Про посвячення Богові людей і речей. 80 страница

17. Прив'язався до ідолів Єфрем; покинь його!

18. Огидна пиятика їхня, цілком віддалися блудодіянню; князі їхні люблять ганебне.

19. Охопить їх вітер своїми крилами, і засоромляться вони пожертв своїх.

Осії 5

1. Слухайте це, священики, і вважайте, доме Ізраїля! Прихиліть вухо, доме царя; бо вам буде суд, тому що ви були пасткою в Міцпі і сіттю, розіп'ятою на Таворі.

2. Глибоко занурилися вони в розпусту; але Я покараю їх усіх.

3. Єфрема Я знаю, та й Ізраїль не утаємничений від Мене; бо ти чиниш блуд, Єфреме, й Ізраїль опоганився.

4. Справи їхні не дають їм навернутися до Бога свого, бо дух блуду всередині їх, і Господа вони не пізнали.

5. І пиха Ізраїля упосліджена в очах їхніх; Ізраїль і Єфрем впадуть від нечестя свого, упаде і Юда з ними;

6. З вівцями своїми і волами підуть шукати Господа і не знайдуть його; Він залишив їх.

7. Господові вони зрадили, тому що породили чужих дітей і нині місяць-молодик пожере їх з їхнім майном.

8. Затрубіть рогом у Ґів'ї, засурміть сурмою у Рамі; зголошуйте в Бет-Авені: За тобою, Веніямине!

9. Єфрем став пустелею в день покарання; між племенами Ізраїлевими Я сповістив це.

10. Вожді юдейські стали схожі на тих, що пересувають межі: Виллю гнів Мій на них, як воду.

11. Пригнічений Єфрем, уражений судом; бо зажадав ходити слідом за марнотою.

12. І буду, як міль, для Єфрема, і як черва, для дому Юдиного.

13. І побачив Єфрем хворобу свою і Юда – свою рану, і пішов Єфрем до Ашшура і послав до царя Яреба; але він не може уздоровити вас, і не вилікує вас од рани.

14. Бо Я буду, як лев для Єфрема, як молодий лев для дому Юдиного; Я, Я розтерзаю, і піду; і заберу, – і ніхто не врятує.

15. Піду, повернуся до Мого місця, аж доки вони визнають свою провину і не шукатимуть обличчя Мого.

Осії 6

1. У скорботі своїй вони щоранку будуть шукати Мене і говорити: Ходімо, повернемося до Господа! Бо Він уразив – Він і уздоровить нас: поранив – і перев'яже наші рани;

2. Оживить нас за два дні, третього дня поставить нас, і ми будемо жити перед лицем Його.

3. Отак спізнаємо, будемо прагнути пізнати Господа; як вранішня зоря – з'ява Його, і Він прийде до нас, як дощ, мов пізній дощ, зросить землю.

4. Що вчиню тобі, Єфреме? Що вчиню тобі, Юдо? Благочестя ваше, мов уранішній туман, і, як роса, що квапливо щезає.

5. Тому Я уражав через пророків і бив їх словами уст Моїх, і суд Мій, мов світло, що сходить.

6. Бо Я милости хочу, а не пожертви, і Боговедення більше від усеспалення.

7. А вони, мов Адам, порушили заповіта і там зрадили Мене.

8. Ґілеад – місто злочинців, заплямоване кров'ю.

9. Як розбійники чатують на людину, так збіговисько священиків убиває на шляху в Сихем і вчиняє мерзоти.

10. У домі Ізраїля Я бачу жахливе; там блудодіяння у Єфрема, споганів Ізраїль.

11. І тобі, Юдо, вибране жниво, коли Я поверну полон народу Мого.

Осії 7

1. Коли Я уздоровлював Ізраїля, виявилася неправда Єфрема і злочини Самарії; бо вони вчиняють брехливо; і входить злодій, і розбійник грабує на вулицях.

2. І не вдаються до помислів у своєму серці, що Я пам'ятаю всі злочини їхні; тепер оточують їх справи їхні і вони – перед лицем Моїм.

3. Лиходійством своїм вони звеселяють царя і облудою своєю – князів.

