Оцінка медичною сестрою стану ендокринної системи

Важливий вплив на загальний стан хірургічного хворого мають залози внутрішньої секреції, які продукують і виділяють у кров гормони, що вплива­ють на функцію органів і систем організму в цілому. Слід зазначити, що цю функцію ендокринна система виконує в тісному взаємозв'язку з центральною нервовою системою (ЦНС), тому правильніше говорити, мабуть, про нейроен­докринну систему організму. Ендокринна функція організму в цілому підтри-

мує постійність внутрішнього середовища, що забезпечує нормальний перебіг фізіологічних процесів. При порушенні функції ендокринної системи виника­ють різні патологічні стани. Так, при гіпофункції щитоподібної залози, якщо захворювання виникло у ранньому дитинстві або є уродженим, розвивається кретинізм, що характеризується розумовою відсталістю, затримкою росту, інколи глухонімотою. У дорослих людей розвивається слизовий набряк шкіри (мікседема). Поряд із цим при гіпотиреозі спостерігається затримка росту статевих органів, порушення водно-мінерального, білкового і ліпідного обмінів.

При гіперфункції щитоподібної залози (гіпертиреоз) виникає екзофтальм, тахікардія, тремтіння пальців рук, підвищена збудливість, підвищується теп­лопродукція, основний обмін. Ці патологічні ознаки в основному зумовлені токсичною дією тироксину, трийодтироніну та кальцитоніну.

Випадання функції прищитоподібних залоз зумовлює розвиток пара-тиреопривної тетанії, що характеризується підвищенням нервово-м'язової збудливості. В запущених випадках можуть виникати клонічні судоми, які з часом переходять у тонічні. Особливо небезпечний ларингоспазм, який може спричинити асфіксію і смерть. При аденомах або гіперплазіях прищитоподіб­них залоз розвивається їх гіперфункція. Внаслідок надмірного виділення в кров паратиреїну посилюється утворення і активність остеокластів, які здійснюють резорбцію та розм'якшення кістки і викликають деформацію та переломи кісток скелета. При цьому мінеральні речовини вимиваються з кісткової тканини і відкладаються у м'язах та внутрішніх органах (це явище називається переміщенням скелета в м'які тканини).

При туберкульозі надниркових залоз, після тривалого лікування корти­костероїдними препаратами може розвинутись недостатність кіркової речовини надниркових залоз. У таких хворих виникає аддісонова (брон­зова) хвороба, що характеризується схудненням, швидкою фізичною і пси­хічною втомлюваністю, артеріальною гіпотензією, прогресуючою гіперпігмен-тацією шкіри.

При гіперфункції надниркових залоз виникає хвороба або синдром Іцен-ка-Кушинга. Під впливом надлишкової кількості гідрокортизону у хворих розвивається ожиріння, обличчя стає місяцеподібним, гіперемійованим, на шкірі живота з'являються синьо-багрові смуги. Внаслідок остеопорозу ви­никають спонтанні компресійні переломи хребців.

При захворюваннях мозкової речовини надниркових залоз (феохромо-цистомі), що супроводжуються надмірним виділенням у кров кортикосте­роїдів (адреналіну, норадреналіну), виникають напади артеріальної гіпертензії.

При гіпофункції гіпофіза у хворих виникає затримка росту (карли­ковість, або гіпофізарний нанізм), млявість, малорухомість, гіпертермія, зни­ження артеріального тиску, статеві органи залишаються в інфантильному стані. Гіперфункція гіпофіза проявляється у вигляді гіпофізарного гігантизму або акромегалії. При цьому окремі частини тіла непропорційно збільшують-

ся, риси обличчя також збільшені. Одночасно спостерігається збільшення печінки, селезінки, серця тощо. Такі зміни функцій гіпофіза пов'язані із збільшен­ням або зменшенням вмісту в крові гормону гіпофіза - соматостатину.

При гіпофункції статевих залоз розвивається євнухоїдизм. Зменшення синтезу прогестерону при гормональній недостатності жовтого тіла яєч­ників у жінок може бути причиною спонтанних абортів. Згасання гормо­нальної активності статевих залоз з віком лежить в основі розвитку клімак­су в жінок і чоловіків. Посилення гонадотропної функції гіпофіза або розви­ток гормонально-активної пухлини яєчок у хлопчиків та яєчників у дівчаток зумовлює передчасне статеве дозрівання. У хлопчиків з'являється низький голос, оволосіння лобка, обличчя і ін. У дівчаток раніше виникають менстру­ації, збільшення молочних залоз, оволосіння лобка та ін.

Порушення функції ендокринної системи несприятливо впливає на пе­ребіг хірургічних хвороб.