Завдання 3. Дослідити статеві відмінності в пропорціях тіла

Завдання 2. Дослідити вікову мінливість пропорцій тіла

Відомо, що новонароджені діти мають відносно велику голову, довгий вузький тулуб та короткі ноги. У процесі вікового розвитку пропорції тіла поступово видозмінюються за рахунок різної швидкості росту окремих частин. У допубертатному періоді розвитку діти характеризуються відносно короткими ногами та великим корпусом, після 10-11 років виявляється властива підліткам довгоногість, до 15-16 років установлюються дефінітивні співвідношення цих розмірів. Характерне для дорослого співвідношення довжини верхньої та нижньої кінцівки встановлюється на 11-12-му році життя. Велика щодо інших подовжніх розмірів величина верхньої чаcтини тіла (голова і шия) поступово зменшується протягом усього ростового періоду. У зв'язку з різною інтенсивністю росту розмірів тіла в пубер­татному періоді підлітки порівняно з дітьми та дорослими мають довші ноги, вужчі плечі і коротший тулуб. Порівняно з довжиною корпуса швидкість росту довжини кінцівок та поперечних розмірів тулуба в плідному періоді вища, ніж в ембріональному. Після народження дитини вона продовжує зростати, хоча індекс відповідності росту і на першому році життя свідчить про негативну гетеродинамію.

Схема змін пропорцій частин тіла в різні вікові періоди

Завдання 3. Дослідити статеві відмінності в пропорціях тіла

При порівнянні відносних розмірів чоловіків і жінок вияв­ляються деякі статеві відмінності. У жінок трохи вужчі плечі та значно ширший таз. У середньому в них небагато коротші руки та ноги, а тулуб і корпус довші. Однак якщо за допомогою рівнянь регресії обчислити парціальні розміри тіла для чоловіків і жінок одного зросту (165 см; 153 см). то жінки виявляться більш довгоногими. Це протиріччя пояснюється відносно більшою швидкістю росту довжини ноги при збільшенні довжини тіла. Звідси в першому випадку високорослі щодо свого морфологічного статусу жінки (165 см) будуть мати більш довгі ноги порівняно з чоловіками, для яких 165 см — середній зріст, у другому — низькорослі чоловіки (153 см) будуть відносно коротконогими порівняно з жінками середнього зросту. Якщо ж порівняти чоловіків і жінок, які мають однакову довжину корпуса (77 см; 71 см), то як при великих, так і при малих його величинах жінки будуть мати більш короткі ноги. Особливо сильно виявляється статевий диморфізм у розмірі ознаки «зріст сидячи» (відстань від верхівкової точки до площини сидіння). У жінок величина цієї ознаки приблизно на 5 см більша, в основному, за рахунок сильного розвитку жирової клітковини в сідничній області. Як можна вважати за індексами відповідності зросту, кінцівки і плечовий діаметр щодо довжини тулуба в процесі вікового розвитку ростуть у хлопчиків з більшою швидкістю. Тазовий діаметр щодо довжини корпуса, тулуба і плечового діаметра збільшується швидше у дівчат.

 

Завдання 4. Визначити тип конституції ( для чоловіків за В. Бунаком, К. Сіго, Е. Кречмером і У. Шелдоном; для жінок за І. Галантом і У. Шелдоном )

Чоловічі типи конституції

При описі чоловічих типів конституції в Україні широко використовується схема В.В. Бунака. Усього виділяються три основних типи: грудний, м'язовий і черевний, і чотири проміжних підтипи: грудно-м'язовий, м'язово-грудний, м'язово-черевний і черевнево-м'язовий (мал. 29). Крім зазначених типів, як граничний варіант відзначений еуросомальний, з максимальним розвитком м'язів, кісток і жиру. Іншою межею є астенічний тип, що характеризується вкрай низькими ступенями розвитку м'язів, жиру, кісток.

У практиці антропологічних досліджень часто (до 30%) виділяється невизначений тип. У 20-х рр. XX ст. Клод Сіго створив типологію, в основі якої лежало уявлення про те, що організм людини та його розлади залежать від середовища й уроджених схильностей. Кожній системі організму відповідає певне зовнішнє середовище, що впливає на цю систему. Так, повітря — джерело дихальних реакцій; їжа, що потрапляє в травну систему, утворює джерело харчових реакцій; моторні реакції протікають у фізичному середовищі; соціальне середовище викликає різні мозкові реакції. Виходячи з цього, К. Сіго виділяє — залежно від переваги в організмі однієї із систем — чотири основних типи статури: м'язовий, церебральний (мозковий), респіраторний (дихальний) і дигестивний (травний) (мал. 30).

