Агрохімічне обслуговування

Концепція розвитку агрохімічного обслуговування ґрунтується на зацікавленості держави у підвищенні продуктивності землеробства і тваринництва, задоволенні потреб населення в продуктах споживання, а промисловості в сировині, створенні розгалуженої мережі підприємств, вільному виборі виконавців, які надійно і ефективно використовують землю і засоби хімізації. Контроль за наслідками їх екологічної та економічної діяльності здійснюється державою.

Агрохімічне обслуговування передбачає виконання робіт пов'язаних з застосуванням засобів хімізації, створення матеріально-технічної бази (склади, машини і механізми), добуванням і виробництвом місцевих добрив, впровадження в практику досягнень науки і передового досвіду з питань збереження і підвищенням родючості земель.

Науково-обґрунтована система ведення господарства спрямована на створення оптимальних умов вирощування культур, підвищення родючості ґрунту. Підвищення потенціальних можливостей землі неможливе без значних затрат праці. Продуктивність землі залежить від технологічних (добрива та інші засоби хімізації), технічних і організаційних засобів виробництва,

До агрохімічного обслуговування належить комплекс заходів і послуг, які забезпечують сільськогосподарських товаровиробників добривами, пестицидами, меліорантами, технікою і технологіями для їх застосування. До агрохімічних робіт відносять наукові, розвідувальні, проектні, лабораторні роботи, застосування добрив, пестицидів, меліорантів, спрямованих на підвищення родючості ґрунтів, урожайності сільськогосподарських культур і поліпшення якості продукції рослинництва.

23.1.10. Формування «Сільгоспхімія»

Рівень застосування місцевих і мінеральних добрив, виробництво товарної продукції визначає виробничу діяльність формувань «Сільгоспхімія». Агрохімічне обслуговування товаровиробника здійснюють районні формування «Сільгоспхімія». Виробничою базою їх є склади для зберігання мінеральних добрив і пестицидів, машини і механізми для транспортування, навантаження і розвантаження добрив, підготовки до внесення, змішування і внесення. Підрозділи «Сільгоспхімія» задовольняють потребу товаровиробника сільськогосподарської продукції у засобах хімізації. їх виробнича база дає змогу добувати торф і сапропель, виробляти та вносити гній і компости, вапнякові матеріали, гіпс, пестициди.

Діяльність комерційних структур неможлива без об'єднання і координації з підприємствами виробниками засобів хімізації. Базовою виробничою основою об'єднань «Сільгоспхімія» є районні формування. Завданням сервісного обслуговування господарств на рівні району є: 1) вивчення попиту на засоби хімізації, машини і механізми для їх підготовки до винесення і внесення, їх рекламування; 2) організація задоволення попиту господарств на засоби хімізації і техніки у встановлені строки; 3) надання виробничих послуг з використання засобів хімізації у визначених обсягах і строках; 4) надання виробничих послуг технічного обслуговування техніки і навчання обслуговуючого персоналу; 5)організація сервісного обслуговування.

Обслуговування передбачає завезення засобів хімізації товаровиробнику, зберігання і їх внесення, забезпечення його машинами і агрегатами, їх обслуговування. Сфера сервісного обслуговування значно розширюється за рахунок робіт з добування і заготівлі сапропелю, торфу, виробництва органічних добрив, розробки вапняків і гіпсовмісних матеріалів, застосування біологічно активних речовин.

Агрохімічне обслуговування господарств району здійснюють районні формування «Сільгоспхімія». До їхньої виробничої бази належать склади для зберігання добрив, пестицидів, консервантів, кормових добавок, комплекс машин для підготовки та внесення добрив і пестицидів, транспортні засоби, майстерні.

Забезпечення господарств рекомендаціями, добривами, пестицидами, їх застосування здійснюється також різними фірмами, товариствами та організаціями. Проте вони, як правило, не виконують основних завдань і функцій державної агрохімічної служби.

Основні функції державних підприємств агрохімічного сервісу полягають у здійсненні аналітичного контролю за агрохімічним, екологічним і фізико-хімічним станом ґрунтів, їх родючістю, проведенні ґрунтового моніторингу сільськогосподарських угідь, паспортизації земель, визначенні складу кормів і засобів хімізації, складанні рекомендацій використання сільськогосподарських угідь і засобів хімізації, визначенні потреби у засобах хімізації, проведенні арбітражних аналізів державного контролю за застосуванням засобів хімізації.

Державні обласні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів на основі результатів агрохімічних досліджень земель і розробок науково-дослідних і проектних установ видають рекомендації застосування засобів хімізації, здійснюють державний контроль за їх ефективним використанням.

Результатами роботи державних обласних проектно-технологічних центрів охорони родючості ґрунтів і якості продукції і науково-дослідних установ є наукове забезпечення сервісного обслуговування виробника сільськогосподарської продукції та сировини. Організації агрохімічного обслуговування («Укрсільгосп-хімія», «Агрохімцентр», пункти хімізації господарств, обласні і районні формування «Сільгоспхімія», посередники) здійснюють забезпечення господарств засобами хімізації, виконують роботи, пов'язані з їх використанням.

