Вплив погоди на здоров’я людини

ТЕМА: МЕТОДИ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ ВПЛИВУ КЛІМАТО-ПОГОДНИХ УМОВ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ. МЕТОДИКА ГІГІЕНІЧНОЇ ОЦІНКИ ГРУНТУ

 

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

1. Оволодіти методикою гігієнічної оцінки впливу клімато-погодних умов місцевості на здоров’я людини і розробки гігієнічних рекомендацій щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

2. Закріпити та систематизувати знання про гігієнічне, епідеміологічне та екологічне значення ґрунту.

 

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Клімат та здоров’я людини. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори. Класифікація клімату.

2. Акліматизація (види, фактори, які впливають на акліматизацію).

3. Погода. Механізм формування. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори.

4. Вплив погоди на здоров’я. Гелеометеотропні реакції та їх профілактика.

5. Медичні класифікації погоди, гігієнічне значення показників, які знаходяться в їх основі.

6. Ґрунт та його гігієнічне значення.

7. Види ґрунтів. Походження, формування, механічна структура, фізичні властивості та природний хімічний склад ґрунтів. Процеси самоочищення ґрунту.

8. Схема санітарної оцінки та показники санітарного стану ґрунту.

 

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитися з медичними класифікаціями погоди.

2. Дати медичну оцінку клімато-погодним умовам місцевості, указати тип погоди та визначення особливості його впливу на здоров’я населення за даними ситуаційної задачі.

3. Оволодіти методикою обстеження земельної ділянки та відбору проб ґрунту, методикою санітарно-гігієнічного дослідження ґрунту та скласти гігієнічний висновок щодо якості ґрунту за даними ситуаційних задач.

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна та екологія людини: навчальний посібник для студентів стоматологічних факультетів / За ред.В.Г.Бардова иа І.В.Сергети. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2002. – С. 44-52.

2. Гігієна та екологія. За ред.. В.Г.Бардова — Вінниця: Нова Книга, 2006. — С. 106-121.

3. Загальна гігієна. Пропедевтики гігієни. / Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін / За ред. Є.Г. Гончарука. – К.: Вища школа, 1995. – С. 129-130; 316-324.

4. Общая гигиена. Пропедевтика гигиены. / Е.И.Гончарук, Ю.И.Кундиев, В.Г. Бардов и др. – К.: Вища школа, 1999. – С.144-145; 382-391.

5. Комунальна гігієна / Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, С.І. Гаркавий, О.П. Яворівський та ін.; За ред. Є.Г. Гонча рука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 332-384.

6. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 220-236.

 

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

У ході заняття студенти під керівництвом викладача проводять визначення фізичних властивостей ґрунту, знайомляться з медичними класифікаціями погоди, дають медичну оцінку клімато-погодним умовам місцевості, оволодівають методикою гігієнічної оцінки ґрунту за результатами лабораторного аналізу, самостійно розв’язують задачі за темою практичного заняття.

 

Клімат

Клімат – багаторічний режим погоди в даній місцевості;

– середній стан погоди в даній місцевості, що повторюється протягом багатьох років.

Кліматоформуючі чинники:

1. Географічна широта, довгота

2. Ландшафт, висота над рівнем моря

3. Особливості циркуляції повітряних мас

4. Близькість до морів, океанів

Кліматохарактеризуючі чинники:

1. Метеорологічні чинники: середньомісячні або середньорічні температура, вологість, атмосферний тиск, рух повітря

2. Інсоляція, що визначає світловий клімат

3. Роза вітрів та швидкість руху повітряних мас

4. Індекс мінливості погоди

5. Кількість опадів, що випадають за місяць, рік

6. Глибина промерзання ґрунту

7. Тривалість зими та опалювального сезону

Ступінь мінливості погоди (за В.І. Русаковою)

Індекс мінливості визначається за формулою (1):

 

N

К = –—––. 100; (1)

n

де, К – індекс мінливості погоди;

N – кількість днів з різкою зміною погоди;

n – загальна кількість днів протягом періоду спостереження.

 

Погода	Індекс мінливості
Дуже стійка	до 25
Стійка	25–30
Мінлива	30–50
Дуже мінлива	понад 50

Географічна класифікація клімату (в основі – географічна широта та середньорічна температура):

1. Тропічний (широта 0–13º, середньорічна температура +20 +24 ºС)

2. Жаркий (широта 13–26º, середньорічна температура +16 +20 ºС)

3. Теплий (широта 26–39º, середньорічна температура +12 +16 ºС)

4. Помірний (широта 39–52º, середньорічна температура +8 +12 ºС)

5. Холодний (широта 52–65º, середньорічна температура +4 +8 ºС)

6. Суворий (широта 65–78º, середньорічна температура –4 +4 ºС)

7. Полярний (широта 69–90º, середньорічна температура < –4 ºС)

Медична класифікація клімату:

1. Щадний – справляє найменший вплив на терморегуляторні механізми організму. Характеризується найменшим перепадом клімато- та погодохарактеризуючих факторів. Використовується для влаштування санаторно-курортних зон.

2. Подразнювальний – справляє значний вплив на терморегуляторні механізми організму. Характеризується значним перепадом клімато- та погодохарактеризуючих факторів. У деяких випадках може використовуватись з лікувальною метою (наприклад, сухий клімат пустель – для покращення виведення токсинів з організму крізь шкіру при ХНН, нирковій патології).

