Методика збору історичного матеріалу і виконання реферативного або аналітичного завдання

Робота над рефератом або аналітичною роботою з курсу «Історія мистецтва, архітектури і містобудування» складна і містить у собі всі стадії і форми навчального історичного дослідження. Починати роботу над будь-якою темою необхідно з підбору і вивчення літератури.

Спочатку потрібно намітити загальне коло питань, що стосуються конкретного історичного періоду, і ознайомитися з ними за спеціальною літературою. Це можуть бути окремі розділи багатотомних видань: «Загальна історія архітектури» у 12 томах, «Історія російського мистецтва» у 13 томах, «Загальна історія мистецтв» у 6 томах, «Історія архітектури» О. Шуазі в 2 томах, «Історія містобудування» А. В. Буніна у 2 томах та інші [6, 8, 9]. У процесі огляду загальної літератури повинні бути виділені і реферовані питання історичної обумовленості досліджуваного явища, вивчені соціальні умови розглянутого періоду, стан філософської, наукової й архітектурно-художньої думки, що є основою розвитку практики і становлення прийомів і методів творчості майстрів одного художнього напрямку або школи. У процесі підготовки матеріалу, що стосується історичної обумовленості стилю, рекомендується звертатися до джерел з історії епохи, її мистецтва і літератури.

Поступове поглиблення знань з досліджуваної теми деталізує літературний пошук і приводить до вивчення матеріалів більш конкретного характеру: статей і монографій, глав і уривків книг об окремих пам'ятниках, майстрах, школах і т. д. Виділення в цих текстах моментів, що відносяться до поставленого питання, їхнє порівняння, осмислення й інтерпретування є основною задачею даного завдання.

Споруда – результат творчої діяльності архітектора – фіксує в собі прийоми композиції, способи роботи з матеріалом і інструментами, художньо-естетичні критерії замовника і виконавця. Усі ці аспекти повинні знаходитися в центрі уваги під час виконання завдань 1 - 5 типів. Для розкриття питань історичної обумовленості зміни прийомів композиційної побудови необхідно керуватися методом історико-генетичного дослідження, необхідно зуміти розташувати ілюстративний матеріал у хронологічній послідовності уздовж осі часу.

Вивчення прийомів і методів архітектурної творчості на різних етапах історичного розвитку запроваджується на прикладі конкретних історичних пам'ятників, представлених на фотографіях, ортогональних і об'ємних кресленнях, замальовках. Після встановлення основних факторів, що визначають становлення стилю або художнього напрямку (соціальні умови країни, спрямованість філософського, наукового і художнього мислення епохи, рівень розвитку техніки, економіки й ін.), і визначення кола досліджуваних пам'ятників, повинний бути проведений їхній аналіз з погляду конкретного питання: виявлення художнього змісту твору, об'ємно-просторової, функціональної чи конструктивної організації його форми, визначення композиційної схеми або образних характеристик, розкриття прийомів роботи майстра з формою і простором, способів виявлення художньої ідеї і т. п. Для цього, відповідно до поняттєво-аналітичного підходу, потрібно виділити одне або кілька центральних понять-ознак, що характеризують архітектурний об'єкт із цікавлячої нас сторони, і детально ознайомитися з їх змістом за спеціальною літературою. Наприклад, при дослідженні композиційних особливостей споруд важливо визначити, що розуміється під словами «композиція», «форма», «простір», «образ» і т. п., і яким чином можливо виявити ці змісти на прикладі історичного пам'ятника.

Зміну прийомів і методів роботи майстрів необхідно досліджувати шляхом порівняння творів, створених у різний час. Для цього визначають ведучі ознаки, за якими буде проводитися порівняння: семантичний аспект, планувальна схема, просторова організація, конструктивні особливості або інші. Спочатку твір розглядається з погляду виділених ознак, малюються схеми, а потім проводиться узагальнення.

