Розділ 2.історія.2.Навчання малюванню Стародавнього Єгипту. 3 страница

1. Квіти, ягоди, гриби, овочі, фрукти, комахи (метелики, бабки).
Теми сюжетні:• Квітучий моріжок• Грибна галявина• Сунична галявина• Лісова галявина• Полунична грядка
2. Дерева (різні види: тополя, дуб, береза, ялина, сосна, яблуня, липа, груша, верба, горобина, клен.
Теми сюжетні: • Дерева восени• Осінній ліс (парк)• Дерева взимку• Дерева навесні• Вітер дме• Похмурий день• Сонячний день• Завірюха
Дерева, кущі, трави, земля, небо, хмари, сонце у дитячому малюнку це елементи пейзажу у сюжетному малюванні. Одержуючи життєвий та сенсорний досвід, діти вчаться передавати простір як на усьому аркуші паперу, так і на вузький, а потім на широкій смузі (дорога, вулиця), і наприкінці навчаються передавати лінію горизонту і віддалення (зменшення величини предметів).
Діти старшої групи вільно володіють пензлем, вони здатні виконати тонкий малюнок аквареллю – білостовбурної берізки та ін. Берізка у золотому вбранні восени, а взимку - в інеї, а весною - з ніжними зеленими листочками.
Діти можуть малювати не лише різні породи дерев, але й казкові дерева. Крону цікаво малювати гуашшю двома - трьома фарбами, використовуючи техніку набивки напівсухим пензлем. Щоб намалювати велику і маленьку ялинки, слід відмічати, що молоді гілочки дивляться вгору, а нижні - злегка схиляються вниз, тому що на них не по одній, а по декілька гілочок.
Слід звернути увагу, що землю слід малювати широкою смугою і розташовувати дерева близько і далеко. Зручно малювати землю і небо у техніці "монотипія", зігнув аркуш паперу по горизонталі внизу і провівши фарбою смугу; промокнемо - ось і земля широкою смугою. Тут є і камінці, і нерівності. Так само можна одержати небо з хмарами і хмаринками.
У підготовчій групі діти повинні засвоїти малювання майже всіх видів дерев. Їх слід ознайомити з елементарними законами малювання: ближні дерева - більші, дальні -менші, а на лінії горизонту лише схожі на крапочки. В підготовчій групі діти можуть вже виділити і передати індивідуальні особливості кожного дерева (відламану гілку, вигини гілок, асиметричну крону, засохлу верхівку).
3. Будинки (сільські, міські, спеціального призначення).
Теми сюжетні:• Вулиця міста (вдень, ввечері)• Сільська вулиця• Святкова вулиця• Вулиця, на який я живу• Вулиця, на який знаходиться мій дитячий садок• Вокзал• Кінотеатр
В старшій групі можна навчити дітей визначати різну архітектуру будинків.
В підготовчій групі діти здатні передати в малюнку вулицю, що йде удалечінь з різноманітністю будівель, будинки у кутовій перспективі та інтер'єр кімнати.

4. Транспорт (наземний, повітряний, водний).
Сюжетні теми:
• Збираємо урожай• На будівництві• Транспорт на вулиці• Станція "Швидкої допомоги"• Пожежна станція• Автопарк• Аеропорт• Парусна регата• На річці• На морі
Дошкільнята навчаються малювати транспорт різного призначення і в різних ракурсах: вигляд спереду або ззаду і навіть у кутовій перспективі
5. Птахи (свійські, дикі, екзотичні):
Сюжетні теми: • Курка з курчатами• Взимку на годівниці• Шпаки прилетіли• Птахи відлітають
У малюнках дітей старшої групи вже можна впізнати і горобців, і снігурів, і галок.
У підготовчій групі можна використовувати схеми, які допоможуть швидко і яскраво відобразити характер, динаміку польоту птаха, відобразити багато варіантів (пташок можна малювати не лише попереду, але й збоку).
6. Риби (акваріумні, річкові, морські).
Сюжетні теми:• Рибки в акваріумі• Золота рибка• На дні річки
В старших групах дітей навчають різним варіантам зображення риб, підкреслюючи їх різноманітність, яскравість, і навіть тематичні замальовки " В гості до морського царства" будуть доречні.
