Видиме – тимчасове, невидиме – вічне.

1. Ось чому, маючи з милости Божої таке служіння, ми не сумуємо;

2. Але, відкинувши приховані ганебні справи, не вдаючися до хитрощів і не спотворюючи слова Божого, а відкриваючи істину, являємо себе совісті кожної людини перед Богом.

3. А якщо навіть закрите благовіщення наше, то закрите для тих, що гинуть.

4. Для невіруючих, у котрих бог віку цього засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Доброї Вісті про славу Христа, Котрий є образ Бога невидимого.

5. Бо ми не себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа; а ми - служники ваші заради Ісуса,

6. Тому що Бог, Котрий наказав засяяти світлові з пітьми, осяяв наші серця, аби просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Ісуса Христа.

7. Але скарб цей ми носимо у глиняному посуді, щоб велич сили належала Богові, а не нам;

8. Ми звідусіль зазнаємо утисків, але не відаємо тіснот, ми в неймовірних обставинах, але не впадаємо у відчай;

9. Нас переслідують, але ми не залишені, нас повалили, але ми не гинемо.

10. Завжди носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоби й життя Ісусове відкрилося у тілі нашому.

11. Бо ми живі безнастанно віддаємося на смерть заради Христа, щоб і життя Ісусове відкрилося у смертній плоті нашій.

12. Аж так, що смерть діє в нас, а життя у вас.

13. А проте, маючи того самого духа віри, як написано: Я вірував, а тому казав, і ми віруємо, а тому й говоримо,

14. Знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить через Ісуса також і нас і поставить перед Собою з вами.

15. Бо все для вас, щоб ряснота благодаті ще більшу в багатьох вчинила подяку для слави Божої.

16. Ось чому ми не сумуємо; але якщо зовнішня наша людина тліє, то внутрішня день-у-день оновлюється,

17. Бо короткочасне легке страждання наше витворює для нас в невимірному надлишкові вічну славу,

18. Коли ми дивимося не на видиме, але на невидиме: бо побачене тимчасове, а невидиме вічне.

Коринтян 5

Усі мають з'явитися перед судом Христовим.

1. Бо знаємо, що коли земний дім наш, оця хатина, зруйнується, ми маємо від Бога житло на небесах, дім нерукотворний, вічний.

2. Через те й зітхаємо, бажаючи одягнутися в небесне наше житло.

3. Та коли б нам навіть одягненими не виявитися голими.

4. Бо ми, перебуваючи в оцій хатині, зітхаємо під тягарем, тому що не хочемо роздягтися, але одягтися, щоб смертне було поглинуте життям.

5. Бо для цього й утворив нас Бог, і дав нам запоруку Духа.

6. Отож, ми завжди розкошуємо, хоч відаємо, що, оселившися в тілі, ми відсторонені од Господа;

7. Бо ми ходимо вірою, а не видінням, -

8. То ми розкошуємо і бажаємо за краще вийти з тіла і вселитися у Господа.

9. І тому ревно прагнемо, чи лишаємося в тілі, чи виходимо, бути Йому бажаними.

10. Бо всі ми мусимо з'явитися перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим, що вчинив, живучи в тілі, - добре чи лихе.

11. Отож, відаючи страх Господній, ми напучуємо людей, а Богові ми відкриті; сподіваюся, що відкриті також і вашій совісті.

12. Не знову являємо себе вам, але надаємо вам привід хвалитися нами, щоб ви мали що сказати тим, котрі вихваляються обличчям, а не серцем.

13. А якщо ми впадаємо в замішання - то для Бога; а якщо скромні, то для вас;

14. Бо любов Христова обгорне нас, що мислять так: Якщо один помер за всіх, то всі померли.

15. А Він за всіх помер, щоб ті, які живуть, уже не для себе жили, але для померлого за них і знову воскреслого.

16. Тому що віднині ми нікого не знаємо за плоттю; а якщо й знали Христа за плоттю, то нині вже не знаємо.

17. Отож, хто у Христі, той нове творіння; старожитнє минуло, а тепер усе нове.

18. Але ви від Бога, що Ісусом Христом примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення,

19. Тому що Бог у Христі примирив із Собою світ, не поставив за провину людям їхні злочини, і дав нам слово примирення.

20. Отож, ми - посланці для Христа, і хоча Сам Бог закликає вас через нас, ми благаємо вас від ймення Христового: Примиріться з Богом!

21. Бо Того, Хто не відав гріха, він учинив для нас пожертвою за гріх, щоб ми в Ньому стали праведними перед Богом.

Коринтян 6