Лабораторні і інструментальні методи дослідження

Більшість лабораторних показників (за виключенням РФ і антицитрулінових антитіл) не є патогномонічними для РА, але вони мають важливе значення для оцінки ступеня активності запального процесу і оцінки ефективності лікування.

Гемограма. Кількість еритроцитів у хворих РА звичайно знаходить в межах норми, а кількість гемоглобіну частіше знижена. Кількість лейкоцитів також частіше нормальна. Рідше спостерігається помірний лейкоцитоз (як правило на фоні лікування високими дозами глюкокортикоїдів). При тривалому перебігу РА нерідко розвивається лейкопенія, особливо при наявності у хворого спленомегалії. Зниження лейкоцитів також може бути обумовлене тривалою терапією цитостатиками, НПЗП і іншими лікарськими препаратами. У хворих РА можливий розвиток еозинофілії і тромбоцитоза. ШОЕ знаходить в прямому кореляційному зв’язку з активністю запального процесу у хворих з РА. Тому має важливе клінічне значення.

С-реактивний білок – це глобулін, який виявляється в сироватці крові при різних запальних захворюваннях., приймає участь в багатьох імунних реакціях, інгібує активність антигенспецифічну активність Т-лімфоцитів,, активує С1- компонент комплементу. У здорових людей він знаходиться у слідових кількостях, а у хворих на РА збільшується в десятки разів.

Пртеїнограма. У хворих на РА виявляється підвищений вміст α2- і β- глобулінів, концентрація яких корелює з вираженістю запального процесу.

Ревматоїдний фактор - є своєрідним маркером аутоімунних порушень у хворих на РА. РФ представляє собою аутоантитіла класу IgM, а також IgG, IgA, IgE, IgD ізотопів, які реагують з Fc-фрагментом IgG. Більша кількість клітин, які продукують РФ знаходиться в синовіальній оболонці, синовіальній рідині і кістковому мозку. РФ не тільки підтверджує діагноз РА, а також характеризує його перебіг і прогноз. Для виявлення РФ використовується реакції латекс-аглютинації (проба позитивна при титрі 1:20 і менше), Валера-Розе (титр 1:32 і вище), а також нефелометрична техніка, яка дозволяє виявити всі ізотопи РФ.

Дослідження синовіальної рідини також має діагностичне значення при РА. Синовіальна рідина стає мутною, випадає фібрин. В синовіальній рідині підвищений вміст білку до 40-70 гр\л. при цитологічному дослідженні – підвищений цитоз з переважанням сегментоядерних лейкоцитів (більше 80%) і рагоцитів (більше 50%). Фагоцити – це гранулоцити, які містять поодинокі або чисельні включення у вигляді сірих тілець в голубій цитоплазмі.

Рентгенологічне дослідження суглобів часто має домінуюче значення для постановки діагнозу «раннього ревматоїду». При І ст. РА на рентгенограмі виявляється припухлість білясуглобових тканин і білясуглобовий остеопороз. Звуження внутрішньо суглобової щілини є цінною діагностичною ознакою, яка свідчить про деструкцію суглобового хряща. При утворенні значного дефекта кортикального шару на рентгенограмі виявляються спочатку поодинокі (ІІ ст.) кісткові ерозії (узури), а топвім чисельні (ІІІ ст.), які з часом суттєво збільшуються в розмірах. На пізніх стадіях РА рентгенологічно виявляються виражені деструктивні зміни епіфізів кісток з підвивихами. Фінальною стадією РА є чисельні анкілози. (ІУ ст..).