7. Тварини (свійські, дикі, екзотичні).
Сюжетні теми: • Моє кошеня• Поросятка гуляють• Зоопарк• У пустелі• На півночі• У лісі (У лісових хащах")
У старшій групі діти з'єднують круг і овал за схемою, а потім домальовують, що побажають і одержують малюнок будь-якої тваринки (на основі грибочка).
У підготовчій групі діти здатні намалювати і пухнасту собаку, і мишу, і вовка, використовуючи різну техніку малювання (зближення фарб, набивки, тампонування). І все за схемою від двох овалів, які з'єднані основною лінією або від трапеції, яка дає можливість побачити тулуб з ногами.
8. Людина (у фас, профіль).
Сюжетні теми: • Діти гуляють (взимку, влітку, восени)• Діти роблять зарядку• Тато (мама) працюють• Котигорошко• Моя матуся• Мій друг
В старшій групі зручно почати малювати людину від літери Л, малюємо зверху літери тулуб і голову, домальовуємо руки.
А як намалювати портрет збоку (у профіль)? Намалюємо рожевою фарбою овал (обличчя) і розділимо його навпіл: одну зафарбуємо фарбою (верхню частину) - це буде шапочка або волосся, а тепер намалюємо ніс, підборіддя, губи, далі малюємо вухо, око та брову.
Коли намалювали обличчя, малюємо одяг.
У підготовчій групі навчаємо малювати людину каркасним способом та за модулем.
Висновки: Коли діти навчаться малювати предмети, то сюжетні роботи стануть виразними, різноманітними, цікавими, творчими.

Предметне малювання в дитячому садку.
Малювання - це відображення оточуючої дійсності. Так що 1 як можуть малювати діти? Чи є в їх малюнках система? Так! Геометричні форми і об’єми, просторові відносини за законами перспективи, колір, пейзаж з його елементами, натюрморт, орнамент, зображення пташок, риб, тварин і людини - все це знаходить відображення в дитячих роботах,
Виділимо основні теми: дерева, будинки, транспорт, птахи, риби, тварини, людина.
До вивчення тем слід підходити диференційовано - з урахуванням віку дітей, попередньо ознайомитись із завданнями навчання дітей, їх уміннями на кожному етапі розвитку і робити акцент на виховання вільної, творчої особистості.
Тепер можна використовувати алгоритми – теми в усіх вікових групах.
ТЕМА "ДЕРЕВА".
Дерева, кущі, трави, земля, небо, хмари, сонце в дитячому малюнку виступають як елементи пейзажу в сюжетному малюванні. Набуваючи життєвий та сенсорний досвід, діти навчаються передавати простір як на всьому аркуші паперу. так і на вузькій, а потім і на широкій смузі (дорога. вулиця тощо). І наприкінці навчаються передавати лінію горизонту і віддалення (зменшення величини) предмета.
Діти першої молодшої групи засвоюють малювання горизонтальних (земля), вертикальних (стовбур) і округлих (крона) ліній, а тому вони можуть, використовуючи набуті навички і уміння, намалювати декілька варіантів дерев.
Діти другої молодшої групи навчились малювати похилі, прямі, безперервні лінії, зафарбовувати предмет, робити примакування і тички, можуть намалювати дерева з гілочками і листям, з округлою кроною і листям, дерева і ялинки,які вкриті снігом тощо.
Діти середньої групи здатні регулювати натиск пензля і малювати дугу. Ось і з’явилась можливість прикрасити дерево тоненькою верхівкою, яка поступово переходить в товстий стовбур, вигнуті гілочки. І, звичайно, малювати можна на вузькому папері --смузі і на всьому аркуші.
Діти старшої групи вільно володіють пензлем, вони здатні виконати тоненький малюнок аквареллю - білокорої берізки, квітучого каштана. Вони можуть малювати не лише різні породи дерев, але й такі, які ніколи не бачили, казкові. Листя крони цікаво малювати, коли на пензлик набрано дві фарби різного кольору. Або, наприклад, зобразити маленьку ялинку - олівцем і фарбою, відмічаючи, що молоді гілочки дивляться вгору, нижні - злегка вклоняються вниз. тому що на ній не по одній, а по декілька гілочок. Землю слід малювати широкою смугою. розташовуючи дерева на "тій" і "цій" стороні, тобто далеко і близько. Зручно малювати землю і небо в техніці "монотипія": зігнувши аркуш паперу по горизонталі внизу і, провівши фарбою смугу, промокнемо - ось і земля широкою смугою, тут в нерівності і камінці, так само можна одержати і небо з хмаринками та хмарами.