Німецький учений Е. Кречмер виділив чотири типи конституції: астенічний, атлетичний, пікнічний, диспластичний (мал. 31). Астенік відрізняється тендітною статурою, високим зростом, лінійними пропорціями, плоскою грудною кліткою, вузькими плечима. Пікнік виглядає гладким, у нього спостерігається надлишок жирової тканини, виражений розвиток периферійних частин тіла, округлість форм. Для атлетика характерні розвинута м'язова система, міцна статура, широкі плечі і вузькі стегна. Пропорції та характерні риси диспластика важко піддаються опису.

 

 

У. Шелдон запропонував теорію соматотипів, зв'язок статура з темпераментом і 3 основні типи фізичної конституції:

- Ендоморф - м'які округлості в різноманітних частинах тіла і тенденції до домінування в його загальній структурі внутрішніх травних органів (округлений, з надміром жиру).

- Мезоморфія - пов'язана з відносним переважанням мускулатури, кісток і сполучних тканин. Це статура зазвичай виглядає важким, міцним і прямокутним, з вираженим переважанням м'язів і кісток.

- Ектоморф - довгі, тонкі кінцівки зі слабо вираженою мускулатурою (худий і високий).

 

Жіночі типи конституції

Із робочих схем жіночої конституції найбільш вдалою можна вважати схему, запропоновану ще в 1927 p. І.Б. Галантом. Він виділив у жінок 7 типів конституції, згрупованих у З категорії, причому підкреслив, що в характеристику конституції повинні включатися не тільки морфологічні особливості, але й психофізичні відмінності (мал. 32).

А. Лептосомні конституції

1. Астенічний тип характеризується худим тілом, із плоскою, вузькою, довгою грудною кліткою, втягненим животом, вузьким тазом, довгими ногами; між стегнами при змиканні залишається вільний простір. Обличчя вузьке, видовжене, бліде, сухе з «кутовим профілем», тобто з невідповідністю між видовженим від природи носом і вкороченим гіпопластичним підборіддям. М'язова система розвинута слабко; на тулубі, попереку, хрестці відсутні жировідкладення, що надає тілу дійсну жіночність.

2. Стенопластичний тип несе значну частину ознак астенічного типу; це вузькоскладений тип, але завдяки якісно і кількісно кращому розвитку всіх тканин організму, міцному здоров'ю, гарній загальній вгодованості цей тип наближається до ідеалу жіночої краси.

Б. Мезосомні конституції

1. Пікнічний тип характеризується в цілому помірним або злегка підвищеним відкладенням жиру, укороченими в порівнянні з жінками стенопластичної конституції кінцівками, округлою головою й обличчям, повною й уко­роченою шиєю, порівняно широкими і круглими плечима, їм властива циліндрична грудна клітка, круглий живіт, широкий таз з характерними відкладеннями жиру. Стегна округлі, змикання ніг повне, шкіра ніжна і гладка, крижові ямки з обрисами ромба Міхаеліса виражені дуже чітко.

2. Мезопластичний тип — із присадкуватою кремезною стату­рою і з підкресленим розвитком сухожиль, помірно розвинутою, міцною м'язовою системою і розвинутим кістяком при слабкому, порівняно з пікнічним типом, хоча і достатнім розвитком жирового шару. Обличчя широке і не настільки правильно округлене, як у представниць пікнічного типу, часто спостерігається гіпоплазія нижньої частини або середньої і нижньої частин обличчя при сильному розвитку вилиць як основної особливості цього типу.

В. Мегалосомні конституції.

Загальна тенденція — однаковий ріст у довжину і ширину, на відміну від тенденції росту в довжину в лептосомних типів і росту в ширину в мезосомних.

1. Атлетичний тип характеризується винятково сильним розвитком м'язової системи і кістяка, дуже слабким розвитком жиру; у них чоловічий тип термінального волосяного покриву, таз чоловічої будови, чоловічі риси обличчя.

2. Субатлетичний тип, або «справжній жіночний тип конституції при атлетичній будові тіла», —це високі стрункі жінки міцної статури при помірному розвитку м'язової системи і жиру.

3. Еурипластичний тип — «тип атлетки», тобто відзначається сильний розвиток жиру при виражених особливостях атлетичного типу в будові кістяка і м'язової системи.