Сучасні принципи управління і методологія їх розроблення

Світовий економічний розвиток вступив у нову ста­дію — постіндустріальну, яка має свої особливості і пе­редбачає нове бачення процесів, що потребують управ­лінських дій. Головна увага в управлінні спрямовується на людей як носіїв інтелекту. Менеджмент зосереджує свої зусилля на тому, щоб навчити працівників спільно діяти і тим самим досягти синергізму в роботі; передбачає чесність і довіру в ділових відносинах — етику в бізнесі оголошено золотим прави­лом; прагне сформувати таку організаційну культуру, яка б стимулювала саморозвиток працівників і їх ба­жання бути рівноправними членами організації.

З огляду на це найважливішими стають ті принци­пи, які дають змогу повністю розкрити потенціал люди­ни і спрямувати його на користь організації:

- розвиток творчих здібностей персоналу;

- залучення співробітників до розроблення управ­лінських рішень;

- опора на систему гнучкого лідерства серед персо­налу та особисті контакти працівників із зовнішнім ото­ченням;

- використання таких методів співпраці з людьми, які забезпечують їх задоволення роботою;

- постійна і цілеспрямована підтримка індивіду­альної ініціативи працівників фірми і організацій, які з нею співпрацюють;

- чесність і довіра в ділових відносинах;

- орієнтація на високі стандарти роботи і прагнен­ня до нововведень;

- обов'язкове визначення розміру внеску праців­ника у загальні результати;

- орієнтація на перспективу розвитку;

- опора на загальнолюдські цінності та соціальну відповідальність бізнесу перед людьми та суспільством загалом.

Формування принципів управління здійснюється за певною методологією, яка полягає в:

- оцінюванні середовища, в якому працює органі­зація (економічні, науково-технологічні, інституціональні аспекти, стан конкуренції і форми конкурентної боротьби, вид і структура ринку, існуючі способи фор­мування споживацьких преференцій тощо);

- визначенні місії організації, її цілей і завдань;

- виділенні «ключових компетенцій» організації, які формують потенціал, необхідний для здійснення її місії (ринкові можливості, технічне лідерство тощо), що дасть змогу визначити, у якій сфері слід удосконалюва­тися, щоб зберегти лідерство;

- формулюванні принципів, які мають стати осно­вою системи управління, категоріями, зрозумілими всім працівникам організації;

- доведенні принципів управління до всього персо­налу;

постійному вдосконаленні й оновленні принципів управління відповідно до вимог часу.

Так, для малого підприємства, яке має на меті пра­цювати на локальному ринку (сфера індивідуальних послуг, зокрема), актуальними є такі принципи:

- пріоритет споживача (надійне обслуговування, зручність, швидкість);

- висока якість роботи;

- доступні ціни;

- наслідування лідерів;

- ототожнювання співробітників із фірмою: кожен працівник — це «людина фірми»;

- постійний пошук альтернативних варіантів ді­яльності фірми;

- застосування новітніх способів стимулювання праці;

- здійснення програм довготривалого професійного розвитку ключових працівників;

- опора на особисті контакти працівників із зов­нішнім середовищем;

- постійна і цілеспрямована підтримка індивіду­альної ініціативи працівників фірми.

Для компанії, що планує опанувати національний ринок, ключовими можуть бути такі принципи:

- високі стандарти діяльності;

- орієнтація на перспективу розвитку (розширення сфери бізнесу, підвищення стандартів діяльності);

- загострена відповідальність кожного за результа­ти справи фірми;

опора на реальність ринкових ситуацій;

- децентралізація управління фірмою і зростання числа співробітників, що залучаються до розробки уп­равлінських рішень;

- розширення і поглиблення зв'язків фірми із зов­нішнім оточенням;

- орієнтація на лідерів;

- підвищення готовності кожного до інновацій, ди­намічного оновлення продукції;

- застосування новітніх способів стимулювання праці, в тому числі через задоволення потреб у визнанні та успіху;

- створення корпоративної організаційної культу­ри менеджменту, що ґрунтується на спільних інтересах і загальнолюдських цінностях, партнерстві, співробіт­ництві і взаємній вигоді;

- соціальна відповідальність перед суспільством за результати своєї діяльності.

Компанії, які прагнуть вийти на зовнішній ринок, повинні керуватися, крім означених вище, такими принципами:

- концентрація зусиль на ключових напрямах ді­яльності;

- ретельне обґрунтування кожного кроку з ураху­ванням особливостей міжнародного ринку;

- не тільки вивчення, а й формування споживаць­ких преференцій;

- орієнтація діяльності на загальнолюдські інтереси;

- дотримання етики бізнесу.

Отже, актуальність принципів підприємства визна­чається цілями організації та зовнішнім середовищем. У своїй сукупності вони мають створити струнку систе­му правил, яка зумовить високу ефективність менед­жменту.