Тема 5. Архантропи та палеоантропи (2 год.).

Ас. Шидловський П.С.

“Основи антропології”

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія

Затверджено

Вченою Радою історичного факультету

“ ” 2009 р.

Протокол №

Завідувач кафедри

Терпиловський Р.В.

Декан факультету

Колесник В.Ф.

КИЇВ-2009

Робоча навчальна програма з дисципліни “Основи антропології”

Укладач:

ас. Шидловський П.С.

 

 

Лектор:

ас. Шидловський П.С.

 

Погоджено

З науково-методичною комісією

„____”________________200 р.

Загальна характеристика навчальної дисципліни

Рік підготовки: 1

Семестр: 2

 

Кількість кредитів ECTS – 1

Загальна кількість годин – 36

із них:

Лекцій – 18 годин

Самостійна робота – 18 годин

 

Кількість змістовних модулів – 1

Вид контролю: залік

Мета навчальної дисципліни

Впровадження викладання антропології у вищих навчальних закладах України вимагає відповідного науково-методичного забезпечення. Адже розуміння історичного процесу неможливе без вивчення найдавніших періодів розвитку людства, без вивчення культурної і фізичної варіабільності людських спільнот, без визначення поняття “людина” взагалі.

Антропологія (від грецьк. анторопос – людина, логос – наука) – в широкому розумінні наука про людину. Але сучасні антропологічні дослідження сформувалися на основі різних антропологічних шкіл, кожна з яких має свій погляд на сутність антропології.

Так, англо-американська школа (Е. Тайлор, Ф. Боас, А. Кребер, М. Говард та ін.) визначає антропологію як науку про біологічну та соціокультурну адаптацію людини. Основним поняттям цієї антропологічної школи є “ культура ” - екстрасоматична (надтілесна) адаптація до навколишнього середовища (Л. Уайт). Напрямок антропології, що займається вивченням культурної варіабільності людства називається культурною або соціокультурною антропологією. Культурна антропологія включає такі галузі наукового пізнання як етнографію (вивчення і опис специфіки окремих культур), етнологію (порівняльно-історичний аналіз культур), лінгвістику, первісну археологію та історію первісності. Підрозділи соціокультурної антропології займаються вивченням різних проявів людської культури в часі та просторі. З’являються культурна, економічна, політична, соціальна, психологічна, лінгвістична, сучасна антропології.

Європейська антропологія формувалась на основі таких галузей як анатомія (П. Брока), біологія, приматологія, расознавство, первісна археологія, психологія (Л. Леві-Брюль), антропометрія. В той же час, такі галузі як етнографія, етнологія, лінгвістика, археологія, соціологія, історія суспільств мають значення окремих наукових дисциплін. Саме тому у європейській школі предметом дослідження стало переважно вивчення біології людини та мінливості фізичного типу людини в часі та просторі. Цей напрямок в антропології прийнято називати фізичною антропологією. Фізична антропологія традиційно поділяється на такі галузі: морфологія та фізіологія людини (вивчення морфологічного типу та фізіологічних особливостей населення земної кулі), антропогенез (вивчення появи та розвитку найдавніших представників роду homo та становлення людини сучасного фізичного типу) та расознавство (вивчення виникнення та географічного розподілу антропологічних типів сучасної людини).

Вітчизняна антропологія, яка базується на дослідженнях радянської антропологічної школи (М.Я. Рудинський, М.Г. Левін, Ю.В. Бромлей, В.П. Алексєєв, С.В. Смірнов та ін.), стоїть на позиції, що антропологія – це наука про мінливість фізичного типу людини в часі та просторі (С.П. Сегеда, С.М. Рижов). Однак, з самого початку значна увага приділялась також етноісторичним дослідженням (Ф. Вовк, Д. Анучін, М.Макаренко, Ю.В. Бромлей), які неможливі без комплексного підходу, без широкого залучення даних етнології, етнографії, археології, історії первісного суспільства, лінгвістики та ін. дисциплін. Саме тому, крім традиційних морфології, антропогенезу та расознавства, українська антропологія включає також такі розділи, як історична антропологія та етнічна історія, які займаються питаннями походження різних історичних спільностей та формуванням антропологічного складу конкретних етносів.

Мета курсу «Основи антропології» полягає в широкому ознайомленні студентів із сучасною вітчизняною та зарубіжною антропологією, методикою антропологічних досліджень, всебічному аналізу різних антропологічних концепцій походження людини, дослідженням фізичної варіабельності сучасного людства, вивченні антропологічного складу різних історичних спільностей на території сучасної України.

