Вплив інгібіторів нітрифікації, введених у сечовину, на врожайність і якість зерна озимої пшениці

 

Варіант досліду	Урожайність, Ц/га	Вміст білка, %
Без добрив	31,5	11,4
Гній 30 т/га + Р90К90	36,0	12,0
Гній + N90Р90К90	37,7	13,6
Гній + N90Р90К90 + ДЦДА	41,4	13,9
Гній + N90Р90К90 + КМП	41,4	14,4

 

Для еколого-токсиколорічної безпеки при застосуванні азот­них добрив у науково обґрунтованих дозах слід проводити такі заходи: 1) забезпечити збалансоване живлення рослин; 2) про­водити ґрунтову і рослинну діагностику; 3) забезпечувати висо­кий рівень агротехніки; 4) застосовувати інтегровану систему захисту рослин. Забороняється застосовувати азотні добрива на території першого поясу санітарної охорони джерел централізо­ваного господарсько-питного водопостачання, по замерзлому або покритому снігом ґрунті.

 

Фосфорні добрива

Сировиною для виробництва фосфорних добрив є апатити й фосфорити. За розчинністю фосфорні добрива поділяють на водорозчинні, розчинні у слабких кислотах і важкорозчинні.

До водорозчинних добрив належать суперфосфати. До роз­чинних у слабких кислотах (цитратно- і лимоннорозчинні) нале­жать преципітат, знефторений фосфат, фосфатшлаки. Фосфорит­не борошно відносять до важкорозчинних добрив, розчинних у концентрованих кислотах — соляній, азотній. Рослини добре зас­воюють сполуки фосфору з водорозчинних добрив і розчинних у слабких кислотах. Фосфор із фосфоритного борошна засвоюєть­ся рослинами важко.

Вносять фосфорні добрива з розрахунку на вміст засвоюва­ної або загальної фосфорної кислоти (для фосфоритного борош­на) в перерахунку на Р₂O₅.

Суперфосфат Са(Н₂Р0₄)₂ · Н₂0 + Н₃Р0₄ + СаSO₄. Масо­ва частка засвоюваної фосфорної кислоти у порошкоподібно­му добриві становить 14-21% Р₂O₅, в гранульованому -18-21%. Вміст вільної фосфорної кислоти 2,5-5% у перерахунку на Р₂O₅. Гіпс суперфосфату є джерелом сірки для рослин і мікроорганізмів.

Сполуки фосфору у суперфосфаті представлені водорозчин­ними (фосфорна кислота), засвоюваними (фосфорна кислота, дигідрофосфат кальцію, фосфати заліза і алюмінію) та нерозчин­ними (нерозкладаний апатит або фосфорит). Кількість засвою­ваних сполук фосфору становить 75-90% від загального його вмісту. Розкладанням апатиту або фосфориту сірчаною кисло­тою добувають простий порошкоподібний суперфосфат.

Після гранулювання порошкоподібного суперфосфату отри­мують гранульований суперфосфат. У гранульованому суперфос­фаті вміст засвоюваної фосфорної кислоти становить 18-21%. Вміст гранул розміром 1-4 мм не менш як 90%, вільної фосфор­ної кислоти 1-2,5% Р₂0₅,води — 3,5-4%.

У ґрунті відбувається біологічне, хімічне та обмінне поглинан­ня фосфору суперфосфату. Хімічне поглинання фосфору відбу­вається інтенсивно у перші 24 години, далі поглинання — за ра­хунок фізичної сорбції. Хімічне поглинання зумовлює утворення в ґрунті менш доступних для рослин сполук фосфору. Незважа­ючи на те, що цей процес тривалий і в цілому негативний, він сприяє закріпленню сполук фосфору в місцях його внесення, завдяки чому фосфор суперфосфату з ґрунту практично не ви­мивається. При адсорбції суперфосфату ґрунтом сполуки фос­фору в результаті обмінних реакцій переходять у ґрунтовий роз­чин, поглинаються рослинами або хімічно ґрунтом.

Застосовують суперфосфат на всіх типах ґрунтів як основне добриво, в рядки, для підживлення. Ефективність рядкового вне­сення суперфосфату вища, ніж розкидного. Від внесення 1 т суперфосфату в рядки приріст зерна пшениці становить 5,8 т, під плуг в розкид — 1,8 т.

Суперфосфат амонізований. Виробляють шляхом нейтра­лізації звичайного суперфосфату аміаком. Крім фосфору містить 6% азоту.

