ТЕМА: Дослідження слухової та вестибулярної сенсорних систем

Актуальність теми: Знання закономірностей функціонування слухового і вестибулярного аналізаторів необхідні для більш повного розуміння механізмів пізнавального процесу, орієнтації організму в просторі, його взаємодії з зовнішнім середовищем, а також розладів функцій, пов´язаних із пошкодженням органу слуху і рівноваги.

 

Навчальні цілі:

Знати: Структуру та функціональну організацію слухової та вестибулярної систем, їх фізіологічне значення.

Вміти: Дослідити гостроту слуху, кісткову та повітряну провідність, чутливість вестибулярної системи.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи:

· Будова зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха.

· Поширення звукових хвиль до рецепторних клітин кортієвого органу.

· Провідні шляхи слухового та вестибулярного нервів.

Контрольні питання теми:

1. Морфофункціональна організація слухового аналізатора.

2. Функції зовнішнього, середнього і внутрішнього вуха.

3. Механізм збудження слухових рецепторів.

4. Теорії сприйняття звуків.

5. Бінауральний слух.

6. Провідниковий і центральний відділи слухової сенсорної системи.

7. Структура і функції вестибулярної сенсорної системи.

8. Механізм збудження вестибулярих рецепторів.

9. Вестибулярні реакції, їх характеристика і методи дослідження.

 

Самостійна аудиторна робота студента:

1. Аудіометрія (лабораторна робота).

2. Дослідження кісткової і повітряної провідності (проби Вебера і Рінне) – лабораторна робота

3. Дослідження післяобертового ністагму у людини (лабораторна робота).

Питання для самоконтролю знань:

1. Виберіть метод дослідження гостроти слуху:

А. Ольфактометрія.

Б. Електроретинографія.

В. Електроенцефалографія.

Г. Аудіометрія.

Д. Естезіометрія.

 

2. При проведенні проби Вебера пацієнт краще чує звукові подразнення правим вухом. Де найбільш вірогідно локалізується пошкодження слухової системи?

А. В зовнішньому або середньому вусі справа.

Б. В зовнішньому або середньому вусі зліва.

В. У внутрішньому вусі справа.

Г. У внутрішньому вусі зліва.

Д. У слуховій корі зліва.

 

3. Де розташований кірковий центр слухового аналізатора?

А. Лімбічна кора.

Б. Лобні долі.

В. Тім´яні долі.

Г. Потиличні долі.

Д. Скроневі долі.

 

4. Адекватними подразниками для рецепторів отолітового апарату являються:

А. Зміна положення голови в просторі.

Б. Дія на тіло кутових прискорень.

В. Прямолінійні переміщення тіла в просторі.

Г. Імпульсація з рецепторів внутрішніх органів.

Д. Звукові стимули.

 

5. Адекватними подразниками для рецепторів напівколових каналів є:

А. Зміна положення голови в просторі.

Б. Дія на тіло кутових прискорень.

В. Прямолінійні переміщення тіла в просторі.

Г. Імпульсація з рецепторів внутрішніх органів.

Д. Звукові стимули.

Література:

основна:

1. Фізіологія: підручник для студ. вищ. мед. навч. закладів / В.Г. Шевчук, В.М. Мороз, С.М. Бєлан [та ін.]; за редакцією В.Г. Шевчука.-Вінниця: Нова Книга, 2012.-С.215-222.

2. Фізіологія людини: підручник / В.І. Філімонов.-К.: ВСВ «Медицина», 2010.-С.210-225.

додаткова:

1. Фізіологія (під ред. В.Г.Шевчука). Навчальний посібник.- Вінниця: Нова книга, 2005.- С.427-437.

2. Нормальна фізіологія (під ред. В.І.Філімонова).-К.:”Здоров´я”.- 1994.-С.97-107.

3. Физиология человека (под ред. Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1985.-С.458-468.

4. Руководство к практическим занятиям по физиологии (под ред.Г.И.Косицкого).-М.:“Медицина”.-1988.-С.234-238, 246-249.

5. Физиология человека (под ред.Р.Шмидта и Г.Тевса).- М.:“Мир”.-1985.- т.2.С.154-189.

6. В.Ф. Ганонг. Фізіологія людини. Перев. з англ. під ред. М.Гжегоцького і ін. Львів: БАК, 2002.- С.159-172.

Інформаційні ресурси

Електронний варіант навчально-методичних матеріалів (відділ аналітично-інформаційного забезпечення), мультимедійні презентації.

 

Кафедра фізіології

Дисципліна «Фізіологія»

Методична вказівка для студентів до практичного заняття №24