Фактичні перевірки

Фактичні перевірки призначені для контролю податковими органами за дотриманням неподаткового законодавства (РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотриманням вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, так звані податкові перевірки у сфері трудових відносин).

Цей вид перевірок багатьма сприймається як нововведення ПК [1], що все ж не можна назвати правильним. Річ у тім, що перевірки неподаткового законодавства, безумовно, проводилися і до 01.01.2011 р., причому з певними процедурними особливостями. Повноваження ж податкових органів здійснювати перевірки у сфері трудових відносин з'явилися з набуттям чинності Законом № 2275 [7], відповідно до якого вони дістали назву позачергових перевірок.

Здійснюються за місцем фактичного здійснення платником податків діяльності, розміщення господарських або інших об'єктів права власності такого платника податків (про такі об'єкти податковий орган дізнається у зв'язку з тим, що платник податків зобов'язаний стати за місцем їх знаходження на облік як за неосновним місцем).

Фактичні перевірки були сприйняті як найбільш істотне (і найбільш загрозливе для прав платників податків) нововведення ПК [1] у частині контрольних повноважень податкових органів.

Проте це хибна думка: ті питання, які є предметом фактичних перевірок, до 1 січня 2011 року також перевіряли податківці, але в умовах відсутності чітко визначеного порядку їх проведення (можна пригадати, скільки запитань виникало в частині проведення перевірок дотримання законодавства про використання РРО, які, як зазначалося в законодавстві, повинні проводитися згідно з тими ж нормами, що й позапланові податкові перевірки, але при цьому не були визначені підстави для їх проведення). Така неоднозначність у правовому регулюванні навпаки була на руку перевіряючим.

Що стосується перевірок у сфері трудових відносин, то вони також значною мірою стали нововведенням ПК [1], оскільки з'явилися ще в середині минулого року в статусі позачергових перевірок єдине, що хочемо зазначити, це те, що такі сфери, як РРО, касова дисципліна, контроль за наявністю ліцензій, патентів, свідоцтв, дотриманням вимог до виробництва та обігу підакцизних товарів, так звані податкові перевірки у сфері трудових відносин, стають предметом двох видів перевірок (виїзних і фактичних). При цьому фактичні перевірки мають характер по суті позапланових (проводяться у міру появи підстав для їх проведення). При цьому порядок проведення виїзних та фактичних перевірок дещо різний. Однак, незважаючи нате, що ПК[1] у частині регулювання позапланових виїзних документальних перевірок припускає, що вони можуть проводитися і щодо неподаткового законодавства теж, у той же час підстави для проведення таких перевірок мають виключно «податковий» характер, тобто підпадати під них порушення у сфері неподаткового законодавства не можуть. Із цього можна зробити висновок, що перевірка дотримання неподаткового законодавства — виключно прерогатива фактичних перевірок.

У ході фактичних перевірок здійснюється контроль за дотриманням неподаткового законодавства, підконтрольного податківцям: використання РРО, касова дисципліна, оплата праці тощо. Фактичні перевірки проводяться без попереднього повідомлення за місцем здійснення фактичної діяльності суб'єкта господарювання.