Діти підготовчої групи засвоюють малювання майже всіх видів дерев, їх слід знайомити з елементарними законами малювання: ближні дерева – великі, дальні - менші, а на самій лінії горизонту лише крапочки. До цього віку діти малюють гілки дерев майже симетрично. Тепер вони здатні виділити і передати індивідуальні особливості кожного дерева (відламану гіляку і верхівку, яка висохла, асиметричну крону і дивний вигін гілочки).
ТЕМА: "БУДИНКИ".
Діти першої молодшої групи одержують лише елементарні поняття в ігровій формі: ось наш будинок (великий кольоровий аркуш паперу), я прийшла додому і засвітила у вікнах світло (роблю пензлем соковиті примакування). А ось, Оксанка прийшла додому! Засвіти, Оксанка. світло! А тепер Сашко! Який в нас будинок веселий і гарний!"
Діти другої молодшої групи, коли засвоять малювання горизонтальних і вертикальних прямих, прямокутних форм, мають можливість намалювати різні будинки: для зайчиків, білочок, лисичок тощо.
Діти середньої групи можуть малювати не лише різні форми дахів (трикутну, конічну, трапецієвидну), але й своє відношення до господаря будинку: якщо позитивне, то прикрасять будинок, а якщо негативне - можуть і на "курячу ніжку" поставити.
Дітей старшої групи важливо навчити бачити різноманітну архітектуру будинків.
Діти підготовчої групи здатні передати в малюнку вулицю, яка уходить в далеч з різноманітністю будівель. споруд у кутовій перспективі (коли будинок можна побачити водночас з двох сторін) і інтер’єр кімнати.
ТЕМА: "ТРАНСПОРТ".
Діти першої молодшої групи вправляються лише в елементарному зображенні: домалюємо колеса до намальованої вихователем машини, возика тощо.
Діти другої молодшої групи, коли засвоять малювання прямокутних форм, повертаються до цієї теми: “перевеземо на возиках (вагонах, машинах великих і маленьких частування для ляльок (або зайчиків, ведмедиків тощо)”.
Діти середньої групи вже можуть малювати різний транспорт (вантажівка, автобус), використовуючи прямокутні форми, дуги, похилі лінії. Вони із задоволенням завантажать і прикрасять їх.
Діти старшої групи навчаються малювати транспорт різного функціонального призначення і в різних ракурсах: вигляд спереду, ззаду і, навіть, у кутовій перспективі. Можна запропонувати їм тему “Чому би ти поїхав у країну Казок?"
Діти підготовчої групи удосконалюють техніку малювання транспорту і крім наземного, залюбки малюють повітряний і водний, а також і підводний транспорт.
ТЕМА: “ПТАХИ”
Діти першої молодшої групи оволодівають лише окремими елементами зображення пташок / домалюємо тулуб для качки або курча/.
Діти другої молодшої групи можуть вже комбінувати ці елементи: курча гуляє, каченя пливе, гуска стоїть.
Діти середньої групи, які засвоїли малювання овалу трикутника, вже можуть зображувати пташок більш виразними, в різних позах і з поворотом голови.
Діти старшої групи малюють і горобців, і снігурів, і сороку, і бусла, тобто пташок різних видів не лише в статиці, але й у русі.
Діти підготовчої групи можуть використовувати схеми, які допоможуть швидше і яскравіше виразити характер, динаміку польоту пташки, відобразити багатоманітність варіантів (пташок можна малювати не лише спереду, але й збоку і, навіть, ззаду).
ТЕМА: “РИБИ”
Діти першої та другої молодших груп малюють риб елементарно, на підготовленому наперед вихователем тлі - прима куванням пензля, пальця, печатки.
Діти середньої групи вже малюють овал - тулуб з головою, домальовують хвіст, плавці – примакуванням, а потім додають допитливе око і...пливи, рибка. Пізніше вони навчаються легко малювати веселу зграйку, наприклад, дві рибки нирнули за їжею, а інші весело пливуть одна за одною!
