Оптоволоконний Ethernet

В якості передачі даних 10 мегабітний Ethernet використовує оптичне волокно. Оптоволоконні стандарти, як основний тип кабелю, рекомендують досить дешеве багатомодове оптичне волокно, що має смугу пропускання 500- 800 МГц при довжині кабелю 1 км.

Функціонально мережа Ethernet на оптичному кабелі складається з тих самих елементів, що і мережа стандарту 10 Base-T — мережних адаптерів, багатопортового повторювача і відрізків кабелю, що з'єднують адаптер з портом повторювача. Як і у випадку крученої пари, для з'єднання адаптера з повторювачем використовуються два оптоволокна — одне з'єднує вихід 7х адаптера з входом Rx повторювача, а інше — вхід Rx адаптера з виходом 7х повторювача.

Стандарт FOIRL (Fiber Optic Inter-Repeater Link) являє собою перший стандарт комітету 802.3 для використання оптоволокна в мережах Ethernet. Він гарантує довжину оптоволоконного зв'язку між повторювачами до 1 км при загальній довжині мережі не більш 2500 м. Максимальне число повторювачів між будь-якими вузлами мережі — 4.

Стандарт 10 Base-FL являє собою незначне поліпшення стандарту FOIRL. Збільшено потужність передавачів, тому максимальна відстань між вузлом і концентратором збільшилася до 2000 м. Максимальне число повторювачів між вузлами залишилося дорівнювати 4, а максимальна довжина мережі — 2500 м.

Стандарт 10Base-FB призначений тільки для з'єднання повторювачів. Кінцеві вузли не можуть використовувати цей стандарт для приєднання до портів концентратора. Між вузлами мережі можна встановити до 5 повторювачів 10 Base-FB при максимальній довжині одного сегмента 2000 м і максимальній довжині мережі 2740 м. Як і в стандарті 10 Base-T, оптоволоконні стандарти Ethernet дозволяють з'єднувати концентратори тільки в деревоподібні ієрархічні структури.

ІІ ПРОЕКТУВАННЯ КОРПОРАТИВНОЇ КОМП’ЮТЕРНОЇ МЕРЕЖІ

Для побудови мережі, необхідно знати, в яких приміщеннях будуть стояти робочі станції. Бажана наявність одного-двох кондиціонерів у кожному приміщенні, де будуть знаходитися комп'ютери. В приміщеннях повинна бути І вентиляція і дотримані всі правила пожежної безпеки.

Підприємство “Intelex”. Кількість кімнат 4.

Кімната №1: розташовано 5 комп'ютерів, топологія “загальна шина”

Кімната №2: розташовано 8 комп'ютерів, топологія “зірка”

Кімната №3: розташовано 4 комп'ютери, топологія “зірка”.

Кімната №4: розташовано 12 комп'ютерів, топологія “загальна шина”

Доповнення: 1 файловий сервер, 1 принтер з приєднаний до принт-сервера і 1 інтернет сервер

2.1 Вибір і загальна характеристика пристроїв

Для вирішення поставленої задачі ми будемо використовувати таке устаткування:

• Switch 10/100 Mb 16 портів - 2 штуки, в одному з них обов'язково повинний бути BNC роз’єм для комутації сегмента з топологією “загальна шина”. Ці два Switch комутуються між собою крученою парою;

• кручена пара - 350 метрів 10BaseFL;

• коаксіальний кабель - 150 метрів 10Base5;

• роз’єми: KJ45 - 32 штук (2 роз’єми на комутацію свічів, 2 роз’єми для
підключення інтернет сервера, 2 роз’єми для підключення файлового
сервера, 2 роз’єми для підключення принт-сервера);

• BMC - T-Connector - 12 штуки й два термінатор.

Термінатор - це роз’єм із запаяним у ньому (між центральним і зовнішнім контактами) резистором. Опір резистора повинен дорівнювати хвильовому опору кабелю. Для мереж типу 1 OBase-2 ця величина складає 50 Ом.

Виберемо для вирішення задачі Switch l0/100Mb тому, що можна буде використовувати мережні адаптери (мережні карти) як на 10Mbit, так і на 100 Mbit, а подальша модернізація мережі з заміною адаптерів 10 Mbit на 100 Mbit не спричинить великих фінансових вкладень.

2.2 Принцип взаємодії пристроїв

Для комутації двох топологій, відповідно до завдання, необхідно щоб хоча б один Switch мав BNC вхід. Принт-сервер підключається роз’ємами RJAS прямо у Switch, він буде мати власну IP-адресу і на ньому зможуть друкувати всі користувачі мережі у будь-який зручний для них час. Друк не буде залежати від файлового сервера, навіть якщо файловий сервер буде виключений, користувачі все одно зможуть друкувати свої документи. Файловий сервер повинен бути укомплектований HDD-дисками великої ємності для збереження інформації користувачів. Якщо є необхідність здешевлення структури мережі, то комп’ютери користувачів можуть бути без HDD-дисків.

