Спеціальні та власні методи пізнання держави та права

Надобко Сергій Володимирович

Національний Університет «Юридична академія України ім. Я. Мудрого»

Спеціальні та власні методи пізнання держави та права

Спеціальними є ті методи та прийоми, що розроблені іншими галузями права та використовуються теорією держави і права у процесі дослідження власного предмета. До таких методів відносять: статистичний, соціологічний, психологічний, кібернетичний, математичний, соціального експерименту, моделювання, конкретизації, порівняльного правознавства, тлумачення змісту чинного законодавства. Розглянемо кожен із них.

Статистичний метод – використовується із застосування різних засобів, таких як спостереження, анкетування, опитування з метою виявлення загальних тенденцій та необхідних змін, середньо, в яких одиничне поняття викладається багатьма другорядними, конкретизуючи його та розкриваючи його зміст.

Соціологічний метод – матеріали різних соціальних досліджень можуть бути одержані внаслідок спостереження, анкетування, а їх аналіз та узагальнення робиться, як правило, на початковому етапі дослідження. Наприклад перш ніж прийняти та запровадити будь – яку реформу, необхідно виявити ставлення громадськості до неї, їх критерії та зауваження щодо доцільності взагалі проведення такої реформи.

Психологічний метод – відбувається дослідження різних державно – правових явищ з психологічної точки, а саме причини вчинення правопорушень, причини правового нігілізму, що зумовлені людською психікою.

Кібернетичний метод – використання різних засобів та прийомів управління у різних сферах державного управління.

Математичний метод – застосування математичного апарату теорії ймовірностей, а також відіграє головну роль у обробці досліджень та спостережень.

Метод соціального експерименту – різновид експериментального методу, пов'язаний зі штучною, дослідною зміною умов і форм суспільного життя, а звідси, й з вивченням людської поведінки в умовах, які змінилися. Він дає можливість виявити нові чи уточнити раніше відомі факти, перевірити певну гіпотезу або нововведення, а також слугує джерелом одержання фактичного матеріалу.

Метод моделювання – досить тісно взаємодіє із попереднім, адже створює, ті ідеальні моделі та механізми дієвість яких досліджується методом соціального експерименту.

Метод конкретизації – відбувається більш чітке та повне розкриття певних державно – правових явищ чи, то правової дійсності, шляхом переходу від абстрактних понять до більш конкретних, наповнення їх смисловим навантаженням. Даний метод також передбачає відображення певних уявлень та наукових компонентів у вигляді таблиць, схем, ілюстрацій, де сукупність наукових досягнень відображаються у цілісності та структурованості.

Метод порівняльного правознавства – виявлення державно – правової дійсності шляхом дослідження загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку, функціонування правових систем (їх елементів) за допомогою їх порівняння, тобто здійснення пізнавальної операції, що дає змогу на основі фіксованої ознаки встановити подібність або відмінність об'єктів у результаті парного співставлення.

Метод тлумачення змісту чинного законодавства – полягає у докорінній обробці системи норм чинного законодавства, пошуку шляхів пізнавальних процесів за допомогою діючої системи права, виокремлення норм, що стосуються сутності державно – правових явищ.

Розглянувши кожний метод більш детально, необхідно зазначити, що неможливим є існування конкретного методу окремо, так як усі вони знаходяться у єдності, доповнюють одне одного та коригують. Тому при дослідженні необхідно використовувати їх у цілісній системі, адже використавши лише один метод, чи їх незначну кількість дослідник отримає неповну інформацію, а то і не об’єктивну, в результаті такого поверхневого дослідження. У науці теорії держави і права можуть використовуватися й інші методи, які, як правило, формуються шляхом поєднання декількох методів у один, загальний метод дослідження.