Причини виникнення розумової відсталості

Житомирської загальноосвітньої

Приватної школи І-ІІІ ступенів

«Сяйво»

Островська Олена Вікторівна

Розумова відсталість

Серед учнів загальноосвітніх шкіл можуть бути й такі, що не в змозі засвоїти програму навіть початкових класів ЗОШ ні за умов додаткової роботи вчителя, а ні при дублюванні 1 класу. Такі діти відрізняються низьким рівнем загальної обізнаності, конкретністю мислення, примітивністю суджень, бідністю словника, несформованістю зв'язного мовлення, коливанням уваги, стійким зниженням працездатності, низьким рівнем научуваності. Це діти з розумовою відсталістю.

Розумова відсталою називають дитину, в якої стійко порушена пізнавальна діяльність внаслідок органічного ураження головного мозку.

В залежності від віку, в якому відбулося ураження головного мозку, розрізняють олігофренію та деменцію.

Олігофренія – стійке незворотне порушення психічного розвитку, з перевагою інтелектуальної недостатності, внаслідок вродженого чи набутого в ранньому дитинстві (до 2 років) ураження кори головного мозку. Для олігофренії характерна тотальність ураження: мислення в цілому, темпу психічних процесів.

Деменція – виникає при ураженні мозку в віці після 2 років, коли значна кількість мозкових структур вже сформована. Для деменції характерна парціальність інтелектуальних розладів. Наприклад, при травматичній деменції найбільш характерним є розлад пам'яті; для деменцій пов'язаних з інфекційними ураженнями нервової системи характерні грубі порушення уваги.

За ступенем зниження інтелекту олігофренія поділяється на групи: легка розумова відсталість (дебільність), помірна розумова відсталість (імбецильність нерізко виражена), тяжка розумова відсталість – (виражена імбецильність), глибока розумова відсталість – (ідіотія).

Легка розумова відсталість (ЛРВ) (дебільність) – найлегший ступінь слабоумства. (ІQ – 50-70). Основний контингент спеціальної школи складають діти з легкою розумовою відсталістю. Програма спеціальної школи складена з врахуванням психологічних особливостей дитини. Основну увагу спеціальна школа приділяє не рівню освіти, а соціальній адаптації та професійно – трудовій підготовці дитини.

В дошкільному віці інтелектуальний дефект виражений негрубо, в шкільному – значно. Мислення дітей з ЛРВ наочно-образне, наочно-дійове, конкретне. Недостатньо розвинена здатність до узагальнення, порівняння, встановлення внутрішніх зв'язків між предметами. Судження примітивні, нерідко несуттєві. Діти погано розуміють зміст прочитаного. З трудом засвоюють кількісний зміст числа. Навіть прості задачі розв'язують лише за допомогою. Мова бідна. Словник побутового характеру, фраза примітивна, нерідко аграматична. Діти з легкою розумовою відсталістю можуть мати всі порушення мовлення, як і нормально розвинені діти, нерідко мають локальні розлади мовлення – алалію, афазію. Новий матеріал краще сприймають з опорою на наочність. Емоційно – вольова сфера незріла: в поведінці імпульсивність, відсутня допитливість, слабкість ініціативи. До життя діти з ЛРВ пристосовуються добре.

У дітей з легкою розумовою відсталістю нерідко спостерігаються розлади шкільних навичок:

Алексія – повна нездатність чи втрата здатності оволодіння процесом читання.

Дислексія – часткове порушення процесу читання, яке виявляється в характерних стійких помилках.

Аграфія – порушення письма, повна нездатність оволодіти процесом письма або втрата навичок письма. Здатність до копіювання, зазвичай, зберігається.

Дисграфія – часткове порушення процесу письма, при якому спостерігаються стійкі помилки: спотворення та заміни букв, перевертання звукоскладової будови слова, порушення злитності написання окремих слів в реченні, аграматизми на письмі.

Акалькулія – нездатність виконувати математичні дії. Діти з акалькулією не в змозі провести арифметичні дії навіть в межах 10.

