Особливі труднощі при вирощуванні строманти

Догляд за стромантою

Місце розташування: строманта – світлолюбива рослина, але не переносить прямих сонячних променів, тому в літні жаркі дні її слід злегка притіняти. Взимку тримають у добре освітленій кімнаті вдалині від прямого сонця. Розмір і забарвлення листків залежать від того, чи вдало захищена рослина від сонця. Якщо світло дуже яскраве, або його мало, листки втрачають своє забарвлення, а також зменшується листова пластинка. Найкраще росте на західних і південно-західних вікнах. Погано впливають на рослину протяги.

Температура: строманта – теплолюбива рослина. Оптимальна температура 22-26°С, вона не повинна стояти біля дверей, що виходить на вулицю, тому що перепади температури можуть стати для них фатальними. Взимку температура не повинна бути нижча 18°С.

Полив: у період росту поливають рясно 2-3 рази на тиждень, але не заливають водою. Взимку полив зменшують до 1 разу в 6-8 днів. Поливати слід тоді, коли верхній шар ґрунту підсохне. Поливають теплою м'якою добре вистояною водою.

Вологість повітря: Строманта, як і всі марантові любить дуже вологе повітря до 90%. Необхідні регулярні обприскування листків. Від вапняної води на листках з'являються білі плями, протирайте їх вологою губкою. Влітку горщики рекомендується ставити в широкі піддони, обкладені вологим мохами.Строманти добре ростуть у міні-тепличках, флораріумах, тераріумах.

Підгодівля: у період росту кожні 15 днів, половина дози рідкого добрива для кімнатних декоративно-листяних рослин. Строманти чутливі до надлишку або перегодовування добривами.

Пересадження: строманту пересаджують щороку в березні-квітні. Горщик повинен бути неглибоким, але широким. Не занадто приминайте субстратом, тому що коріння може задихнутись і почне гнити. Земляну суміш найкраще приготувати з річкового піску, здрібненого сфагнуму, верескової землі і торфу в рівних частинах. Гарний дренаж обов'язковий.

Розмноження: під час пересадження акуратно розділіть земляну грудку на 2-3 частини, щоб у кожної бульби залишилося 2-3 гарних кореня і кілька листків. Нові рослини іноді довго і важко приживаються. Ви значно збільшите їхні шанси на виживання, якщо поставите на місяць в жарке і вологе місце.

Шкідники: сіра павутина на звороті листків попереджає про появу червоних павутинних кліщиків, також вражається строманта тріпсами, щитівкою. Листки втрачають забарвлення, сохнуть і обпадають. Рослину слід обприскувати, при необхідності неодноразово інсектицидами.

Особливі труднощі при вирощуванні строманти

• Листки жовтіють і обпадають – занадто сухе повітря. Помістіть рослину на піддон з вологим мохами, щодня обприскуйте рослину 2 рази в день м'якою теплою водою. Також причиною може бути перезволоження ґрунту.
• Мляві стебла, що загнивають, бувають при низькій температурі утримування і високій вологості повітря.
• Кінці листків жовто-коричневі при надлишку або недоліку живильних речовин у ґрунті.
• Листки звиваються і покриваються плямами - недостатній полив. Ґрунт повинен бути весь час вологий, але не перезволожений.
• Листки втрачають забарвлення і засихають при занадто інтенсивному сонячному освітленні.

Пародія (parodia)

Рід Пародія (Parodia) – одна з великих родин сімейства кактусових, включає до 150 видів гарних мініатюрних кактусів (справжніх пародій налічується 66 видів). Обсяг цього роду виріс порівняно недавно після того, як у нього була включена більшість видів роду нотокактус (Notocactus), еріокактус (Eriocactus), бразілікактус (Brasilicactus), вігінсія (Wigginsia), або малакокарпус (Malacocarpus). У них було недостатньо характерних ознак для того, щоб виділяти їх як окремі родини, тому краще розглядати зазначені групи рослин як підроди в межах роду пародія. Назва роду дана на честь парагвайського ботаніка Доминго Пароди (1895-1966). Більшість пародій – кактуси передгір'їв. У природних умовах вони ростуть серед каменів і ущелин на висоті 2000-3000 м над рівнем моря – у Болівії, Парагваї, на території північної Аргентини, Бразилії.

Кактуси, споконвічно віднесені до роду пародія або, як їх ще називають, справжні пародії мають м'яке м'ясисте стебло подовженої або кулястої форми. Поверхня стебла розділена на ребра, кількість яких коливається від 13 до 26 штук. У багатьох видів ребра розділені на горбки, які розташовані по спіралі. Усі вони покриті колючками, різними за формою і кольором. Центральна колючка іноді буває крючкоподібною. Цвіте пародія навесні і влітку. Квітконіс являє собою коротку трубку, покриту волосками і лусочками. Квітки в пародій великі, пофарбовані в червоний або жовтий колір, одиночні або групами до 10 штук на верхівці кактуса. Після закінчення цвітіння на кактусі дозрівають дрібні насіння. У природі вони переносяться на інше місце потоками води або мурахами.