 

Вивчення дисципліни має дозволити отримати наступні знання та навички:

Студенти повинні знати:

- історію розвитку антропологічних знань і сучасні напрямки в антропології;

- актуальні проблеми сучасної антропологічної науки, методичні та теоретичні засади антропології;

- історію формування, сучасний стан і перспективи розвитку української антропологічної науки;

- основні етапи формування людини сучасного антропологічного типу та основні концепції антропосоціогенезу;

- принципи расових класифікацій та актуальні проблеми расознавчих студій;

- антропологічний склад давніх культур території нашої держави;

- антропологічні типи, що приймали участь у формуванні українського етносу.

Студенти повинні вміти:

- опрацьовуючи тематичну літературу, самостійно збагачувати свій науковий та творчий потенціал, застосовувати прогресивні та раціонально виважені методи оволодіння знаннями;

- орієнтуватись у науковій та періодичній антропологічній літературі із актуальних проблем антропології, відбирати з цієї інформації найголовніше, вміти систематизувати її;

- працювати з науково-методичними посібниками;

- застосувати отримані теоретичні знання при проведенні наукового дослідження;

- застосовувати отримані практичні занння під час проходження археологічної практики.

 

Порядок поточного й підсумкового оцінювання знань з дисципліни.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Зміст курсу складає 1 змістовний модуль, який включає в себе лекції та самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня засвоєння знань програмного матеріалу даного курсу.

Оцінка успішності знань студентів здійснюється в двох формах: поточний контроль (тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (залік).

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння певного матеріалу, вироблення навичок самостійного опрацювання текстів, здатності їх осмислення та уміння представити знання матеріалу публічно чи письмово.

Завдання підсумкового контролю полягає в перевірці розуміння студентами програмного матеріалу в цілому.

Співвідношення складових у змістовному модулі.

Загальна сума балів – 100 балів (із них, поточний модульний контроль – 60 балів, підсумковий контроль – 40 балів).

 

Змістовий модуль	Залік
60 залікових балів	40 балів
Самостійна робота	Модул. контроль
20 балів	40 балів

Індивідуально-консультативна робота

Індивідуальна робота викладача зі студентами переслідує мету підвищення рівня знань студентів, більш повного і глибокого засвоєння програмного матеріалу, формування у студентів уміння працювати з джерелами, аналізувати матеріал, робити узагальнення.

У процесі індивідуальної роботи студенти отримують від викладача конкретну допомогу у самостійному вивченні тем програми, написанні рефератів, підготовці доповідей або повідомлень на наукові студентські конференції.

Консультації мають головним завданням допомогти студентам у ґрунтовній підготовці до складання модульних контролів, виробленні у них уміння виокремити з кожної проблеми найсуттєвіше, на чому слід сконцентрувати увагу, навичок працювати з літературою, звітною документацією та конкретним археологічним матеріалом. Під час консультації студент може отримати від викладача відповідь на конкретні запитання.

Індивідуально-консультаційна робота викладачів здійснюється за графіком.

 

Самостійна робота студентів.

Забезпечення високого рівня знань студентів з курсу “Основи антропології” передбачає поряд з лекціями організацію самостійної роботи студентів, метою якої є опанування теоретичними засадами, центральними поняттями, основними базовими положеннями курсу, а також проходження археологічної практики з метою оволодіння методами польових антропологічних досліджень.

Для ефективного засвоєння студентами змісту курсу передбачається опрацювання довідкових джерел, публікацій, наукової літератури.

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у вільний від аудиторних занять час.

Ціллю самостійної роботи є вироблення студентами навичок і вміння працювати з літературою, віднаходити головні, стрижневі аспекти проблем, що потребують твердого засвоєння, здатності визначити свою позицію щодо дискусійних питань і аргументовано її обґрунтувати.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів з наукових публікацій з важливих проблем даної навчальної дисципліни.

Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді написання реферату та тестування.

Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

 

Критерії оцінювання реферату:

- глибоке розкриття проблеми, відображена власна позиція - 9-10 балів

- обґрунтоване розкриття проблеми - 7-8 балів

- тема розкрита неповно - 5-6 балів

- реферат суто компілятивного рівня - 3-4 балів

- розкритий лише окремий аспект - 1-2 бали

- реферат не зарахований - 0 балів

 

Тестування

На тестування виноситься 10 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

 

Модульний контроль.

По завершенні вивчення змістового модуля студент складає модульний контроль (МК). Участь всіх студентів в контрольному заході обов’язкова. МК проводиться у письмовій формі.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати на МК – 40 балів.

Якщо студент не з’явився на МК, у поточній рейтинговій відомості зазначається “не з’явився” та виставляється 0 балів за змістовний модуль. Студент, який з поважної причини пропустив МК, зобов’язаний надати відповідний документ і викладач за погодженням з деканатом призначає нову дату проведення МК.

