Проведення експертизи і одержання зразків для експертизи

Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання (мова Закону, але таких органів більше року як не існує), досудового та судового слідства (ст.1 ЗУ “Про судову експертизу”).

 

Експертиза проводиться експертом за зверненням сторони КП або за дорученням слідчого судді чи суду (юридичні підстави), якщо для з’ясування обставин, що мають значення для КП, необхідні спеціальні знання (фактичні підстави) (ч.1 ст.242).

Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду (ч.3).

 

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз (ч.ч.1, 3 ст.7 ЗУ).

Для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що при-значили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань (ч.4 ст.7 ЗУ).

Атестація таких осіб як судових експертів та їх стажування у науково-дослідних установах судових експертиз МЮ здійснюється Центральною експертно-кваліфікаційною комісією при МЮ України відповідно до Положення про експертно-кваліфікаційні комісії та атестацію судових експертів, затвердженого наказом МЮ від 09.08.2005 року №86/5.

 

Слідчий або прокурор зобов’язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо:

1) встановлення причин смерті;

2) встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень;

3) визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності;

4) встановлення віку особи, якщо це необхідно для вирішення питання про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності, а іншим способом неможливо отримати ці відомості;

5) встановлення статевої зрілості потерпілої особи в кримінальних провадженнях щодо злочинів, передбачених статтею 155 КК (ч.2 ст.242 КПК).

 

Сторона обвинувачення залучає експерта за наявності підстав для проведення експертизи, у тому числі за клопотанням сторони захисту чи потерпілого.

Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової.

 

Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту у разі відмови слідчого у задоволенні клопотання (ст.243 КПК). При цьому клопотання розглядається слідчим суддею не пізніше п’яти днів із дня його надходження до суду. Особа, яка подала клопотання, повідомляється про місце та час його розгляду, проте її неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання (обов'язок доказування?), крім випадків, коли її участь визнана слідчим суддею обов’язковою (ч.3 ст.244).

Слідчий суддя за результатами розгляду клопотання має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам, якщо особа, що звернула-ся з клопотанням, доведе, що для ви-рішення питань, що мають істотне значення для КП, необхідне залучення експерта, а вона не може залучити експерта самостійно через відсутність коштів чи з інших об’єктивних причин (ч.6 ст.244).

При задоволенні клопотання про залучення експерта слідчий суддя у разі необхідності має право за клопотанням особи, що звернулася з клопотанням про залучення експерта, вирішити питання про отримання зразків для експертизи.

Висновок експерта, залученого слідчим суддею, надається особі, за клопотанням якої він був залучений (ч.ч.8-9 ст.244).

 

Отримання зразків для експертизи може бути гласне (ст.245) і негласне (ст.274).

 

У гласному порядку зразки отримуються у разі необхідності проведення експертизи (фактична підстава), вони відбираються стороною КП, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею.

 

Види відібрання зразків:

1. З речей і документів (ч.2 ст.245) – здійснюється згідно з положеннями про тимчасовий доступ до речей і доку-ментів (ст.ст.160-166 КПК – за ухвалою слідчого судді (юридична підстава).

2. Біологічних зразків у особи (ч.3) – за правилами проведення освідування (але у ст.241 такі правила не встановлені). У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суд-дя, суд за клопотанням сторони КП, що розглядається в порядку, передбаченому ст.ст.160-166 КПК, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов’язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків приму-сово (ч.3 ст.245).

 

Негласне отримання зразків, якщо це неможливо відповідно до ст.245 КПК без завдання значної шкоди для КП, здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням прокурора, або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, у загальному порядку розгляду клопотань про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії (ст.ст.246, 248, 249).

 

У клопотанні слідчого про надання дозволу на негласне отримання зразків, та в ухвалі слідчого судді додатково зазначаються відомості про конкретні зразки, які планується отримати.

Повторне отримання зразків здійснюється відкрито згідно з правилами ст.245 КПК, якщо втрачається необхідність зберігати таємницю щодо факту дослідження попередніх зразків, отриманих негласно (ч.ч.3-4 ст.274).