Переваги і недоліки програмно-цільового м.етоду

Останнім часом програмно-цільовий метод все частіше став застосовуватися в якості інструменту бюджетного планування. Вибір цього методу обумовлений насамперед його особливостями і перевагами, що дозволяють здійснювати повний цикл управлінського процесу - від постановки завдань планування до оцінки результату і ефективності вироблених бюджетних витрат. p align="justify"> Переваги програмно-цільового методу:

1. Дає чітке поняття державним органам і суспільству, на що витрачаються бюджетні кошти;

2. Забезпечує прозорість бюджету та дає можливість за наслідками виконання бюджету оцінити, чи досягнуті поставлені на етапі планування цілі і чи виконані завдання;

. Потребує більш дисциплінованого бюджетного процесу, оскільки встановлює конкретні показники результативності та відповідні показники видатків, і тим самим важче використати ці кошти на цілі, які відрізняються від спочатку певних цілей;

. Упорядковує організацію діяльності головного розпорядника щодо формування та виконання своїх бюджетів шляхом чіткого розчленування відповідальності між відповідальними виконавцями в його системі з реалізації кожної бюджетної програми, а також підвищує відповідальність головного розпорядника в цілому за дотриманням відповідальності всіх своїх бюджетних програм встановленої мети його діяльності, їх фінансове забезпечення та покращує управління бюджетними програмами;

5. Дає можливість підвищити ефективність розподілу та використання бюджетних коштів, забезпеченню пріоритетних напрямків і доцільності окремих видатків бюджету виходячи з більшої інформованості щодо конкретної бюджетної програми;

6. Дає можливість переглянути функціональну класифікацію видатків бюджету для приведення її до міжнародних стандартів і застосування виключно з метою складання зведених бюджетів;

. Цільова програма забезпечує одночасне вирішення кількох завдань:

- планування цілей і бажаних результатів;

- розрахунок потреби ресурсів для кожного заходу окремо, для комплексу заходів по етапах реалізації і в цілому за програмою на весь термін її реалізації;

- планування діяльності виконавців заходів в ключі програмних завдань та складання балансу ресурсів у системі стратегічних цілей;

- планування ресурсів з різних джерел у форматі аналогічних програмних цілей.

Незважаючи на ряд переваг, все ж програмно-цільовий метод має н...едоліки:

. Методична незавершеність. До теперішнього часу не створено чітких, усталених визначень з широкого кола концептуальних положень розробки та реалізації комплексних програм, відсутня єдина точка зору дослідників на основоположні поняття програмно-цільового планування і управління, співвідношення плану і цільової комплексної програми. У результаті доводиться адаптувати програмні методи до вже існуючих методів планування і управління. Все це істотно обмежує рамки застосування програмно-цільового підходу, який найбільш ефективний для розв'язання добре вивчених проблем, тому що для них порівняно неважко провести дослідження за схемою "мета - система заходів - система управління".

. Програмно-цільове планування використовується, в основному, для вдосконалення діючих систем управління, а не для вирішення нових проблем. Ця ситуація також пов'язана з недостатністю наукової бази з даного питання. Керівники програм при створенні нових систем управління воліють діяти старими перевіреними методами, щоб зменшити ризик. Однак це не завжди є оптимальним підходом, що не йде на користь створюваної програмі.

. В«ЗабудькуватістьВ» систем управління. Мається на увазі ситуація, коли на якомусь етапі свого розвитку системи управління починають втрачати зв'язок з проблемами, для вирішення яких створювалися. Фахівці пов'язують це з тим, що такий зв'язок спочатку була враховано в повній мірі при створенні системи, визначенні її меж, структури, функцій і т. д. Крім того, часто спостерігається невідповідність витрачаються ресурсів соціальної значущості проблеми, що не сприяє її успішному вирішенню.

. Відсутність адекватних методик розрахунку економічної ефективності програм. У результаті неможливо об'єктивно обгрунтувати необхідність створення програми і відповідної системи управління для вирішення якої-небудь конкретної проблеми.

5. Недостатня оперативність. Іноді з моменту появи проблеми до моменту реалізації програми щодо її вирішення проходять багато років, протягом яких суспільству наноситься непоправний збиток від ігнорування проблеми. Наприклад, десятиліттями замовчувалася проблема охорони навколишнього середовища, поки нарешті не були створені спеціальні програми. Рано чи пізно проблеми все одно "спливають на поверхню", однак очевидно, що чим раніше та чи інша проблема буде виявлена ​​і вирішена, тим більший збиток вдасться запобігти.

Таким чином, програмно-цільовий метод має як переваги при застосуванні, так і недоліки. Всі недоліки програмно-цільового планування пов'язані з недостатністю наукової бази з даного питання. Отже, для оптимізації процесу програмно-цільового планування необхідні подальші і більш глибок...і наукові розробки в цій галузі.