Вимоги до сучасного кабінету історії та робочого місця учителя

Лекція 36. КАБІНЕТ ІСТОРІЇ В ШКОЛІ

План:

1. Шкільний історичний кабінет та його місце у організації навчання історії.

2. Вимоги до кабінету історії та робочого місця учителя.

3. Планування роботи кабінету історії.

 

Література

Александрова І.І. Методика викладання історії // режим доступу // http://geo.mdpu.org.ua/index.php?option.

Вагин А.А. Методика обучения истории в школе. – М.: Просвещение, 1972. – С. 336–344.

Левітас Ф.Л., Салата О.О. Методика викладання історії: Посібник учителя. – Х.: Основа, 2009, – С. 80-83.

Інтернет –ресурси.

Матеріали фахових видань.

Поняття і терміни: кабінет історії, вимоги до кабінету історії, вимоги до робочого місця учителя, документація шкільного історичного кабінету, плани роботи кабінету історії, Перелік відомостей про робочий кабінет, навчально-методичні комплекси, пам’ятки для роботи учнів з навчальним матеріалом.

 

1. Шкільний історичний кабінет та його місце у організації навчання історії.

Перші предметні кабінети або як їх називали раніше лабораторії з'явилися в навчальних закладах Російської імперії на початку XX ст. Здебільшого це були кабінети з природничих дисциплін (фізика, хімія, географія, природознавство). Кабінети з гуманітарних дисциплін, в тому числі і з історії, з'явилися у навчальних закладах України лише у 20-х рр. XX ст. У цих кабінетах містилися карти, картини, саморобні наочні посібники, збірники документів, робочі книги, а також, так звані, пересувні лабораторії для самостійних лабораторних робіт учнів.

У 30-х рр. XX ст. у зв'язку з переходом від методу проектів та лабораторної системи навчання до класно-урочної, предметні кабінети в загальноосвітніх навчальних закладах були ліквідовані. Однак, такі дії привели до значного зниження питомої ваги самостійної роботи учнів у процесі навчання.

Масове створення кабінетів історії та відповідного методичного забезпечення було обумовлено у 60-х рр. XX ст. піднесенням краєзнавчої роботи в школах. Підйом краєзнавства обумовив створення в навчальних закладах відповідних куточків та краєзнавчих музеїв. Крім того, у навчанні історії почалося широке використання технічних засобів навчання.

Що ж являє собою сучасний кабінет історії в школі? Яку роль він відіграє у навчанні та вихованні школярів?

Навчальний кабінет – це приміщення школи, оснащене наочним допоміжним, навчальним обладнанням, меблями і технічними засобами, в якому проводиться навчальна, факультативна позакласна, методична робота з предмета.

Кабінет історії – це обладнаний спеціальним стандартним обладнанням навчальний клас. Він має містити систему засобів навчання, які дозволяють ефективно засвоювати передбачений програмою навчальний матеріал. Кабінет історії – це база обов'язкової навчальної роботи з історії. Основна його функція – це забезпечення сприятливих методичних умов навчання історії.

Учитель – завідувач кабінету. Комплектація кабінету навчальним обладнанням здебільшого відтворює смаки і прихильності вчителя, його методичні та технологічні прийоми, педагогічні інтереси. Від нього в першу чергу залежить, які наявні в продажу засоби навчання купуватимуть школа або батьківський комітет. При цьому діяльність вчителів щодо оснащення однотипних кабінетів нерідко ведеться в різних напрямах, відображаючи тим самим відмінність їх поглядів на те, які саме засоби навчання слід, застосовувати в той або інший момент процесу навчання.

Вимоги до сучасного кабінету історії та робочого місця учителя

До сучасного кабінету висуваються такі вимоги:

1. Кабінет повинен бути окремою аудиторією у навчальному закладі, яка обладнана відповідно до мети і задач вивчення предмета. При оформленні кабінету враховується специфіка навчальної діяльності вчителя та учнів, що визначені типом навчального закладу, його місією. В ідеальному варіанті цей кабінет має підсобне приміщення, оскільки його наявність дозволяє вчителеві зосередитись і набратись сил перед черговим уроком, зберігати наочні посібники, аудіо- та відеоматеріали.

Розташування кабінету в приміщенні навчального закладу не є принциповим питанням, але виправданим є розміщення поруч кабінетів навчальних дисциплін одного циклу. У кабінеті необхідно мати атрибути і матеріали національної символіки.

2. Навчальний кабінет повинен мати необхідні матеріали для роботи учня. Сюди належать: наявність технічних засобів, наочність, методичне забезпечення навчального предмета та ін.

3. Кабінет повинен відповідати санітарно-гігієнічним вимогам, бути просторим, теплим та затишним. Має добре освітлюватись та провітрюватись. Важливу роль відіграють меблі, якими обладнаний кабінет. В ідеальному варіанті це фабричний комплект, який включає в себе набір учнівських столів та стільців, вчительського столу, меблеву стінку, розраховану для зберігання необхідних методичних матеріалів. Кабінет оснащується відповідними меблями і пристроями: длязберігання книжок, макетів, альбомів використовуються секційні шафи-стелажі, для таблиць обладнуються спеціальні шафи-ящики, а для карт краще використовувати спеціальні картосховища. У жодному разі не слід прикріплювати парти та стільці до підлоги,бо це не дасть можливість вчителеві мобільно розташувати учнівські парти відповідно до виду уроку, заважатиме якісному прибиранню.

