Японія, Республіка Корея та КНДР перспективні туристичні країни світу

Японія – острівна (близько 4 тис. островів) східноазіатська країна з морським типом клімату простягнулась від помірних до тропічних широт, що зумовлює багатство флори і фауни. Приблизно 2/3 території Японії займають мальовничі гори, стільки ж ліси. До спадщини ЮНЕСКО включені священні місця і маршрути паломників в горах Кії. Символом країни є вул. Фудзіяма (Фудзі) поблизу Токіо. На о. Хоккайдо проживає найпівнічніша колонія мавп, які рятуються від холоду суворих зим, купаючись у термальних джерелах.

Завдяки надзвичайно білим стінам палац Хакуро-Дзьо в місті Хімедзі отримав назву палацу Білої чаплі. Будівля вважається вищим досягненням палацової архітектури XVII ст. Хорюдзі – найбагатша скарбниця буддійського японського мистецтва, в тому числі скульптура Будди і найдавніші у світі дерев'яні будинки.

Кіото – справжня скарбниця японського мистецтва: палаци імператорський, Нідзьо та Кацура, Золотий павільйон, більше 1500 буддійських храмів та 200 синтоїстських святилищ. Цікавим об'єктом поблизу міста є монастирський комплекс Бьодоїн з його відомою Залою Фенікса. Величні монастирські комплекси Якусідзі, Кофукудзі, Тодайдзі є окрасою ще однієї давньої столиці – Нари.

Визначними об'єктами нинішньої столиці є комплекс імператорського палацу, палац Акасака, давні храми і монастирі та ультрасучасні готелі і розважальні комплекси.

Чайна церемонія, фестиваль феєрверків, свята цвітіння сакури та опадання листя, мистецтво ікебани та створення садів, театр – туристична специфіка Японії.

Країна має розвинуте курортне господарство, що базується на використані переважно термальних (біля 2000 джерел) та радонових (більше половини світових) мінеральних вод і вулканічних гідротермальних лікувальних грязей. На о. Хонсю функціонують бальнеологічні курорти Атамі, Атаґава, Хаконе, Кусацу, Нікко (важливе сакральне місце країни з численними храмами і мавзолеями, водоспадами і вулканами), на о. Кюсю – Беппу, Ібусукі, на о.Хоккайдо – Ноборібецу (в кратері вулкана).

Гірськокліматичні та гірськолижні курорти країни – це Хакуба (спуск функціонує майже весь рік), Наеба, Ташіро (найдовша лижна канатна дорога світу, 5481 м), Нісеко, Фурано та інші переважно в околицях Саппоро, Наґано та Фудзі.

Південна Корея омивається водами Жовтого та Японського морів, Корейської протоки, має численні острови (довжина берегової лінії 2413 км), гірські хребти Тхебек та Кьонсан, мальовничі річкові долини, численні національні парки, сприятливі для європейців кліматичні умови, що зумовлює розвиток туризму, орієнтованого на використання природних ресурсів. На міжнародній арені, як не дивно, країна зробила ставку на розвиток гірськолижних курортів. З 13-ти функціонуючих нині курортів найбільш популярними є Енпхен, Муджу, Чундо, Йоннхьон та Суанбо. В країні достатня кількість термальних та мінеральних джерел для розвитку бальнеологічних курортів (Онян, гори Сораксан, Муджу, Дечхон). За винятком о. Чеджудо та Пусана сезон відпочинку на морі, зокрема в Дечхоні, Нансані та Наксані, приблизно такий же як на Далекому Сході Росії.

Основними центрами зосередження історико-культурної спадщини є Сеул (руїни фортеці Ханьянсон, палацово-парковий комплекс Кьонбоккун, палаци Чхандок та Доксу, храмові комплекси Попчхонса і Вонґакса, Мьондонський собор, конфуціанський храм Чопмьо. парк Намсан, струмок Чхончечхо (архітектурний ансамбль), численні музеї), Кванджу (Кьонджу) та його околиці (храмові комплекси Пульгукса і Бондокса, пагода Пунхвансатхап, кам'яна астрономічна обсерваторія Чхомсонде, печерний храм Соккурам, руїни королівського палацу), Теґу, Пусан (меморіальне кладовище ООН, монастирі Помоса та Тхондоса, вулиця Кванбонно, рибний базар, парк Йондусан), Інчхон, Чонджу (буддійські монастирі Тхапса та Кимсанса, етнографічне село-заповідник) тощо.

Поблизу Соннаму знаходиться фортеця Намхансансон, Пуйо –Пусосансон, Сувону – Хвасон. Особливий етнографічний колорит має о. Чеджудо, де зберігся шаманізм та відповідний йому уклад життя.

Корейська Народно-Демократична Республіка займає північну частину однойменного півострова. Межує на півночі з Росією та Китаєм, на півдні – Республікою Корея; на сході омивається водами Японського моря, на заході – Жовтого. Північ і захід країни переважно гористі.

КНДР – країна дуже давньої і своєрідної історії. Визначними історичними пам'ятками є палеолітична стоянка в печері Комин-меру (приблизно 500 тис. р.) та комплекс гробниць Когурьо (І-VІ ст.). Історико-культурна спадщина Пхеньяну, як і всієї країни, яка була пов'язана з релігією майже повсюдно знищена. Натомість багато місць пов'язаних з культом Кім Ір Сена та Кім Чен Іра, або ж Корейською війною. Визначними об'єктами столиці є залишки фортечних мурів, гарматна вежа Ильмільде, брама Тедонмун, вцілілі буддійські храми, усипальниці І ст. до н.е. Важливими осередками історико-культурної спадщини КНДР є Кесон, Нампхо, Чхонджін, Вонсан та ін.

Туристичні ресурси країни мало відомі і практично не освоєні, зважаючи на існування тоталітарного комуністичного режиму, який не сприяє відкритості.