 

Критерії оцінювання модульного контролю у вигляді контрольної роботи (оцінюється в діапазоні від 0 до 40 балів):

Теоретичне питання:

а) глибоке розкриття теоретичного питання – 30-40 балів;

б) повна коротка відповідь – 20-29 балів;

в) неповна відповідь – 10-19 балів;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-9 балів.

 

Підсумковий контроль знань студентів у формі заліку.

Якщо студент отримує за результатами поточного контролю знань більше 60 балів, то йому одночасно виставляється з “зараховано”, диференційована оцінка рівня знань відповідно літерної шкали ECTS:

 

СУМА БАЛІВ	ОЦІНКА В ECTS	НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ
90-100	A
85-89	B	Зараховано
75-84	C
65-74	D
60-64	E
35-59	FX	Незараховано
1-34	F

 

Якщо за результатами поточного контролю знань, студент отримав менше 60 балів із 100 можливих, то він перескладає залік на загальних підставах.

Якщо студент набрав з дисципліни 1-34 балів, до перескладання він не допускається, відраховується зі складу студентів (після поновлення у складі студентів він має прослухати дисципліну повторно).

 

Тематичний план лекційта самостійної роботи

№ теми	Назва теми	Загальна кількість годин	Лекції	Самостійна робота
1.	Загальна характеристика і навчальне призначення курсу. Формування антропологічних знань у давнину
2.	Формування антропології як самостійної наукової дисципліни. Розвиток антропології в Україні
3.	Морфологія та фізіологія людини. Методика антропологічних досліджень
4.	Антропогенез. Найдавніші гомініди
5.	Архантропи та палеоантропи
6.	Антропологічна характеристика неоантропів. Вузлові проблеми антропосоціогенезу
7.	Расознавство
8.	Історична антропологія України
9.	Антропологічний склад українського народу
	МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ
	Всього

Зміст курсу.

Тема 1. Загальна характеристика і навчальне призначення курсу. Формування антропологічних знань у давнину (2 год.).

Антропологія як наука; предмет дослідження антропології. Поняття антропосфери. Біологічні та соціальні форми руху матерії. Антропологія фізична та соціокультурна антропологія. Основні галузі антропологічної науки. Зв’язок з іншими науками. Принципи та напрямки досліджень сучасної антропології. Методологія, предметна структура і навчальне призначення курсу.

Поява антропологічних знань у первісну добу. Медичні знання. Формування знань про людину та її місце у Всесвіті: найдавніші поховання, палеолітичне мистецтво, картина світу у міфологіях мисливських суспільств. Перехід від міфологічного до релігійного світогляду. Антропологічні знання у найдавніших писемних джерелах.

Антропологічні знання в античну епоху. Грецька натурфілософія. Гесіод, Анаксімандр, Емпедокл, Геродот. Вчення про людину у Арістотеля. Антропологічні знання в Стародавньому Римі: вчення Тіта Лукреція Кара, Гіпократ, Гай Юлій Цезарь, Тацит.

Розвиток антропологічних знань у середньовічній Європі. Праці середньовічних арабських авторів. Філософи-натуралісти XVIII - початку XIX ст. К. Ліней, Д. Дідро, Ламарк, Бюфон.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):

1. Розвиток антропологічних знань у середньовічній Європі.

2. Моногеністи та полігеністи.

 

Тема 2. Формування антропології як самостійної наукової дисципліни. Розвиток антропології в Україні (2год.).

Ч. Дарвін, Т. Гекслі, Е. Геккель. Дарвінізм та його вплив на розвиток антропологічної науки. Перші знахідки викопних людей. Виникнення перших антропологічних шкіл. Французьке антропологічне товариство (П. Брока). Англійська школа антропології (Е. Тайлор, Л.Г. Морган, К. Пірсон), виникнення і діяльність антропологічного осередку при російському Товаристві любителів природознавства (А. Богданов). Російське географічне товариство.

Перші антропологічні дослідження в Україні. А. Шафонський, М. Максимович, П. Чубинський. Ф.К. Вовк – засновник вітчизняної антропологічної школи. Науковий доробок Ф.К. Вовка. Українська антропологія у 20 – 30-ті роки. Післявоєнний етап розвитку української антропології. Наукові заклади, в яких проводяться антропологічні дослідження в сучасній Україні. Останні здобутки сучасної української антропології; проблеми і перспективи розвитку.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):

1.Антропологічні школи першої половини ХХ ст.

2. Діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

 

Тема 3. Морфологія та фізіологія людини. Методика антропологічних досліджень (2год.).

Антропометрія та антропометричний інструментарій. Основні напрямки антропологічних студій. Морфологія людського тіла. Соматометрія та соматоскопія. Остеометрія. Будова людського скелета, поняття про конституцію. Краніометрія та краніоскопія. Форми людського черепу: доліхокранія, мезокранія, брахікранія. Одонтологічні, дерматогліфічні та гематологічні ознаки.

