Повертається, затинається, шум, гуркіт, прокидається Луна.

Ховрашок. О! Ціла!

Луна. Хто?

Ховрашок. Моя банка! З варенням! З малиновим!

Луна. Хто посмів мене розбудити!?

Ховрашок. Заради Бога! Не треба так переживати! Ми, чесне слово, не хотіли порушувати ваш спокій. До речі, дозвольте представитися, Ховрашок Іванович - до ваших послуг, дозволите ручку.

Луна. Гості! А я, вибачте, не зовсім одягнена.... Що привело Вас до мене?

Снігуронька. Нам потрібна Ваша Зірочка, тільки вона зможе розтопити кригу, під якою захований чарівний посох Діда Мороза.

Луна. Що? Відпустити тебе на землю? Але ти ж знаєш, що зорепад буває тільки в серпні, а зараз, люба, грудень - грудень! Ніхто не може змінити небесний порядок.

Улянка. Але ви ж можете, ви все можете.

Ховрашок. Мадам, не відмовте.

Луна. З одного боку, я, звичайно можу, як виняток, але з іншого боку, я ж буду переживати, і через це не зможу заснути. І завтра у мене з'явиться ще більшесивини, а там і старість, старість…

Улянка. Я знаю що робити! Коли я не можу заснути, моя мама співає мені колискову, і я відразу засинаю. Давайте разом заспіваємо колискову для її Місячної Величності.

Сумна колискова. Місяць засинає. Герої йдуть.

СЦЕНА 9

Рись, Ховрашок, Снігуронька, Улянка, Вовк.

Рись. Спускаються... Хто це з ними? Ах! Зірочка... Їм вдалося! Що ж робити? Бігти до Баби-Яги. Я, звичайно, найшвидша, але боюся не встигнути. Треба щось придумати! Придумала, я ж не тільки найшвидша і розумна, але і найсильніша! Зламаю я однусходинку. Вона впадуть і розіб'ються. Ха-ха-ха...

(Стрибає, ламає, герої падають. Шум, гам.)

Ховрашок. Зламав! Зламав! Ой-е-ей!

Усі. Банку?

Ховрашок. Лапу, лапу зламав.

Улянка. Моя мама в таких випадках викликає швидку допомогу.

Ховрашок. Швидше! Швидка допомога! Швидка допомога!

(Входить Вовк, довбаючись в зубах.)

Вовк. Звали?

Усі. А-а-а! Ні!

Вовк. Значить здалося.

Ховрашок. Швидка допомога!

Вовк. Все таки звали.

Снігуронька. Ми звали швидку допомогу.

Вовк. І вона прийшла.

Улянка. Ви лікар?

Вовк. Я - Вовк - санітар лісу. Кого рятувати будемо?

Снігуронька. Розумієте, у нас Ховрашок Іванович лапу зламав.

(Вовк дістає вилку і ніж.)

Вовк. Зараз допоможемо.

Ховрашок. Хто зламав? Я зламав? Нічого я не ламав.

Улянка. Але ви ж говорили, що лапа.

Ховрашок Лапа? Лапа в порядку.

Зірочка. Але ви ж кричали.

Ховрашок. Вибачте, був наляканий.

Вовк. Так значить еее, тобто допомогу надавати не треба?

Ховрашок. Ні, дякую!

Вовк. Шкода, дуже шкода. Піду, вовка як відомо - ноги годують.

Іде.

Снігуронька. Наближається ранок. Вперед, друзі!

 

Ідуть.

З'являється Рись.

Рись. Так так! Кепські справи! Ох, і влетить же мені від Баби Яги. Приберуся подалі звідси, нехай самі розбираються.

Тікаючи співає.

СЦЕНА 10

 

Ведмідь, Баба Яга, її внучка і Дід ​​Мороз.

 

Баба Яга. А он і Дід ​​Мороз йде. Слова все пам'ятаєш?

Ступочка. Усе!

Баба Яга. Ну,Ступочка, не підведи!

Дід Мороз. Здрастуй, Снігуронька!

