Важіль; 2 – сектор; 3 – задній підшипник; 4 – передній підшипник; 5 – рукоятка; 6 – тяга; 7 – фіксатор.

 

Приводи виготовляються для приєднання до роз’єднувача чи безпосередньо до рукоятки приводу з лицевої сторони, чи к вихідному важелю заднього підшипника. Вихідний важіль дозволяє регулювання по куту, для чого в секторі робиться кілька отворів. Приводи мають вбудований фіксатор, на місці якого може бути встановлений блок-замок

 

ЧЕРВ’ЯЧНІ ПРИВОДИ.

 

Черв’ячні приводи типу ПЧ-50УЗ (рисунок 83) використовуються для керування роз’єднувачами внутрішньої установки на КН20 кВ та номінальні струми 2500÷4000 А.

Основний елемент приводу - черв’ячна пара, яка забезпечує за двадцять обертів рукоятки поворот вихідного важеля на 180°. Вихідний важіль може бути встановлений праворуч чи ліворуч від приводу. На приводі передбачені натиски крайніх положень, вказівник увімкненого та вимкненого положення, електромагнітний блок - замок та запирання в крайніх положеннях висячим замком.

 

Рисунок 83 Привід ручний черв’ячний типу ПЧ-50УЗ

Рукоятка; 2 – медальйон; 3 – черв’як; 4 – блок-замок типу ЗБ-1; 5 – вказівник положення РД; 6 – вихідний вал; 7 – колесо черв’ячне; 8 - корпус

 

ПРИВОДИ РОЗ’ЄДНУВАЧІВ ЗОВНІШНЬОЇ УСТАНОВКИ

 

Ці приводи повинні розраховуватись на експлуатацію в умовах снігу, дощу, обмерзання. На цій підставі вони постачаються кожухами для захисту механізму, контактів та інших електричних пристроїв.

Для роз’єднувачів 35 кВ та вище з кутом повороту валу 90° використовується привід ПРН-110М (рисунок 84). При наявності ножів використовується привід ПРН-220М, зібраних в один агрегат.

Рисунок 84 Привід ручний важільний, типу ПРН-110М

1 – вал; 2 – корпус; 3 – кожух контактів ВЦ; 4 – рукоятка; 5 – засувка.

 

Для роз’єднувачів 35, 110, 220 кВ типу РДЗ використовуються приводи ПР-90УХЛ1, а з 1994 року - приводи ПР без вала, з одним чи двома валами заземлювачів (ПР; ПР3,1; ПР3,2 відповідно).

Рукоятки приводів обладнання підпруженими фіксаторами - заціпками, які можуть запиратися висячим замком. Рукоятки розраховані на використання трубчатого подовжувача 0,7÷15 м. Вали контактів вихідних ланцюгів з’єднанні з відповідними валами ножів роз’єднувача.

ЕЛЕКТРОДВИГУНОВІ ПРИВОДИ

 

Електродвигунові приводи для роз’єднувачів виготовляються на номінальні напруги 220 та 380 В змінного струму. При цьому номінальні напруги електричного двигуна та кіл керування можуть відрізнятися один від іншого як чисельно, так і по роду струму. Робота цих приводів повинна забезпечуватись при зміні напруги на їх затискачах під час операції в мережах від 85 до 110 % номінальної напруги.

Приводи ПДН-1У1; ПД-1У1 (рисунок 85) та ПД-5УХЛ1 використовуються для дистанційного керування роз’єднувачами зовнішньої установки на 110÷750 кВ. Всі елементи цих приводів розташовані всередині металевої шари.

Основними елементами приводу є: електричний двигун, редуктор та механізм перемикання контактів допоміжних ланцюгів. Привід забезпечує реверсивний поворот вихідного вала на 90; 180; 270 та ручне оперування за допомогою рукоятки, яка блокується в електроблок - замок. Привід може мати до двох валів для оперування заземлюючими ножами роз’єднувача, при цьому передбачається вбудоване механічне блокування. Вали заземлюючих ножів мають також замки електроблокування.

