Громадський контроль за станом охорони праці в організації.

Згідно статті 41 Закону України про охорону праці громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці здійснюють:
- Трудові колективи через уповноважених найманими працівниками осіб;
- Професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.
Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці обираються більшістю голосів на загальних зборах (конференціях) колективу підприємства або цеху, зміни, ділянки, бригади тощо відкритим голосуванням з числа досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу самоврядування трудового колективу.
Уповноважені в місячний термін після обрання за рахунок роботодавця проходять навчання з питань охорони праці. Уповноважені виконують свої обов'язки, як правило, в процесі виробництва. У разі залучення до перевірок стану безпеки і умов праці уповноважені звільняються від основної роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.
Уповноважений має право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.
До функціональних обов'язків уповноважених відносять:
- Контроль за відповідністю законодавству про охорону праці: умов праці на робочих місцях, діючого режиму праці та відпочинку, використання праці жінок, неповнолітніх та інвалідів;
- Контроль за забезпеченням працівників спецодягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, за організацією питного режиму;
- Контроль за забезпеченням працівників пільгами і компенсаціями за роботу з важкими і шкідливими умовами праці;
-Контроль за відшкодуванням роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я або заподіяння моральної шкоди;
- Контроль за проведенням навчання, інструктажів та перевірки знань працівників з охорони праці;
- Контроль за проходженням працівниками попереднього та періодичних медичних оглядів;
- Контроль за забезпеченням працівників інструкціями та положеннями з охорони праці та додержанням працівниками в процесі роботи вимог цих нормативних актів;
- Контроль за своєчасним і правильним розслідуванням нещасних випадків і професійних захворювань;
- Контроль за використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням;
- Контроль за виконанням наказів, розпоряджень, заходів з питань охорони праці, в тому числі заходів з усунення причин нещасних випадків, профзахворювань і аварій, визначених в актах розслідування;
- Контроль за наявністю і станом наочних засобів пропаганди та інформації з питань охорони праці на підприємстві.
Уповноважені беруть участь в розробці розділу «Охорона праці» у колективному договорі, роботі комісії з питань атестації робочих місць, розслідуванні профзахворювань і нещасних випадків, якщо потерпілий не член профспілки, вирішують питання зниження розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасних випадків, розгляді факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для життя, у разі відмови працівника виконувати з цих причин доручену роботу і т.п.
Відмінність функцій уповноважених найманими працівниками осіб від посадових осіб органів держнагляду з охорони праці - немає права санкцій, тільки перевірка і запис. Але якщо є запис уповноваженого про виявлене порушення і стався нещасний випадок внаслідок невиконання заходів щодо його усунення, то це є обтяжуючою обставиною (покарання аж до кримінальноївідповідальності) і доказом вини роботодавця для відшкодування збитку.
Гарантії для уповноважених найманими працівниками осіб щодо звільнення їх з роботи з ініціативи роботодавця або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності передбачаються у колективному договорі. Уповноважений може бути відкликаний до закінчення терміну своїх повноважень у разі незадовільного їх виконання тільки за рішенням загальних зборів трудового колективу, яким він був обраний.
Професійні спілки здійснюють громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спеціальним взуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. У разі загрози життю або здоров'ю працівників професійні спілки мають право вимагати від роботодавця негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємствах чи виробництвах фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, в цілому на період, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.
Професійні спілки мають право:
- На проведення незалежної експертизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються, на визначення відповідності їх нормативно-правовим актам про охорону праці;
- На прийняття участі в розслідуванні причин нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві та подання своїх висновків про них;
- На внесення роботодавцям, державним органам управління і нагляду подань з питань охорони праці та отримання від них аргументованих відповідей.
Особливості правового регулювання, принципи утворення, права та гарантії діяльності визначаються Законом України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.99 № 1045. Стаття 41 Закону України «Про охорону праці» дублює статтю 21 «Повноваження професійних спілок, їх об'єднань щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за дотриманням законодавства про працю» Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності».

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов’зки і права.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання цих обов'язків роботодавець за свій рахунок організовує навчання, забезпечує необхідними засобами і звільняє уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

Не можуть бути ущемлені будь-які законні інтереси працівників у зв'язку з виконанням ними обов'язків уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці. Їх звільнення або притягнення до дисциплінарної чи матеріальної відповідальності здійснюється лише за згодою найманих працівників у порядку, визначеному колективним договором.

Якщо уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці вважають, що профілактичні заходи, вжиті роботодавцем, є недостатніми, вони можуть звернутися за допомогою до органу державного нагляду за охороною праці. Вони також мають право брати участь і вносити відповідні пропозиції під час інспекційних перевірок підприємств чи виробництв фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, цими органами.

Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики.

1.1. Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці (далі – Типове положення) поширюється на підприємства, установи, організації (далі – підприємства) будь-якої форми власності та виду діяльності.

1.2. Типове положення визначає вимоги до діяльності уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.

1.3. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці (далі – уповноважені з питань охорони праці) обираються на підприємствах, де немає професійної спілки, для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

1.4. На підприємстві за участю представників роботодавця – власника підприємства або уповноваженого ним органу (далі – роботодавець), трудового колективу на підставі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва опрацьовується Положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці, яке затверджується загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства.

1.5. Уповноважені з питань охорони праці обираються простою більшістю голосів, відкритим голосуванням та на строк визначений загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства або цеху, зміни, дільниці, бригади, ланки тощо.

Уповноваженим з питань охорони праці не може бути обраний працівник, який згідно з посадовими обов'язками відповідає за забезпечення безпечних та здорових умов праці.

1.6. Чисельність уповноважених з питань охорони праці визначається загальними зборами (конференцією) трудового колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та умов праці в кожному виробничому підрозділі.

1.7. Уповноважені з питань охорони праці в місячний термін після обрання за рахунок роботодавця проходять навчання з охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

1.8. У своїй діяльності уповноважені з питань охорони праці керуються законодавством України, нормативно-правовими актами з питань охорони праці, статутом (положенням) підприємства та Положенням про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.

1.9. Уповноважені з питань охорони праці перевіряють на підприємствах дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Для виконання цих обов’язків роботодавець за свій кошт організовує навчання, забезпечує необхідними нормативно-правовими актами, довідковими матеріалами з питань охорони праці та звільняє уповноважених з питань охорони праці від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ними середнього заробітку.

1.10. Методичну допомогу в роботі уповноважених з питань охорони праці надає служба охорони праці підприємства.

Уповноважені з питань охорони праці співпрацюють з комісією з питань охорони праці підприємства в разі її створення.

1.11. Уповноважені з питань охорони праці під час виконання своїх функціональних обов’язків співпрацюють з ланковими, бригадирами, майстрами, керівниками відповідних структурних підрозділів, спеціалістами служби охорони праці підприємства, посадовими особами органів державного нагляду за охороною праці, представниками профспілкових організацій.

1.12. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового колективу.