3. Індиферентний – нейтральний.

 

Акліматизація

Акліматизація – це складний соціально-біологічний процес активного пристосування організму людини до нових кліматичних умов.

На процес акліматизації впливають ряд біологічних (вік, захворюваність, функціональний стан організму тощо) та соціальних факторів (умови праці та побуту, раціональне харчування, режим дня тощо)

Фази акліматизації:

І Початкова – супроводжується суб’єктивними змінами

ІІ Перебудови динамічного стереотипу – може перебігати сприятливо, коли виникає фізіологічне пристосування до умов перебування, та несприятливо із виникненням десинхронозу, в основі якого знаходиться неузгодження та дисгармонічність зовнішніх і внутрішніх біоритмів (поломка біологічного годинника). Десинхроноз проявляється неврозами, невралгіями, осалгіями, артралгіями, міалгіями, головним болем, зниженням резистентності організму, зниженням працездатності тощо.

ІІІ Стійкої акліматизації

Види акліматизації:

1. Повна (супроводжується лише фізіологічними змінами в функціональному стані організму) та часткова (супроводжується деякими патологічними змінами в функціональному стані організму).

2. Активна та пасивна.

Погода

Погода – комплекс фізичних властивостей навколоземного шару атмосфери в даній точці земної кулі у відносно короткий відрізок часу.

Причина зміни погоди – рух повітряних мас (із різними властивостями).

Фронт атмосфернний:

– перехідна зона між двома повітряними масами з різними фізичними властивостями;

– причина швидкої зміни погоди (за 1 добу).

Види атмосферних фронтів: Теплий та холодний атмосферний фронт

Погода оклюзії – результат нашарування холодного фронту на теплий, результатом якого є зникнення атмосферного фронту.

Фронтальна погода – погода, що формується в даній місцевості в момент проходження атмосферного фронту.

Погодопереніс – явища формування певних погодних умов в момент проходження над даною територією повітряної маси із певними властивостями.

Два основні синоптичні стани:

Циклон – ділянка пониженого атмосферного тиску із зниженням від перфіферії до центру – в зоні циклону погода нестійка:

· значний перепад тиску,

· значний перепад температури,

· підвищена вологість,

· опади.

Антициклон – ділянка підвищеного атмосферного тиску із підвищенням від перфіферії до центру – в зоні циклону погода стійка:

· незначний перепад тиску,

· незначний перепад температури,

· без опадів

 

Погодоформуючі фактори
Природні		Антропогенні
Сонячна радіація Ландшафт Особливості циркуляції повітряних мас		Меліорація Штучні водойми Забруднення атмосферного повітря Вирубка лісів Іригація

 

Погодохарактеризуючі фактори:

1. Геофізичні елементи – інтенсивність сонячної радіації, сонячна активність (сонячні плями, спалахи).

2. Геофізичні фактори – стан магнітного поля землі, геомагнітна активність (геомагнітні бурі та імпульси).

3. Електричний стан атмосфери – напруженість електричного поля, атмосферна іонізація, електропровідність повітря.

4. Метеорологічні чинники – температура, вологість, швидкість руху повітря, атмосферний тиск.

5. Синоптичні чинники – опади, хмарність, мряка

6. Хімічний склад атмосфери – концентрація O₂, CO₂, атмосферних забруднювачів тощо.

*Примітка: Метеорологія – наука про атмосферу, її властивості.

Вплив погоди на здоров’я людини

1. Безпосередній вплив: переохолодження або перегрівання, епідеміологічний чинник розповсюдження інфекційних хвороб.

2. Опосередкований вплив:

– загострення хронічної патології;

– геліометеотропні реакції.

Геліометеотропні реакції = фронто-синдром – патофізіологічні реакції організму людини на швидку зміну погодних умов.

Фази геліометеотропних реакцій:

І Фаза клініко-фізіологічної адаптації – настає за 2 доби до зміни погоди. Причина: атмосферики – електричні імпульси з зони грозових розрядів.

ІІ Фаза підвищеної чутливості до погоди – настає за 6 годин до зміни погоди. Причина: атмосферики + зміна електромагнітного поля Землі, потенціалу “Земля-повітря”Þ зміна іонного складу повітря.

ІІІ Фаза дезадаптації (маніфестності) – в момент гострої погоди (безпосередньої зміни погоди)

Типи геліометеотропних реакцій:

– з суб’єктивними змінами (головний біль, втома, больові відчуття, фантомні болі тощо;

– з об’єктивними змінами;

– із вираженими соматичними проявами – метеотропним синдромом

Метеотропні синдроми:

– астено-вегетативний;

– катаральний;

– церебральний;

– серцево-судинний;

– кардіальний;

– астматичний;

– ревматоїдний

За вираженістю геліометеотропних реакцій усіх людей можна поділити на метеолабільних та умовно метеостабільних. Метеопати – люди із підвищеною чутливістю до змін погодних умов. Всі люди – метеопати, тільки ступінь чутливості до метеоумов в кожного – свій, індивідуальний.

Профілактика геліометеотропних реакцій (буває сезонною та терміновою):

1) Медична класифікація погоди – визначення типу погоди, що несприятливо впливає на загальний стан організму людини.

2) Медико-метеорологічне прогнозування – медична інтерпретація метеорологічних прогнозів погоди.

3) Розробка системи профілактичних заходів (фарм. препарати, мікроелементні та вітамінні комплекси, психотренінг тощо).