Розробка програмного продукту

Існує велика кількість програмних продуктів, з допомогою яких можна реалізувати змодельовану систему, але оскільки система буде використовуватить на ПК з ОС Windows і переноситись на інші ОС не планується, тому прийнято рішення використати для реалізації Delphi.

Delphi - імперативна, структурована, об'єктно-орієнтована мова програмування з суворою статичною типізацією змінних. Основна область використання - написання прикладного програмного забезпечення.

Розроблена модель системи також передбачає, що вона буде використовувати базу даних, в якості якої буде БД Microsoft Access. З цієї БД програма і відображатиме всі збережені в неї дані, а сама лише надаватиме засоби для додавання/редагування/видалення та пошуку експонатів по БД.

При розробці програми використовувались стандартні засоби Delphi (компоненти) та стандартні бібліотеки. Написання коду було реалізовано за допомогою процедур, оскільки деякі задачі повторюються і використання процедур дозволило уникнути дублювання і збільшило розуміння коду програми загалом. Також для кращого розуміння коду програми, основні дії були прокоментовані. Далі програма була протестована і були виправлені помилки, які виявились в процесі тестування.

Вигляд та код програми знаходиться в додатках (Додаток В, Додаток Д).

3.6. Розробка документації користувача

Керівництво користувача - це документ, який покликаний допомогти користувачеві розібратися з роботою системи і її основними функціями. Наявність керівництва користувача значно скорочує кількість звернень в технічну підтримку.

При підготовці кожного керівництва користувача враховується:

- корпоративний стиль оформлення документації замовника;

- цільова аудиторія;

- спрямованість документації - орієнтована на опис завдань, рольова, послідовний опис функціональності;

- вимоги до структури документа;

- вимоги до скріншотів та інших графічних матеріалів;

- побажання до приблизного обсягу документа.

Документи бувають різних типів, залежно від характеру представлених в них відомостей та порядку їх викладу. Відомі такі типи документів, як керівництво користувача, керівництво адміністратора, керівництво програміста, опис застосування і т. д.

Поширені системи стандартів (міжнародних, національних, галузевих), а також стандарти, прийняті в організаціях та на підприємствах, як правило, передбачають формування комплекту з різнотипних документів, що дозволяють описати предмет документування всебічно.

При розробці документа приймається рішення про те, з якою докладністю в ньому будуть викладені відомості: максимально повно або вибірково. Рішення про вибірковий виклад відомостей пов'язане в основному з характеристиками цільової аудиторії.

Отже, основними характеристиками документу є:

- предмет документа;

- тип документа;

- подробиці викладу.

 

Предмет документа визначається поставленим перед технічним письменником завданням. Тип документа визначається необхідністю надання читачеві тих чи інших відомостей для успішної експлуатації предмета.

Документ обов'язково повинен мати заголовок. Якщо форма, в якій це слід робити не регламентована використовуваним стандартом, рекомендується, щоб в заголовку документа згадувалися його предмет і тип, наприклад: «Програми для роботи з диском. Керівництво користувача», «Програми для роботи з диском. Керівництво по установці».

Призначена для користувача документація ПЗ (user documentation) пояснює користувачам, як вони повинні діяти, щоб застосовувати це ПЗ. Вона потрібна, якщо ПЗ припускає яку-небудь взаємодію з користувачами.

До такої документації відносяться документи, якими повинен керуватися користувач при інсталяції ПЗ (при установці ПЗ з відповідним налаштуванням на середовище застосування ПЗ), при застосуванні ПЗ для вирішення своїх завдань і при управлінні ПЗ (наприклад, коли ПЗ, що розробляється, взаємодіятиме з іншими системами). Ці документи частково порушують питання супроводу ПЗ, але не торкаються питань, пов'язаних зі зміною програм.

У предмету документування повинні бути чіткі позначення, в тому числі:

- офіційне повне найменування;

- номер версії, дата випуску або інші дані, що ідентифікують конкретний стан предмета документування, які буде зафіксовано в документації.

В ідеалі програмна система повинна бути захищена від змін під час документування. На практиці досягти цього зазвичай не виходить.

У всякому разі, процес документування повинен бути організований таким чином, щоб будь-яка зміна в програмній системі оперативно доводилася до відома розробника документації.

Види інформації в документі

Інформація, викладена в документі, може бути розділена на три типи:

1. структурна;

2. процедурно-функціональна;

3. довідкова.

Структурна інформація стосується понятійного апарату предметної області та предмета документування, що розглядаються в документі явищ і взаємозв'язків між ними.

Процедурно-функціональна інформація стосується вирішення користувальницьких задач і застосування користувачем функціональних можливостей програмного продукту.

Довідкова інформація - це різні допоміжні відомості про функції, параметри, режими роботи.

Довідник для ПЗ

Довідник користувача ПЗ для автоматизації обліку музейних експонатів буде містити такі пункти:

1. Загальні відомості;

2. Технічні вимоги;

3. Робота з системою;

4. Довідкова інформація.

Отже, в першому розділі охарактеризовано ПЗ загалом і його призначення. Тут описується сфера застосування, короткий опис можливостей, а також вимоги до рівня підготовки користувача.

В другому розділі описано технічні характеристики до апаратного забезпечення комп’ютера користувача для його комфортної роботи. Також тут описані вимоги до кваліфікації і чисельності персоналу.

В третьому розділі описано необхідні налаштування, та те, як використовувати основні функції ПЗ. Ще в цьому розділі описані основні операції, які може здійснювати користувач, переходячи на веб-ресурс, а також можливі його подальші дії. В наступному підпункті подано інформацію, яка стосується супроводу системи.

Четвертий розділ містить довідкову інформацію, яка описує можливі варіанти аварійних ситуацій і помилок, а також те, як діяти в них.

Повний текст довідника приведено в додатку Г.