Діти старшої та підготовчої груп навчаються різним варіантам зображення рибок, підкреслюючи їх різнобарвність, яскравість, і, навіть, тематичним замальовкам " Я - водолаз", "Підводний світ". ТЕМА: "ТВАРИНИ".
Діти першої та другої молодших груп малюють тварин по типу ляльки - неваляйки, домалюємо лише вушка - ось зайчик або ведмедик.
Діти середньої групи легко малюють від овалу - тулуба та круга – голови. Беремо широкий пензлик, проводимо дугу - тулуб зайця, який біжить, або неслухняного кошеня, домалював голову - круг, вушка, хвостик, очі. І їжачка неважко намалювати: круг, ньому два ока дивляться на нас і чорненький хитрий ніс, а навколо - колючки. Дуже цікаво малювати по вологому паперу акварельною крейдою або олівцями кошенят, білченят, лисенят, мишенят, вони виходять пухнасті і м’які.
Діти старшої групи з’єднають круг і овал за схемою. А потім домальовують, що хочуть і одержують будь-яку тваринку.
Діти підготовчої групи здатні намалювати і пухнасту собаку, і мишку, і вовка, використовуючи різну техніку малювання (зближення фарб, набивки, тампонування).І все за схемою від двох овалів, які з’єднані основною лінією, або від трапеції, яка дає можливість побачити одразу тулуб з ногами.

Розділ 3.Дошк.7Декоративне малювання. Декоративне малювання. Види декоративних композицій та їх прикладне значення. Послідовність оволодіння дітьми декоративним малюванням.

В естетичному вихованні дітей дошкільного віку велике місце посідає декоративне малювання. Допомогти вихователеві реалізувати програмні вимоги в певній системі і є метою цього розділу.послідовність виконання роботи, поступового ускладнення змісту і способів виконання. Успішна реалізація програмних вимог на заняттях у різних вікових групах залежить від підготовки до них самого вихователя і дітей, і також від наявності необхідного обладнання. У кожній групі мають бути наочні посібники, твори декоративного мистецтва, доступні дітям різноманітні матеріали, зокрема білий і кольоровий папір. Білий папір має бути міцним (цупким), а кольоровий — таким, щоб на нього добре бралася фарба. Глянцевий та крейдяний папір для деко­ративного малювання не придатний. Пензлі для малювання бажано використовувати круглі, волосяні, з м'яким еластичним ворсом і гострим кінцем.

Для декоративного малювання використовують гуаш. Розводять її водою до густоти сметани. Найкраща — «художня» гуаш, але можна використовувати й плакатну. Бажано, щоб вона була різних кольорів і відтінків. Вихователь повинен уміти самостійно утворити певний колір або його відтінок. З цією метою використовується спосіб змішування фарб основних кольорів — червоного, жовто­го, синього для утворення оранжевого, зеленого, фіолетового та інших. Відтінки різних кольорів одержують, змішуючи білу гуаш з потрібним кольором. Так, рожевий колір дістають, добавляючи до білил червоної фарби. Розводити гуаш треба в окремій посудині. Для цього її набирають маленькою ложкою чи паличкою і, вливаючи потроху води, розмішують до одержання однорідної маси. До занять з малювання треба підготувати банки з водою для промивання пензликів (краще по дві — для промивання і прополіскування), серветки для просушування пензликів після промивання, підставки для них, патички, підкладки розміром 25x35 см. Фарби розливають у чашечки, які ставлять на підноси. У середній групі використовується папір прямокутної форми (1/2 альбомного аркуша), смужка (1/4 аркуша), квадрат (із стороною 15 см), круг (діаметром 10 см), вирізані з паперу предмети. Дітям середньої групи найкраще малювати пензлем № 12 — круглим, з гострим кінчиком. Слід від нього широкий, і завдяки цьому можна швидко виконати візерунок. До заняття треба підготувати не менше як 4 фарби, щоб діти могли не копіювати кольори, запропоновані на зразку, а самостійно дібрати їх. У кінці заняття демонструються ті роботи дітей, на яких найбільш вдало поєднано кольори. До занять з декоративного малювання у старшій групі слід підготувати не тільки пензлі (краще № 