Особливості перекладу з російської на українську мову

Творення і вживання дієприкметників.

Дієприкметник (рос. причастие) – дієслівна форма, що називає ознаку

предмета, зумовлену дією самого предмета (активні дієприкметники) або

ознаку, зумовлену дією іншого предмета (пасивні дієприкметники).

Дієприкметник відповідає на питання який? яка? яке?

В українській мові дієприкметники поділяються на активні і пасивні.

1. Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються (від

незначної кількості дієслів) за допомогою суфіксів -учий (-ючий),

-ачий (-ячий): виконуючий, мобілізуючий, працюючий,

правлячий, зростаючий, прогнозуючий, організуючий. В офіційно-

діловому стилі такі форми обмежені у вжитку порівняно з

російською мовою. Зокрема, зовсім перестали вживатися активні

дієприкметники теперішнього часу на вираження ознаки людини

за дією. Замість них використовуються описові звороти:

перевиконуючий план робітник – робітник, який перевиконує

план, поважаюча себе людина – людина, яка себе поважає,

витікаючі висновки – висновки, що з цього випливають.

У сучасній українській мові намітилася тенденція до уникнення

дієприкметникових форм на -учий (-ючий). Ці форми пропонують

вживати з суфіксом -увальн(ий), -ювальн(ий): коригуючий –

коригувальний, копіюючий – копіювальний, інтегруючий –

інтегрувальний.

При перекладі з російської мови активні дієприкметники теперішнього

часу відтворюються підрядними означальними реченнями;

дієприкметники, що перейшли у прикметники та іменники, замінюються

відповідними частинами мови, наприклад: вступающий – який (що)

вступає, вступник; движущийся – який (що) рухається, рухомий;

заведующий – який (що) завідує, завідувач; соответствующий – який

(що) відповідає, дійсний; ведущий специалист – провідний спеціаліст.

При перекладі термінологічних зворотів із дієприкметниковим

компонентом у діловому мовленні перевага надається українським

зворотам дієприкметникового типу над розгорнутими синтаксичними

конструкціями та калькованими формами, наприклад: выдерживаемый

процесс – витримуваний процес (замість процес, що (який)

витримується), а іноді їхнім іменниковимзамінником: окружающая

среда – довкілля (замість оточуюче середовище).

2. Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою

суфікса -л-: посивілий, застарілий, пожовклий, почорнілий,

дозрілий, загорілий, осілий.

Російські активні дієприкметники минулого часу з суфіксами -ш-(-вш-)

в українській мові не вживаються. Вони передаються переважно

описовими конструкціями, наприклад: перервавший – який (що)

перервав; приблизивший – який (що) наблизив; прикладавший – який (що)

прикладав; усиливший – який (що) підсилив тощо.

Сфера використання активних дієприкметників – термінологічна

лексика: тонізуючі речовини, працюючий двигун, лімітуючий режим,

ріжучий диск, діючий вулкан.

3. Пасивні дієприкметники у сучасній українській мові мають форму

тільки минулого часу, що утворюється за допомогою суфіксів -н-,

-ен-, -ан-, -т-: записаний, завершений, написаний, відкритий,

крадений, підрахований, зігрітий.

Дієслова з основами на -н-(-ну) і -о- можуть утворювати паралельні

форми дієприкметників: колоти – колотий і колений; повернути –

повернутий і повернений; стиснути – стиснутий і стиснений; кинути –

кинутий і кинений; усунути – усунутий і усунений. При додаванні суфікса

-ен- в корені можливі чергування приголосних: відобразити –

відображений (з-ж), зберегти – збережений (г-ж), позбавити –

позбавлений (в-вл).

Російські пасивні дієприкметники теперішнього часу при перекладі

українською мовою замінюються описовими конструкціями або

дієприкметниками минулого часу: записываемый – записуваний;

освещаемый – освітлюваний; применяемый – застосовуваний;

желаемый – бажаний; употребляемый – вживаний, який вживається.

4. Отже, при потребі перекладу російських дієприкметників

українською мовою можемо використати:

а) іменники або описові звороти: исполняющий обязанности –

виконавець обов’язків, заведующий – завідувач, движущийся – який (що)

рухається, поступающий – вступник;

б) прикметники: вышестоящий орган – вищий орган, текущий счет

– поточний рахунок, необозримый – неозорий;

в) пасивні дієприкметники: нижеподписавшийся – той, хто нижче

підписався; нижчепідписаний; догрузившийся – довантажений;

выполняющийся– виконуваний;

г) дієприкметники з іншими суфіксами: поседевший – посивілий,

выполняемый – виконуваний, вытягивающий – витягувальний.

Детальніше про особливості перекладу дієприкметників дивись у книзі

Войналович О., Моргунюк В. Російсько-український словник наукової та

технічної мови. – К., 1997. – С.3-1