4. Усі вони палають перелюбом, як піч, котру пекар розпалює і перестає підкидати дров, коли замісить тісто і воно вкисне.

5. День нашого царя! [Говорять ] князі, розпалені до хворобливого стану вином, а він простягає руку свою до блюзнірів.

6. Бо вони підступністю своєю витворюють серце схожим на піч: пекар їхній спить цілу ніч, а вранці вона горить, мов палаючий вогонь.

7. Усі вони розжарені, як піч, і пожирають суддів своїх; всі царі їхні падають, і ніхто з них не озивається до Мене.

8. Єфрем змішався з народами, Єфрем став, наче корж неперевернутий.

9. Чужі пожирали силу його, – а він не помічав; сивина обсіла його, а він не знає.

10. І гордощі Ізраїля поглумлені на очах їхніх, – а вони все одно не навернулися до Господа Бога свого і не шукали Його.

11. І став Єфрем, мов голуб-глупак, без серця: кличуть до єгиптян, а йдуть до Асирії.

12. Коли вони підуть, Я закину на них сіть Мою; як птахів небесних поскидаю їх; покараю їх, як чуло зібрання їхнє.

13. Горе їм, що вони ухилилися від Мене; загибель їм, що вони відпали од Мене! Я рятував їх, а вони лжу виповідали на Мене.

14. І не прикликали Мене серцем своїм, коли волали на ложах своїх; збираються заради хліба і вина, а від Мене віддаляються.

15. Я напучував [їх ] і зміцнював рамена їхні, а вони змовлялися на лихе супроти Мене.

16. Вони зверталися, але не до Всевишнього, стали – як зрадливий лук; упадуть від меча князі їхні за зухвалість язика свого; це буде посміховиськом над ними в краю єгипетському.

Осії 8

1. Сурму до уст твоїх! Як орел [налетить ] на дім Господній за те, що вони порушили заповіта Мого і зневажили закон Мій!

2. До мене будуть кричати: Боже мій! Ми пізнали Тебе, ми – Ізраїль.

3. Відкинув Ізраїль добре; ворог буде переслідувати його.

4. Настановляли царів самі, без Мене; настановляли князів, але без Мого дозволу; із срібла свого і золота свого вчинили собі ідолів: Звідти – погибель.

5. Покинуло тебе теля твоє, Самаріє! Спалахнув гнів Мій на них; аж доки не можуть вони очиститися?

6. Бо він також – вчинок Ізраїля. Художник виготовив його, і тому він – не бог; на куски перетвориться теля Самарійське!

7. Оскільки вони сіяли вітер, то й пожнуть бурю; колоска на стеблині не буде у них, зерно не дасть борошна, а якщо дасть, то чужі проковтнуть його.

8. Поглинутий Ізраїль! Тепер вони будуть серед народів, як непридатна посудина.

9. Вони пішли до Ашшуру, як дикий віслюк, що одинаком блукає; Єфрем подарунками дбав про добре ставлення до себе.

10. Хоч вони й посилали дари до народів, але невдовзі Я заберу їх, і вони почнуть страждати від ярма царя князів.

11. Бо вже чимало жертовників набудував Єфрем для гріха – для гріха й прислужилися йому ці жертовники.

12. Написав Я йому важливі закони Мої, але вони сприйняли їх, немов би чужі.

13. У жертвоприношеннях Мені вони приносять м'ясо, і їдять його; Господові неприємні вони; нині Він пригадає нечестя їхнє і покарає їх за гріхи їхні: вони повернуться до Єгипту.

14. Забув Ізраїль Творця свого і влаштував капища, і Юда наспоруджував багато фортечних міст; але Я пошлю вогонь на міста його, – і пожере палаци його.

Осії 9

1. Не радій, Ізраїлю, до захвату, як [інші ] народи, бо ти чиниш блуд, ухилився від Бога твого: любиш блудодійні подарунки на всіх токах.

2. Не буде годувати їх тік і чавило, [надія ] на виноградний сік обдурить їх.

3. Не будуть вони жити на землі Господній; Єфрем повернеться до Єгипту, і в Асирії будуть їсти нечисте.