Аналітичне дослідження необхідно вести за допомогою спеціальних графічних зображень, що роблять на основі ортогональних креслень - планів, розрізів, фасадів споруд. Приклади різних видів таких зображень для з'ясування характеру їхнього виконання приведені в додатку до методичних вказівок. Наприклад, уявлення про образ або силует споруди (див. рис. 7, 12, 35-43) вимагають зовсім інших способів зображення, ніж ті, що вказують на процес руху, або на функціональну організацію будинку (див. рис. 57-66). Таким чином, ілюстрації повинні відобразити досліджувану сторону твору і допомагати її виявленню.

Відповідно підібраному матеріалу вивчають тексти і вибирають зміст, що відноситься до композиційних особливостей конкретних творів. На основі цих відомостей та ілюстративних матеріалів повинно бути проведене порівняння окремих рис і виявлені композиційні прийоми, що знайшли відображення в художньому вигляді і структурній побудові картини.

Щоб одержати об'єктивні дані про архітектурно-художню практику визначеного періоду необхідно розкрити зміст конкретно-історичних понять (завдання 6 типу). Аналіз понять, якими користувався майстер у своїй творчості, забезпечує зв'язок історико-генетичного і поняттєво-аналітичного підходів у дослідженні мистецтва й архітектури. Таким чином, не механічний аналіз споруджень з формальних позицій, а історичне дослідження характерних для досліджуваного періоду і напрямку керівних принципів і понять дозволить усвідомити процеси, що відбуваються в мистецтві, осмислити прийоми і засоби художньої і проектної творчості, підготує до свідомого використання композиційних понять і категорій.

В кінці як реферат, так і аналітична робота, повинні містити послідовний виклад проведеного дослідження, опис характерних рис творів, їхнє порівняння й аналіз. У тексті даються посилання до ілюстрацій і виноски до цитат.

Ілюстрації можуть бути виконані у формі нарисів, ескізів, креслень, схем і графіків, або порівняльних таблиць типологічного характеру. Аналітичні схеми повинні виконуватися в графічній манері, акуратно, поряд з досліджуваним об'єктом (фото, ксероксом архітектурного пам'ятника, представленого в проекціях; художнім твором) або на кальках, закріплених поверх ксероксу. Схеми на кальках, ескізи, зарисовки, аналітичні моделі виконуються чорною тушшю. Додатково використовується обмежена кількість кольорів туші або кольорових олівців для виявлення акцентів, деяких вузлових моментів.

Наприкінці реферату повинні бути зроблені висновки, що стосуються виявлених закономірностей. На останній сторінці необхідно привести перелік використаної літератури. Складання бібліографічного опису використаних літературних джерел повинно включати повний бібліографічний опис книги або статті:

1. Прізвище й ініціали автора.

2. Повну назву книги або статті.

3. Для багатотомних видань номер тому або випуску, для статей у збірниках і журнальних публікацій - назву й номер збірника або журналу.

4. Місце видання й назва видавництва.

5. Рік видання.

6. Кількість сторінок у книзі (або номера сторінок, на яких надрукована стаття).

Наприклад: Ясієвич В. Є. У пошуках національної й регіональної своєрідності // Будівництво й архітектура. – 1984. – №2. – С.26-29.

У випадку виконання аналітичного завдання, а не реферату, акцент робиться на схемах, а текстова частина перетворюється в короткі коментарі до ілюстрацій і пояснення до умовних позначок. Така форма виконання й оформлення роботи краща, тому що дозволяє значно лаконічніше виразити ідею дослідження і наочно зафіксувати отримані результати.

Результатом виконаної аналітичної роботи студентом на обрану тему повинні стати:

- словник термінів, понять з курсу «Історія мистецтва, архітектури і містобудування;

- виявлення характерних для обраної епохи прийомів роботи майстрів архітектури, живопису і скульптури, зафіксованих на схемах;

- порівняльні схеми типологічних особливостей споруд, будівельні і конструктивно-технічні прийоми в архітектурі;

- схематизація прийомів побудови простору в картинах провідних майстрів;

- схеми і начерки, які демонструють навички формулювати думки.

Отримані за підсумками вивчення конкретної епохи навички роботи повинні застосовуватися студентами на старших курсах в роботі над рефератами щодо наступних епох і в курсовому проектуванні.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Араухо И. Архитектурная композиция / Араухо И. – М.: Высшая школа, 1982. – 208 с.

