Восьме звертання до фараона.

1. І сказав Господь Мойсеєві: Увійди до фараона, бо Я обтяжив серце його і серце служників його, щоб явити поміж ними оці ознаки Мої.

2. І щоб ти міг сказати у вуха синові твоєму і синові сина твого, про те, що Я вчинив у Єгипті, і про ознаки Мої, котрі я показував у ньому, і щоб ви знали, що Я Господь.

3. Мойсей та Аарон прийшли до фараона і сказали йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Чи довго ще не вчиниш миру переді Мною? Відпусти народ Мій, щоб він звершив Мені служіння.

4. А якщо ти не відпустиш народу Мого, то ось, завтра Я наведу сарану на твій край.

5. Вона покриє обличчя землі так, що не можна буде бачити землю, і пожере у вас те, що залишилося заціліле від граду; об'їсть також усі дерева, які ростуть у вас на полі.

6. І виповнить доми твої і доми служників твоїх, і доми усіх єгиптян, чого не бачили батьки твої, ні батьки батьків твоїх від дня, коли жити почали на землі аж донині. [Мойсей] обернувся і вийшов од фараона.

7. Тоді служники фараонові сказали йому: Чи довго він буде мучити нас? Відпусти цих людей, нехай вони звершать служіння Господові, Богові своєму; невже ти не бачиш, що Єгипет гине?

8. І повернули Мойсея та Аарона до фараона, і [фараон] сказав їм: Рушайте, звершіть служіння Господові, Богові вашому, але хто ж та хто піде?

9. І сказав Мойсей: Підемо з малолітніми і літніми нашими, із синами нашими і доньками нашими, і з вівцями нашими, із волами нашими рушимо, бо у нас свято Господові.

10. [Фараон] сказав їм: Нехай буде так, Господь з вами! Я готовий відпустити вас: але нащо з дітьми? Бачите, у вас лихі заміри.

11. Ні, підете [одні] чоловіки, і звершите служіння Господові, як ви того просили. І вигнали їх від фараона.

12. Тоді Господь сказав Мойсеєві: Простягни руку твою на землю єгипетську; і нехай нападе сарана на землю єгипетську і поїсть всю траву земну, [і] все, що заціліло від граду.

13. І простер Мойсей посоха свого на землю єгипетську; і Господь навів на цю землю східний вітер, який [тривав] увесь той день і всю ніч. Наступного ранку східний вітер приніс сарану.

14. І напала сарана на всю землю єгипетську, і лягла по всій країні єгипетській у великій кількості; передніше не було такої сарани, і після цього не буде такої.

15. Вона покрила поверхню всієї землі, так, що землі не було видно, і пожерла всю траву земну і всі плоди деревні, які заціліли від граду, і не лишилося на землі жодної зелені ні на деревах, ні на траві польовій на всій землі єгипетській.

16. Фараон квапливо прикликав Мойсея і Аарона і сказав: Згрішив я перед Господом, Богом вашим, і перед вами.

17. Я благаю вас тепер простіть гріх мій ще раз, і помоліться Господові Богові вашому, щоб Він одвернув від мене цю смерть.

18. [Мойсей] вийшов од фараона, і помолився Господові.

19. І напустив Господь з протилежної сторони західний, і вельми дужий вітер, і він поніс сарану і скинув її в Червоне море; не лишилося жодної сарани на всій землі єгипетській.

20. Однак Господь ожорсточив серце фараона, і він не відпустив синів Ізраїля.

21. І сказав Господь Мойсеєві: Простягни руку твою до неба, і буде темінь на землі єгипетській, відчутна на дотик пітьма.

22. Мойсей простягнув руку свою до неба, і була густа пітьма по всій землі єгипетській три дні.

23. Не бачили один одного, і ніхто не підводився з місця свого три дні; а в усіх синів Ізраїля було світло в житлах їхніх.

24. Фараон прикликав Мойсея і сказав: Рушайте, звершіть служіння Господові, нехай тільки залишиться дрібна і велика худоба ваша, а діти ваші нехай ідуть з вами.

25. Та Мойсей сказав: Ти маєш віддати нам, у руки наші приношення і всеспалення, аби принести Господові, Богові нашому.

26. Нехай підуть і череди наші з нами, не залишиться ані копита; бо з них ми візьмемо на пожертву Господові, Богові нашому; але доки не прийдемо туди, ми не знаємо, що принести для пожертви Господові.

27. І ожорсточив Господь серце фараона, і він не захотів відпустити їх.

28. І сказав йому фараон: Йди від мене; бережися, не з'являйся більше перед очі мої; у той день, коли ти побачиш обличчя моє, помреш.

29. І сказав Мойсей: Як сказав ти, так і буде; Я не побачу більше обличчя твого.

Вихід 11