Діти, у яких визначено діагноз: дислексія, дисграфія, акалькулія працюють не за загальним планом класу, а по індивідуальному плану, який складає вчитель по мірі засвоєння дитиною матеріалу.

Діагноз «акалькулія» виставляється лікарем-психіатром з 3-го класу. Підставою для припущення, що у дитини акалькулія, може бути те, що на протязі тривалого часу вчитель систематично працює з дитиною по формуванню елементарних математичних знань, але вони не засвоюються. Дитина погано орієнтується у числовому рядку, не формується поняття про число, не засвоює склад числа, арифметичні дії виконує лише на конкретному матеріалі в межах 10-20, і то з допомогою.

Рішення про навчання учнів за індивідуальним планом по предмету приймається педагогічною радою за поданням шкільної ПМПК, або психолого-медико-педагогічного консиліуми.

Пам'ятка для вчителя, який працює з дитиною, що має легку розумову відсталість:

1. Пам'ятайте, що час, протягом якого дитина може концентрувати увагу – 5-7 хвилин, в кращому випадку – 15 хвилин.

2. Матеріал подавайте в доступній формі.

3. З метою активізації активної уваги міняйте види діяльності.

4. Навчання повинно носити предметне – наочний та практичний характер.

5. Спиратись на більш розвинені здібності дитини в подоланні недостатності інтелектуальної сфери.

6. Для дітей з низьким рівнем працездатності зменшуйте об'єм завдань.

7. Враховуючи слабку пам'ять, матеріал подавайте малими дозами, з багаторазовим повторенням.

8. Закінчуйте заняття, коли дитина втомилась.

9. Відносьтеся з повагою до дитини та її батьків.

Помірна розумова відсталість (імбецильність). Середній ступінь розумової відсталості. ІQ = 35-49. У спеціальних школах навчаються за індивідуальними програмами розвитку в окремих спеціальних класах. Можуть відвідувати реабілітаційні центри, групи при спеціальних школах, направлятися до будинків-інтернатів для дітей – інвалідів УСЗН. Навчання проводиться за індивідуальними програмами розвитку дитини, які складають фахівці закладу після психолого-педагогічного вивчення дитини. Рекомендована соціальне – трудова реабілітація.

Діти (більшість) самостійно пересуваються, здатні оволодіти навичками самообслуговування. Мислення конкретне. Недостатньо розвинута мова з аграматизмами. Здатні виконувати під контролем елементарну фізичну роботу (підмітати, переносити невеликий вантаж, клеїти конверти тощо). При регулярних заняттях в групах будинків-інтернатів навчаються читати буквар за 4-5 років. Читання неусвідомлене.

Тяжка розумова відсталість – ІQ = 20-34. За інтелектуальним розвитком діти схожі на групу дітей з помірною розумовою відсталістю, проте у них більш страждає моторика, Мовою не користуються. В спеціальних школах не навчаються. Рекомендується соціально-побутова, або медико-соціально-побутова реабілітація, влаштування до будинків для дітей-інвалідів системи УСЗН, центри реабілітації.

Глибока розумова відсталість (ідіотія) - ІQ менше 20. Діти не навчаються. Рекомендується соціально-побутова, або медико-соціально-побутова реабілітація, влаштування до будинків-інтернатів для дітей-інвалідів системи УСЗН.

Фізичний розвиток може бути різним. Одні діти самостійно ходять, інші – не пересуваються. Мислення та мова майже зовсім не розвинені. Діти не говорять. Себе обслуговують частково, або ж зовсім не обслуговують. Емоції обмежені реакціями задоволення та гніву. Працездатність стійко втрачена. Такі хворі потребують постійного догляду.

 

Джерело

http://kyiv-oblosvita.gov.ua/poradi/batko/67-batkam-statti/1158-rozumova-vidstalist

 

Причини виникнення розумової відсталості

Які основні причини виникнення розумової відсталості - вродженого слабоумства? Достовірно встановити це можна лише приблизно у кожного третього пацієнта з інтелектуальною недостатністю. Патогенні фактори можуть діяти ще до зачаття (вражаючи статеві клітини майбутніх батьків), під час внутрішньоутробного розвитку плоду, а також у перші три роки життя дитини.

