Податок на прибуток

Перевірка податку на прибуток проводиться в наступній послідовності:

• визначають, чи є підприємство платником податку на прибуток;

• вивчають нормативну базу з урахуванням змін в періоді, що перевіряється;

• встановлюють чи підприємство є платником податку на прибуток, чи користується пільгами і в яких обся­гах;

• визначають правильність визначення підприємством об'єкту та бази оподаткування;

• перевіряють правильність застосування розмірів ставки;

• перевіряють правомірність застосування пільг при розрахунку та сплаті податків;

• перевіряють правильність розрахунків сум податків, повноту та своєчасність сплати податку до бюджету;

• перевіряють методику складання та своєчасності подання в податкову інспекцію звітності по видах податків;

Основними джерелами інформації для перевірки розрахунків з бюджетом є:

- бухгалтерські записи на рахунку 64 "Розрахунки за податками і платежами", 98 “Податок на прибуток”, реєстри синтетичного і аналітичного обліку, баланс та інші види фінансової звітності;

- Декларація про прибуток підприємства;

- бухгалтерські розрахунки та довідки у випадку виправлення допущених помилок;

- виписки банків і додані до них документи про перераху­вання належних сум до бюджету;

- акти минулих перевірок.

При перевірці визначають, чи здійснює підприємство операції особливого виду, чи користується пільгами при сплаті податку на прибуток, в яких обсягах; перевірка правомірності віднесення доходів до категорії тих, що звільнені від оподаткування.

При цьому слід звернутися до Розділу ІІІ ПКУ, що регламентує порядок оподаткування операцій особливого виду, а саме оподаткування страхової діяльності, операцій із розрахунками в іноземній валюті, операцій з пов'язаними особами, операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами, оподаткування спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, оподаткування дивідендів, операцій з борговими вимогами та зобов'язаннями, доходів від виконання довгострокових договірних зобов'язань тощо.

Перевірка правильності визначення підприємством об'єктів та бази оподаткування.

Відповідно до ст. 134 ПК об'єктом обкладення податком на прибуток є:

• прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом змен-шення суми доходів звітного періоду на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду;
• дохід (прибуток) нерезидента із джерелом походження з України, що підлягає оподаткуванню згідно зі ст. 160 розд. III ПК.

Перевірка правильності розрахунку податкового доходу.

Порядок визнання доходів установлено у ст. 137 ПК. Так, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, класифікуються за такими групами:

• дохід від операційної діяльності, що включає дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, та дохід банківських установ;
• інші доходи, що включають, як і за чинним законодавством, зокрема, доходи у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, процентів, роялті, володіння борговими вимогами, доходи від операцій оренди/лізингу, доходи за операціями в іноземній валюті, доходи від торгівлі цінними паперами та деривативами, суми штрафів, неустойки чи пені, суми безповоротної фінансової допомоги, безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Не включаються до доходу: суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) підприємством у складі ціни продажу продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-отримувач не є платником податку на додану вартість, суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи, суми одержаного платником податку емісійного доходу та інші надходження.

Сума нарахованих доходів повинна відповідати вартості відвантаженої продукції, товарів, та послуг. У БО господарські операції з надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу відображаються записами в регістрах БО по дебету рахунків 30,31 і кредиту класу рахунків 7.

Перевірка правильності розрахунку податкових витрат.

Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, поділяються на;

• витрати операційної діяльності (собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, витрати банківських установ);
• інші витрати.

Інші витрати, у свою чергу, включають, зокрема:

• загальновиробничі витрати (витрати на управління виробництвом, амортизація основних засобів та нематеріальних активів загально-виробничого призначення, витрати на вдосконалення технології та організації виробництва, витрати на охорону праці тощо);
• адміністративні витрати (проведення річних зборів, представницькі витрати, відрядження та утримання апарату управління підприємством, консультаційні, інформаційні послуги, оплата послуг зв'язку тощо);
• витрати на збут (пакувальні матеріали, оплата праці та комісійні винагороди продавцям, реклама та дослідження ринку (маркетинг), передпродажна підготовка товарів), транспортування, страхування товарів, транспортно-експедиційні послуги, гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування тощо);
• інші операційні витрати (витрати за операціями в іноземній валюті, податки і збори, інформаційне забезпечення, проценти (за користування отриманими кредитами, за випущеними облігаціями, за фінансовою орендою) тощо);
• інші витрати звичайної діяльності (добровільно перераховані (передані) активи, безнадійна за-боргованість, утримання та експлуатація фондів природоохоронного призначення, придбання ліцензій та спеціальних дозволів тощо).

Собівартість товарів (робіт, послуг) складається з витрат, прямо пов'язаних із виробництвом таких товарів (робіт, послуг), а саме із:

• прямих матеріальних витрат (сировина, матеріали та напівфабрикати, що утворюють основу виготовленого товару (роботи, послуги);
• прямих витрат на оплату праці (заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (робіт, послуг);
• амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних із виробництвом товарів (робіт, послуг);
• вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних із їх виробництвом (наданням);
• інших прямих витрат (внески на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв).

Витрати, що формують собівартість товарів (робіт, послуг), визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від реалізації таких товарів (робіт, послуг). Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, з урахуванням, окремих особливостей. Так, наприклад, нараховані податки і збори включаються до витрат того звітного періоду, за який проводиться таке нарахування.

У регістрах БО зазначені господарські операції відображаються записами по дебету рахунків обліку витрат діяльності (90,91,92,93,94,95,97,99) і кредиту рахунків обліку грошових коштів (30,31).

ПКУ не містить обмежень щодо врахування витрат на придбання пально-мастильних матеріалів для легкових автомобілів та оперативну оренду легкових автомобілів при визначенні об'єкта оподаткування, витрат на гарантійний ремонт та заміну бракованого товару, умови якого оприлюднені продавцем товару.

Перевірка правильность розрахунку амортизаційних відрахувань.