Види пародій:

• Пародія пухка (P.mammulosa), П.струнка (P.formosa), П.золотоголкова (P.chrysacanthion), П.короткоголкова (P. brevihamata), П.Хаустейна (P.hausteiniana), П.мінлива (P. mutabilis) – з жовтими квітками;

• Пародія Андре (P.andreae), П.бильбаоська (P.bilbaoensis), П.Герцога (P.herzogii), П.Вебера (P. weberiana) – з жовтогарячими квітками;

• Пародія стисла (P.compressa), П.кровавоквіткова (P.sanguiniflora), П.сніжна (Parodia nivosa), П.підземна (P.subterranea) – із червоними квітками.

Догляд за пародією

Місце розташування: справжній пародії необхідно яскраве освітлення протягом всього року. Цей кактус прекрасно себе почуває на східному і південному вікні навіть під впливом прямих сонячних променів, які для нього зовсім не небезпечні. Усі інші підроди пародії необхідно притіняти від пекучих літніх променів. Влітку рекомендується виносити на відкрите повітря, уникаючи потрапляння опадів на рослину, і слід поступово привчати до впливу прямих променів на рослину.

Температура: пародія досить невибаглива до умов вирощування. Спеціальний мікроклімат для неї створювати не потрібно. Але їй, також як і всім кактусам, потрібна прохолодна зимівля, під час якої температура повинна бути не нижче 9°C.

Полив: у літній період, коли пародія активно росте, її необхідно поливати помірковано, у міру підсихання ґрунту, не частіше 1 разу в 10 днів. У період спокою, протягом всієї зими, поливи повинні бути рідкими, не частіше 1 разу на місяць. Надлишок вологи в ґрунті може привести до загнивання коріння рослини.

Вологість повітря: в обприскуванні пародія не має потреби, навіть у жаркі літні дні, але приміщення, у якому міститься кактус, необхідно регулярно провітрювати. Кактус боїться протягів, тому під час провітрювання його потрібно забирати з підвіконня.

Підгодівля: пародію слід підживлювати в період активного росту (весна-літо) не частіше 1 разу на місяць спеціальними живильними сумішами для кактусів, або комплексними мінеральними добривами розведених наполовину. Восени і взимку кактус не підгодовують.

Пересадження: пересаджувати пародію рекомендується навесні в міру необхідності, наприклад, став малий горщик (звичайно не частіше 1 рази в 3-4 року). Для цієї мети найкраще підходить ґрунтова суміш із листової землі, дернової землі, глини і піску (2:2:1:1). Необхідно додати невелику кількість деревного вугілля або здрібненої червоної цегли.

Розмноження: насінний спосіб розмноження пародії важкий, тому що сіянці ростуть настільки повільно, що їх не можна висадити в горщики навіть на другий рік. наліт, що з'являється на поверхні ґрунту, зелених водоростей може згубити сіянці, але успіх у цій нелегкій справі доставить вам величезну радість.

Шкідники: пародія часто зазнає нападу щитівки, павутинного кліща і борошнистого червця. Найчастіше для боротьби зі шкідниками кактусів застосовується препарат за назвою «актелік». Цей інсектицид має високу токсичність і різким запахом, тому при роботі з ним рекомендується дотримувати всіх необхідних запобіжного заходів. Вміст ампули звичайно розводиться в 2 л води, але при сильному ураженні досить буде 1 л рідини. Отриманим розчином слід відразу ж обприскати уражений кактус.

 

 

Вашингтонія – Washingtonia

До роду вашингтонія (Washingtonia) належить лише 2 вида пальм, що виростають у природньому середовищі в південних штатах Північної Америки. Рослина названа на честь президента США Джорджа Вашингтона.

Вашингтонія являє собою багаторічну пальму, яка в природних умовах досягає в висоту 25-30 м. Вона характеризується прямим шорстким стовбуром, покритим у природі відмерлими листками, що спадають, довго залишаються на стовбурі і покривають його щільною ковдрою. Листки великі веєроподібні, розчленовані на лінійні сегменти, між якими утворюються численні нитки, що скручуються, що іноді навіть заплутуються в щільний вузол. Листя сидить на довгих черешках із твердими шипами.

Квіти зібрані в гіллясті суцвіття-качани, загорнені в приквітниках, схожі на пелюстки, згодом вони стають повислими. Плоди м'ясисті, кулясті зі здеревілим насінням, розташовані на осі суцвіття. У кімнатних умовах не цвіте.