Рисунок 85 Привід електродвигуновий типу ПДН-1У1

1 – рукоятка ручного оперування валом головних ножів; 2 – електродвигун з редуктором; 3 – муфта вихідного валу головних ножів; 4 – муфта вихідного валу заземлюючих ножів; 5 – шафа.

Рисунок 86 Принципова електрична схема приводу ПДН-1У1.

Для керування одно- і триполюсними роз'єднувачами застосовують ручні, черв'ячні й електрорухові приводи. Керування однополюсними роз'єднувачами, не постаченими приводами, роблять оперативною штангою, що представляє собою ізолюючу штангу з пальцем на кінці для захвата за вушко роз'єднувача. У цей час в електроустановках широке застосування знаходять електрорухові приводи ПДН-1, УМП-II й ін., які дозволяють здійснювати дистанційне керування й телекерування роз'єднувачами.

Універсальний моторний привод УМП-II призначений для дистанційного керування й телекерування однополюсним роз'єднувачем зовнішньої установки РС-3000/3,3. Механізм 2 приводи, що представляє редуктор, установлений у литому чавунному корпусі 3 і закритий кришкою 1. Електродвигун УЛ-0,62 (220 В, 270 Вт, 8000 о/хв) розташований у кожусі 4. Максимальний момент на вихідному валу 5 привода становить 280 Н∙м. Час перемикання роз'єднувача при номінальній напрузі не більше 2,5 с.

Схема керування моторним приводом УМП-II забезпечує зміну напрямку обертання двигуна М при включенні й відключенні роз'єднувача, здійснювана за допомогою перемикача, який має контакти SAB1 та SAB2. Для керування приводом використають кнопки включення SBCі відключення SBT із двома парами контактів кожна. Одна пара має замикаючі контакти, інша — розмикальні. Цим досягається одночасне замикання й розмикання відповідних ланцюгів при виконанні операцій включення й відключення й утворення необхідних ланцюгів після відпускання кнопки SBCі SBT. Для включення роз'єднувача натискають кнопку SBC, у результаті чого утвориться ланцюг 5 -2, в якому знаходиться електродвигун М і його обмотка збудження LM. Двигун обертаючись, включає роз’єднувач. В кінці процесу включення спеціальна шайба на вихідному валу привода своїм виступом перемикає контакти SAB1 та SAB2. Ланцюг 5-2 розмикається, двигун зупиняється. Реле фіксації включеного положення роз’єднувача KQSC одержує живлення по ланцюгу 3-2 і своїми контактами замикає ланцюг 7-4червоної лампи HLR.

Для відключення роз'єднувача натискають кнопку SBT, завдяки чому утвориться ланцюг 1-2для протилежного обертання якоря двигуна. Реле фіксації відключеного положення роз’єднувача KQSТ втрачає живлення по ланцюгу 3-2 і своїми контактами замикає ланцюг 9-6зеленої лампи HLG.

 

Рисунок 87 Схема керування моторним приводом УМП-II

 

ЗАЗЕМЛЮВАЧІ

 

Заземлювачі однополюсні зовнішньої установки серії ЗОН на номінальну напругу 110 кВ (рисунок 88) використовуються для заземлення нейтраллю силових трансформаторів, які мають в нейтралі трансформатор струму для захисту від замикань на землю (варіант І) чи без захисту від замикань на землю (варіант II). Кожен з варіантів має два виконання по довжині шляху витоку ізоляційної колонки: категорія А (тип ЗОН-11 ОМ) та категорії Б (тип ЗОН-110У).

Заземлювачі керуються ручним проводом типу ПРН-11У1.

У заземлювачів ізоляцією категорії А ізоляційна колонка складається з одного ізолятора И(І)ОС-110-400У1.

В конструкції заземлювачів, виконаних по варіанту І, передбачається опорний ізолятор б типу КО-10 та ізоляційна вставка 5 в тягу між приводом та заземлювачем. У заземлювачів, виконаних по варіанту II, Ізоляційна вставка 5 та ізолятор б відсутні. Апарат ставиться цоколем безпосередньо на заземлену конструкцію.

 

 

Рисунок 88 Заземлювачі серії ЗОН-110