на уроках музичного мистецтва

Інтерактивні методи навчання

 

 

Сучасні інтерактивні технології стимулюють процес пізнання, створюють комфортні умови, коли кожний учень може відчути свою успішність, інтелектуальну спроможність, а головне – за допомогою інтерактивних методів створюються умови для міжособистісної взаємодії учнів.

Інтерактивний (від англ. interaction — взаємодія) означає «здатний до взаємодії, співробітництва, діалогу», його суть у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів.

Л.Масол визначає такі основні групи інтерактивних умінь:

«• уміння слухати партнерів і виявляти до них прихильність, доброзичливість, толерантність;

• уміння переконувати, аргументувати власну думку, керувати емоційним станом;

• уміння дискутувати, підтримувати зворотний зв'язок, ініціювати спілкування, доходити компромісу;

• уміння взаємодіяти, співпрацювати, встановлювати ділові контакти, працювати в парі, малих групах, колективно» (1, С.91).

 

Однією з цікавих форм педагогічного спілкування, яка має високу ефективність, є фасилітована дискусія – колективне обговорення певної проблеми з метою пошука спільного рішення. Вчитель заздалегідь розробляє питання, виступаючи посередником у взаємодії учнів, допомагає їм включитися в активний пізна­вальний пошук, стимулю­ючи пізнавальні процеси та творче мислення.

Дуже важливим є реакція вчителя на відповіді дітей. Потрібно підтримувати усі висловлювання виключно позитивно, вза­галі не ділити їх на «правильні» чи «неправильні», тому що учень має право на своє «бачення», можливо, оригінальне та неочікуване, воно навіть може не збігатися із загальновизнаним. Ще треба намагатися залучати до обговорення всіх учнів, щоб не домінували одні й ті самі учні, щоб не залишився хтось «забутим». Можна перефразовувати учнівські коментарі, що надасть їм ваги та допоможе навчитися цінувати та поважати свої власні думки та думки інших.

Так, подібну фасилітовану дискусію можна запропонувати після прослуховування музичного твору.

Що одним цікавим прийомом, який яскраво висвітлює особисті думки з приводу прослуханих музичних творів, може стати гра «Мікрофон», під час якої учні ніби-то передають один одному мікрофон, висловлюючи свої власні почуття від почутого.

Варіантом цього прийому є гра «Світська розмова», яка проводиться в парах: діти дають оцінку прослуханому твору, аналізують музичний образ, засоби виразності, національну належність музики, можливі зв'язки твору з іншими творами мистецтва, зв'язки твору, його образності з життям тощо. Ця гра сприяє розвитку уміння порівнювати, співставляти, висловлювати власні думки про музику з думками інших людей, вести бесіду з співрозмовником.

Світську розмову можна проводити, повторюючи та узагальнюючи знання учнів про життєвий та творчий шлях будь-якого композитора. Так, Мусієнко М. наводить приклад подібної світської бесіди (2):

«- Шановне світське товариство! Сьогодні до на бал завітав маестро Вольфганг Амадей Моцарт. Він представе нашій увазі свою «маленьку нічну музику»
(звучить рондо з «Маленької нічної серенади».
- Діти, ми потрапили з вами у XVIII ст. на бал. Чи знаєте ви, як потрібно поводитись на балу, щоб не потрапити в халепу? Для цього потрібно вміти вести світську бесіду.
(після прослуховування виходять два учні на середину класу і починають світську бесіду)
- Вельмишановний, а знаєте ви, що ця музика мені зовсім не схожа на нічну.
- Так, друже я згоден з вами вона така весела, яскрава, граціозна. Краще було б якщо її назвали «Маленька сонячна музика».
- Ви знаєте, мені подобається звучання такого оркестру: він дещо камерний.
- А мені подобаються більш повнозвучні оркестри – з великою кількістю духових інструментів.
- Вельмишановний, а знаєте ви що музичні здібності у Моцарта виявились дуже рано з такою яскравістю, що його називали диво – дитиною.
- О так! Я знаю, що в 4 роки він грав на різних музичних інструментах, в 5 – він писав свої твори, а в 6 – він давав власні концерти і навіть, в інших країнах.
- Вельмишановний, я вам розповім, як маленький Моцарт вражав всіх своїми творами та віртуозною грою. У нього була навичка, музична пам’ять, він запом’ятовував великі концертні програми, міг повторити тільки-но почутий твір.
- Так вельмишановний друже, музику Моцарта можна порівняти з яскравими засліплюючими, сонячними променями. Вона повна любові до життя та світла.
- Спасибі вельмишановний! Сідайте на місце».

Ще одним з інтерактивних методів роботи в останній час є метод проектів. «Йому притаманні такі озна­ки, як урахування індивідуальності учнів, стимулювання їхнього розвитку відповідно до здібностей і можливостей, кооперація діяльності школярів, активізація колегіальної співтворчості» (1, С 100). Серед його «сильних боків» є:

«• позитивна взаємозалежність (спільні цілі, ресурси, оцінка резуль­тату, необхідність розподілу ролей),

• співпраця (що включає лідерство, прийняття рішень, установлення довіри, взаємозалежність),

• підтримка і взаємодія в прямих контактах (взаємонавчання, емпатія),

• міжособистісне спілкування та спілкування у невеликих групах,

• комунікативність (здатність вирішувати проблемні ситуації, уникати суперечок і конфліктів, дотримуватися консенсусу)» (1, С.100).

 

Зрозуміло, що створюючи групи для виконання проектів, вчитель повинний враховути здібності дітей та їх уподобання. Це дає можливість розподіляти різні за мірою активності соціальні ролі: лідерські, виконавчі, творчі тощо.

Як вірно відмічає Л. Масол, «у результаті впровадження методу проектів підвищується моти­вація навчально-пізнавальної діяльності; збагачується емоційна сфе­ра (ефект емпатії, «проживання» емоційно-естетичних почуттів іншого); відбувається систематизація та інтеграція знань, посилюється їх прикладна спрямованість; виховується толерантність під час дис­кусій, обговорення різних інтерпретацій, версій, трактувань, оцінок; розвивається поліфонічність «бачення» неоднозначних мистецьких явищ; формуються комунікативні навички, досвід діалогового спілкування, вміння працювати в команді в умовах співробітництва і взає­модопомоги (ефект соціалізації), глибше усвідомлюється відповідальність за результат — власний і колективний» (1, С.102).

 

Використана література та джерела Internet

1. Масол Л. Методика навчання мистецтва у початковій школі: Посібник для вчителів. – Х., 2006.

2. Мусієнко М. Впровадження інтерактивних технологій навчання на заняттях музичних дисциплін // http://musmedmusienko.blogspot.com/.

3. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод, посібник К., 2004.