Вашингтонія нитконосна (Washingtonia filifera) має чудові віялове сірувато-зелене листя з ажурними тонкими нитками, що звисають між сегментами листка. Листки великі: від черешка до кінчика центрального сегмента близько 2 м. Черешки листів сірувато-зелені, дуже розвинені, до 2 м у довжину. Квітки зібрані в довгі (до 3 м) мітлоподібні суцвіття, кремові або рожеві, що підіймаються вище листків. У природі даний вид виростає у висоту до 15 м, у діаметрі досягає 1 м. Уродженка субтропічних областей США, ця пальма потребує прохолодної зимівлі.

Вашингтонія потужна або міцна (Washingtonia robusta) – граціозна пальма родом з Мексики, у природі виростає до 25 м, але діаметр стовбура не перевищує 70 см. Стовбур більш тонкий і витягнутий, ніж у вашингтонії нитконосній, також більш розкидиста крона. Листя в неї дрібніше, усього 1,5 м, розсічене приблизно на третину довжини, на них практично немає волокон. Черешки листків у зрілому віці коричнуваті, до 1,5 м у довжину. Рожеві квітки зібрані в суцвіття довжиною до 3 м. Цей вид більш чутливий до холоду.

Ця пальма використовується як кімнатна рослина. Бажаючи урізноманітнити інтер'єр свого будинку або офісу, ви не помилитеся, якщо зупините свій вибір на вашингтонії. Це холодостійка пальма, вона буде прекрасно себе почувати в прохолодному залі або холі, в експозиції зимового саду або заскленій галереї. В озелененні інтер'єрів використовуються, як правило, тільки молоді екземпляри.

Догляд за вашингтонією

Місце розташування: вашингтонія – світлолюбива рослина, тому найкраще розміщати її біля південних, південно-східних, південно-західних вікон. Припустимі прямі сонячні промені, але влітку в жаркі дні необхідно притінняти рослину від прямого сонячного світла.

Температура: у приміщенні необхідно забезпечити постійний доступ свіжого повітря, тому в травні краще винести пальму в сад або на терасу, захищаючи від опадів і протягів. У жовтні вашингтонію вносять у будинок і для того, щоб рослина вступила в період спокою, температуру плавно знижують до 10-12°C (мінімальна температура повинна бути не нижче 5°C, для вашингтонії міцної не нижче 8°C). При високій зимовій температурі і сухості повітря, рослина може скидати листя.

У південних областях з м'якою зимою вашингтонію використовують для алейних посадок. У відкритому ґрунті може переносити короткочасні морози до -5°С.

Полив: у весняно-літній час рекомендується регулярний полив, дорослі рослини, хоча і переносять певну сухість, віддають перевагу вологому ґрунту. Для поливу бажано використовувати теплу вистояну (не менше 12 годин) воду, між поливами верхньому шару землі дають підсохнути. Взимку полив скорочують. У холодних приміщеннях від застою води в субстраті гниє коріння, і рослина може загинути, але також не допускають тривале пересушування.

Вологість повітря: вашингтонія витримує суху атмосферу будинку, але при температурі вище 20°C рослина необхідно поставити на піддон з вологим гравієм, вище рівня води. Один раз в тиждень рекомендується обприскувати листя, щоб змити з них пил.

Підгодівля: вашингтонія потребує систематичної підгодівлі повним комплексом мінеральних добрив. Цю процедуру проводять 1 раз в 2 тижні з березня по жовтень. До періоду спокою кількість добрив трохи скорочують, а в зимовий час подачу добрив припиняють зовсім.

Пересадження: перші три роки пересадження проводять щорічно. Надалі – по мірі необхідності, коли коріння зайняло весь вільний простір у горщику, або ґрунт прийшов у непридатність.

Для посадки і пересадження використовують готовий субстрат для пальм. Земляну суміш можна приготувати і самим з дернової, перегнійної і листової землі з додаванням піску (2:1:1:0,5). Для вашингтонії підбирають глибокий, але не широкий горщик, на дно якого необхідно покласти гарний шар дренажу.

Розмноження: вашингтонія не дає бічних пагонів, тому її розмножують винятково насіннями. Попередньо замочені на ніч насіння злегка надпилюють по швах і висівають у легку земляну суміш. Температура повітря при пророщенні насіння підтримується на рівні 20-25°C. Залежно від строків зберігання сходи з'являються протягом 1-4 тижнів. Коли з'явиться перший листочок, розсаду розсаджують в окремі 9-сантиметрові горщики. При розсаджуванні сіянців не можна відривати насіння, тому що вони довго постачає рослину живильними речовинами.