2. Архитектурная композиция. Современные проблемы. – М.: Стройиздат, 1970. – 197 с.

3. Афанасьев К. Н. Построение архитектурной формы древнерусскими зодчими / Афанасьев К. Н. – П.: Изд-во АН СССР, 1961. – 271 с.

4. Бринкман А. Э. Пластика и пространство как основные формы художественного выражения / Бринкман А. Э. – М.: Изд-во Всесоюзной Академий архитектуры, 1935. – 79 с.

5. Брунов Н. И. История русской архитектуры / Брунов Н. И. – М ., Госстройиздат, 1956. – 614 с.

6. Бунин А. В. История градостроительного искусства: в 2-х тт. / Бунин А.В., Саваренская Т. Ф. – М.: Стройиздат, 1979.

7. Волкова Е. В. Произведение искусства – предмет эстетического анализа / Волкова Е. В. – М.: Изд-во МГУ, 1976. – 286 с.

8. Всеобщая история архитектуры в 12 томах. – М.: Стройиздат, 1970-1977.

9. Всеобщая история искусств в 6 томах. – М.: Искусство, I960 - I965.

10. Габричевский Л. К вопросу о строении художественного образа в архитектуре / Габричевский Л. // Искусство, 1927, № II - Ш, c. 16 - 31.

11. Габричевский Л. Пространство и масса в архитектуре / Габричевский Л. // Искусство, 1923. № 1. – С. 292 - 309.

12. Гидион 3. Пространство, время, архитектура / Гидион 3. – М.: Стройиздат, 1975. – 567 с.

13. Гинзбург М. Я. Конструктивизм как метод лабораторной и педагогической работы / Гинзбург М. Я. // Мастера советской архитектуры об архитектуре. В 2-х т. – Т.2.- М.: Искусство, 1975. – С. 308-311.

14. ГинзбургМ. Я. Стиль и эпоха / Гинзбург М. Я. // Мастера советской архитектуры об архитектуре. В 2-х т. – Т.2.-М.: Искусство, 1975. – С. 279.

15. Гинзбург М. Творческие пути советской архитектуры и проблема архитектурного наследия / Гинзбург М. Я. // Мастера советской архитектуры об архитектуре. Т. 2. – М.: Искусство, 1975. – С. 313-315.

16. Глазычев B. Л. Образы пространства (проблемы изучения) / Глазычев B. Л. // Творческий процесс и художественное восприятие. – Л.: Наука, 1978. – С. 159 - 174.

17. Глазычев В. Л.Функция, конструкция, форма / Глазычев B. Л. // Декоративное искусство СССР, 1965, № 4. – С. 2 - 5.

18. Даниэль С. М. Картина классической эпохи. Проблема композиции в западноевропейской живописи XVII века / Даниэль С. М. М.: Искусство, 1986. – 220 с.

19. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма / Дженкс Ч.; [пер. с английского] – М.: Стройиздат, 1985. – 137 с.

20. Зубов В. П. Архитектурная теория Альберти // Зубов В. П. Леон Баттиста Альберти. – М.: Наука, 1977. – С. 50 - 149.

21. Иконников А. В. Основы архитектурной композиции / Иконников А. В., Степанов Г. П. – М.: Искусство, 1971. – 224 с.

22. История архитектуры в избранных отрывках. – М., Изд-во Всесоюзной Академии архитектуры. 1935. – 590 с.

23. Кириллова Л. И. Вопросы композиции в русской архитектуре ХVI - Х1Х вв. / Кириллова Л. И. – П.: Госстройиздат, 1955. – 104 с.

24. Композиция в современной архитектуре. – К.: Стройиздат, 1973. – 287 с.

25. Композиция – средство, язык и метод художественного проектирования // Розенблюм Е. Художник в дизайне. – М.: Искусство, 1974, c. 111 - 154.

26. Ле Корбюзье. Архитектура ХХ века / Ле Корбюзье – М.: Прогресс, 1977. – 303 с.

