахвових западин. М'яз під час виконання прийомів захоплюється, відтягується і масажується круговими рухами.
Для того щоб виконати розминання м'язів лопатки, слід одну руку покласти під плечовий суглоб і трохи його підняти. Правильний масаж включає обробку плечового суглоба. Проводиться розтирання колоподібними рухами по задній, передній і середній поверхні суглоба.

Закінчення сеансу
Закінчують масаж для спини прийомами вібрації. Застосовуються енергійні ударні руху долонній поверхнею або кулаками по всій поверхні спини. Можна виконати «рубленіє» ліктьовими краями кисті. Виконувати його слід уздовж м'язових волокон.

 

Після ударних прийомів проводять вібраційне погладжування. Закінчують масаж загальними широкими погладжуваннями всій поверхні спини.
Класичний масаж спини зазвичай за часом займає близько 20 міну. Половина цього часу приділяється розминці.
Масаж в домашніх умовах
Виконуючи масаж в домашніх умовах, приготуйте робоче місце. Поверхня повинна бути рівною, твердою і стійкою. Можна проводити процедуру на підлозі. Під гомілковостопними суглобами повинен бути невеликий валик або подушка. Під головою плоска подушка. Можна попросити пацієнта покласти кисті рук під голову.

 

У кімнаті повинно бути досить тепло. Інакше ви не досягнете нормального розслаблення пацієнта. Масаж краще всього виконувати, використовуючи спеціальні засоби.
Слід дотримуватися загальних правил для класичного масажу.
1. Правильно робити масаж спини треба, застосовуючи на перших сеансах легкі щадні прийоми.
2. Під час сеансу виконуються прийоми, які впливають поверхнево на тканині, потім переходять до більш глибоких прийомам.
3. Не слід застосовувати ударні прийоми в області проекції нирок.
4. В області проекції серця виконують щадні ударні прийоми.
5. Закінчують сеанс заспокійливими поверхневими прийомами.

Не рекомендовано виконувати в домашніх умовах маніпуляції на хребті.