4. Не будуть вони приносити Господові вина на пожертву, і небажані Йому будуть пожертви їхні; вони будуть для них, мов хліб похоронний; усі, котрі будуть їсти його, опоганяться, бо хліб їхній – для душі їхньої, а в дім Господній він не зайде.

5. Що будете чинити у день урочистий і в день свята Господнього?

6. Бо ось, вони відійдуть з причини спустошення; Єгипет збере їх; Мемфіс поховає їх; коштовностями їхніми із срібла заволодіє кропива, колючий терен буде в шатрах їхніх.

7. Надійшли дні навідин, надбігли дні відплати. Нехай спізнає Ізраїль, де недолугий провісник, безумний, що видає себе за натхненного, з причини безлічі злочинів твоїх і великої ворожнечі!

8. Єфрем – вартовий біля Бога мого; пророк – сіть птахолова на всіх шляхах його; спокуса – у домі Бога його.

9. Глибоко упали вони, вдалися до розпусти, як за днів Ґів'ї; Він пригадає нечестя їхнє, покарає їх за гріхи їхні.

10. Як виноград у пустелі, Я знайшов Ізраїля; як найпершу ягідку на смоковниці, у перший час її, побачив Я батьків ваших, – але вони пішли до Баал-Пеору і вдалися до ганебного, і самі стали мерзотою, як ті, котрих полюбили.

11. У єфремлян, як птах, відлетить слава: ні народження, ні вагітности, ні зачаття [не буде].

12. А хоч би вони й виховали дітей своїх, відберу їх; бо горе їм, коли відійду від них;

13. Єфрем, як Я бачив його до Тиру, посаджений на чудовій місцині; однак, Єфрем виведе дітей своїх до вбивника.

14. Дай їм, Господе, що Ти даси їм: Дай їм лоно неплідне і висохлі груди.

15. Усе зло їхнє – у Ґілґалі: там Я зненавидів їх за лихі справи їхні; прожену їх з дому Мого, не буду вже любити їх; всі князі їхні – відступники.

16. Уражений Єфрем; висох корінь їхній, – не будуть вони приносити плоду, а коли й будуть народжувати, Я знищу жаданий плід лона їхнього.

17. Відкине їх Бог мій, тому що вони не послухали Його, – і будуть вони блукачами поміж народами.

Осії 10

1. Ізраїль – розкішний виноград, примножує для себе плід; і чим більше у нього плодів, тим щедріше примножує жертовники; чим краща земля у нього, тим ревніше оздоблюють вони кумирів.

2. Осіїилося серце їхнє, за те вони й будуть покарані; Він зруйнує жертовники їхні, і потрощить кумирів їхніх.

3. Тепер вони кажуть: Немає в нас царя, бо ми не злякалися Господа! А цар, – що він нам зробить?

4. Виповідають слова [порожні], присягаються нещиро, складають спілки; за те з'явиться суд над ними, ніби цикута на борознах поля.

5. За телят Бет-Авену затремтять мешканці Самарії; заплаче за ним народ його; і жерці його, що раділи ним, будуть плакати за його славою, тому що вона відійде од нього.

6. Він також буде припроваджений до Асирії, – як дар цареві Яребу; посоромлений буде Єфрем, і осоромиться Ізраїль від заміру свого.

7. І щезне в Самарії цар її – мов піна на поверхні води.

8. І винищені будуть підвищення Авена – гріх Ізраїля; терня і бур'ян виростуть на жертовниках їхніх, і скажуть вони горам: Прикрийте нас, і пагорбам: упадіть на нас!

9. Уже від днів Ґів'ї грішив ти, Ізраїлю! Там вони залишилися, війна у Ґів'ї супроти синів нечестя не здолала їх.

10. За бажанням Моїм покараю їх; і зберуться супроти них народи, і вони будуть пов'язані за подвійний злочин їхній.

11. Єфрем – навчена телиця, що звикла до молотьби, і Я Сам покладу ярмо на товсту шию його; на Єфремі будуть верхи їздити, а Юда буде орати, а Яків буде боронувати.

12. Сійте собі в правду – і пожнете милість; розорюйте у себе цілину, бо час покликати Господа, щоб Він, коли прийде, дощем вилив на вас правду.

