Контроль виконання лабораторної роботи. 1. Мітохондрії – субклітинні органели, що містяться в цитоплазмі всіх клітин за винятком зрілих еритроцитів

1. Мітохондрії – субклітинні органели, що містяться в цитоплазмі всіх клітин за винятком зрілих еритроцитів, бактерій, синьо-зелених водоростей. Який основний метод застосовують для їх виділення?

А. Диференційне центрифугування

В. Хроматографію

С. Електрофорез

D. Спектрофотометрію

Е. Гель-фільтрацію

 

2. Принцип визначення активності сукцинатдегідрогенази базується на відновленні метиленового синього відновленою формою коферменту. Який кофермент входить до складу сукцинатдегідрогенази:

А. ТПФ

В. НАД

С. ФМН

D. ФАД

Е. ПАЛФ

 

3. Яка з вказаних сполук використовується у якості інгібітора для дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот?

А. АТФ

В. НАД⁺

С. Аконітат

D. Ізоцитрат

Е. Малонат

 

4. Пацієнт поступив у стаціонар з діагнозом цукровий діабет І типу. Серед метаболічних змін має місце зниження швидкості синтезу оксалоацетату. Який метаболічний процес порушується в результаті цього? Які енергетичні втрати будуть спостерігатися при порушенні цього метаболічного процесу. Вказати, які метаболічні шляхи можуть активуватись для компенсації втрати енергії.

 

5. Якими методами можна довести функціонування ЦТК? Принцип визначення активності ферментів ЦТК. Довести функціонування ЦТК за використанням ацетил-КоА, за утворенням СО₂, за вивільненням проміжних продуктів атомів водню.

 

6. В інкубаційне середовище, де були сукцинатдегідрогеназа і бурштинова кислота, додали малонову кислоту. Як зміниться активність ферменту? Яким чином можна позбавитись негативного впливу малонової кислоти? Намалюйте графік залежності активності сукцинатдегідрогенази від концентрації субстрату без малонової кислоти та в її присутності.

 

7. До якого класу та підкласу ферментів належать ферменти ЦТК?

 

Приклади тестів “Крок-1”

1. Ферменти циклу трикарбонових кислот здійснюють окиснення ацетил-КоА, що супроводжується відновленням 3 молекул НАД⁺ та однієї молекули ФАД. Де вони локалізуються?

А. На плазматичній мембрані

В. В цитоплазмі

С. На зовнішній мембрані мітохондрій

D. В матриксі мітохондрій

Е. На внутрішній мембрані мітохондрій

 

2. До лікарні потрапив хворий з ознаками отруєння арсеном. Порушення якого процесу має місце, якщо відомо, що миш’як блокує ліпоєву кислоту?

А. Біосинтезу жирних кислот

В. Окисного декарбоксилування a-кетоглутарової кислоти

С. Знешкодження супероксидних аніонів

D. Спряження окиснення і фосфорилування

Е. Мікросомального окиснення

 

3. Субстратне фосфорилування – це процес безпосередньої передачі молекули активного фосфату із субстратів, які містять макроергічний зв'язок, на АДФ з утворенням АТФ. Вкажіть, який фермент циклу лимонної кислоти бере участь у реакції субстратного фосфорилування?

А. Цитратсинтаза

В. Сукцинатдегідрогеназа

С. Фумараза

D. Сукцинілтіокіназа

E. α-Кетоглутаратдегідрогеназний комплекс

 

4. Яка речовина є основним джерелом енергії (паливом) для функціонування циклу трикарбонових кислот?

А. Ацетил-КоА

В. Глюкоза

С. Амінокислоти

D. Жирні кислоти

Е. Сукциніл-КоА

 

Індивідуальна самостійна робота студентів.

1. Анаплеротичне та амфіболічне значення циклу трикарбонових кислот.

2. Роль найважливіших метаболітів амфіболічних шляхів (пірувату, α-кетоглутарату, ацектил-КоА, сукциніл-КоА та ін.) в інтеграції метаболізму.

 

Література

Основна:

1. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко-діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – 192 c.

2. Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ-Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – 508 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 744 с.

4. Практикум з біологічної хімії / За ред. О.Я. Склярова. – К.: Здоров’я, 2002. – 298 с.

5. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. / За ред. О.Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 с.

Додаткова:

1. Березов Т.Т., Коровкин Б.Ф, Биологическая химия. – Москва: Медицина, 1998. – 701 с

2. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. – Москва: Мир, 2000. – 470 с.

3. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. т. 1. – М.: Мир, 2004. – 381 с.

4. Мещишен І.Ф., Яремій І.М. Особливості обміну речовин у дітей / Чернівці: БДМА, 2003. – С. 4-18.