Мал.3. туристські райони та центри Венесуели.

1. Карибський (м. Каракас, м. Валенсія, о. Маргарита)

v Узбережжя Карибського моря

v Архіпелаг Лос-Рокес – кораловий бар’єрний риф

v Національний парк – дельта р. Оріноко

v Колоніальна архітектура та визначні громадсько-політичні споруди столиці - будівля Національного конгресу, Президентський палац Мирафлорес, резиденція уряду, пантеон с могилою Болівару, площа Болівара с собором XVII в., Центральний університет,, будівля Капітоля с позолоченням куполу

v Музеї: колоніального мистецтва, природничих наук, Болівара

v Колоніальна архітектура м. Валенсія та арена для кориди в місті.

v Найвищий рівень розвитку туристської інфраструктури в країні, а особливо о. Маргарита.

v Місто Кумана – перше поселення колоністів у країні 1520 рік.

v заповідник Генрі Пітьєр.

v пташині заповідники на узбережжі Карибського моря – Гуаторо, Ел Авіла.

2. Південний (м. Ель-Дорадо) – край мало перетвореної природи з великою кількістю

національних парків та заповідників.

v Національні парки – Кананайма, Япакана, Сераніа де ла Небліна, Паріма

Тапірапеко та д.ін.

v г. Диявола, звідки витікає річка Чурун з вдсп. Анхель висота 1054 м.

3. Західний (м. Маракайбо, м. Коро)

v Стародавнє місто Коро (ХVІ ст..)

v пік Болівара (5007м)

v гірські ландшафти Анд

v національні парки Чорон (морське узбережжя), Сьєра-Невада-де-Меріда (гірські та

передгірні ландшафти), Сантос Лусазда, Моррокой (узбережжя), андійські біологічні станції.

v оз. Маракайбо

v суспільно-історичні ресурси міст – колоніальна архітектура та історичні музеї

v термальні води в районі міста Меріда.

Венесуела маючи значні запаси рекреаційних ресурсів та відносно високий рівень економічного розвитку, порівняно зі своїми сусідами в північній частині материка та країнами Центральної Америки довгий час перебувала серед лідерів за показниками розвитку туризму в Латинській Америці, але поступово почала втрачати свої позиції, через високі темпи розвитку туризму на островах Карибського моря. А тому маючи схожі ресурси з цими державами та дещо нижчий рівень розвитку інфраструктури і віддаленість від головного постачальника туристів – Північної Америки, Венесуелі необхідно шукати шляхи подолання цієї проблеми.

Головними постачальниками туристів до країни є США, Канада, Іспанія, а дещо меншими – Мексика, Італія, Великобританія та д.ін.

 

Колумбія

Країна має значний рекреаційно-туристський потенціал, але спостерігаються значні відмінності їх в розподілі по території, а також в характері освоєння ресурсів і розвитку транспортної інфраструктури. За даними показниками територія Колумбії можна розділити на 4-туристських райони (мал.4). Основна частина освоєних ресурсів та інфраструктурних об’єктів для туризму сконцентрована в межах карибського узбережжя та у внутрішній гірській частині країни, які розвивають туристську індустрію відносно давно. Останнім часом більш активно почалось освоєння тихоокеанського узбережжя та південно-східні території – Льянос, що пояснюється підвищеним попитом до екзотики серед туристів. Тож туристів у Колумбії приваблюють перш за все тепле карибське узбережжя, гірські масиви та вулкани Анд, пам’ятки колоніальної архітектури, залишки індіанських цивілізацій та великі простори малоперетвореної природи, що охороняється в національних парках країни.

1. Андійський (мм. Санта-фе-де-Богота, Попаян, Калі, Меделян, Менісалес)

v Гірські хребти та льодовики і озера Анд

v Колоніальна архітектура м. Богота, м. Попаян

v долина р. Магдалена

v Пам’ятки індіанської культури

v Історико-культурний заповідник Долина статуй – пам’ятки VI ст. до н.е.

v Історичний центр Санта-Круз

v Соляний собор Сіпакіри на північ від столиці

v Університет Боготи 1572р.

v Музеї золота та смарагдів в столиці.

v Національні парки: Чінгаза, Сумапас, Лос Невадос, Пікачос, Гоу-Чіта, та ін.

v м. Медельін – 44 музеї.

 

2. Карибський (м. Картахена, Баранкуїла, Санта-Марта)

v Національні парки Лос-Катіос, Парамільйо, Саламана;