13. Ви обробляли нечестя – пожинаєте беззаконня, їсте плід неправди, тому що ти сподівався на шлях твій, на численних вояків твоїх.

14. І вчиниться замішання в народі твоєму, і всі фортеці твої будуть зруйновані, як Шалман зруйнував Бет-Арбел у день битви: матір була забита з дітьми.

15. Ось, що вчинить вам Бет-Ел за лихе нечестя ваше.

Осії 11

1. На світанку загине цар Ізраїля! Коли Ізраїль був юний, Я любив його та з Єгипту викликав сина Мого.

2. Кликали їх, а вони йшли геть [від обличчя їхнього], приносили пожертву Ваалам і кадили ідолам.

3. Я Сам навчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я уздоровлював їх.

4. Сильцями людськими приваблював їх, плетивом любови, і був для них неначе той, що скидає ярмо зі щелепів їхніх, і з ласкою клав їм поживу.

5. Не повернеться він до Єгипту; але Ашшур – він буде царем його, тому що вони не захотіли звернутися [до Мене].

6. І впаде меч на міста його, і винищить засуви його, і пожере наміри їхні.

7. Народ Мій закляк у відступництві од Мене, і, хоч прикликають його догори, він не зводиться в одну душу.

8. Як учиню з тобою, Єфреме? Як віддам тебе, Ізраїлю? Чи учиню з тобою, як з Адмою, чи учиню тобі те, що Цевоїмові? Перевернулося серце Моє, спалахнуло все співчуття Моє!

9. Не вчиню за люттю гніву Мого, не винищу Єфрема, тому що Я – Бог, а не людина; поміж тобою – Святий; Я не увійду до міста.

10. Слідом за Господом підуть вони. Як лев, Він озветься Своїм голосом; озветься голосом Своїм, – і затремтять, – прийдуть до Нього сини із заходу.

11. І рушать з Єгипту, мов птахи, і від землі асирійської, мов голуби, і вселю їх у доми їхні, говорить Господь.

12. Оточив Мене Єфрем брехнею, і діти Ізраїля – лукавством; Юда ще тримався Бога і вірний був зі святими.

Осії 12

1. Єфрем пасе вітер і за східним вітром ганяє, щодень примножує неправду і розорення; складають спільноту з Ашшуром, і до Єгипту везуть єлей.

2. Але з Юдою у Господа суд, – і Він навідає Якова згідно з його шляхами, дасть йому за ділами його.

3. Іще у лоні матері тримав за п'яту брата свого, а коли змужнів – боровся з Богом.

4. Він боровся з Ангелом – і подолав, плакав і благав Його, у Бет-Елі Він знайшов нас, і там говорив з нами.

5. А Господь є Бог Саваот; Сущий ймення Його.

6. Навернися й ти до Бога твого: пильнуй милість і суд та сподівайся на Бога твого завжди.

7. Ханаанеянин з хибними вагами у руці схильний ображати.

8. І Єфрем каже: Одначе, я розбагатів; накопичив собі майна, хоч у всіх працях моїх не знайдуть незаконного, що було б гріхом.

9. А Я, Господь Бог твій від самої землі єгипетської, знову оселю тебе в куренях, як за днів свята.

10. Я говорив пророкам і примножував видіння і через пророків використовував притчі.

11. Якщо Ґілеад учинився Авеном, то вони стали марнотні, у Ґілгалі підносили на пожертву телят, і жертовники їхні стояли, мов купища каміння на межах поля.

12. Утік Яків до краю сирійського, і служив Ізраїль за дружину, і за дружину стеріг [овець].

13. Через пророка вивів Господь Ізраїля з Єгипту і через пророка Він охороняв його.

14. Вельми обурював Єфрем [Господа], і за те кров його залишить на ньому і обмову його оберне Господь на нього.

Осії 13

1. Коли Єфрем казав, усі тремтіли. Він був піднесений в Ізраїлі; але вчинив провину через Ваала – і загинув.

2. І нині долучили вони до гріха: вчинили собі вилитих ідолів із срібла свого за своїм розумінням, – цілком робота художників, – і кажуть вони людям, що приносять пожертву: Цілуйте телят!

