Розробка агрономічно, економічно і екологічно обґрунтованого чергування культур в сівозміні господарства

Культури з невеликими посівними площами можна розміщувати в окремих сівозмінах, де для них найкращі грунтові умови або в збірних полях всіх сівозмін, що є в господарстві.

При складанні науково-обгрунтованош чергування культур в сівозмінах можуть бути допущені певні відхилення в посівних площах окремих культур, аби досягти найбільш ефективного чергування культур щодо попередників і строків повернення їх на попереднє місце та мати посіви в основному цілими полями або відносно великими масивами цим і визначається можлива структура посівів.

Щоб запровадити в господарстві сівозміни чи систему сівозмін, спочатку їх потрібно спроектувати, а потім вже проект перенести в натуру. Для цього знову ж таки попередньо треба розробити план освоєння запроектованих сівозмін і лише після цього приступати до його реалізації. Перша частина зазначених робіт відноситься до проектування, а друга — до освоєння сівозмін.

Для побудови правильного чергування культур у сівозміні потрібно знати їхні кращі попередники. Попередником називається сільськогосподарська чи культура пара, що займали дане поле в попередньому році. Його вплив на родючість ґрунту і врожай наступної культури й оцінка як попередника зв'язані з його біологією і технологією оброблення.

Попередники озимої пшениці й озимого жита використовуємо зайнятий пар та однорічні трави на зелений корм. Поле, вільне від оброблюваних сільськогосподарських культур протягом одного року і підтримуване в чистому від бур'янів стані.

Ячмінь, овес, яра пшениця розміщують після просапних і озимих культур, після багаторічних трав, що йде по чистій парі. Пізні ярові зернові культури — просо, гречку — розміщуємо після багаторічних трав, що добре очищають поля від бур'янів. Повертають їх на попереднє місце через 2-3 роки.

Посіви ярових зернових культур сильно засмічуються бур'янами й уражаються хворобами, тому вони є поганими попередниками для багатьох культур і поля після них потрібно відводити поля під чистий чи зайнятий пар, можливо використати під багаторічні трави чи просапні культури.

Вважається, що краще місце просапних культур у сівозміні — після озимих і ярових хлібів, що йдуть по чистих чи зайнятих парах, а також по шарі багаторічних трав і інших гарних попередників за умови, що ґрунт на цих полях добре удобрений органічними добривами.

В господарстві вирощується льон-довгунець гарним попередником для нього є багаторічні трави, озимі і просапні культури, що йдуть по багаторічних травах. Повертають на попереднє місце льон через 5-7 років.

Конюшина, люцерна в суміші зі злаковими багаторічними травами, є добрими фіксаторами азоту, тому роблять підсівання навесні під покрив ярових чи озимих зернових культур.

Зернобобові, цукровий буряк, льон, соняшник не можна висівати повторно через ураження хворобами, нематодами, заразихами (у соняшника). Їх можна повертати на те саме поле не раніш ніж через 4 – 7 роки, соняшник — через 7—9 років.

Картопля – після озимих зернових культур та інших зернових. Повертають на попереднє місце через 3-4 роки, а при відсутності нематоди можна вирощувати повторно.

Кукурудзу доцільно висівати після просапних (буряки, картопля) та після кукурудзи (на постійних ділянках). Можна розміщувати кукурудзу в сівозміні після озимих та зернобобових культур.

Багаторічні трави підсівають під покрив озимих або ярих зернових. Після збирання покривної культури трави зимують, а на другий рік життя їх починають використовувати (перший рік користування). В польових сівозмінах використовують трави звичайно один рік, у кормових — до 3 — 4 років. Висівають трави з метою підвищити родючість ґрунтів перед сівбою цінних культур.

Пар у сівозміні розміщують у тих її ланках, де треба знищити бур'яни і підвищити родючість ґрунту. Розміщувати парове поле після поля багаторічних трав і навпаки недоцільно, оскільки в цих випадках не використовується повно родючість ґрунту, створена травами в цих полях. Важливим питанням є вибір типу пару. У районах недостатнього зволоження доцільніше застосовувати чисті пари.

Основою для проектування нової сівозміни є науково обґрунтована структура посівних площ та планова врожайність.

В основу побудови сівозміни покладено поле провідної зернової культури – озима пшениця – найбільш вибаглива до попередників культура.

Сівозміну, яку запроваджуємо в господарстві буде 7 – пільна, де на мою думку будуть добре освоєні, раціонально розміщені з урахуванням характеристик дерново – підзолисті ґрунти (що характерні для господарства), відповідатиме розміщення сівозмін рельєфу місцевості.

У польовій сівозміні на площі 612,0 гектарів, середній розмір поля 87,4 га, в сівозміні 7 полів, потрібно розмістити такі культури, га:

Багаторічні трави – 64,5 – 10,5%

Озима пшениця – 87,4 – 14,3%

Озиме жито – 126,2 – 20,6%

Ячмінь – 16,2 – 2,6%

Овес – 48,3 – 7,9%

Картопля – 87,4 – 14,3%

Кукурудза - 71,5 – 11,7%

Сидеральний пар – 110,5 – 18,1%

Виходячи з набору культур складаємо варіант чергування культур в сівозміні.

1. Багаторічні трави.

2. Озима пшениця + пожнивні культури.

3. Кукурудза.

4. Сидеральний пар.

5. Картопля.

6. Озиме жито + пожнивні культури.

7. Овес + ячмінь з підсівом багаторічних трав.

Розглянувши даний варіант чергування культур в сівозміні можна

зробити висновок, що дана схема забезпечить родючість ґрунту і врожай наступної культури.

Таблиця 9