Ступочка. Привіт!.. Здрастуй Дідусь Мороз!

Дід Мороз. Пора Снігуронька, сонце сходить, час посох дістати. Що за диво? Хто все навкруги заморозив?

Баба Яга (в кущах). Забула, забула!

Ступочка. Хто-хто, відомо, хто...

Баба Яга. Т-ш-ш...

Ступочка. Ти, напевно, сам і заморозив, так забув.

Дід Мороз. Забув? Та ніби ніколи зі мною такого не було. А спробуй ти, Снігуронька, пісню заспівати, може від твого голосу Все і розтане...

(Ступочка співає - погано співає).

Дід Мороз. Так що з тобою, онучка. Не впізнаю я тебе немов підмінив хто.

Вибігають герої.

Снігуронька. Так і є Дідусь.

Дід Мороз. Снігуронька? А це хто? А ну підійди суди, дівчинка.

Ступочка. Зараз, розбіглася! Я тут не причому. Це все вона - Баба Яга придумала. Вона і все заморозила і мене змусила Снігуркине вбрання одягти. А я не хотіла, чесне слово, не хотіла. Будь ласка, повертаю все в цілості.

Баба Яга. Ех ти, зрадниця! І в кого ти така!?

Дід Мороз. Та вже відомо в кого! Довго я терпів твоє лиходійство! Досить! Більше терпіти не буду! Забирайся з нашої казки!

Баба Яга. Та й не боляче і хотілося. У мене вже й валізи зібрані. Йдемо, онучка!

Ступочка. Не хочу я звідси йти. Мені наша казка подобається. Залишите мене, будь ласка! Я виправлюсь, чесне слово.

Дід Мороз. Ну що друзі, повіримо?

Усі. Повіримо, повіримо!

Дід Мороз. Якщо це правда - залишайся!

Баба Яга. Ах, ось ви як! Щасливо залишатися! Тільки на прощання я вам подарунок подарую до Нового року!

(Співає пісню)

А що б пісеню проспівати

Просто голос треба мати

Я закляття накладаю

Голос в тебе відбираю

Ти приймай дарунок мій,

не сумуй і не хворій!

(Тікає)

Усі. Снігуронька! Ох - ах!

Дід Мороз. Ох я нещасний! І посох дістати не можу, і Снігуронька без голосу.

Мама. Улянка! Улянка! Де ти?!

Улянка. Це моя мама. Ось хто нам допоможе! Я тут! Мерщій сюди! Я тут!

Мама. Улянка! Як ти нас налякала! Як же ти могла одна вночі в ліс піти?

Улянка. Але я повинна була знайти Діда Мороза, щоб тато, повірив, що він існує!

Мама. Дід Мороз!?

Улянка. І справжнісінький! Тільки Дідусь свій посох не може дістати. Снігуронька повинна пісню заспівати, а у неї голосу немає. Мама, що робити? Баба Яга її зачарувала.

Мама. Я, звичайно, чаклувати не вмію, але в таких випадках завжди допомагає малинове варення. Тільки ось де його взяти?

Ховрашок. Я знав! Я відчував, що воно стане в нагоді! Ось воно!

(Годує Снігуроньку варенням, голос повертається).

Снігуронька. Голос повернувся! Зірочка, скоріше розтопити все навкруги.

Зірочка. А давай разом, я буду світити, а ти співати, так ми з лихими чарами скоріше впораємося!

Снігуронька. Добре.

Снігуронька співає пісню. З'являється Ведмідь з посохом.

Ведмідь. Хоч зараз і не весна,

А прокинутись пора

Посох я зберіг для вас

Щоб віддати в потрібний час.

 

Дід Мороз. Спасибі тобі!

Усе. Дякуємо! Дякуємо! Дякуємо!

Ховрашок. Я, звичайно, страшенно перепрошую, але, саме час використовувати чарівну силу посоху. Піти і запалити головну ялинку.

Снігуронька. І запросити всіх хлопців, дівчаток, мам і татусів.

Дід Мороз. Бабусь і дідусів!