27. Кринский В. Элементы архитектурно-пространственной композиции / Кринский В., ЛамцовИ., Туркус М. – М.: Стройиздат, 1968. – 168 с.

28. Малахов С. А. Архитектурная композиция как профессиональный метод / Малахов С. А. – Куйбышев: Куйбышевский гос. Ун-т, 1996. – 88 с.

29. Маркузон Б. О. О закономерностях развития и семантике архитектурного языка / Маркузон Б. О. // Архитектура СССР, 1970, № 1. – С. 46 - 53.

30. Нимейер О. Архитектура и общество / Нимейер О. – М.: Прогресс, 1975. – 192 с.

31. Основы архитектурной композиции и проектирования. – К.: Вища школа, 1976. – 255 с.

32. Очерки теории архитектурной композиции. – М.: Госстройиздат, 1960. – 294 с.

33. Пилявский В. И. Русская архитектура ХI – началаXX в. / Пилявский В. И., Горшкова И. Я. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1978. – 168 с.

34. Раппапорт А. Г. Проблемы формы в современном проектировании / Раппапорт А. Г. // Техническая эстетика, 1974, № 8. – С. 21 - 23.

35. Раппапорт А. Г. Форма в архитектуре: Проблемы теории и методологии / Раппапорт А. Г. Сомов Г. Ю. — М.: Стройиздат, 1990. – 344 с.

36. Раушенбах Б. В. Пространственные построения в древнерусской живописи / Раушенбах Б. В. – М.: Наука, 1975. – 184 с.

37. Ремизова Е. И. Композиционная логика постмодернизма – традиции и новации / Ремизова Е. И. // Ватерпас, 1996. – № 3-4. – С. 38 - 41.

38. Ремизова Е. И. Метаморфозы эклектики / Ремизова Е. И. // Ватерпас, 1997, № 12. – С. 41 – 47.

39. Ремизова Е. И. О строении композиционного мышления архитектора / Ремизова Е. И. // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. – Харків, ХХПІ, 1997, вип. 5. – С. 74 – 77.

40. Ремизова Е. И. Современное представление об объекте проектирования и его происхождение / Ремизова Е. И. // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. – Харків, ХХПІ, 1999, вип. 2 – 3. – С. 31 – 35.

41. Сидоренко В. Ф. К проблематике композиции в художественном конструировании / Сидоренко В. Ф. // Техническая эстетика, 1976, № 11. – С. 1 - 4.

42. Сидоренко В. Ф. О понятии формы в дизайне // Проблемы формообразования и композиции промышленных изделий / Сидоренко В. Ф. – М., Труды ВНИИТЭ. Техническая эстетика. Вып. 2, 1975. – С. 14 - 64.

43. Стасюк Н. Г. Основы архитектурной композиции. Учебное пособие / Стасюк Н. Г., Киселева Т. Ю., Орлова И. Г. – М.: Архитектура-С, 2004. – 96 с.

44. Теория композиции в советской архитектуре. – М.: Стройиздат, 1986. – 264 с.

45. Фаворский В. 0 композиции / Фаворский В. // Творчество, 1967, № 1. – С. 18 – 20; №2. – С. 9-10.

46. Фаворский В. Содержание формы / Фаворский В. // Декоративное искусство СССР, 1965, № I. – С. З.

47. Чинь Ф. Д. К. Архитектура. Форма, пространство, композиция / Чинь Ф. Д. К. – Москва, АСТ-Астрель, 2005. – 400 с.

48. Еdwards А. Т. Style and composition in architecture. An exposition of the canon of number punctuation and inffection / Еdwards А. Т. – London, 1945.

49. Ferran A. Philosophie dela composition architecturale / Ferran A. Paris, 1955. – 98 p.

50. Lurcat А. Forms composition et lois d'harmonie. 1 – 5 vо1. / Lurcat А. Рaris, 1955.

51. Robertson H. The principles of architectural composition / Robertson H. – London. Arhitaotural Press, I950, XX, 166 p. s.

52. Wittkower R. Architectural principles in the age of humanism / Wittkower R. – London, 1952. – 144 p.

ЗМІСТ

Вступ........................................................... 3

Основна частина................................................. 4