8), але і патички, інколи навіть по два патички на одне заняття, якщо, наприклад, у візерунку мають бути цятки двох кольорів або двох розмірів. Папір потрібний такої форми, щоб діти могли вчитися малювати на ньому візерунки: у вигляді смужки, квадрата, багато­кутника, розети, круга, плоских предметів. Багатокутник, розету, круг вирізають з цілого альбомного аркуша, квадрат — із стороною 16 см. Для передачі колориту української кераміки найкраще тло коричнево­го, жовтого, зеленого тонів. У старшій групі дітям часто пропонують на одному занятті папір різного кольору, щоб вони самостійно добирали тло. Дітей старшої групи вчать вибирати з шести кольорів ті, які гарно поєднуються чи відповідають колориту певного виду мистецтва — кераміки, вишивки, декоративного розпису. Ця робота не обмежується одним заняттям, учити треба поступово, на кожному занятті. У підготовчій групі діти малюють візерунки пензлем №6. Їм можна запропонувати по два пензлі — № 12 для малювання більших елементів у візерунку №6 — для виконання тонких ліній, дрібних елементів. Аркуші паперу можуть бути великі і малі. Для малювання за мотивами українських розписів краще давати папір світлих тонів; Городецькі візерунки малюють на жовтому. Хохломські та Жостівські візерунки — на чорному, червоному чи золотавому папері. Гуаш треба пропонувати по 8—10 кольорів у наборі, щоб діти могли обирати потрібний колір, виявляти свій смак, знання колориту.

Розділ 3.Дошк.8.Ліплення. Види робіт з пластичних матеріалів. Виразні засоби ліплення. Матеріали та устаткування для ліплення. Показники готовності дитини до діяльності. Послідовність оволодіння дітьми ліплення.

Робочим матеріалом для ліплення може бути як глина так і пластилін або солоне тісто. Своєрідність ліплення полягає в тому, що за допомогою цього виду діяльності передається форма предмета в трьох вимірах. Діти з задоволенням ліплять людей, тварин, посуд, транспортні засоби, овочі, фрукти, іграшки. Предмети, які вони створюють, використовуються в ігровій діяльності. Під час підготовки до ліплення дитина отримує багато знань про предмет (назва, форма, будова, колір, призначення). Разом з тим збагачується і розвивається її словник, зв'язна мова, за допомогою якої можна описати образ по пам'яті. Це сприяє розвитку її мислення, уваги, уяви та інших процесів. На заняттях дитина отримує відомості про способи ліплення і сам навчається це робити. На основі свого досвіду він намагається самостійно вирішити навчальні завдання, а з часом ця самостійність переростає у творчість. У процесі ліплення більше, ніж у будь-якої діяльності, можна домогтися максимальної активності обох рук, розвивати і зміцнювати пальці, особливо великі, вказівні, середні. Щоб засвоїти техніку ліплення, дитині потрібно розвинути спеціальні рухи щодо їх сили, точності, темпу, спрямованості, плавності, ритмічності. Ці якості допоможуть дошкільникові надалі оволодіти різними видами навчальної, трудової діяльності. Під час ознайомлення з предметом дитина навчається розуміти його красу. Вона сама починає передавати в ліпленні окремі виразні його ознаки, намагається ретельно обробити поверхню виробу, прикрашають його орнаментом і т. д. Ознайомлюючись дітей з деякими зразками скульптури і декоративно-прикладного мистецтва, ми виховуємо в них любов і повагу до людей, які створили ці чудові речі. Ліплення допомагає виховати цікавість до образотворчої діяльності. Дитина ставить перед собою певну мету і доводить почату справу до кінця, а це сприяє розвитку організованості, цілеспрямованості і наполегливості, дисциплінує його. Дорослим потрібно пам'ятати, що вони повинні навчати дитину ліпити, а не робити з нього скульптора, і ліплення не самоціль, а лише засіб всебічного розвитку та виховання. велике значення має також те задоволення, яке отримує дитина, спостерігаючи кінцевий результат своїх праць. А якщо малюк зможе похвалитися своєю роботою перед батьками, задоволення від виконаної роботи подвоюється! Передбачено ускладнення технічних прийомів. Це дасть можливість дорослим вибрати тему для роботи з дітьми відповідно їх віку і вмінню. Для дітей трьох-чотирьох років рекомендується ліпити: стовпчики, апельсини, вишеньки, бублики, кренделі, коржики, пиріжки, вареники та ін.