Вугленосність

КОРОТКА ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА

Тектоніка

У структурному відношенні площа, яка оцінюється, примикає до північно-східного крила Українського кристалічного масива і простягається вздовж південно-західного борту Дніпровсько-Донецької западини. Площа приурочена до північно-східної частини Самарського горста, безпосередньо примикає до Богданівського і Вербського скидів - з північного-західу і, частково, до Павлоградсько-В’язівского – з південного східу.

Поле шахти відноситься до родовищ закритого типу.

Площа поля шахти “Благодатна” характеризується спокійним моноклінальним заляганням осадочної товщі карбону з падінням порід у північному і північно-східному напрямках під кутом 3-4⁰, збільшується у зонах тектонічних порушень до 5-8⁰.

Всі тектонічні порушення розривають усю стратиграфічну товщу порід свити С₁³.

Вербський скид є північною границею шахтного поля. Простягання скиду з північного західу на південний схід змінює простягання на східне і зберігає цей напрямок до з’єднання з Богданівським скидом. Падіння площі зміщувача південно-західне. Кут падіння 55-60⁰. Богданівський скид є апофізом Вербського скиду. У районі сполучення із Вербським скидом, Богданівський скид змінює своє простягання з південно-західного на субмередіанальне. Амплітуда коливається від 55 до 220м.

Південно-Тернівський скид ділить шахтне поле на дві частини: південно- західну (припідняту) і північно-східну (опущену). Кут падіння зміщувача коливається від 55 до 70⁰. Простягання скиду північно-західне, падіння – північно-східне. Крім того від Південно-Тернівського скиду відгалуджується велика кількість апофіз з амплітудою від 0 до 10-12м. Гірничими виробками також відмічено велика кількість мілких і дуже мілких тектонічних порушень скидового і надвигового характеру з амплітудою зміщення порід від 0,05-0,20м до 2-5м.

Вугленосність.

Промислова вугленосність оцінюваної площі відноситься до відкладів Самарської свити (С₁³) нижнього карбону і характеризується розвитком у розрізі свити до 43 вугільних пластів і прошарків яки знаходяться у товщі між вапняком С₁ і вугільним пластом с₁₂.Промислове значення мають 10 вугільних пластів-с_11,с₁₀^н,с₉,с₈,с₇,с₅,с₅^в,с₄,с₄^в,с₁.

Вугільні пласти залягають на глибинах від 66 до 408 м і відносяться до категорії тонких і дуже тонких.

Середня потужність робочих вугільних пластів коливається від 0,70 до 0,80м, рідко потужність їх досягає 1,30 м. Потужність породних прошарків, представлених переважно аргілітом, коливається від 0,03-0,05 до 0,50 м та більше.

Вміщуючи породи –аргіліти і алевроліти, рідко пісковики.

У межах шахтного поля вугільні пласти с₁₀, с_8, с₇, с₆, с₅ і с₄ розщеплюються. Розщеплення пластів відбувається переважно у північно-східному напрямку. Лінії розщеплення мають північно-західне простягання. В центральній частині поля шахти вугільний пласт с₈ - розмитий. Зона розмиву просліджується по простяганню від 1 до 2,5м, по падінню – від виходу вугільного пласта до технічної границі шахти.

Пласти с_11, с_4, с₁ –простої будови; с₉, с₇, с₅^в – частково простої будови.

Зони руслових розмивів просліджуються майже по всіх пластах.

По ступені витриманості пласти розподіляються наступним образом:

_- витримані – с_11;

_- відносно витримані – с_10, с _9, с₈, с ₇;

_- невитримані – с₆, с₅, с₄, с₂.