Державне управління охороною праці

 

Даний параграф присвяченийпрацеохоронному менеджменту. Студентам рекомендується згадати та проаналізувати основні положення менеджмента по класичному джерелу: Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента: Пер. с англ. – М.: «Дело ЛТД», 1994. – 702 с.

Державне управління охороною праці здійснюють: Кабінет Міністрів України; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; міністерства та інші центральні органи виконавчої влади; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.

Кабінет Міністрів України: забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони праці; подає на затвердження Верховною Радою України загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; спрямовує і координує діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо створення безпечних і здорових умов праці та нагляду за охороною праці; встановлює єдину державну статистичну звітність з питань охорони праці.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади: проводять єдину науково-технічну політику в галузі охорони праці; розробляють і реалізують галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за участю профспілок; здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці; укладають з відповідними галузевими профспілками угоди з питань поліпшення умов і безпеки праці; беруть участь в опрацюванні та перегляді нормативно-правових актів з охорони праці; організовують навчання і перевірку знань з питань охорони праці; створюють у разі потреби аварійно-рятувальні служби, здійснюють керівництво їх діяльністю, забезпечують виконання інших вимог законодавства, що регулює відносини у сфері рятувальної справи; здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Для координації, вдосконалення роботи з охорони праці і контролю за цією роботою в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади створюються структурні підрозділи з охорони праці.

Органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції: затверджують цільові регіональні програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища, а також заходи з охорони праці у складі програм соціально-економічного і культурного розвитку регіонів; приймають рішення щодо створення комунальних аварійно-рятувальних служб для обслуговування відповідних територій та об'єктів комунальної власності. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують належне утримання, ефективну і безпечну експлуатацію об'єктів житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв'язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, додержання вимог щодо охорони праці працівників, зайнятих на цих об'єктах.

Студенти повинні проаналізувати призначення та функції діяльності спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, органів місцевого самоврядування, об'єднань підприємств [1;4;5; 37;44].

Державний нагляд за охороною праці (Держнаглядохоронпраці) - дiяльнiсть уповноважених державних органiв i посадових осiб, що спрямована на забезпечення виконання органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання i працiвниками вимог актiв законодавства та iнших нормативно-правових актiв про охорону праці [37;44]. Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Студентам належить проаналізувати Положення про Державний комітет України з нагляду за охороною праці [7], основні завдання якого полягають у наступному: участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони праці щодо промислової безпеки, страхування ризиків виробничої безпеки, а також у галузі використання та охорони надр; здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці в частині безпечного ведення робіт, державного гірничого нагляду, здійснення державного управління з питань, що належать до його компетенції; комплексне управління охороною праці; координація здійснення органами виконавчої влади заходів з питань безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, інших питань охорони праці.

Державний комітет України з нагляду за охороною праці та його територіальні органи видають дозволи суб’єктам господарської діяльності на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, проводити навчання, професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки (навчання з питань охорони праці). На одержання вказаних дозволів потрібно отримати висновки експертизи щодо спроможності суб’єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законів та інших НПАОП та промислової безпеки під час виконання заявленої роботи, на експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, на проведення навчання з питань охорони праці [10].

Рекомендується студентам розібратися в ролі науково-дослідних установ та експертно-технічних центрів у наглядовій діяльності, а також в правах і відповідальності посадових осіб (державних інспекторів) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці [1;4;5;37;44]. Зокрема, державні інспектори мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва, фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції, видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці, надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Із економічних курсів студенти знають, що контроль є основою системи управління охороною праці (СУОП). Належить розрізняти контроль стану охорони праці в Україні та контроль виконання управлінських дій – це контроль якості заходів з охорони праці. Відповідно до ГОСТ 12.4.061-88, контроль якості – складова частина управління якістю, зосереджена на виконанні вимог до якості, а забезпечення якості – складова частина управління якістю, зосереджена на створенні впевненості в тому, що вимоги до якості буде виконано [33].

Зазначимо, що спеціальний контроль передбачає інспектування. Інспекторські перевірки Держнаглядохоронпраці поділяються на планові та позапланові. Планові та позапланові перевірки, в залежності від їх мети та завдань, поділяються на: оперативні, цільові, комплексні. Подробиці студент може прочитати в літературі [5;36;37].

Планові перевірки встановлюються структурним підрозділом з урахуванням специфічних особливостей, стану охорони праці та промислової безпеки на конкретних підприємствах, об'єктах. Періодичність проведення планових перевірок встановлюється в залежності від характеру економічної діяльності цих суб'єктів, їх кількості та навантаження на посадову особу структурного підрозділу.

Позапланові перевірки проводяться у разі: росту виробничого травматизму; допущення аварії або групового чи смертельного нещасного випадку; надходження скарги; невиконання роботодавцем вимог раніше виданого припису; ненадходження інформації щодо усунення недоліків, вказаних у приписі. Позапланові перевірки проводяться за наказом територіального управління або Держнаглядохоронпраці України.

Оперативна перевірка - це перевірка стану охорони праці; організації робіт з безпеки праці; контролю достовірності наданої роботодавцем інформації про усунення порушень нормативних актів з питань охорони праці, зазначених у раніше виданих приписах, щодо прийняття рішення про поновлення експлуатації тимчасово зупиненого об'єкта; здійснення нагляду за об'єктами, що будуються, та участі в роботі комісій з прийняття їх в експлуатацію тощо. Оперативні перевірки проводяться посадовою особою Держнаглядохоронпраці України протягом, як правило, 1-2 робочих днів у різні зміни, у тому числі у вихідні та святкові дні. Результати оперативної перевірки оформлюються відповідним актом.

