ІІ. Методи якісного визначення фенацетину та його метаболітів

Фенацетин (ацетофенітидин, ацетилфенітидин, фенідин) – 1-етокси-4-ацетамінобензол – має жаропонижуючу, протизапальну і болевгамовуючу дію. Він застосовується при головних болях, невралгії. Входить до складу низки таблеток (анальфен, асфен, пірафен, седалгін та ін.). У більшості випадків фенацетин не викликає значних змін у внутрішніх органах. Проте, описані випадки „фенацетинового” нефриту. Іноді при прийомі великих доз фенацетину спостерігаються алергічні реакції, метгемоглобінемія, анемія.

Метаболізм. Фенацетин метаболізується шляхом дезалкілування і гідроксилювання. При дезалкілуванні в якості метаболітів утворюються парацетамол, п -фенетідин, п -амінофенол та ін. Парацетамол також метаболізується з утворенням п -амінофенолу. При гідроксилюванні фенацетину в якості метаболіту утворюється 2-гідроксифенацетин. Частина метаболітів фенацетину виділяється з організму з сечею, а частина їх виводиться з сечею у вигляді глюкуронідів або кон’югатів з сульфатами.

Виявлення фенацетину за продуктами його гідролізу. Більшість реакцій виявлення фенацетину, виділеного з біологічного матеріалу, зводиться до виявлення п -амінофенолу. Для виконання реакцій на п -амінофенол використовується хлороформна витяжка, отримана при збовтуванні кислої водяної витяжки з біологічного матеріалу з хлороформом. З цією метою 0,5 мл хлороформної витяжки вносять у маленьку пробірку, яку нагрівають на водяній бані (50-55^оС) до повного випаровування хлороформу. Сухий залишок розчиняють в 1-2 мл концентрованої хлоридної кислоти і нагрівають пробірку на полум’ї пальника доти, поки об’єм рідин зменшиться приблизно наполовину. Вміст пробірки охолоджують і додають рівний об’єм води. Отриманий гідролізат розливають в декілька пробірок, в яких визначають наявність п -амінофенолу за допомогою реакцій утворення індофенолового барвника, амонійної солі індофенольного барвника і реакції утворення азобарвника.

Дослід 1. Утворення індофенолового барвника.

Принцип методу. Від додавання ангідриду хромової кислоти до отриманого гідролізату з’являється вишнево-червоне забарвлення (індофенол).

Матеріальне забезпечення: 2 % розчин ангідриду хромової кислоти, 5 % розчин пірохромату калію.

Хід роботи: До гідролізату додають краплю 2 % розчину ангідриду хромової кислоти або краплю 5 % розчину пірохромату калію – з’являється фіолетове забарвлення, яке переходить у вишнево-червоне (індофеноловий барвник).

Дослід 2. Реакція утворення амонійної солі індофенолового барвника.

Принцип методу: Від додавання до гідролізату розчину фенолу, хлорного вапна і амоніаку з’являється синє забарвлення (амонійна сіль індофенолового барвника).

Матеріальне забезпечення: 5 % водний розчин фенолу, свіжовиготовлений розчин хлорного вапна (2 г хлорного вапна змішують з 20 мл води і фільтрують).

Хід роботи: До гідролізату додають краплю5 % водного розчину фенолу і 2-3 краплі свіжоприготовленого розчину хлорного вапна. При змішуванні отриманої суміші з’являється червоно-фіолетове забарвлення. При додаванні розчину амоніаку забарвлення стає синім.

Дослід 3. Реакція утворення азобарвника.

Принцип методу: При додаванні до гідролізату нітриту натрію, хлоридної кислоти, а згодом β-нафтолу утворюється червоне забарвлення (азобарвник).

Матеріальне забезпечення: 1 % розчин нітриту натрію, йодкрохмальний папірець, лужний розчин β-нафтолу, розведена хлоридна кислота.

Хід роботи: До гідролізату по краплях додають 1%-ний розчин нітриту натрію доти, поки не почне синіти йодкрохмальний папірець. Потім в пробірку вносять декілька крапель лужного розчину β-нафтолу. При наявності в розчині п -амінофенолу (продукту гідролізу фенацетину) з’являється червоне забарвлення або випадає осад такого ж кольору.

Дослід 4. Реакція утворення етилацетату.

Принцип методу. При нагріванні фенацетину з сульфатною кислотою утворюється оцтова кислота. При додаванні до цього ж розчину етилового спирту утворюється етилацетат, який має характерний запах.

Матеріальне забезпечення: Концентрована сульфатна кислота, етиловий спирт, водяна баня, фарфорова чашка.

Хід роботи: У пробірку вносять 0,5 мл хлороформної витяжки, яку випарюють на водяній бані. До сухого залишку додають 1 мл концентрованої сульфатної кислоти і 3 краплі етилового спирту. Вміст пробірки нагрівають на водяній бані протягом 5 хв, а потім виливають в фарфорову чашку, в яку попередньо вносять 15 мл холодної води. З’являється характерний запах етилацетату, що вказує на наявність фенацетину в хлороформній витяжці.