Гігієнічні вимоги до режиму дня.

У поняття добовий режим входить тривалість, організація та розподіл впродовж доби усіх видів діяльності, відпочинку та прийомів їжі. Важливе гігієнічне значення має раціональний режим дітей та підлітків, який передбачає: різні види діяльності у відповідні проміжки часу; чергування праці та відпочинку, у тому числі на свіжому повітрі; якісне регулярне харчування, повноцінний сон.

Прокидатися, виконувати ранкову гігієнічну гімнастику, приймати їжу та лягати спати бажано в одні і ті ж години, через кожні 45 хвилин роботи – робити 5-10 хвилинні перерви. Час перегляду телевізійних передач, роботи за комп’ютером має бути обмежений 1-2 до 3-х годин.

Важливим є сон. Його тривалість для дітей молодшого шкільного віку має бути не менше 10–11 годин, для дітей середнього шкільного віку - 9–10 годин, для підлітків - 8–9 годин.

Формування людини на всіх етапах його еволюції відбувається у нерозривному зв’язку з активною м’язовою діяльністю. Рух є засобом пізнання оточуючого світу, задоволення біологічних потреб організму, рух – ознака життя, без нього неможливе існування людини. Загальна величина рухів за певний відрізок часу (годину, добу) об’єднується в поняття рухова активність (РА). РА – загальна сума рухів, які виконуються людиною впродовж життя. РА дітей та підлітків умовно поділяється на: РА в процесі ФВ та під час навчання; РА у процесі суспільно-корисної трудової діяльності; РА у вільний час.

Науковцями визначено, що при великих фізичних навантаженнях під час тренувань (10-12 тис. локомоцій за годину) довільна рухова активність у вільний час зменшується (200-300 тис.); при невисокому тренувальному навантаженні самостійна активність зростала (6-8 тис.); загальна рухова активність і у 1, і у 2 випадку залишалася однаковою та складала 29 тис.

Біологічну потребу організму дитини в рухах називають кінезофілією. Для вирішення питання про її вікові зміни проводять спостереження за дітьми різного віку під час довільного режиму рухової активності. Дослідження вказують, що середньодобова рухова активність, яка обчислюється кількістю кроків та обсягом виконаної роботи під час ходьби, з віком зростає. Якщо у хлопців 8-9 років вона складає 21 тис. кроків, то 10-11 річні – 24 тис. локомоцій, 14-15 років – 28 тис. локомоцій.

Раціональне харчування дітей і підлітків залежить від вікових особливостей. Воно має бути чотириразовим: для тих, хто навчається у першу зміну – перший сніданок – 20%, другий – 20%, обід – 35%, вечеря -25%. Для тих, хто навчається у другу зміну – сніданок - 20%, обід -35%, підвечірок – 20%, вечеря – 25%.

У дітей та підлітків порівняно з дорослими спостерігається більші величини енергетичних витрат. Це пов’язано із більшою інтенсивністю обмінних процесів, значною руховою активністю та підвищеною тепловіддачею.

Діти та підлітки потребують підвищеного вмісту в хар­човому раціоні білків і жирів Найціннішими для них є жири, що містяться у молоці та молокопродуктах. Не слід допуска­ти надмірного вживання жирів, бо це може призвести до ожиріння.

Вуглеводи забезпечують енергетичну потребу молодого організму але надмірне їх вживання неприпустиме, тому що вони пригнічують дію системи травлення і погіршують апетит.

У харчовому раціоні дітей має бути більшою ніж у дорослих кількість мінеральних речовин, таких як солі кальцію та фосфо­ру Так, у молодшому шкільному віці добова потреба кальцію становить 1100 мг, фосфору — 1650, а у підлітків — 1800 мг

Діти та підлітки особливо потребують вітамінів, що порівняно в першу чергу з інтенсивним розвитком організму та характером обмінних процесів. Проте надмірне вживання синтетичних вітамінів може спричинити шкоду здоров’ю, викликати серйозні порушення в організмі.

Їжа дітей повинна містити різноманітні продукти, особливо ті, що мають високу біологічну цінність: м'ясо, рибу, яйця, крупи.

Важливого значення мають умови прийому їжі: їсти повільно, добре пережовувати, що полегшує процес травлення. Читати, розмовляти під час прийому їжі не можна.