Цільова перевірка - це перевірка з метою поглибленого вивчення конкретних питань з охорони праці відповідних виробничих підрозділів і служб. Цільові перевірки проводяться посадовою особою або комісією тривалістю до 5 робочих днів, а її результати оформлюється актом перевірки. Комплексна перевірка - це всебічна і детальна перевірка безпеки праці, функціонування системи управління охороною праці, технічного стану обладнання, що експлуатується, безпечного ведення робіт на підприємствах (об'єктах), в установах, організаціях, в адміністративному районі, місті тощо. Тривалість комплексної перевірки встановлюється, як правило, до 10 робочих днів, проте для виробництв підвищеної небезпеки може бути до 15 робочих днів. Планову комплексну (чи планову цільову) перевірку проводить комісія Держнаглядохоронпраці, до складу якої включаються державні інспектори різних видів нагляду. За результатами перевірки роботодавець розробляє заходи щодо усунення виявлених порушень законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці (охорони надр). Посадова особа Держнаглядохоронпраці України може брати участь у розробці цих заходів.

Вище розглянутий студентами контроль ієрархічно поділяється на три ступені. Відомчий контроль здійснюють вищі органи керівництва підприємствами (міністерства, Державні комітети, об’єднання підприємств та ін.) та посадові особи держадміністрацій, що відповідають за охорону праці в регіоні. Регіональний контроль здійснюють місцеві державні адміністрації та Ради народних депутатів через посадових осіб, відповідальних за охорону праці у певному регіоні. Громадський контроль здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників. Професійні спілки здійснюють громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа. Рекомендуємо студентам більш детально ознайомитися зі триступеневим адміністративно-громадським контролем за додержанням законодавства про охорону праці [5;37].

З метою розмежування повноважень між центральним апаратом Держнаглядохоронпраці України та його територіальними управліннями щодо видачі дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки, експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджена інструкція щодо застосування Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами [21]. Центральний апарат Держнаглядохоронпраці України видає дозволи на роботи підвищеної небезпеки, експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до переліків, наведених у додатках 1 і 2 вказаної Інструкції. Центральний апарат Держнаглядохоронпраці України видає дозволи також на експлуатацію об'єктів, що виготовлені за кордоном, та на проведення навчання з питань охорони праці посадових осіб і фахівців. Територіальні органи Держнаглядохоронпраці України видають дозволи на роботи підвищеної небезпеки та експлуатацію об'єктів відповідно до переліків, наведених у додатках 3 і 4 цієї Інструкції, а також на проведення професійної підготовки, перепідготовки, курсового професійно-технічного навчання, підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки.

Для одержання дозволу центральним апаратом Держнаглядохоронпраці суб'єкт господарської діяльності подає (надсилає поштою) до нього документи.

Після реєстрації в загальному відділі, розгляду головою Департаменту або його заступниками документи надаються до управління науково-технічного забезпечення державного нагляду, яке після перевірки комплектності документів оформляє дозвіл за підписом голови Департаменту чи заступника голови Департаменту відповідно до розподілу повноважень або готує аргументовану відмову у видачі дозволу. Дозволи на проведення навчання з питань охорони праці посадових осіб і фахівців оформлюються управлінням політики охорони праці. За достовірність висновку експертизи несе персональну відповідальність експерт, який його склав.

 

Питання для самостійної роботи та завдання для дипломної роботи:

· Працеохоронний менеджмент: сутність, складові елементи, рівні, функціонування [4;44].

· Система управління охороною праці (СУОП) на державному рівні.

· Управління охороною праці на регіональному рівні.

· Управління охороною праці на галузевому рівні.

· Міжнародне співробітництво України у галузі охорони праці [1;37;43;44].

· Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці.

· Дозволи суб’єктам господарської діяльності на виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

· Дозволи суб’єктам господарської діяльності на проведення навчання з питань охорони праці працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки.

· Права державних інспекторів з перевірки додержання законодавства з питань охорони праці на підконтрольних підприємствах.

· Соціальний захист посадових осіб спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

· Види контролю, як основа СУОП.

· Планові та позапланові перевірки підприємств з питань охорони праці.

· Оперативна перевірка стану охорони праці на підприємстві.

· Цільова перевірка стану охорони праці на підприємстві.

· Комплексна перевірка стану охорони праці напідприємстві.

· Документальне оформлення планових та позапланових перевірок стану охорони праці напідприємстві (організації, установі).

· Громадський контроль за охороною праці.

· Триступеневий адміністративно-громадський контроль за охороною праці.

· Розгляд документів та оформлення дозволів центральним апаратом Держнаглядохоронпраці України.

· Розгляд документів та оформлення дозволів територіальними органами Держнаглядохоронпраці України.

· Аналіз причин розмежування переліку об’єктів, машин, механізмів, устаткування, дозволи на експлуатацію яких видає центральний апарат Держнаглядохоронпраці України та територіальні органи Держнаглядохоронпраці України.

· Аналіз причин розмежування переліку робіт, дозволи на виконання яких видають центральний апарат Держнаглядохоронпраці України та територіальні органи Держнаглядохоронпраці України.