4. Кабінет повинен бути зручним для проведеннязасідань методичних об'єднань вчителів та інших форм підвищення кваліфікації вчителів з предмету.

5. У шкільному кабінеті мають бути створені умови для проведення позакласних заходів, факультативних занять.

6. Укомплектованість кабінету навчальним обладнанням, навчально-методичним комплексом засобів навчання, необхідних для виконання освітньої програми школи.

7. Відповідність навчально-методичного комплексу та комплексу засобів навчання профілю кабінету, вимогам стандарту освіти та освітнім програмам.

8. Наявність комплексу дидактичних матеріалів, типових завдань, тестів, творів та інше, матеріалів для моніторингу якості навчання та навчально-виховного процесу.

9. Забезпеченість підручниками, дидактичними матеріалами, роздавальним матеріалом згідно з чинними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів.

10. Розклад роботи шкільного кабінету за обов'язковою програмою, факультативних занять, програми додаткової освіти, індивідуальних занять з дітьми, що відстають у навчанні, з обдарованими дітьми, консультацій тощо

11. Стендовий матеріал шкільного кабінету: рекомендації для учнів щодо проектування їх навчальної діяльності, виконання програми розвитку їх суспільних умінь і навичок, організації та виконання домашнього завдання, підготовки до різних форм навчально-пізнавальної діяльності (тестування, заліки, співбесіди).

12. Дотримання правил техніки безпеки, санітарно-гігієнічних норм у навчальному кабінеті.

13. Шкільний кабінет повинен бути постійно діючим (швидко відображати видатні події у світі, країні, місті). У кабінеті влаштовуються тимчасові та постійні експозиції посібників, книг, зразків робіт тощо. Тимчасово експонуються матеріали, необхідні для вивчення окремих тем і розділів програми. Посібники, виготовлені учнями, стінгазети, поради з підготовки до тематичних, підсумкової державної атестації, олімпіад, конкурсів, рефератів.

Ефективність навчання залежить від багатьох компонентів, в тому числі і від уміння вчителя підготувати своє власне робоче місце. З фізіологічної точки зору правильно організоване робоче місце вчителя – це найкраща можливість використовувати свої фізичні дані під час роботи без перевантаження. З психологічної точки зору науково організоване робоче місце – по один із факторів зовнішнього середовища, який створює позитив під час роботи, підвищує настрій і працездатність. З педагогічної точки зору правильно організоване робоче місце за будь-яких рівних умов, є фактором виховання і розвитку. З точки зору економіки праці оптимальна організація робочого місця забезпечує ефективне використання не тільки робочого часу, а й сил і коштів.

У кожному кабінеті робоче місце вчителя обладнується робочим столом. В ідеальному варіанті вчительський стіл обладнується пультом управління, який дозволяє вчителеві, не покидаючи свого робочого місця, вмикати й вимикати світло в класі, відкривати й закривати штори, за допомогою дистанційного приладу керувати роботою хоча б частини теле- і відеоапаратури.

Для зручності під час роботи на вчительському столі необхідно мати: – розклад дзвінків уроків;

– розклад зайнятості кабінету;

– розклад зайнятості кабінету в позаурочний час та під час канікул;

– папку з інструкціями щодо охорони праці.

Найважливішим джерелом навчальної інформації в кабінеті залишається класна дошка. Вона розміщується перед учнівськими столами на стіні таким чином, щоб світло падало зліва. Дошка повинна мати панель, яка б закривала раніше написаний вчителем текст, а також кріплення для демонстрацій таблиць, карт, картин. Над дошкою кріпиться екран, що вільно згортається.

Необхідною документацією шкільного кабінету є:

1.Положення про навчальний кабінет.

2. Паспорт кабінету.

3. Папка з інструкціями щодо охорони праці в шкільному кабінеті.

4.Плани роботи кабінету.

5. Тематичні тапоурочні картотеки з предмета.

6.Основна навчально-методична документація.

7. Матеріали позакласної роботи.

8. Розклад зайнятості кабінету.

Ф. Левітас та О. Салата визначають такі вимоги до навчально-методичного забезпечення кабінету:

1. Укомплектованість кабінету навчальним обладнанням, навчально-методичним комплексом, комплектом засобів навчання, необхідних для виконання освітньої програми.

2. Відповідність навчально-методичного комплексу і засобів навчання вимогам стандарту освіти.

3. Наявність комплекту дидактичних матеріалів типових завдань, тестів, контрольних робіт, есе, творів та інших матеріалів для діагностики якості навчання та освітнього процесу.

4. Укомплектованість засобами навчання для забезпечення варіативної програми, програми додаткової освіти в рамках функціонування кабінету.