Шкідники: найчастіше рослина вражається щитівками, павутинними кліщами, борошнистими червцями, які поселяються на листках, черешках і стовбурі рослини. Вони, висмоктуючи сік, послабляють пальму. У результаті ушкоджень на листках утворюється жовтуваті або білі плями, листки засихають і обпадають, рослина поступова вмирає.

Запобігти появі шкідників почасти допомагає обмивання листків і висока вологість повітря. Виявлених паразитів видаляють за допомогою змоченого в мильному розчині тампона. У випадку масової появи шкідника необхідне обприскування хімічними засобами захисту.

 

 

Ананас (Ananas)

Ананас - це багаторічна трав'яниста плодова рослина родини бромілієвих. Батьківщина - тропічна Америка, привезений у кінці 17 століття. У даний час вирощують у багатьох тропічних країнах, а в Голландії його навчилися вирощувати в теплицях. На відміну від більшості рослин родини бромілієвих, ананас не є епіфітом і у природі не росте на інших рослинах, а в ґрунті, одержуючи із землі і воду, і поживні речовини. При догляді за ананасом потрібно мати на увазі, що краї його листків мають гострі зубчики. Самі листки довжиною до 1м, витягнуті, сіро-зелені або зелені, з жовтуватою облямівкою або розовим відтінком. Рослину прикрашають дрібні квітки з великими червонуватими приквітками, які після закінчення цвітіння перетворюються в червоний або рожевий плід. У цей час його культивують у домашніх умовах як чисто декоративну рослину, а якщо на ньому з'являється невеликий плід - це додаткова винагорода власникові.

Догляд за рослиною

Місце розташування: ананас – світлолюбива рослина. Цілий рік йому потрібно гарне освітлення. Найкраще розташувати ананас на південному або південно-західному вікні. Також можна вирощувати на західному і східному вікнах. Однак варто враховувати, що ананаси зі світлими смугами на листках мають потребу в більш світлому місці, інакше строкатість забарвлення губиться.

Температура: ананас теплолюбива рослина, узимку потрібно підтримувати температуру 18-21 °C. Щоб одержати прикореневі паростки, потрібно тримати рослину в злегка тіснуватому горщику при температурі на 5°C нижче зазначеної. Максимальна температура влітку для ананаса становить 24 °C.

Полив: як і всі бромілієві, ананас поливають прямо в розетку листків. Вода наливається в розетку на 2/3 і повинна бути обов'язково добре вистояна і мати кімнатну температуру. Навесні й улітку вода в розетці листків повинна перебувати завжди і обновлятися хоча б раз на місяць, але якщо температура повітря опускається нижче 20°C, то воду з розеток варто видалити. Узимку поливають дуже обережно, між поливами субстрату дають висохнути. Надлишок вологи більш шкідливий для ананасів, ніж посуха, так що будьте уважні, коли поливаєте.

Вологість повітря: ананас витримує сухе повітря в будинку, але в жару щодня обприскуйте землю.

Підгодівля: із квітня по вересень кожні 2 тижні рідким добривом для кімнатних рослин половинною дозою, або добриво у вигляді паличок.

Пересадження: навесні, тільки молоді, неквітучі рослини. Ананаси, як правило, пересаджують щорічно, незначно збільшуючи ємність горщика. Кореневу шийку заглиблюють на 0,5 см. Пересаджують тільки способом перевалки, не руйнуючи грудки землі. Ґрунтову суміш для рослини готують із дернової, листової, перегнійної землі, піску і торфу. Для ананаса необхідний гарний дренаж, ємності для вирощування ананаса необхідно брати широкі і невисокі, тому що коренева система в ананаса поверхнева.

Розмноження: як і у всіх бромілієвих, розетка рослини відмирає після цвітіння і плодоносіння. До цього часу ананас утворює 2-3 прикореневих пагона. Ними легше всього розмножувати рослину. Відокреміть пагони гострим ножем, якщо вони досягли 20 см, і мають окремий корінь.

Також як черешок можна використати верхівку ананаса з листками. Згодом утвориться вражаюча розетка з колючих листків, але вони не будуть строкатими, як в ананасів, які продають як кімнатні рослини.

Виберіть свіжий гарний плід, у якого не засохли листки. Відріжте верхівку на 2-3 см нижче від листків, зріз присипте товченим вугіллям. Дайте зрізу висохнути протягом 24 годин, щоб він не був занадто вологим і не почав гнити. Покладіть зрізану частину на поверхню субстрату (суміш торфу і піску) і трішки вдавіть її. Полийте і закрийте горщик прозорою плівкою. Поставте горщик у добре освітлене місце, але не під прямі сонячні промені.

Шкідники: уражається черв'яками, щитівками і павутинним кліщем.