3. За це вони будуть, – мов уранішній туман, як роса, котра швидко щезає, немов полова, котру вітер з току здуває, і наче дим з комина.

4. Але Я – Господь Бог твій від землі єгипетської, – і ти не маєш знати іншого бога, окрім Мене, і немає Рятівника, окрім Мене.

5. Я визнав тебе в пустелі, на землі спраглій.

6. Маючи пасовиська, вони були ситі; а коли насичувалися, то підносилося серце їхнє, а тому вони забували Мене.

7. І Я буду для них, як лев, як леопард, буду чатувати обіч шляху.

8. Буду нападати на них, мов позбавлена діток ведмедиця, і роздиратиму вмістилище серця їхнього і поглинати їх там, як левиця; польові звірі будуть терзати їх.

9. Погубив ти себе, Ізраїлю, бо тільки в Мені – опертя твоє!

10. Де цар твій тепер! Нехай він врятує тебе у всіх містах твоїх! Де судді твої, про котрих говорив ти: Дай нам царя і князів?

11. І Я дав тобі царя у гніві Моєму і відібрав – в обуренні Моєму.

12. І зв'язане у вузол беззаконня Єфрема, збережений його гріх.

13. Страждання породіллі спіткають його; він – син нерозумний, інакше не стояв би довго у стані ридаючих дітей.

14. Від влади пекла Я визволю їх, від смерти їх врятую. Смерте! Де твоє жало? Шеоле! Де твоя перемога? Жалю за те не буде в Мене.

15. Хоч Єфрем [плідний ] поміж братами, однак прилине східний вітер, здійметься вітер Господній з пустелі, – і висохне криниця його і вичахне джерело його: він спустошить скарбницю усіх коштовних посудин.

Осії 14

1. Спустошена будеш, Самаріє, тому що повстала супроти Бога свого: від меча загинуть вони, немовлята їхні будуть забиті, і вагітні їхні будуть розтяті.

2. Навернися, Ізраїлю, до Господа Бога твого; бо ти упав від нечестя твого.

3. Візьміть із собою [благальні ] слова і зверніться до Господа; кажіть йому: Забери всіляке беззаконня і прийми в добро, і ми принесемо пожертву уст наших.

4. Ашшур не буде вже рятувати нас; не будемо сідати на коня і не казатимемо виробові рук наших: Боги наші; тому що у Тебе милосердя для сиріт.

5. Уздоровлю відпадання їхнє, полюблю їх з доброї волі; бо гнів Мій ухилився від них.

6. Я буду росою для Ізраїля; він розквітне, як лілія, і пустить коріня, мов Ливан,

7. Розкинуться гілки його – і буде краса його, як оливи, і пахощі його, немов од Ливану.

8. Повернуться ті, що сидять у затінку його, будуть багаті хлібом – і розквітнуть, як виноградна лоза, чудові будуть, як вино ливанське.

9. Що мені в тих ідолах? – скаже Єфрем, – Я почую його і подивлюся на нього; Я буду, як зелений кипарис; від Мене будуть тобі плоди.

10. Хто мудрий, аби зрозуміти це? Хто розумний, аби пізнати це? Бо праведні шляхи Господні, і праведники ходять ними, а лиходії упадуть на них.

Книга пророка Йоїля

Йоіла 1

1. Слово Господнє, яке було до Йоіла, сина Петуїлового.

2. Послухайте це, старці, і зважайте, усі мешканці землі цієї: Чи бувало таке за днів ваших, чи за днів батьків ваших?

3. Повідайте про це дітям вашим; а діти ваші нехай скажуть своїм дітям, а їхні діти – наступному родові:

4. Те, що залишилося від гусені, їла сарана, а що залишилося від сарани, їла черва, а що лишилося від черви, – пожерли жуки.

5. Прокиньтеся, п'яниці, і плачте, й ридайте, всі, що п'ють вино, за виноградним соком, бо його відберуть од ваших уст!

6. Бо прийшов на землю Мою народ могутній, котрому немає числа; зуби в нього – зуби лев'ячі, і щелепи в нього, як у левиці.

7. Спустошив він виноградну лозу Мою і смоківницю Мою обламав, обезкровив її до голизни і покинув; стали білими гілки її.

