Приклади тестів та ситуаційних задач по засвоєнню практичних навичок

 

1. З метою встановлення концентрації молочної кислоти в крові користуються методом, принцип якого полягає у:

А. Відновленні солей важких металів у лужному середовищі

В. Визначенні інтенсивності забарвлення сполуки, що утворилася за взаємодії глюкози з ортотолуїдином

С. Дії ферменту глюкозооксидази, яка окиснює глюкозу до глюконової кислоти киснем повітря

D. Відновленні двовалентних іонів міді в одновалентні

Е. Фотометруванні забарвленого комплексу, що утворився в процесі взаємодії з концентрованою сульфатною кислотою та гідрохіноном

 

2. При яких патологічних станах кількість молочної кислоти збільшується в крові?

А. Цукровому діабеті

В. Анемії

С. Інфаркті міокарду

D. Гепатитах

Е. Епілепсії

 

3. Яка проба використовується на виявлення в сечі ацетоацетату?

А. Проба Герхардта

В. Проба Барфуда

С. Проба Богомолова

Д. Проба Петтенкофера

Е. Проба Гмеліна

 

4. Яким чином можна оцінити активність ліпази?

А. За здатністю ензима гідролізувати пептидні зв’язки

В. За кількістю утвореної піровиноградної кислоти

С. За утворенням в результаті гідролізу жирних кислот, кількість яких визначають титруванням в присутності фенолфталеїну

Д. За здатністю інгібувати відновлення нітротетразолію синього в присутності НАДН

Е. За здатністю знебарвлювати метиленову синьку при її відновленні альдегідом

 

5. У лікарню привезли дворічну дитину. Після споживання їжі в неї часто виникає блювота. Дитина відстає у масі тіла, фізичному та розумовому розвитку. Волосся темне, але є сиве пасмо. Проба сечі після додавання FeCl₃ набула зеленого забарвлення. Результати кількісного аналізу сечі такі: вміст фенілаланіну – 7 ммоль/л за норми 0,01; вміст фенілпірувату – 4,8 ммоль/л за норми 0; вміст феніллактату – 10,3 ммоль/л за норми 0. Про яке порушення метаболізму свідчать отримані дані? Що можна порекомендувати для нормалізації метаболізму стосовно лікувального харчування у цьому випадку?

 

6. У хворого, який страждає еритропоетичною порфірією, сеча набула рожевого забарвлення. Появою якої речовини в сечі можна пояснити зміну її забарвлення?

А. Гемоглобіну

В. Уропорфірину І

С. Уропорфірину ІІІ

D. Копропорфірину ІІ

Е. Протопорфірину

 

Література

Основна:

1. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення // За ред. проф. Склярова О.Я., Київ: Здоров’я, 2004. – 191 с.

2. Губський Ю.І.. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 744 с.

4. Практикум з біологічної хімії // За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2002. – 298 с.

5. Ситуаційні задачі та тести з біологічної хімії (для студентів медичних вузів) Під ред. акад. УАННП, д.м.н. О.Я.Склярова. – Львів, 1999. – 102 с.

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ
Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму
Тематичний план практичних занять з модуля 2
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)
Змістовий модуль № 5. Вступ у біохімію. Біохімічні компоненти клітин.
Тема № 1. Предмет і завдання біохімії. Мета і методи проведення біохімічних досліджень; їх обґрунтування і клініко-діагностичне значення.
Змістовий модуль № 6. Ферменти та коферменти. Регуляція метаболізму.
Тема № 2. Дослідження будови та фізико-хімічних властивостей білків-ферментів. Засвоєння методів виявлення ферментів у біологічних об’єктах.
Тема № 3. Визначення активності ферментів, дослідження механізму їх дії та кінетики ферментативного каталізу.
Тема № 4. Дослідження регуляції ферментативних процесів та аналіз механізмів виникнення ензимопатій. Медична ензимологія.
Тема № 5. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у прояві каталітичної активності ферментів.
Змістовий модуль № 7. Основні закономірності обміну речовин. Цикл трикарбонових кислот.
Тема № 6. Обмін речовин і енергії. Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот.
Змістовий модуль № 8.Молекулярні основи біоенергетики.
Тема № 7.Дослідження процесів біологічного окиснення, окисного фосфорилування та синтезу АТФ.
Тема № 8. Дослідження дії інгібіторів та роз’єднувачів окисного фосфорилування.
Тема № 9. Підсумковий контроль. Модуль 2.
Модуль 3.Метаболізм Вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція
Тематичний план практичних занять з модуля 3
Завдання для самостійної роботи студентів (СРС)
Змістовий модуль 9.Метаболізм вуглеводів та його регуляція
Тема № 1.Дослідження гліколізу – анаеробного окиснення вуглеводів.
Тема № 2. Дослідження аеробного окиснення глюкози та альтернативних шляхів обміну моносахаридів.
Тема № 3. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену, біосинтез глюкози – глюконеогенез.
Тема № 4. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. Цукровий діабет.
Змістовий модуль 10. Метаболізм ліпідів та його регуляція
Тема № 5. Дослідження катаболізму і біосинтезу триацилгліцеролів та фосфоліпідів. Внутрішньоклітинний ліполіз та молекулярні механізми його регуляції.
Тема № 6. b-Окиснення та біосинтез жирних кислот. Дослідження обміну жирних кислот та кетонових тіл.
Тема № 7. Біосинтез та біотрансформація холестеролу. Патології ліпідного обміну: стеаторея, атеросклероз, ожиріння. Транспортні форми ліпідів-ліпопротеїнів плазми крові.
Змістовий модуль 11.Метаболізм амінокислот. Ензимопатії амінокислотного обміну.
Тема № 8. Дослідження перетворень амінокислот (трансамінування, дезамінування, декарбоксилУвання) біосинтезу глутатіону та креатину.
Тема № 9. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини.
Тема № 10. Дослідження проміжних продуктів біосинтезу порфіринів та їх накопичення при порфіріях.
Тема № 11. Підсумковий контроль. Модуль 3.
ЗМІСТ