Гендерний аналіз характеристик взаємин батьків та виявити результативність впливів на виховання дитини.

Найпершим фактором будь-якого впливу на дитину з моменту народження є, звісно, батьки. Процес ґендерної соціалізації теж починається з них. Ті норми статево-рольової поведінки, що ми використовуємо вже в свідомому віці були привиті нам з дитинства, саме цими нормами і визначаться феномен ґендерно-рольової ідентифікації. Потрібно відмітити, що набуваючи тих чи інших рис ґендерної ідентифікації, ми підпадаємо під ті чи інші ґендерні стереотипи, що впливають на нашу роботу, сімейні стосунки та інші аспекти повсякденного життя. Ґендерні стереотипи прийняті всіма членами суспільства, тому що, незважаючи на те, що на рівні свідомості ми від них відмовляємося, ми як і раніше чинимо відповідно до них і бачимо, як інші люди роблять теж саме в повсякденному житті, в якій чоловікам і жінкам відводяться нерівні ролі і статус. Точно так ґендерні стереотипи тиражуються у засобах масової інформації, і неправильні уявлення все ж проникають у наші судження і думки, хоча ми цього не усвідомлюємо. В результаті вважається, що чоловіки і жінки мають стереотипні риси. Навіть коли об'єктивні факти йдуть в розріз із загальноприйнятою думкою, ми як і раніше вважаємо його правильним.

Оскільки стереотипи стають якщо не явними, то непрямими цінностями, чоловіки і жінки намагаються культивувати в собі стереотипні риси. Цей тиск, який підштовхує до бажаної поведінки, підкріплюються ще й тиском нерівного статусу чоловіків і жінок і тиском очікувань спостерігачів. Насправді люди намагаються підтримувати такий образ "Я", щоб він був соціально бажаним і в той же час відповідав їхній думці про самих себе. Незважаючи на те, що зазначені мотиви можуть вступати в конфлікт, вони спільно сприяють ґендерно-стереотипній поведінці, таким чином, створюючи ще один доказ "істинності" стереотипів і ще одне справджене пророцтво. Оскільки стереотипи є цінностями, то як чоловіки, так і жінки поводяться на людях більш стереотипно, ніж без свідків. Проблема, створювана стереотипами і пророцтвами, що самі справджуються полягає в тому, що вони змушують нас вірити в стереотипні думки навіть тоді, коли стереотипні риси насправді не існують. Перцепції і дії людей обумовлені їх обізнаністю про соціальні очікуваннях і практиках, які в той же час визначаються їх поведінкою. [3] Незважаючи на те що, на усвідомлюваному рівні ми віримо в рівність статей, традиційні стереотипи в закодованій формі зберігаються в інформаційних структурах або схемах, які не усвідомлюються нами і автоматично керують сприйняттям, інтерпретаціями, судженнями, спогадами і ставленням до чоловіків і жінок. Згідно стереотипів чоловіки описуються компетентними і володіють якостями, необхідними для того, щоб стояти при владі, а жінки - як чутливі і чуйні, вважається також, що представникам кожної статі бракує якостей, типових для представників протилежної статі. Ми схильні помічати й запам'ятовувати ту інформацію і робити такі висновки, які узгоджуються з нашими схемами; ми вважаємо таку інформацію більш актуальною, цінною що заслуговує більшої довіри. По-перше, ми "бачимо", ніби чоловіки і жінки мають стереотипні риси, незалежно від реального стану речей, і, таким чином, помилково подумки "підтверджуємо" стереотипні пророцтва. По-друге, ми ставимося до чоловіків і жінок так, ніби їм властиві стереотипні риси. Оскільки люди схильні вести себе так, щоб відповідати очікуванням спостерігачів, то їх поведінка насправді служить підтвердженням пророцтв, і в стереотипах з'являється крупиця істини. По-третє, стереотипи змушують нас віддавати перевагу чоловікам в якості керівників і чекати, що жінки будуть мати підлеглий статус. У результаті поведінка, необхідна для виконання керівної ролі, здається типово маскулінною, а поведінка, необхідна в підлеглому положенні, - фемінінною. Традиційні ґендерні стереотипи фактично є характеристиками статусу. Оскільки чоловіки і жінки до цих пір мають нерівний статус, всі ми в наших соціальних взаємодіях чинимо відповідно до стереотипів і кожен день бачимо, як інші теж слідують їм. Така поведінка і такі спостереження є головним підтвердженням стереотипних пророцтв. Стереотипи відбивають розбіжності у статусі і в той же час сприяють їх збереженню