Найпоширеніші шкідники ріпаку та заходи захисту від них

Хрестоцвіті блішки (чорна – Phyllotreta atra, синя – Ph.nigripes, хвиляста – Ph.undulata, блідонога – Ph.nemorum). Жуки завдовжки до 2,5 мм, чорні, сині, часто з повздовжньою жовтою смужкою на надкрилах. Зимують жуки під рослинними рештками, у верхньому шарі ґрунту в полі, лісосмугах. З’являються на початку квітня – травня, жуки нового покоління – наприкінці липня – серпня. Більшість видів яйця відкладають у ґрунт, личинки живляться дрібним корінням, не завдаючи суттєвої шкоди рослинам. Шкодять жуки, вигризаючи на сім’ядолях та листках виразки й невеличкі дірочки. ЕПШ – 5 екз./м² в період сходів. Заходи захисту полягають у просторовій ізоляції від посівів капустяних культур, знищенні бур’янів, протруюванні насіння, при ЕПШ – крайові або суцільні обприскування сходів.

Ріпаковий квіткоїд (Meligethes aeneus). Жук чорний із синюватим або зеленкуватим відливом, завдовжки 1,5-2,7 мм. Зимують жуки під рослинними рештками, на поверхні ґрунту. Виходять рано навесні, спочатку живляться на квітах ранніх бур’янів, потім переходять на посіви ріпаку. Яйця самки відкладають усередину бутонів. Жуки пошкоджують тичинки і приймочки, личинки живляться пилком. Бутони засихають. ЕПШ в період бутонізації – 5-8 жуків на рослину, 3 личинки на рослину. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Ріпаковий пильщик (Athalia colibris). Доросла комаха завдовжки 7- 8 мм, тіло червоно-жовте, з чорною головою, яскравим рудувато-жовтим черевцем, з двома парами прозорих жовтуватих крилець. Личинка завдовжки 25 мм, темна, сірувато-зелена. Зимує доросла личинка в коконі в ґрунті на глибині 7-15 см. Розвивається у двох поколіннях. Шкодить личинка, грубо обгризаючи і скелетуючи листову пластинку (не пошкоджуючи жилок). ЕПШ – 3 екз./м². Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Прихованохоботники: ріпаковий стебловий (Ceutorrhynhus napi). Жук завдовжки 3,2-4,0 мм, чорний, з тонкою головотрубкою. Личинки довжиною до 7 мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. Зимують жуки під рослинними рештками, вилітають навесні (за температури ґрунту вищої за 5°С, повітря – вищої за 10°С) і відкладають яйця на стебла. Личинки розвиваються і живляться всередині стебел, спричинюючи їх S-подібний вигин, розтріскування і надламування. За сильного пошкодження спостерігається вторинне зараження рослин грибними інфекціями.

Капустяний чорний (Ceutorrhynhus picitarsis). Жук завдовжки 2,2-3,2мм, чорний у плямах, густо вкритий щетинками. Личинки довжиною до 5мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. З’являються на посівах озимого ріпаку восени, спричинюючи випадання рослин у посіві через пошкодження кореневої шийки та знищення точки росту. Самки відкладають яйця в черешки листя або в кореневу шийку. Личинки мінують головне стебло, у квітні заляльковуються в ґрунті, наприкінці травня з’являються молоді жуки.

Капустяний стебловий (Ceutorrhynhus quadridens синонім Ceutorrhynhus pallidaсtylus). Жук завдовжки 2,5-3,5мм, коричнево-сірий з білими плямами, з довгою тонкою головотрубкою. Личинки довжиною до 5мм, жовтувато-білі, безногі, з коричневою головою. Зимують жуки під рослинними рештками на краях поля, у лісосмугах, вилітають пізно навесні, яйця відкладають в черешки листя. Личинки проникають у стебла, мінуючи їх.

Ріпаковий насіннєвий (Ceutorrhynhus assimilis синонім Ceutorrhynhus obstrictus). Жуки завдовжки 2,5-3,0мм, сіро-чорні з тонкою головотрубкою, густо вкриті щетинками. Личинки білі, безногі, завдовжки 5мм, з темною головою. Зимують жуки під рослинними рештками. Самки відкладають яйця в стручки, личинки живляться насінням, заляльковуються в ґрунті.

ЕПШ – 2-4 жуки на 25 рослин. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Капустяна (ріпакова) галиця (Dasiyneura brassicae). Заселяє поля в період цвітіння. Період шкідливості – дозрівання стручків. Доросла комаха завдовжки 1,0-1,5 мм. Зимує в коконі у ґрунті. Відкладає яйця в стручки, в отвори, зроблені насіннєвим прихованохоботником. В одному стручку може розвиватися декілька десятків личинок, які живляться перегородками і боковими стінками, попередньо розчиняючи їх спеціальними виділеннями слини. Внаслідок цього стручки деформуються, передчасно засихають, уражуються збудниками хвороб. Кількість поколінь на сезон - 3-6. ЕПШ – 1 доросла особина на 4 рослин. Ефективним заходом є обприскування рослин одним із дозволених інсектицидів.

Сітчастий польовий слимак (Deroceras reticulatum). Слимак завдовжки до 50 мм, від жовтувато-білого до сіро-коричневого забарвлення, з темним сітчастим узором. Яйця відкладає з весни до осені в тріщини ґрунту або на частини рослин, через 3-4 тижні з’являються молоді особини. Масова поява - за вологої погоди. Об’їдає краї листя та вигризає діри, часто знищує весь листок. Заходи захисту полягають у дренажі та обробітку ґрунту, що зменшує його вологість, застосуванні молюскоцитів.