Дослід 9. Виявлення жовчних пігментів у сечі ( реакція Гмеліна).

Принцип методу. Жовчні пігменти здатні окислюватися концентрованою нітратною кислотою з утворенням забарвлених у різні кольори продуктів окиснення: білівердину (зелений колір), біліціаніну (синій колір), холелетину (жовтий колір) тощо.

Матеріальне забезпечення: сеча, концентрована нітратна кислота з домішком нітритної, штатив із пробірками, лійки, піпетки, предметне скло, фільтрувальний папір, скляні палички.

Хід роботи: 1. Проба у пробірці. У пробірку наливають 1-2 мл концентрованої нітратної кислоти. Обережно по стінці нашаровують рівний об’єм сечі, яку досліджують. За наявністі в сечі жовчних пігментів на межі рідин з’являються кольорові кільця. Наявність зеленого, фіолетового, червоного і жовтого кілець у вказаній послідовності відповідає різним ступеням окиснення пігменту.

2. Проба на фільтрувальному папері (проба Розенбаха). 2 мл сечі, яку досліджують, кілька разів фільтрують через невеликий фільтр. За наявності жовчних пігментів у сечі вони частково затримуються на фільтрі. У центр фільтру, розгорнутого на предметному склі й злегка підсушеного, скляною паличкою наносять краплю концентрованої нітратної кислоти. З’являються характерні кольорові кільця; зелене кільце розташоване ззовні.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Жовчні пігменти – білірубін, білівердин і уробілін – з’являються у сечі лише при патології. Поява білірубіну (прямого) в сечі має назву білірубінурії. Жовчні пігменти з’являються у сечі лише у випадку, коли кількість їх у крові перевищить нирковий поріг білірубіну. У нормі в здорових людей у крові міститься від 8,5 до 20,5 мкмоль/л білірубіну. Білірубінурія спостерігається при ураженнях печінки і жовчних шляхів. Таке явище найчастіше спостерігається при паренхіматозній (хвороба Боткіна) та механічній жовтяниці і є ознакою тяжкого органічного ураження паренхіми печінки (гепатити, цирози), гемолітичних станах та захворюваннях кишки (ентерити, кишкова непрохідність, схильність до закрепів). Сеча за наявності жовчних пігментів набуває темного жовто-зеленого кольору. Піна такої сечі забарвлена в жовтий колір, а краплі сечі, що потрапляють на білизну, залишають на ній характерні темно–жовті плями.Виявлення жовчних пігментів у сечі має таке ж діагностичне значення, як і виявлення їх у сироватці крові, однак у сечі вони з’являються при більш вираженій жовтяниці. Проба Гмелінга дає можливість визначити вміст білірубіну в розведенні 1:80 000.

Дослід 10. Виявлення уробіліну в сечі (реакція Богомолова).

Принцип методу. Уробілін здатний утворювати з купруму сульфатом забарвлені у рожево-червоний або мідно-червоний колір продукти реакції, добре розчинні у хлороформі.

Матеріальне забезпечення: сеча, насичений водний розчин купруму сульфату, концентрована хлоридна кислота, хлороформ, штатив із пробірками, піпетки, крапельниці.

Хід роботи: У пробірку наливають 2-3 мл сечі, яку досліджують, додають 0,5 мл насиченого розчину купруму сульфату. Якщо при цьому суміш мутніє внаслідок утворення купруму гідроксиду, додають 1 краплю концентрованої хлоридної кислоти для освітлення розчину. Через 5 хв додають 0,5 мл хлороформу й обережно струшують пробірку декілька разів. За наявності уробіліну хлороформ (у нижній частині пробірки) набуває рожево-червоного або мідно-червоного кольору залежно від кількості уробіліну.

Зробити висновок.

Клініко-діагностичне значення. Уробілінурію спостерігають при паренхіматозних захворюваннях печінки (гепатит, цироз, отруєння тощо), гемолітичних станах (гемолітична жовтяниця, гемоглобінурія, розсмоктування великих крововиливів, обширні інфаркти міокарда тощо), кишкових захворюваннях, пов’язаних із посиленою реабсорбцією стеркобіліногену кишкою (ентероколіт, закреп), лихоманках, що супроводжуються токсичним ураженням печінки.

Повна відсутність уробіліну в сечі вказує на обтураційну жовтяницю.