Реалізація функцій внутрішнього контролю у застосуванні методів трансфертного ціноутворення

Характеристику реалізації функцій внутрішнього контролю витрат та доходів підприємства в межах використання відповідних методів трансфертного ціноутворення наведено в табл. 2.Вона складена з урахуванням сутності кожного методу й аналізу функцій і методів внутрішнього контролю. Аналіз реалізації функцій внутрішнього контролю у застосуванні методів трансфертного ціноутворення (табл. 2)свідчить про те, що однозначним методом, який не містить невизначених функцій (тобто функцій, що можуть бути і реалізовані, і нереалізовані), є метод змінної собівартості.

Таблиця 2 Реалізація функцій внутрішнього контролю у застосуванні методів трансфертного ціноутворення

Методи трансфертного ціноутворення	Планування	Нормування	Облік	Регулювання	Аналіз	Контроль	Стимулювання зменшення витрат
1. Метод договірних цін	+	-	++	+	++	++	н
2. Ринковий метод	+	-	++	+	++	++	н
3. Витратні методи: - повних витрат	+	н	++	н	++	+	+
- нормативних витрат	+	++	++	+	++	+	+
- змінної собівартості	+	+	++	+	+	+	н
Позначення: «++» – функція внутрішнього контролю має домінуючий характер у застосуванні методу; «+» – функція внутрішнього контролю у застосуванні методу реалізується; «н» – реалізація функції у застосуванні методу має невизначений характер; «-» – функція управління у застосуванні методу не реалізується

Методи нормативних і змінних витрат найбільш повні з погляду реалізації функцій внутрішнього контролю. Найбільш варіативними методами управління витратами, що визначається максимальною кількістю невизначених функцій, можна вважати ринковий метод та метод договірних цін. Чим більше варіативність методу, тим вагомішим буде вплив особливостей підприємства та цілей внутрішнього контролю на організацію його застосування.

Аналіз реалізації функцій внутрішнього контролю у застосуванні методів трансфертного ціноутворення дає підстави стверджувати, що найчастіше у застосуванні всіх методів реалізуються функції планування й аналізу – абсолютно у всіх методах, а також контролю, обліку та регулювання. Функції аналізу, обліку та контролю належать до домінуючих у застосуванні більшості методів управління затратами.

У жодному разі не є домінуючою функція прогнозування. Це пояснюється тим, що у внутрішньому контролі потрібно спиратися на достовірну інформацію, а вірогідність інформації ця функція забезпечити не може.

Таким чином, особливості реалізації функцій внутрішнього контролю у застосуванні кожного методу трансфертного ціноутворення впливають на вибір методу або сукупності методів, оскільки досягнення окреслених цілей із застосуванням методів, що вибираються, безпосередньо визначається складом домінуючих функцій. Для забезпечення цілісного цілеспрямованого управлінського впливу повинні виконуватися максимум функцій внутрішнього контролю або мінімум ті з них, реалізація яких забезпечує досягнення окреслених цілей.

Вибір оптимального варіанту трансфертної ціни для розрахунків між центрами відповідальності можна зробити на підставі порівняння розрахованих за трьома вказаними методами трансфертних цін, кожний з яких може бути використаний в залежності від поставлених завдань, фактичних умов підприємства та рівня економічної самостійності центрів відповідальності. Вибір методів розрахунку визначається наявністю умов і впливом низки чинників. Основними чинниками, що впливають на вибір методу розрахунку трансфертних цін є:

тип центрів відповідальності (центр витрат, центр прибутку, центр інвестицій), до якого належить підрозділ, на продукцію (роботи, послуги) якого встановлюються трансфертні ціни;

стан ринку проміжних продуктів (робіт, послуг), аналогічних продукції (роботам, послугам), на які встановлюються трансфертні ціни;

ступінь децентралізації організаційної структури підприємства і можливість центру відповідальності купувати (одержувати) і продавати (передавати) як усередині підприємства, так і на стороні;

характер об'єкту ціноутворення, тобто чи є він кінцевим продуктом або напівфабрикатом (виробом-комплектом), що підлягає подальшій переробці в даному підприємстві;

техніко-економічні особливості виробництва: склад виробництва, в яке входить підрозділ, (основне, допоміжне); тип виробництва (одиничне, серійне, масове); номенклатура продукції;

існуючі відпускні ціни на продукцію підрозділу, тарифів, кошторисів;

порядок організації поточного і бухгалтерського обліку і відображення на рахунках результатів діяльності центру відповідальності.

Серед умов, що зумовлюють вибір методів трансфертного ціноутворення, можна виділити наступні:

доцільність застосування методів – передбачає узгодження тактичних цілей підрозділу з загальними цілями підприємства. Формалізоване вираження трансфертної ціни дозволить більш достовірно оцінити вартість виробу або послуг, передбачаючи при цьому можливість покриття витрат підрозділу-продавця;

гнучкості – ціна повинна бути стимулом здійснення контролю ефективності використання ресурсів;

гармонізація інтересів підрозділів підприємства шляхом забезпечення стимулу ефективного використання ресурсів;

автономність – вибір методу розрахунку трансфертної ціни в залежності від форми організації виробництва: централізована або децентралізована;

адаптивності відносно умов внутрішнього і зовнішнього ринків – швидке реагування на зміну умов внутрішнього і зовнішнього ринків, можливість спрямовувати прибутки туди, де вони знайдуть найкраще застосування.

Для вітчизняних підприємств в умовах наявності невикористаних потужностей доцільно використовувати метод змінних витрат плюс частка маржинального прибутку відповідно до очікуваного обсягу продаж. Коефіцієнт прибутку підприємства пропонується визначати по відношенню до сукупних змінних витрат, оскільки якщо зменшується виробництво продукції на деякий період, постійні витрати все одно залишаються. Проте прибуток зменшиться на рівень зменшення діяльності даного підрозділу. Алгоритм розрахунку трансфертної ціни для окремого центру відповідальності наведений на рис. 1. Використовуючи запропоновану методику трансфертного ціноутворення і фактичні дані про обсяг продажу, можна розрахувати трансфертну ціну для кожного центру.

Висновки

Запропонований підхід до трансфертного ціноутворення на підставі методу змінних витрат плюс частка маржинального прибутку дозволяє: більш достовірно обґрунтувати вартість послуг структурних підрозділів підприємства; сформувати контрольну інформацію для оцінки результатів взаємовідносин структурних підрозділів та обґрунтування управлінських рішень щодо усунення непродуктивних витрат та регулювання витрат у майбутньому періоді.

Перспективним напрямом подальших досліджень є проблема створення єдиної системи інформаційного забезпечення внутрішнього контролю формування результатів взаємовідносин структурних підрозділів в умовах застосування методів трансфертного ціноутворення.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут бізнесу економіки та інформаційних технологій

Кафедра економіки підприємств

Розрахунково-графічна робота

Виконала:

Студентка групи ОП-082

Політі Марія

Одеса 2012