Пункти хімізації

Пункт хімізації господарства створюється для агрохімічного забезпечення і обслуговування, підвищення родючості ґрунтів, застосування добрив і пестицидів з урахуванням охорони довкілля. Пункти хімізації господарств мають склади для зберігання твердих і рідких добрив, пестицидів, місткості для виготовлення розчинів, машини і механізми для змішування, транспортування і внесення добрив, ваги, накриття для техніки, агрохімічну лабораторію, побутові приміщення. На пунктах хімізації застосовують переважно прямоточну технологію внесення добрив, пестицидів. У них повинні бути створені умови для використання великогабаритної техніки для транспортування, розвантаження, навантаження, просіювання і змішування добрив, протруювання насіння. В умовах конкретного господарства достатня кількість тракторів, машин і механізмів дає змогу у кращі агротехнічні строки застосовувати добрива, пестициди при основному удобренні, припосівному, підживленні, що сприяє вирощуванню культур за новими технологіями з мінімальними затратами засобів хімізації. Машини і механізми для розтаровування, подрібнення і змішування добрив дозволяють для кожної культури виготовляти змішані добрива із заданими співвідношеннями і вмістом поживних речовин. Вузол для приготування розчинів дає змогу використовувати мінеральні добрива, які через погані фізичні властивості не можна внести розкидачами добрив.

Пункт хімізації господарства виконує весь обсяг робіт, пов'язаних з використанням добрив, пестицидів, виробництвом органічних добрив, агрохімічним дослідженням ґрунтів, обробкою посівного матеріалу, оцінкою якості продукції, аналізом ефективності застосування засобів хімізації, впровадження нових технологій вирощування культур. Досвід роботи пунктів хімізації господарств свідчить про те, що їх створення сприяє підвищенню оплати одиниці добрива продукцією та продуктивності праці, економічному й екологічному обґрунтуванню застосування пестицидів, отриманню біологічно повноцінної продукції, освоєнню сучасних технологій.

Дотримання технології зберігання і застосування засобів хімізації сприяє високій продуктивності праці, дотриманню вимог своєчасного застосування добрив і пестицидів, підвищенню родючості ґрунтів, збереженню довкілля. Агрохімічні лабораторії при пунктах хімізації мають виконувати прості аналізи, проводити рослинну і ґрунтову діагностику. Разом з державними обласними проектно-технологічними центрами охорони родючості ґрунтів і якості продукції ПХ приймають участь у проведенні агрохімічних досліджень земель господарства, встановлюють норми добрив і пестицидів для конкретного поля і культури з урахуванням погодних умов, стану росту і розвитку рослин та інших факторів. Вони здійснюють контроль за дотриманням технології використання засобів хімізації, проводять вивчення ефективності елементів технології вирощування культур, вивчають можливість застосовування у конкретних умовах досягнень науки і передового досвіду, дають агрохімічну, екологічну й економічну оцінку ефективності застосування засобів хімізації, нових сортів і гібридів, агротехнічних прийомів обробітку ґрунту і вирощування культур, заходів збереження і підвищення родючості ґрунтів, допомагають фермерським та іншим господарствам проводити роботи із сертифікації сільськогосподарської продукції.

Агрохімічні лабораторії ПХ визначають якість сільськогосподарської продукції, кормів у період їх заготівлі та підготовки до використання, потребу господарства у добривах, пестицидах та інших засобах хімізації. Використовуючи дані агрохімічних досліджень, встановлюють інтенсивність кругообігу елементів живлення в землеробстві, напрямки й інтенсивність деградаційних процесів, наслідки негативних явищ локального і глобального забруднення важкими металами, токсичними речовинами, радіонуклідами, розробляють нові елементи технологій збереження і підвищення родючості ґрунтів, створюють нові типи агроланд-шафтів за рахунок використання засобів хімізації, досягнень науки і практики, які здатні підвищити продуктивність сільськогосподарського виробництва з метою забезпечення населення якісною продукцією, а промисловість сировиною.

Пункт хімізації є значною мірою місцем забруднення довкілля. Забруднення відбувається за рахунок звітрювання добрив і пестицидів, втрат у процесі їх транспортування, змішування, обробки насіння, змиву пилу і просочування в нижні горизонти ґрунту.

В місцях роботи із засобами хімізації мають бути створені умови для безпечної праці, які відповідають чинному законодавству про працю, а також інструкціям і правилам техніки безпеки, санітарним правилам зберігання, транспортування і застосування добрив та пестицидів. Необґрунтоване застосування засобів хімізації призводить до забруднення ними ґрунтів, води, продуктів сільськогосподарського виробництва. Рівень забруднення ґрунтів залежить від складу, кількості і технології застосування добрив та пестицидів, надходження їх з рослинними рештками, поверхневими стоками. Нагромадження залишкових кількостей засобів хімізації у ґрунті і шляхи їх міграції залежать від багатьох факторів (властивостей добрив, пестицидів і ґрунту), а також від агротехнічних заходів.