Спадковість

Генні та хромосомні мутації є найчастішою причиною розвитку розумової відсталості у дітей (від 70 до 90% всіх випадків захворювання). При цьому змінюються спадкові структури на генному і хромосомному рівні, тобто виникають мутації. Такі помилки - природний процес, який відбувається в процесі розвитку, дорослішання і старіння клітин. Однак при накопиченні таких помилок зростає і ймовірність розвитку спадкових захворювань (у 45-річної жінки ймовірність народження дитини з хромосомними порушеннями в 10-15 разів вище, ніж у 20-річної). Крім того збільшують ймовірність генних, хромосомних мутацій радіоактивне і рентгенівське випромінювання, токсичний вплив інсектицидів, гербіцидів, ароматичних вуглеводнів, деяких лікарських засобів, вірусні захворювання та ендокринні розлади у майбутніх батьків. У результаті мутацій сперматозоїди і яйцеклітини ще до їх з'єднання стають дефектними, викликаючи потім розвиток різних генних і хромосомних хвороб.

Які спадкові захворювання частіше проявляються порушеннями інтелекту? Це і синдром Дауна, і синдром Шерешевського-Тернера, і справжня мікроцефалія, і фенілкетонурія, і деякі інші форми розумової відсталості у дітей.

Внутрішньоутробне ураження плода

Існує більше чотирьохсот екзогенних (зовнішніх) факторів, несприятливо впливають на процес дозрівання плоду. Перелічимо основні:

• Гіпоксія плода при наявності у матері захворювань серцево-судинної системи, хвороб печінки і нирок, ендокринних розладів

• Резус-конфлікт при несумісності за Rh-фактору. За відсутності в крові жінки резус-фактора і наявності його у чоловіка дитина стає Rh-позитивним, а організм матері починає виробляти антитіла до еритроцитів плоду, руйнуючи їх. Розвивається в результаті цього еритробластоз досить часто призводить до пошкодження головного мозку і розвитку розумової відсталості, неврологічних розладів, зниження слуху. До таких же порушень може призводити і несумісність за факторами крові

• Різні інфекційні захворювання матері, що передаються плоду. Серед них - краснуха, грип, сифіліс, токсоплазмоз, лістеріоз, цитомегалія. У більшості випадків антитіла матері захищають плід від інфекції, але в 2-5% випадків цей механізм не спрацьовує

• Інтоксикація плода при впливі на нього хімічних шкідливостей - алкоголю, наркотичних речовин, свинцю, деяких лікарських препаратів - гормональних, протипухлинних, психотропних, сульфаніламідів та деяких інших. Не варто забувати і про нікотин

• Нераціональне харчування матері (низькокалорійне, нестача білка, вітамінів, голодування)

• Негативний вплив на організм вагітної різних фізичних чинників - рентгенівського випромінювання, радіації, високої температури, травматичних ушкоджень, захворювань матки

• Вплив гострих і хронічних стресових впливів на організм вагітної.

• Недоношеність або ПЕРЕНОШЕНІСТЬ плоду.

Основні причини розвитку розумової відсталості в перші роки життя дитини

• Гіпоксія в процесі пологів при важких соматичних захворюваннях матері

• Асфіксія плоду при ускладнених пологах

• Родова травма

• Нейроінфекції (перенесені в перші місяці і роки життя менінгіти, енцефаліти)

• Черепно-мозкова травма

• Важка інтоксикація, виснаження

• Перенесене стан клінічної смерті

Незалежно від причини розумової відсталості велике значення в розвитку дитини з порушенням інтелекту має його оточення в перші місяці і роки життя. Це і наявність сприятливої ​​атмосфери в сім'ї, і участь батьків у догляді та вихованні, і використання спеціальних методів навчання в домашніх умовах та в спеціалізованих корекційних центрах. Необхідно і проведення повторних курсів лікування з використанням дієтичного харчування, медикаментів, голкорефлексотерапії, масажу, лікувальної фізкультури.

 

Джерело

http://stopbolezni.net/xvorobu/801-rozumova-vidstalist-pruchinu-vunuknena.html