Суперфосфат подвійний Са(Н₂Р0₄)_{2 ·} Н₂0 + Н₃Р0₄. На відміну від простого суперфосфату в подвійному суперфосфаті фосфор представлений дигідрофосфатом кальцію та вільною фосфорною кислотою. Гіпс у ньому є домішкою. Масова частка засвоюваної фосфорної кислоти становить 40 - 50% Р₂O₅, водо­розчинної — 37 - 42%. Вміст вільної фосфорної кислоти досягає 5% Р₂O₅, води — 4 - 5%. Кількість гранул розміром 1- 4 мм має бути не менш як 80%.

Процеси поглинання ґрунтом подвійного суперфосфату, вби­рання рослинами такі самі, як простого суперфосфату. Супер­фосфат подвійний гранульований застосовують на всіх ґрунтах для основного і рядкового внесення та для підживлення.

Преципітат СаНР0_{4 ·} 2Н₂0. Масова частка засвоюваної цитратнорозчинної фосфорної кислоти 27 - 46% Р₂O₅. Преципітат має добрі фізичні властивості (розсипчастий, негігроскопічний), за­стосовують для основного внесений на ґрунтах з кислою реакцією.

За даними Географічної мережі дослідів з добривами на дер­ново-підзолистих ґрунтах, приріст соломки льону при внесенні суперфосфату в складі N₃₀Р₆₀К₉₀ становив 2,4 ц/га, преципітату — 2,2 ц/га картоплі при внесенні N₇₀Р₇₀К₇₈ — відповідно 30 і 34 ц/га.

Фосфат знефторений 3СаО · Р₂O₅ + 4СаО · Р₂O_{5 ·} SіO₂. Ма­сова частка засвоюваної фосфорної кислоти становить 26-38% Р₂O₅. Білого або сірого кольору. Порошкоподібний, негігроско­пічний, незлежується. Використовують як основне добриво на ґрунтах з кислою реакцією.

За даними Географічної мережі дослідів з добривами на дер­ново-підзолистих ґрунтах від внесення знефтореного фосфату в основному удобренні під озимі та ярі культури, льон, картоплю й овочеві отримано такий самий приріст урожаю, як і від супер­фосфату. Аналогічні закономірності в дії цих добрив встанов­лено на сірих опідзолених ґрунтах, чорноземах вилугованих та опідзолених. Вапнування не сприяє зниженню ефективності зне­фтореного фосфату. Оскільки концентрація знефтореного фос­фату у 1,5-2 рази більша, ніж простого суперфосфату, застосу­вання його дає змогу зменшити витрати на транспортування, зберігання і внесення.

Фосфатшлаки. При подрібненні металургійних сплавів ви­робляють фосфатшлак. Загальна формула 4СаО · Р₂O₅. Масова частка засвоюваної (лимонно-розчинної) фосфорної кислоти 14-20% Р₂O₅. У шлаках міститься значна кількість кальцію (до 38-59% СаО), магнію, кремнію, заліза, алюмінію, маргану та інших металів. Темно-сірого або чорного кольору, тонкорозмелений.

Вносять фосфатшлаки як основне добриво на кислих ґрунтах. При взаємодії фосфатшлаку з ґрунтом відбувається зменшення кислотності ґрунту, підвищується доступність сполук фосфору для рослин, ґрунт збагачується на кальцій та інші елементи.

У дослідах Черкаської дослідної станції на чорноземах опідзо­лених при внесенні суперфосфату врожайність цукрових буряків становила 414 ц/га, фосфатшлаку — 432 ц/га, на сірих опідзолених ґрунтах Вінницької дослідної станції — відповідно 435 і 430 ц/га.

Фосфоритне борошно Са₃(Р0₄)₂ · СаF₂. Масова частка загаль­ної фосфорної кислоти становить 16-35% Р₂0₅. Важкорозчинне.

Чорного або темно-сірого кольору, не злежується. Часточок розміром 0,03-0,14 мм повинно бути до 90%. При транспор­туванні дуже розпорошується. Вміст вологи — не більш як 1,5%.

Високоефективне при основному внесенні на ґрунтах, гідро­літична кислотність яких більша за 2,5 мг-екв/100 г ґрунту. Під впливом кислотності ґрунту фосфоритне борошно перетворюєть­ся на більш доступну сполуку СаНРO₄, згодом на Са(Н₂РO₄)₂. При цьому також зменшується кислотність ґрунту. Підсилення процесу нітрифікації та більший контакт добрива з ґрунтом сприяють ут­воренню значної кількості доступних сполук фосфору.