такі прийоми ліплення, як розкачування глини прямими і круговими рухами рук, розплющування глини (палички, бублики, кренделі, пташки, неваляшки, гриби), відтягування невеличких частин (дзьоб, хвіст та ін.) Для роботи з дітьми п'яти років рекомендується ліпити: яблучко, моркву, мисочку, тарілочку, чашечку, стакан, пташку та ін, де в основі ліплення предметів лежать форми циліндра, конуса (овочі, фрукти, іграшки та ін), наводяться такі прийоми ліплення, як заокруглення та загострення (морква, літак), вдавлювання (кошик, чашечка, блюдце), загинання країв, з'єднання частин, поділ глини на частини і з'єднання їх прикладанням, притискуванням, примазуванням. Для дітей шести-семи років рекомендується ліпити: півника, курочку, качечку, гуску, лебедя, пташку на підставці, синицю, снігурі, білочку, зайчика, котика, собачку, лисичку, ведмедика, та ін, в яких показані різні способи ліплення: конструктивний, пластичний, комбінований; прийоми згладжування, щільного з'єднання частин. Використовуються два типи занять з ліплення: на тему, запропоновану педагогом (вивчення нового матеріалу, повторення пройденого), і на тему, обрану дитиною (за його задумом). Центральне місце в першому випадку відводиться засвоєнню нового програмного матеріалу. У присутності дітей дорослий ліпить зразок, розповідає про прийоми роботи і її послідовність.. На заняттях другого типу - за задумом - діти самостійно, грунтуючись на своїх знаннях та вміннях, обирають тему, продумують композицію, визначають послідовність роботи, шукають прийоми виконання. Мета цих занять - розвиток самостійності, ініціативи і творчих здібностей дітей. Проведення їх дає можливість проявити інтереси дітей, ступінь розвитку їх творчих задумів, оволодіння зображувальними вміннями та навичками. У роботі з дітьми дошкільного віку значне місце відводиться ліплення з натури. Критерієм оцінки таких робіт є подібність натури.. Досить популярна і сюжетна ліпка. Діти старшого дошкільного віку роблять багатофігурні композиції, прагнуть зображувати людей, тварин у різних позах. Це здебільшого нескладні побутові сценки, епізоди казок та ін У роботі з дітьми різного віку можна використовувати такі способи ліплення: конструктивний, пластичний і комбінований. Конструктивний - найпростіший з них. Предмет ліпиться з окремих частин. Наприклад, пташка: спочатку ліпиться тулуб, голівка, підставка, а далі з'єднуються усі частини і надають фігурці характерних ознак. Конструктивним способом ліплення діти користуються в молодшій групі дитячого садка. Цей спосіб застосовується надалі в усіх вікових групах, але кількість деталей збільшується, а прийоми з'єднання частин ускладнюються. Пластичний спосіб складніший. Це ліплення з цілого шматка глини, з якого витягуються всі дрібні деталі, частини виробу і ін Починають діти ліпити цим способом з середньої групи (овочі, фрукти, іграшки). Наприклад, під час ліплення мишки із загального шматочка глини дитина створює потрібну форму, витягає мордочку, вушка, хвостик, лапки та за допомогою стеки надає їй характерні ознаки. Пластичним способом діти ліплять протягом усього дошкільного віку. матеріалом для ліплення може бути як глина так і пластилін або солоне тісто. Глина більш еластична, слухняна і податлива, має нейтральний колір. Добути її можна на березі річки або озера, при дорозі. Але не всяка глина придатна для ліплення, її треба перевіряти на пластичність. Для цього шматочок глини розкочують, роблять з нього ковбаску, згинають у кільце. Якщо його поверхня залишилася гладкою і не потріскалася, то глина придатна для ліплення. Засмічення глину очищують від паличок, камінців, та ін, подрібнюють, висипають у таз, відро, каструлю або інший посуд і заливають водою так, щоб