Теоретичні аспекти менеджменту персоналу та його особливості в сучасній ринковій економіці

Практичне заняття 7. Менеджмент персоналу та його особливості в діяльності підприємства

1. Теоретичні аспекти менеджменту персоналу та його особливості в сучасній ринковій економіці;

2. Нове управлінське мислення і створення концепції розвитку підприємства;

3. Суть і завдання кадрової політики організацій;

Теоретичні аспекти менеджменту персоналу та його особливості в сучасній ринковій економіці

Персонал — найбільш складний об'єкт управління в організації, оскільки на підміну від речових факторів виробництва є живим, дає можливість самостійно приймати рішення, діяти, критично оцінювати пред'явлені до нього вимоги, має суб'єктивні інтереси і т. ін.

Персонал є "мотором" будь-якої організації. Часто керівники основну увагу приділяють фінансовим, виробничим питанням, проблемам матеріально-технічного забезпечення чи збуту готової продукції, забуваючи про людей, які забезпечують роботу організації в усіх напрямах. Ці помилки занадто дорого коштують. Без людей немає організації, а без потрібних людей жодна з них не зможе досягти мети і вижити.

Під управлінням людськими ресурсами розуміють розроблення і застосування в організації формальних систем, що забезпечують ефективне і продуктивне використання людських здібностей для досягнення організаційних цілей. Сюди належить вся діяльність із залучення, розвитку й утримання ефективної робочої сили1.

Під управлінням персоналом розуміється система взаємозалежних організаційно-економічних і соціальних заходів для створення умов щодо нормального функціонування, розвитку й ефективного використання потенціалу робочої сили на рівні організації. Обов'язковою умовою має бути органічне поєднання управління персоналом з концепцією розвитку організації.

Класичний підхід до управління персоналом одержав назву управління кадрами. Він характеризується:

— орієнтацією на авторитарний стиль керівництва людьми;

— прагненням до мінімізації витрат на залучення, підвищення кваліфікації кадрів, вирішення соціальних питань;

— використанням переважно грошових стимулів;

— індивідуальною організацією праці та її твердою регламентацією;

— зосередженістю кадрових служб виключно на роботі з документами, що не виходить за рамки фіксації процесів наймання, переміщення і звільнення, планування потреби в кадрах відповідно до завдань виробничих планів.

Спостерігається стійка тенденція руху від управління кадрами до управління людськими ресурсами. Вона характеризується такими змінами в діяльності кадрових служб:

— переходом від добору і розміщення кадрів до участі у формуванні стратегії бізнесу й організаційних змін;

— наданням допомоги лінійному керівництву;

— професіоналізацією сфери управління персоналом, скороченням у ній ролі технічних виконавців;

— участю у формуванні та реалізації політики соціального партнерства;

— орієнтацією на розвиток людських ресурсів у тісному зв'язку з цілями організації, із забезпеченням її кваліфікованими, всебічно розвинутими й освіченими працівниками.

Управління людськими ресурсами — головна функція будь-якої організації. У рамках концепції управління людськими ресурсами персонал зрівняний з основним капіталом, витрати на нього розглядаються як довгострокові інвестиції, кадрове планування переплітається з виробничим, працівники стають об'єктом корпоративної стратегії, активно впроваджується групова організація праці, у зв'язку з чим робиться акцент на створенні команд, на розвитку здібностей людей і формуванні корпоративної культури.

До головних завдань системи управління персоналом сьогодні належать:

— забезпечення організації кваліфікованими кадрами;

— створення необхідних умов для ефективного використання знань, навичок і досвіду працівників;

— удосконалення системи оплати праці та мотивації;

— підвищення задоволеності працею всіх категорій персоналу;

— надання працівникам можливостей для розвитку, підвищення кваліфікації та професіонального зростання;

— стимулювання творчої активності;

— формування і збереження сприятливого морально-психологічного клімату;

— удосконалення методів оцінки персоналу;

— управління внутрішніми переміщеннями і кар'єрою працівників;

— участь у розробці організаційної стратегії. Принципами побудови сучасної системи управління персоналом вважаються:

— ефективність добору і розміщення працівників;

— справедливість оплати праці та мотивації;

— професійне зростання працівників відповідно до результатів праці, кваліфікації, здібностей, особистих інтересів, потреб організації;

— швидке й ефективне вирішення особистих проблем.