В Україні почали добувати жовнові фосфорити на Волині та зернисті у Рівненській області. Розвідані зернисті фосфорити в Донецькій, Чернігівській, Хмельницькій та Закарпатській облас­тях. Вони містять 7-8% Р₂0₅, близько 40% СаО, кадмію, фтору, урану в них значно менше, ніж у фосфоритах Північної Африки і Близького Сходу. їх доцільно застосовувати на бідних на фос­фор дерново-підзолистих і сірих лісових ґрунтах.

Правильне використання фосфоритного борошна при основ­ному внесенні дає можливість отримувати такі самі прирости врожаю, як і від внесення суперфосфату, фосфатшлаку (табл. 28) при значно нижчих витратах на виробництво одиниці продукції.

Вапнування знижує ефективність фосфоритного борошна. Тому це добриво потрібно вносити до вапнування. Високоефективне фосфоритне борошно при корінному поліпшенні лук і пасовищ.

Для внесення фосфоритного борошна застосовують пнев­матичні транспортні засоби, щоб зменшити його втрати. Транс­портують і вносять фосфоритне борошно за двома технологія­ми: 1) прямоточною — навантаження на складі у тракторні або автомобільні розкидачі з наступним транспортуванням і внесен­ням у ґрунт; 2) перевантажувальною — навантаження на складі у транспортні засоби, транспортування, перевантаження на полі у тракторні розкидачі і внесення ними.

 

Таблиця 28

Вплив форм фосфорних добрив на врожайність і якість зерна кукурудзи на лучно-чорноземних опідзолених ґрунтах (за Л. А. Левченком)

 

 

Варіант досліду	Урожай­ність, ц/га	Приріст, ц/га	Вміст
протеїну, %	крохма­лю, %
Контроль	41,0	—	12,72	62,0
20 т/га гною + N50K50 -фон	67,0	—	13,26	64,0
Фон + Рс 60	73,3	6,3	14,00	67,8
Фон + Рф.ш.60	72,1	5,1	14,64	64,8
Фон + Рф 60	71,5	4,5	14,58	64,2

 

Калійні добрива

В Івано-Франківській та Львівській областях знаходяться най­більше в світі Прикарпатське родовище калійних солей сульфат-но-хлоридного типу.

Залежно від вмісту сірки і хлору калійні добрива поділяють на дві форми: хлоридну та безхлорну (сульфатну). До хлоридної форми відносять калій хлористий, калійну сіль, каїніт; до безхлор-ної — калій сірчанокислий, калімаг, калійно-магнієвий концент­рат. Усі калійні добрива добре розчинні у воді.

В Україні прикарпатські родовища дають змогу виробляти безхлорні калійні добрива. Основними калійними добривами є калій хлористий і 40% калійна сіль змішана, калій магнезія.

Калій хлористий КСl. Масова частка калію становить 53-60,6% К₂О. Вологи не більш як 1%. Білого або червонувато-бу­рого кольору. Злежується. Для зменшення злежування добавля­ють аміни. Випускають у вигляді гранул, дрібних і крупних кристалів.

Часточок крупних кристалів розміром 1 - 4 мм повинно бути не менш як 90%. При внесенні у ґрунт КСl розчиняється і по­глинається ґрунтовим вбирним комплексом, який утримує калій, що запобігає його вимиванню. При внесенні високих норм ка­лію він може переміщуватись у підорні шари ґрунтів легкого гра­нулометричного складу.

Крім обмінного поглинання калію, може бути і необмінна фік­сація глинистими мінералами монтморилонітової групи і гідро-слюдами, що мають тришарову кристалічну решітку. Поперемін­не пересихання та зволоження ґрунту сприяє необмінному поглинанню калію. Тому калійні добрива вносять у зволожені про­шарки ґрунту (в рядки, для підживлення та як основне удобрення).

Калійна сіль змішана 40%. Суміш калію хлористого і каїніту або сільвініту. Масова частка калію становить 40% К₂O. Крім ка­лію містить магній, натрій, сірку, інші елементи. Сірого або чер­воно-бурого кольору. Мало гігроскопічна. Вносять у рядки, ви­користовують для підживлення та в основне удобрення.

Встановлена більша ефективність калійної солі порівняно з калієм хлористим і комплексними добривами при внесенні під цукрові і кормові буряки, застосуванні на луках і пасовищах.