8. Ридай, як молода дружина, і підпережися [веретищем ] по нареченому юности своєї!

9. Припинилося хлібне приношення і поливання в домі Господньому; плачуть священики, служники Господні.

10. Спустошене поле, стогне земля, бо винищений хліб, висох виноградний сік, зів'яла оливка.

11. Червонійте від сорому, землероби, ридайте, виноградарі, за пшеницею і ячменем, тому що загинуло жниво у полі;

12. Висохла виноградна лоза і смоковниця зів'яла; гранатове дерево, пальма і яблуня – всі дерева в полі повсихали; а тому й веселощі у синів людських щезли.

13. Підпережіться [веретищем ] і плачте, священики! Ридайте, служники вівтаря! Увійдіть, ночуйте у веретищах, служники Бога мого! Бо не стало в домі Бога вашого хлібного приношення і поливання.

14. Оголосіть піст, скличте урочисте зібрання, поскликайте старців і всіх мешканців країни цієї до дому Господа Бога вашого і волайте до Господа.

15. О, що за день! Бо день Господній близько: Як спустошення від Всемогутнього, прийде він.

16. Чи не перед нашими очима відбирається їжа, від дому Бога нашого – веселощі і радість?

17. Зітліли зерна під брилами своїми, спорожніли житниці, зруйновані комори, бо не стало хліба.

18. Як стогне худоба, сумно блукають череди волів, бо немає для них пасовиська; знемагають і отари овець.

19. До Тебе, Господе, звертаюся; бо вогонь пожер буйнотраві пасовиська пустелі, і полум'я спалило всі дерева в полі.

20. Навіть тварини на полі волають до Тебе, тому що висохли потоки води, і вогонь понищив пасовиська пустелі.

Йоіла 2

1. Засурміть у ріг на Сіоні і бийте на сполох на святій горі Моїй; нехай тремтять всі мешканці землі, бо надходить день Господній, бо він близько

2. День пітьми і мороку, день похмурий і в тумані: наче вранішня зоря, розпросторюється по горах народ численний і міцний, якого не бувало од віку, і після того не буде від роду й до роду.

3. Перед ним пожирає вогонь, а за ним випалює полум'я; перед ним земля, як Еденський сад, а позаду нього буде спустошений степ, і нікому не буде порятунку від нього.

4. Вигляд його, як вигляд коней, і мчать вони, наче вершники;

5. Мчать по вершинах гір, неначе з гуркотом колісниць, немов би з потрісками вогняного полум'я, що пожирає солому, як міцний народ, вишикуваний на битву.

6. Побачать його – і затремтять народи, у всіх збліднуть обличчя.

7. Неначе лицарі біжать вони, і наче хоробрі вояки вилазять на мура, і кожний простує своєю дорогою і не збочує зі шляхів своїх.

8. Не штовхають один одного, кожний прямує своєю стежкою, і падають на списи, але залишаються неушкодженими.

9. Бігають містом, підіймаються на мури, залазять на будинки, входять через вікна, мов злодій.

10. Перед ними потрясеться земля, захитається небо, сонце і місяць потьмаряться і зорі утратять своє світло.

11. І Господь озветься голосом Своїм перед військом Своїм, бо вельми численні полки Його і могутній виконавець слова Його; бо великий день Господній і вельми страшний, і хто витримає його?

12. Але й нині іще говорить Господь: Наверніться до Мене всім серцем своїм у пості, плачте в риданнях.

13. Роздирайте серця ваші, а не одежу вашу, і наверніться до Господа Бога вашого; бо Він добрий і милосердний, довготерплячий і багатомилостивий і шкодує, що сталося лихо.

14. Хто знає, чи не зглянеться Він і чи не залишить благословення, хлібного приношення і поливання Господові Богові вашому?

15. Засурміть у ріг на Сіоні, оголосіть піст і проголосіть урочисте зібрання.

16. Зберіть народ, скличте зібрання, запросіть старців, зберіть юнаків і грудних немовлят; нехай вийде наречений із світлиці своєї і наречена з оселі своєї.

17. Між притвором і жертовником нехай плачуть священики, служники Господні, і кажуть: Помилуй, Господе, народ Твій, не віддай спадщини Твоєї на наругу, щоб не збиткувалися над ним народи! Навіщо говоритимуть поміж народами: Де їхній Бог?