У цьому випадку завантаження операційної системи буде здійснюватися по мережі і вся інформація буде знаходиться на файловому сервері. Для надійнішого зберігання даних доцільно в даному випадку створити копію файлового сервера. На випадок виходу з ладу основного файлового сервера, його можна буде замінити резервним. Якщо укомплектувати кожен комп'ютер користувача власним HDD-диском, то робочі дані можуть знаходитися безпосередньо на ньому, а на файловому сервері будуть міститися копії даних на випадок виходу з ладу робочої станції.

2.3 Структурна схема JIM відповідно до завдання.

Структурна схема ЛМ відповідно до завдання показана на мал.4.
У кімнаті №2 розташовано 8 робочих станцій, файловий сервер, принтер і принт-сервер. Усі вони підключені в 16 портовий Switch. У цей же Switch підключена кімната №1, у якій розташовані 5 комп'ютери, з'єднані між собою коаксіальним кабелем у топологію “загальна шина”. У кімнаті №3 розташовано 4 робочі станції та інтернет сервер, які підключені у Switch, що знаходиться в цій же кімнаті. У кімнаті №4 знаходиться 12 робочих станцій з’єднаних між собою коаксіальним кабелем у топологію “загальна шина” і під’єднані до Switch у кімнаті №3. Switch з кімнат 2 і 3 з’єднані між собою крученою парою. Нарощування мережі можливо у всіх кімнатах. Для цього достатньо встановити робочу станцію і включити її в мережу.

2.4 Графічна частина роботи

Рис.4 Структурна схема ЛМ

ІІІ РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ЛОКАЛЬНОЇ ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ

3.1 Розробка етапів проведення розробки мережі

Весь комплекс робіт по розробці комп’ютерних мереж молена розділити па етапи. Перелік етапів приведено в таблиці 4.

Таблиця 4. Етапи розробки мережі

Етап розробки мережі	Назва роботи	Зміст роботи
	Аналіз потреб в доступі до інформації та її обліку	Постановка задачі. Збір необхідних матеріалів. Вибір і обгрунтування критеріїв ефективності і надійності проектуючої мережі. Обгрунтування необхідності її проведення.
	Розробка і затвердження технічного завдання на мережу	Визначення основних вимог, що пред’являються до мережі. Освоєння та систематичне обгрунтування побудови мережі на основі вже існуючих ЛОМ
	Вибір топології мережі і мережного методу доступу	Вивчення графічного проекту будівлі, в якій буде реалізована локальна мережа та раціональне розташування робочих станцій та серверу. Ефективне фізико-логічне поєднання обладнання між собою, яке утворює мережу. На основі поставлених задач проводиться обрання геометричної структури мережі та вибір методу доступу до її ресурсів.
	Вибір кабельної структури	Проводиться аналіз надійності та пропускної здатності середовища передачі даних.
	Аналіз та вибір апаратної організації мережі	Проводиться вибір мережного устаткування на основі поставлених задач, що являються доповненням до вибору типу кабелю.
	Прокладка кабелю та установка комунікації	Прокладання мережного кабелю між комп’ютерами, серверами та мережним обладнанням. Установка активного та пасивного мережного обладнання
	Вибір мережних ОС	Аналіз існуючих мережних ОС та вибір операційної системи, яка задовольняє поставленим вимогам.
	Аналіз та вибір програмної організації мережі	Порівнюються характеристики роботи різного програмного забезпечення і обирається найкраще 113.
	Установка та настроювання мережі	Проведення робіт, направлених на створення логічних зв’язків компонентів мережі та їх правильної роботи.
	Випробування мережі	Випробування мережі в робочому режимі
	Підготовка і передача документації по ЛОМ	Збір матеріалів та технічної документації на мережу для подальшого її розширення та монтажу.

3.2 Визначення тривалості етапів розробки ЛОМ

Тривалість кожного етапу визначається за формулою 3.1:

Тц.= (3.1)

де:

Т - тривалість циклу на даному і-тому етапу, днів;

Тзат - загальна трудомісткість на даному етапі, чол.\днів;

Ч_вик - кількість виконавців на даному і-тому етапі, чол.

Тц. = - = 1 днів ¹ 1

Результати розрахунків по кожному із етапів заносяться в таблицю 5.

Таблиця 5. Розрахунок тривалості етапів по розробці мережі

Етап розробки мережі	Назва роботи	Тривалість	Виконавці	Тривалість, днів
Тзат, чол- дні	% до суми	Спеціальніть	Кількість чоловік
	Аналіз потреб в доступі до інформації та її обліку			Системо технік
	Розробка і затвердження технічного завдання на мережу			Системо технік
	Вибір топології мережі і мережного методу доступу			Системо технік
	Вибір кабельної структури			Програ міст
	Аналіз та вибір апаратної організації мережі			Системо технік
	Прокладка кабелю та установка комунікації			Системо технік	3,5
	Вибір мережних ОС			Програ міст
	Аналіз та вибір програмної організації мережі			Програ міст
	Установка та настроювання мережі			Програ міст
	Випробування мережі			Програ міст
	Підготовка і передача документації по ЛОМ			Системо технік
Всього					18,5