Калій сірчанокислий К₂SО₄. Масова частка калію 48-52% К₂0. Білого кольору з жовтим відтінком. Не гігроскопічний, не злежується. Випускають у гранульованому і не гранульованому вигляді. У гранульованому вигляді фракція 1-4 мм становить не менш як 90%.

Крім калію, цінною у цьому добриві єсірка. При внесенні під картоплю, виноград, тютюн, льон, хміль підвищується не тільки врожай, а й поліпшується його якість порівняно з внесенням ка­лію хлористого.

Калійно-магнієвий концентрат. Масова частка калію стано­вить 17,5-19,5% К₂O, магнію — до 9% МgО. Містить також сірку, натрій, хлор, різні мікроелементи. Вміст вологи до 5%. Не зле­жується. Найбільш ефективний калійно-магнієвий концентрат при внесенні на ґрунтах легкого гранулометричного складу під картоплю, коренеплоди, капусту, трави.

Калімагнезія K₂SO₄ + МgSO₄. Масова частка калію стано­вить 28-30% К₂O, магнію — 8-10% МgО. Білого кольору з сірим або рожевим відтінком. Порошкоподібне або гранульоване, не злежується. Високоефективне на бідних на магній ґрунтах при внесенні під картоплю, виноград, льон, гречку. Удобрення кар­топлі калімагнезією підвищує вміст у бульбах вітаміну С та білка. Сприяє нагромадженню білка в зерні озимої пшениці.

Каїніт КСl · МgSO₄ · 3Н₂0. Масова частка калію становить 10-14% К₂O, 6-7% МgО, 15-17% SO₃, 22-25% Na₂O, хлору — понад 46%. Сірого кольору з окремими червоними кристалами. Злежуєть­ся. При правильному застосуванні каїніту і 40% калійної солі при­рости врожаю основних культур однакові. При внесенні каїніту під зяблеву оранку, особливо на ґрунтах легкого гранулометричного складу, значна частина хлору вимивається і це позитивно впли­ває на якість продукції. Каїніт доцільно вносити під цукрові буря­ки, на луках і пасовищах. Застосування каїніту вимагає частішо­го проведення вапнування з метою збагачення ґрунтів на кальцій та інші елементи, які вимиваються разом з хлором.

 

Комплексні добрива

Змішані добрива. Змішування добрив дає можливість отри­мувати комплексні добрива із заданим вмістом і співвідношенням поживних речовин з урахуванням величини та якості запланова­ного врожаю і характеристики ґрунту, на якому вирощуватиметь­ся певна культура. Змішують добрива на складах, пунктах хімізації. Такі добрива повинні відповідати певним вимогам: 1) мати пев­не співвідношення елементів живлення і високу їх концентрацію; 2) бути однорідними за розміром часточок; 3) мати добрі фізичні властивості; 4) добре розсіватись; 5) при змішуванні і зберіганні не повинні відбуватися реакції, які б могли зумовити втрати по­живних речовин або зменшити розчинність компонентів добрив.

При виборі компонентів змішаних добрив використовують таблиці змішування.

Технологія виготовлення змішаних добрив включає подрібнен­ня, просіювання, дозування за масою або об'ємом, змішування. Для змішування використовують механізми заводського вироб­ництва (УТС-30) або місцевих раціоналізаторів і винахідників.

Фірми почали випускати складні добрива торгових марок Мульти-К, Мg (КNO₃ + МgО — 12:0:43, МgО — 1 - 4%), Магнисал (МgNO₃)₂ — 11:0:0, МgО — 15%, Мульти-МАР (12:61:0), Мульти-МКР (0:52:34), Полифид — комплексне добриво (9:12:36 + 3% МgО + мікроелементи).

При змішуванні селітри аміачної, амофосу, подвійного супер­фосфату і калію хлористого отримують змішане добриво із вмістом 16% N, 16% Р₂O₅ і 16% К₂O.

Складно-змішані добрива. Мало гігроскопічні, гранульова­ні,співвідношення поживних речовин близьке до одиниці. Най­більше використовують такі марки складно-змішаних добрив: 1:1:1; 0:1:1; 1:1:1,5; 1:1,5; 1:1,5. Так, при змішуванні селітри аміачної, суперфосфату, калію хлористого, сірчаної і фосфорної кислот, аміаку отримують добриво марки 14,2:14,2; 14,2 зі вмістом 70-90% водорозчинної фосфорної кислоти. Сума азоту, фосфору (Р₂O₅) і калію (K₂О) становить 30-44%.