Основи системи забезпечення працездатності та її відновлення засобами фізичної культури і спорту

Сучасні умови життєдіяльності людини зумовлюють фізичні та психічні навантаження, які в свою чергу породжують стресові ситуації. Все це нерідко пригнічує людину, викликає негативні емоції, результатом чого є „омолодження” серцево-судинних захворювань. І все ж, ми не повинні бути песимістами. Для того, щоб подолати вплив руйнівних факторів на організм людини, слід протиставити їм раціональний спосіб життєдіяльності.

Стресові ситуації в наші дні стають все складнішими і різноманітнішими: стрімкий темп життя, велика густота населення, надлишок інформації, ускладнення взаємин між людьми – все це породжує лавину стресових ситуацій, які постійно впливають на людину.

Що ж людина протиставляє цьому натиску, що кладе вона на друге „плече коромисла”? Наш сучасник не кидається тікати від ворога і не пускає в хід кулаки, хоча емоції, як відомо, „згорають” в працюючому м’язі. Чим же замінити такий необхідний організму м’язовий рух? Відповідь одна – руховою активністю. Це необхідна умова життєдіяльності людини в нашу епоху. Альтернативи немає. Незнятий стрес може навіть „звалити” людину. Результатом некомпенсованого емоційного вибуху є гіпертонія, розлад мозкового кровообігу, виразка дванадцятипалої кишки, неврози, все, перед чим ми все частіше безпорадно розводимо руками – нерви... Порятунок тільки в русі. Не відхід від сучасності, а адаптація до умов навколишнього середовища за рахунок рухової активності і здорового способу життя. Якщо людина не дотримується цих правил, то раніше чи пізніше перевтома приведе до захворювання. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість людей, хворих на невроз, перевищує 85% від всього населення.

Різні люди мають різну здатність виконувати певні види робіт. Одні успішно виконують високоінтенсивну роботу і зазнають труднощів при тривалій роботі. Другі виконують роботу тривалий час не знижуючи інтенсивності, інші – швидко знижують інтенсивність і припиняють роботу. Що дозволяє людям демонструвати високі показники працездатності? Відповідь одна – витривалість. Хто ж з людей витриваліший? Той, хто за рівних умов може ефективніше виконувати фізичну роботу, чи той, хто за визначений час виконає більшу кількість роботи? І в першому, і в другому випадку якість роботи чітко обумовлюється, але її критерії дещо інші. Витривалість є немов би зворотньою стороною втоми. Більш витривалим є той, хто за інших рівних умов менше втомлюється, або втома в нього наступає пізніше.

Отже, витривалість, як рухова якість людини – це її здатність долати втому в процесі рухової діяльності та навчанні. Витривалість має велике значення для життєдіяльності людини, яка дозволяє:

тривалий час підтримувати високий рівень інтенсивності рухової діяльності;

виконувати значний обсяг роботи;

швидко відновлювати сили після навантажень.

Для збереження та зміцнення здоров’я, попередження хвороб та завчасної старості необхідна свідома, висококультурна поведінка учнівської молоді, заснована на розумінні складних закономірностей, що формують стан здоров’я людей та характер хвороб. Так звані (хвороби цивілізації) можна лікувати за допомогою фізичної активності та правильного режиму. В нашій країні здійснюється широкий комплекс заходів, що мають за мету створення нормальних умов праці та побуту, оздоровлення зовнішнього – в тому числі і виробничого – середовища, подальший розвиток охорони здоров’я.

Фізичні вправи викликають оздоровчий ефект, який реалізується при багатократному повторенні. До таких ефектів відноситься фізична тренованість – основний, найбільш важливий результат впливу систематичних занять фізичними вправами та спорту, що допомагає молоді засвоювати професійні навички та вміння, визначає високу працездатність людини в різних видах праці. Без ефекту фізичної тренованості були б неможливими фізичне виховання та спорт – лише тільки цей ефект забезпечує збільшення сили, швидкості, витривалості, координації, тобто все те, що нам дають систематичні заняття фізичними вправами.

Специфічним оздоровчим впливом, який розвивається при виконанні фізичних вправ, є ефект погашення реакцій організму, які викликані попереднім навантаженням і втомою. Цей ефект лежить в основі особливого виду відпочинку, який поєднує спокій втомлених м’язів з діяльністю м’язових груп, які не були задіяні. Прискорення процесу відновлення роботоздатності втомлених м’язів за рахунок непрацюючих м’язів, які раніше не були задіяні, поклало початок дослідженням форм відпочинку, в яких спокій поєднувався з рухами або з будь-яким іншим видом активності. Підсумком цих досліджень стала теорія про активний відпочинок, в якому у найбільш яскравій формі працює ефект погашення.

Всі види рухової діяльності, які характеризуються монотонністю не відповідають біологічній природі людини, яка потребує різноманітної діяльності м’язів як передумови їх високої функціональної здатності. Вправи активного відпочинку в цих умовах є найбільш результативними, а ефект погашення не тільки полегшує роботу органів кровообігу і дихання, але і знімає психоемоційну напругу, і стимулює творчі здібності учня.

І все ж таки активність людини, засоби фізичної культури і спорту, підвищення витривалості за рахунок збільшення рухової активності, загальнофізичної підготовки з елементами професійно-прикладної фізичної підготовки, активний відпочинок - є важливими методами профілактики хвороб та найважливішими факторами вдосконалення, зміцнення здоров’я, що в кінцевому підсумку підвищує творчу активність учнівської молоді, її працездатність.

Відновлювальні засоби розподілені на три основні види: педагогічні, психологічні та медико-біологічні.

Педагогічні і психологічні засоби треба використовувати постійно. З медико-біологічних засобів для всіх працівників обов’язкові: раціональний добовий режим, збалансоване харчування, масаж, гідро процедури. Комплекс додаткових засобів (фізичних, фармакологічних) є доцільним лише у визначені періоди життєдіяльності (збільшення навантажень, засвоєння нових рухових вправ).

Дуже важливою є правильна організація відновлення фізичної працездатності. Можна виділити такі основні форми проведення заходів відновлення:

1. Щоденне використання найпростіших засобів, що не потребують особливої апаратури і спеціальних спостережень (раціональна організація режиму життя, робочого часу і відпочинку, особиста гігієна, гідро процедури, масаж, самомасаж, раціональне харчування, вітамінізація).

2. Використання комплексу засобів відновлення на спеціально обладнаних базах під час відпустки, а також у вихідні дні. В цих умовах, крім звичайних засобів, перерахованих вище, можна використовувати деякі спеціальні засоби фізіотерапії і фармакології.

3. Перебування у спеціальних відновлюючи центрах, яке є доцільним в перехідний період після напружених багатоденних навантажень для профілактичних та інших розвантажень.

Список використаної літератури

1. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого. – М., 1988.

2. Белов Р.А. Самостоятельные занятия студентов физической культурой. – К., 1988.

3. Ільницький В.І., Ясінський Є.А. Фізичне виховання у середніх навчальних закладах. – Тернопіль, 2000.

4. Мурза В.П. Фізичні вправи і здоров'я. – К., 1991.