Клінічні варіанти початку інфаркту міокарду

ДІАГНОСТИКА ІНФАРКТУ МІОКАРДУ

Украй|надто| важно знати час початку ІМ, оскільки від цього залежить вибір тактики лікування.

Іншими словами, «гострий коронарний синдром» — це лише попередній діагноз, що допомагає вибрати оптимальну тактику ведення хворих в найперші години від початку захворювання, коли точно підтвердити або відкинути діагноз ГІМ або НС не представляється можливим.

Гострий коронарний синдром без підйому сегменту ST| свідчить про гостру ішемію (ал|та|е не обов'язково про некроз) міокарду. У таких хворих часто виявляються стійка або скороминуща депресія сегменту ST|, а також інверсія, сплощення або псевдонормалізація зубців Т. У таких хворих найчастіше розвивається Q-негативный| інфаркт міокарду.

Крім того, зміни ЕКГ при гострому коронарному синдромі без підйому сегменту ST| можуть бути неспецифічними або зовсім бути відсутніми. У таких хворих найчастіше розвивається нестабільна стенокардія (НС).

Нестабільна стенокардія – гостра ішемія, що не приводить|наводить| до розвитку некрозу. НС відображає|відбиває| такий перебіг ІХС, при якому ризик виникнення інфаркту міокарду або раптової смерті значно вищий, ніж при стабільній стенокардії.

Етіологія і патогенез ГКС

Діагноз ГКС на догоспітальному | етапі базується на клінічних проява| х (ангінозний статус) і ЕКГ-діагностиці.

ГКС з|із| підйомом сегменту ST|

Біль або інші неприємні відчуття (дискомфорт) в грудній клітці супроводиться| стійкими підйомами сегменту ST| або “новою” (що вперш|уперше|е виникла або імовірно вперше виникла) блокадою лівої ніжки пучка Гиса на ЕКГ.

Стійкі підйоми сегменту ST| свідчать про гостру повн|цілковиту|у оклюзію коронарної артерії, можливо, в проксимальному | відділі. Оскільки ризику пошкодження піддається велика площа міокарду лівого шлуночку, прогноз у цих пацієнтів найбільш важкий.