18. І тоді озветься ревність у Господа за Свою землю, і помилує народ Свій.

19. І відповість Господь, і скаже народові Своєму: Ось, Я пошлю вам хліб і вино, і єлей, і будете насичуватися, і вже не віддам вас на наругу народам.

20. І зайшлого з півночі Я заверну од вас і прожену в місцину безводну і пустельну, передні полки його – у море східне, а задні – в море західне, і здійметься від нього важкий дух і піде від нього сморід, бо він учинив багато [лихого].

21. Не бійся, земле; радій і тішся, бо Господь великий, щоби звершити це.

22. Не бійтеся, тварини, бо пасовиська пустелі зазеленіють знову, дерево принесе свій плід, смоковниця і виноградна лоза виявлять свою силу.

23. І ви, дітоньки Сіону, радійте і тіштеся Господом Богом вашим; бо Він дасть вам дощ, скільки треба, і буде посилати вам дощ, дощ ранній і пізній, як передніше.

24. І виповняться токи пшеницею і переповняться посудини виноградним соком і єлеєм.

25. І поверну вам за ті роки, котрі пожирали сарана, черва, жуки і гусінь – велике військо Моє, котре послав Я на вас.

26. І досхочу будете їсти і насичуватися і прославляти ймення Господа Бога вашого, Котрий дивовижне учиняв з вами, і не осоромиться народ Мій повіки.

27. І спізнаєте, що Я – посеред Ізраїля, і Я Господь Бог ваш, і немає другого, і Мій народ не осоромиться повіки.

28. І станеться потому, виллю від Духа Мого на всіляку плоть, і будуть пророкувати сини ваші і доньки ваші; старцям вашим будуть снитися сни, і юнаки ваші будуть бачити видіння.

29. І також на рабів і на рабинь [ваших ] за тих днів виллю від Духа Мого.

30. І покажу ознаки на небі і на землі: кров і вогонь, і стовпи диму.

31. Сонце перетвориться на пітьму і місяць – на кров, передніше, аніж настане День Господній, великий і страшний.

32. І станеться: Кожний, хто прикличе ймення Господнє, врятується; бо на горі Сіоні і в Єрусалимі буде порятунок, як сказав Господь, і для тієї решти, котру прикличе Господь.

Йоіла 3

1. Бо ось, за тих днів, того самого часу, коли Я поверну полон Юди та Єрусалиму,

2. Я зберу всі народи і приведу їх у долину Йосафатову і там звершу над ними суд за народ Мій і за спадок Мій, Ізраїля, котрого вони розпорошили поміж народами, і землю Мою поділили.

3. І про народ Мій вони кидали жереба і віддавали юнака за блудницю, і продавали юнку за вино і пили.

4. І що ви для Мене, Тире й Сидоне, і всі округи филистимські? Чи хочете помститися Мені? Чи хочете відплатити Мені? Легко і швидко Я оберну вашу помсту на голови ваші.

5. Тому що ви забрали срібло Моє і золото Моє, і найкращі коштовності Мої занесли до капищ ваших;

6. І синів Юдиних і синів Єрусалиму продавали синам еллінів, щоб віддалити їх від рубежів їхніх.

7. Ось, Я підійму їх із тієї місцини, куди ви продали їх, і оберну зиск ваш на голову вашу.

8. І віддам синів ваших і дочок ваших у руки синів Юдиних, і вони продадуть їх шев'янам, народові далекому; так Господь сказав.

9. Проголосіть про це поміж народами, приготуйтеся до війни, розбудіть сміливих; нехай виступають, піднімуться всі вояки.

10. Перекуйте орала ваші на мечі і серпи ваші на списи; слабкий нехай говорить: Я – міцний!

11. Поспішайте і сходьтеся, всі народи довколишні, і зберіться; туди, Господе, веди Твоїх героїв.

12. Нехай надихнуться народи і зійдуться в долині Йосафатовій; бо там Я сяду, щоб судити всі народи звідусіль.

13. Дайте роботу серпам, бо жниво дозріло; рушайте, спустіться, бо чавило і посудини переповнені, тому що злоба їхня велика.