отримати рідкісну масу; проціджують крізь решето або сітчасту тканину в чистий посуд і залишають для випарювання. Коли вона загусне, вимішують, поділяють на шматочки і складають у целофанові пакети або загортають у клейонку, щоб вона не пересохла. У такому вигляді глину зберігають, іноді збризкують водою. Пластилін не такий пластичний, але він дає можливість створювати кольорові композиції з окремих предметів, іграшок та ін Він гірше піддається обробці, потребує розігріванні, гірше змивається водою і залишає жирні плями. У тому випадку, коли глину придбати неможливо, використовують пластилін. Для того щоб виріб з нього довго зберігало свою форму, не брався до рук, був твердим, його обсипають борошном. Після того, як борошно вбере у себе жир з пластиліну, виріб можна розфарбувати і покрити лаком. Останнім часом ліплення із солоного тіста набирає все більшу популярність. Прийоми ліплення з тесту ті ж, що і при ліпленні з пластиліну. Рецепт солоного тіста (для виробів): 2 склянки борошна 1 склянка солі (дрібної) приблизно 125 мл води (кількість води залежить від виду борошна) бажано додати 1 ложку крему для рук (або рослинного масла або сухого шпалерного клею). Хвилин 10 добре розминаємо тісто, щоб воно стало м'яким, без тріщин і не прилипало до рук, можна запропонувати помісити й дитині, нехай теж «м'язи качає». Збираємо тісто в кім, накриваємо вологою ганчірочкою (нехай на вашому робочому місці завжди буде мокрий рушник, щоб витирати руки після кожного етапу роботи). Можна починати працювати з тестом відразу, не витримуючи його в холодильнику. З інструментів вам знадобляться: - дошка, вкрита фольгою або іншим папером, придатної для духовки, - ніж, часничниця, виделка, качалка, склянка з водою, ганчірочка або губка, сухий перчик-горошок або суха гвоздика й багато чого іншого, що є під рукою також може стане в нагоді, це залежить від вашої фантазії. Для фарбування є два способи: 1) офарбити тісто на етапі замісу (для фарбування тесту додайте в нього харчові барвники, чорнило різних кольорів або гуаш). 2) Фарбувати вже готову фігурку (готові фігурки офарблюють гуашшю після їхнього повного висихання й покривають лаком для збереження саморобки). Сушіння фігурок із солоного тесту здійснюється в духовці при температурі 80 градусів, протягом години і більше (час сушки залежить від товщини фігурки). Інший варіант - сушити солоне тісто на батареї. Щоб зберегти залишки тесту протягом кількох днів, накрийте його так, щоб не було контакту з повітрям (целофановий пакет), і покладіть в прохолодне місце (холодильник). Столи на яких будуть працювати діти, накривають клейонкою. Для кожної дитини повинні бути підкладна дошка, на якій ліплять і просушують предмети. Середній її розмір 20х20см. Виготовляють її з фанери або цупкого паперу. Вироби, які ліплять на підкладних дошках, зручно обертати будь-яким боком до виконавця, що необхідно для надання фігурці об'ємності. Для роботи з глиною і пластиліном слід мати стеку, якою роблять надрізи, знімають зайву глину або пластилін, загладжують нерівності, з'єднують і виділяють дрібні деталі та ін Стеки можна придбати в магазині або виготовити їх самим (палички загострюють з одного боку, з другого роблять у вигляді лопатки). Для загладжування поверхні виробу використовують мокрі ганчірки або поролон, які кладуть у мисочку для кожної дитини. Вироби з пластиліну вирівнюються стеком або пальцями. Щоб підсушити, вироби виставляють на поличку, шафу або підвіконня на 5-6 годин. Якщо є муфельна піч, їх випалюють. Після цього вони стають міцнішими. Коли вироби просохнуть, їх густим шаром білої гуаші, а потім розфарбовують за зразком кольоровими фарбами. Можна використовувати і акварель з домішками гуаші. Для роботи з ліплення слід мати наочні посібники: іграшки, муляжі, книжкові та журнальні ілюстрації. Такими посібниками можуть бути натуральні предмети (овочі, фрукти, гриби, посуд та ін), предмети, які зробив вихователь. Для огляду робіт, виконаних дітьми, потрібен