Практична робота № 4 - Робота командира формування цивільного захисту при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

 

Навчальна мета -вивчитизі студентамиосновні напрямки роботи командира зведеної рятувальної команди при приведенні її в готовність, організації і проведенні рятувальних робіт.

1.4.1 Види і способи ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР)

Метою рятувальних робіт у осередках ураження є порятунок людей від загрози їх життю.

До рятувальних робіт відносяться:

- розвідка маршрутів руху і ділянок робіт;

- гасіння пожеж на маршрутах руху і ділянках робіт;

- розшук постраждалих;

- розкриття завалених захисних споруджень і порятунок людей, що знаходяться в них;

- подача повітря в завалені захисні споруди з пошкодженою системою вентиляції;

- надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх у лікувальні установи;

- евакуація населення з небезпечних місць;

- санітарна обробка людей, дегазація і дезактивація одягу, техніки, будівель і місцевості, харчів і води.

Метою інших невідкладних робіт є створення умов для проведення рятувальних робіт та забеспечення життєдіяльності населення.

До невідкладних робіт відносяться:

- прокладання колонних шляхів і проїздів у завалах і зонах зараження;

- локалізація аварій на комунально-енергетичних мережах;

- укріплення чи зміцнення конструкцій будинків і споруджень, загрозливих обвалами;

- ремонт і відновлення ліній зв'язкуі комунально-енергетичних мереждля забезпечення рятувальних робіт;

- знаходження і знешкодження боєприпасів;

- відновлення пошкоджених захисних споруд.

Види, послідовність і способи РіІНР визначаються в залежності від обстановки, наявності сил і засобів для ведення робіт.

Основні способи ведення розвідки – безпосередній візуальний огляд місцевості і застосування засобів інструментальної розвідки.

Розшук постраждалих ведеться шляхом суцільного обстеження території, будівель і споруд за допомогою службових собак і спеціальних приладів.

Витягання постраждалих з-під завалів здійснюється шляхом розбирання завалу, або спорудження галереї в завалі.

Повітря в завалені сховища подається при виході з ладу системи повітряпостачання шляхом:

- розчищення постачальних пристроїв і повітрязаборних каналів;

- відчинення дверей сховища;

- пробиттям отвору в перекритті сховища і нагнітання повітря компресором.

Розкриття завалених захисних споруд здійснюється:

- розчищенням оголовка аварійного виходу;

- розчищенням заваленого входу з подальшим відчиненням дверей, або вирізуванням в них отворів;

- пробиттям отвору в стіні із сусіднього приміщення;

- улаштуванням підземної галереї з подальшим пробиттям отвору в стіні або підлозі сховища;

- надання першої допомоги ураженим здійснюється в перші 12-14 годин (зупинка кровотечі, введення знеболюючих засобів, накладення пов'язок, шин).

Основні види рятувальних робіт повинні бути завершені до закінчення першої доби.

Улаштування проїздів (проходів) здійснюється розчищанням проїзжої частини, якщо висота завалу не перевищує 1м. При суцільних завалах висотою більше 1м. проїзд прокладається по завалу.

Аварії на комунально-енегетичних мережах локалізуються шляхом відключення пошкоджених ділянок, з'єднанням розірвених трубопроводів гнучкими вставками, накладанням хомутів на тріщини труб, заміни пошкоджених ділянок прокладанням тимчасових обвідних мереж електро-, водо- і газопостачання.

Зруйновані будівлі і споруди, які перешкоджають проведенню рятувальних робіт або загрожують обвалом, руйнуються за допомогою трактора з тросом, спеціальними механізмами або підривом.

Зміцнення зруйнованих споруд проводиться установкою підпор, розтяжек і підкосов. У будь-якому разі прийоми і способи робіт повинні забеспечити виконання поставленої задачі у найкоротші терміни з мінімальною втратою сил і засобів.

Для проведення РіІНР залучаються: сили МНС; організації міністерств і відомств (санепідемстанції, станції переливання крові, банно-пральні комбінати, пересувні мехколони); підрозділи аварійно-рятувальних служб України; невоєнізовані формування (НФ) ЦЗ загального призначення (зведена рятувальна команда).

Організація зведеної рятувальної команди (НФ загального призначення):

- командир;

- заступник;

- ланка розвідки та зв'язку - 6 чол. (автомобіль, прибори розвідки хімічної і радіаційної, засоби зв'язку);

- 2 рятувальні групи по 25 чол. (ручний інструмент).

- санітарна дружина - 24 чол. (5 ланок), санітарний автомобіль, медичне майно;

- група механізації - 26 чол. (4 ланки):

- ланка механізації - 7 чол., (автомобіль, автокран, компресор, бульдозер);

- ланка електротехнічна - 6 чол. (автомобіль, дві електростанції);

-ланка водопровідних та каналізаційних мереж - 6 чол. (автомобіль, зварювальний апарат);

- ланка газових мереж - 6 чол. (автомобіль, зварювальний апарат).

Всього: 108 чол.

 

Практична частина

Питання до студентів:

Що таке невоєнізовані формування?

Як формується 1 ЗРК? (1-3 студ.);

Цілі і мета рятувальних робіт? (1- 3 студ.);

Цілі і мета інших невідкладних робіт? (1-3 студ.).

Загальна обстановка:

- металургійний завод у східній частині м. Запоріжжя (умовний);

- план приведення ЦЗ об’єкта у готовність, невоєнізовані формування ЦЗ;

- район евакуації робітників, службовців, членів їх родин (вказати на макеті, маршрут №1);

- укомплектування 1 ЗРК (перша зведена рятувальна команда) робітниками: робітники 3-х цехів: прокатний №13 – 300 чол., ливарний № 14 – 200 чол., ковальський - 70 чол.

Уточнення: згідно плану приведення формувань ЦЗ у готовність, місце збору 1 ЗРК при приведенні її у готовність – окремо розташоване сховище № 7 (вказати на макеті).

Питання: «Як приводиться у готовність 1 ЗРК?»

- оповіщення;

- одержання ЗІЗ;

- техніка, її справність, комплектність.