14. Юрби, натовпи в долині суду! Бо близько день Господній до долини суду!

15. Сонце і місяць затьмаряться і зорі утратять сяяння своє.

16. І загримить Господь з Сіону, і озветься голосом Своїм з Єрусалиму; здригнуться небо і земля; але Господь буде захистом для народу свого і обороною для синів Ізраїля.

17. Тоді спізнаєте, що Я – Господь Бог ваш, що замешкав на Сіоні, на святій горі Моїй; і буде Єрусалим святинею, і не будуть уже чужинці проходити через нього.

18. І станеться того дня: гори будуть скапувати вином і пагорби потечуть молоком, і всі річища юдейські виповняться водою, і з дому Господнього заджерелить вода і буде напувати Сіттим,

19. Єгипет стане пустелею і Едом буде безживним степом – за те, що вони завдавали утисків синам Юди і проливали безневинну кров на землі їхній.

20. А Юда житиме вічно, і Єрусалим – від роду й до роду.

21. Я змию кров їхню, котру ще не змив, і Господь замешкає на Сіоні.

Книга пророка Амоса

Амоса 1

1. Слова Амоса, одного з пастухів текойських, котрі він [чув ] у видінні про Ізраїль за днів Уззійї, царя юдейського, і за днів Єровоама, Йоашового сина, царя ізраїльського, за два роки перед землетрясінням.

2. І сказав він: Господь загремить з Сіону і озветься голосом Своїм з Єрусалиму, – і заплачуть хижки пастухів, і висохне вершина Кармелу.

3. Так говорить Господь: За три злочини Дамаску і за чотири не помилую його, тому що вони молотили Ґілеад залізними молотилами.

4. І пошлю вогонь на дім Хазаїла, – і пожере він палати Бен-Гадада.

5. І зламаю засуви Дамаску і винищу мешканців долини Авен і того, хто тримає берло – з Бет-Едене, і піде народ арамійський в полон до Кіра, говорить Господь.

6. Так говорить Господь: За три злочини Гази і за чотири не помилую її, тому що вони вивели всіх у полон, щоб їх передати Едомові.

7. І пошлю вогонь на мури Гази, – і пожере оселі її.

8. І винищу мешканців Азоту і того, що тримає берло в Ашкелоні, і поверну руку Мою на Екрон – і загине останок филистимлян, говорить Господь.

9. Так говорить Господь: За три злочини Тиру і за чотири не помилую його, тому що вони передали всіх полонених Едомові і не згадали братерської спілки.

10. Пошлю вогонь на мури Тиру, – і пожере оселі його.

11. Так говорить Господь: За три злочини Едому і за чотири не помилую його, тому що він переслідував брата свого мечем, витіснив відчуття роду, навіснів постійно у гніві своєму і завше був виповнений люттю своєю.

12. І пошлю вогонь до Теману, – і пожере оселі Боцри.

13. Так говорить Господь: За три злочини синів Аммонових і за чотири не помилую їх, тому що вони розтинали вагітних в Ґілеаді, щоби поширити межі свої.

14. І запалю вогонь на мурах Рабби, – і пожере оселі її поміж криком у день битви, з вихором у день бурі.

15. І піде цар їхній у полон, він і князі його разом з ним, говорить Господь.

Амоса 2

1. Так говорить Господь: За три злочини Моава і за чотири не помилую його, тому що він перепалив кості царя едомського на вапно.

2. І пошлю вогонь на Моава, – і пожере оселі Керіййоту, і загине Моав серед погрому з гуркотом, при звуках рогу.

3. Винищу суддю з-поміж нього і умертвлю усіх князів його разом з ним, говорить Господь.

4. Так говорить Господь: За три злочини Юди і за чотири не помилую його, тому що відкинули закона Господнього, і приписів Його не пильнували, та й ідоли їхні, слідом котрих ходили батьки їхні, звели їх зі стежки.

5. І пошлю вогонь на Юду, – і пожере оселі Єрусалиму.

6. Так говорить Господь: За три злочини Ізраїля і за чотири не помилую його, тому що продають достойника за срібло, а бідного – за пару сандаліїв.