стенд розміром 120х70см, пересувний або прикріплений до стіни. На ньому обладнають вузькі полички на такій відстані одна від одної, щоб між ними розмістилися усі дитячі роботи. Стенд можна розташувати в куточку для батьків. Предмети, зроблені дітьми, певний час зберігаються на окремій полиці або у відкритій шафі, щоб діти мали можливість їх розглядати. Розглянемо конкретно, якими вміннями та навичками з ліплення має оволодіти дитина на кожному віковому етапі. Так, дітей третього року життя педагог навчає: відривати шматочки глини і коловими рухами обох рук утворювати нескладні предмети з глини (цукерки, кульки, горішки), розривати глину на частини, м'яти, розкочувати і розплющувати її долонями; ділити глину на частини і прямими рухами рук, утворювати нескладні предмети (стовпчики, сосиски, цукерки); розкочувати глину прямими рухами рук і створювати стовпчики, краї яких з'єднують (бублики); розкочувати глину коловими рухами рук і сплющують між долонями, утворюючи дископодібні форми (пиріжки, коржики, котлети та ін); ділити глину на 2-3 частини, розкочувати її прямими і круговими рухами і ліпити нескладні предмети (гриб, пташка, зайчик, неваляшка). Для дитини четвертого року життя, який вже має певний досвід роботи з глиною, цю роботу потрібно дещо ускладнити, одночасно закріплюючи навички, які він придбав у попередній групі: ділити глину на частини і розкочувати її між долонями прямими рухами рук, утворюючи нескладні предмети (стовпчики, ковбаски, рогалики, цукерки); розкочувати глину коловими рухами рук і утворювати різні предмети (горішки, цукерки, м'ячики); розплющувати глину, утворюючи диск, і на основі цієї форми ліпити нескладні предмети (пиріжки, вареники, котлети), згинати і защипувати форму пальцями рук; ділити глину на 2-3 частини та ліпити предмети, в основі яких лежить куля (башточка, матрьошка-неваляшка, пташка), диск та циліндр (гриб); з'єднувати частини прикладанням та притисканням. З дітьми п'ятого року життя повторюють і закріплюють набуті раніше знання й уміння, а крім того, їм дають нові знання та вміння, а саме: ділити глину на частини і утворювати нескладні предмети, в основі яких лежить куля (горіх, яблучко); створювати предмети, в основі яких лежить циліндр (огірок); розкочувати глину прямими рухами рук і створювати овальну форму і на основі цієї форми ліпити такі предмети: слива, лимон, груша; загострювати і закругляти предмети; розкочувати глину коловими рухами рук, розплющувати, загинати, защипувати краю, вдавлювати глину пальцями і створювати такі предмети: мисочка, чашечка, рибка, грибок, кошик, пиріжки, вареники; ділити глину на частини і з'єднувати їх у ціле прикладанням і натисканням, примазуються (лялька-неваляшка, сніговик, пташка, зайчик). З дітьми шостого року життя, як і в попередніх вікових групах, спочатку повторюють та закріплюють навички та уміння, а потім вводять нові завдання: ділити глину на 3-4 частини та створювати нескладні предмети, в основі яких лежить куля, циліндр, конус (ліплення овочів, фруктів, їжачка, мишки, котика, лисички); ліпити частини в основі яких лежить диск (тарілочка, чашечка); ліпити предмети комбінованим і пластичним способами, прийомам міцного з'єднання деталей, згладжування поверхні пальцями, стека і зволоженою ганчіркою (собака, зайчик, білочка, літак, черепаха, курочка, півник, пташка - свистульки, лисичка та ін.) Дорослий звертає увагу на те, щоб дитина передавав характерні ознаки предметів, їх форму, дотримувався пропорцій і використовував засвоєні навички та уміння: скочування, сплющування, вдавлювання, витягування, загинання, примазуванням і т. п... У роботі з дітьми сьомого-восьмого року життя дорослий звертає увагу на правильне відображення предметів, вчить добиватися точності у відтворенні їх характерних ознак, помічати риси подібності та відмінності, дотримуватися пропорцій, співвідносити окремі деталі із загальним зображенням (ліплення фруктів, овочів, птахів, звірів, посуду, людини та ін.)