Статевий диморфізм. Визначення статі за кістками скелету. Визначення статі за кістками черепа. Особливості процесу зростання. Визначення біологічного віку людини за кістками скелету та черепу.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):

1. Онтогенез людини.

2. Зубна система людини.

 

Тема 4. Антропогенез. Найдавніші гомініди (2 год.).

Місце людини в систематиці тваринного світу. Теорії походження людини сучасного фізичного типу: релігійні концепції, еволюціоністичні теорії, теорії природного, статевого та групового добору, трудова теорія Енгельса, теорія “двох стрибків”, сучасні концепції. Генетичні дослідження.

Найдавніші еволюційні витоки людини. Час та територія появи найдавніших гоміноїдів. Єгиптопітек. Рамапітек. Дріопітекові мавпи. Основні знахідки в Південній та Східній Африці. Свідчення наявності прямоходіння у австралопітекових. Морфологічні різновиди австралопітеків. Будова тіла та об’єм мозку. Дослідження сучасних людиноподібних мавп: регіони поширення, морфологічна будова, способи добування засобів існування.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):

1. Етологія людиноподібних мавп.

2. Історія дослідження австралопітекових. Час існування та територія поширення австралопітеків.

 

Тема 5. Архантропи та палеоантропи (2 год.).

Проблема біологічної грані між людиною і твариною. Основні ознаки людської діяльності. Предметна і знаряддєва діяльність. Біологічні, соціальні та природні чинники процесу антропогенезу.

Морфологічні особливості “людини вмілої” та її місце в еволюційній історії людства. Час появи та основні знахідки “людини вмілої”. Найдавніші знаряддя праці. Історія дослідження “людини прямоходячої”. Основні знахідки архантропів в Європі, Африці, Азії. Основні популяції “людини прямоходячої”: яванський пітекантроп, синантроп, гейдельберзька людина, олдувайський пітекантроп та ін. Морфологічний тип та об’єм мозку. Територія побутування та час існування архантропів. Культурна адаптація архантропів – стійбища, перші житла, свідчення колективних полювань, використання вогню.

Історія дослідження палеоантропів. Відкриття у долині Неандерталь. Основні знахідки неандертальців. Основні підвиди неандертальців: пренеандертальці, класичні (європейські) та прогресивні (близькосхідні) неандертальці, родезійська людина. Морфологічний тип та об’єм мозку. Час та територія поширення палеоантропів. Характеристика мустьєрської археологічної епохи. Поява мистецта та поховань; свідчення культових дій та складних світоглядних уявлень неандертальської людини (поховальний обряд, прикраси, “ведмежі печери”, гравіювання по кістці, “натуральний макет” та ін.). Неандертальська проблема. Місце палеоантропів у родоводі людини сучасної.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):

1. Характеристика ашельської археологічної культури.

2. Залишки стоянок та жител палеоантропів.

 

Тема 6. Антропологічна характеристика неоантропів. Вузлові проблеми антропосоціогенезу (2 год.).

Історія дослідження ранніх неоантропів. Знахідки в печері Кро-Маньон, Грімальді. Час і місце виникнення ранніх неоантропів. Основні знахідки в Старому Світі. Фізична варіабільність ранніх неоантропів: кроманьонці, брюнський тип, грімальдійський тип, койсанський тип, протоавстралоїди та протомонголоїди. Морфологічна характеристика та об’єм мозку. Заселення неоантропами Австралії та Північної Америки. Природне оточення ранніх неоантропів Євразії: клімат в пізньому плейстоцені, рослинне та фауністичне оточення. Господарство прильодовикових мисливців та його вплив на соціальну структуру давнього населення. Розвиток пізньопалеолітичного мистецтва. Свідчення ритуальних дій та поховання як джерело реконструкції світоглядних уявлень пізньопалеолітичних мисливців. Етнографічні паралелі.

Час та місце появи людини сучасного фізичного типу. Рушійні сили процесу антропогенезу. Церебралізація. Виникнення абстрактного мислення та мови. Свідчення світоглядних уявлень. Найдавніші системи комунікації. Теорії моноцентризму, поліцентризму та дицентризму. Основні чинники расогенезу. Виникнення соціальних форм руху матерії. Етапи розвитку людського колективу: людське стадо, прагромада, ранньородова община. Розвиток сімейних відносин в первісному суспільстві. Ендогамія та екзогамія; матрилінійність та патрилінійність.

На самостійне опрацювання студентами виносяться проблеми (2 год.):

1. Матеріальна культура доби пізнього палеоліту: стоянки, житла, знаряддя праці.

2. Проблема прабатьківщини людства.