Тестова форма контролю та оцінювання знань

В умовах запровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень випускників шкіл, майбутніх вступників до вищих навчальних закладів.

Досвід проведення зовнішнього оцінювання переконливо засвідчує, що вступникам необхідно постійно готуватися до такої форми контролю, як тест, використовувати різноманітні тестові завдання, відпрацьовувати навички виконання тестових завдань різної форми та ступеня складності.

Тестові завдання мають суттєві переваги над іншими формами контролю:

· вони є високотехнологічними;

· можуть розроблятися, виконуватися та перевірятися з використанням ПК;

· вимагають незначних витрат часу на проведення та перевірку;

· порівняно нескладні в проведенні;

· дозволяють динамічно визначати рівень засвоєння учнями теоретичного матеріалу та здатність застосовувати їх у практичній діяльності;

· активізують пізнавальну діяльність школярів, розвивають уміння концентрувати увагу на головному.

Саме за допомогою тестів процес перевірки навчальних досягнень слухачів під час вступних випробувань стає об’єктивнішим й убезпечується від суб’єктивної думки викладача або іншого перевіряючого, а бали за навчальні досягнення є точнішими та більш диференційованими, ніж ті, що отримані за допомогою традиційних форм контролю.

Готуючись до зовнішнього незалежного оцінювання, слухачі відділу довузівської підготовки навчаться виконувати тестові завдання не тільки правильно, але й максимально швидко, навчаться алгоритмів виконання тестових завдань різних форм, аналізувати результати тестування, виявляти типові помилки й визначати шляхи їх усунення.

Необхідно зазначити, що високу надійність тесту забезпечують не тільки якісні завдання, а й наполеглива самостійна робота над здобуттям знань. Щоб забезпечити максимальну надійність результатів і найповніше перевірити якість засвоєного матеріалу, слід виконувати тести вдома зі значною кількістю завдань, в яких повинен бути якнайповніше відображений зміст вивченої теми, теоретичний матеріал (розуміння понять, значення термінів, знання мовної теорії), завдання практичного характеру. Завдання для виконання мають бути різноплановими за змістом і формою, що допоможе уникнути монотонності та забезпечить стійку мотивацію кожного до роботи. Завдання доцільно використовувати як закритої, так і відкритої форм, основу завдань необхідно формулювати як стверджувальне речення, яке має бути максимально коротким, точним, однозначним, не нести зайвої інформації, а варіанти відповідей повинні бути доступними для розуміння.

Цілком можливим є використання слухачами під час самостійної підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання готових зразків тестових завдань, які друкуються в методичній літературі, фаховій пресі, спеціальних збірниках. Важливим чинником під час вибору видань такого типу є наявність дозволу щодо їх використання в освітньому процесі, наданого науково-методичною комісією з питань освіти Міністерства освіти і науки України. Зразками тестових матеріалів з української мови та літератури, які ефективно можуть використовуватися в навчальному процесі, є збірники:

· Гуйванюк Н. Українська мова. Тести. 5 – 12 класи: Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2006.-376 с.

· Л. Коваленко, О. Авраменко. Українська мова та література. Збірник тестових завдань. – К.: Грамота, 2007.-128 с.

· С. Ломакович, А. Панченков, Т. Лук’янчук та ін.: Українська мова та література. Комплексна підготовка: Навч. посібник. – Х.: Факт, 2008.-264 с.

· Новосьолова В. І., Скуратівський Л. В., Плетньова Л. В. Українська мова. Збірник тестових завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. 11 клас. – К.: Генеза, 2007. – 118 с.

· Шелехова Г. Т., Новосьолова В. І., Бондаренко Н. В., Ярмолюк А. В., Плетньова Л. В. Українська мова. Збірник тестових завдань. – К.: Грамота, 2008. – 192 с.

Готуючись до ЗНО, необхідно під керівництвом викладача і самостійно спланувати повторення теоретичного матеріалу, правил орфографії та пунктуації, продовжити роботу над удосконалення комунікативної компетентності. Особливу увагу приділити темам, які були надзвичайно складними для учасників попередніх тестувань: “Уподібнення приголосних звуків”, “Граматична основа речення”, “Відмінювання числівників”, ”Правопис складних слів”, “Лексичні значення фразеологічних зворотів”, “Складне речення з різними видами синтаксичного зв’язку ”. З метою самоперевірки рівня засвоєння фонетичних, лексичних, граматичних норм мови доцільно систематично розглядати й аналізувати відповідні приклади.

Одне із завдань зовнішнього оцінювання – читання й аналіз тексту, тому кожному необхідно вдосконалювати навички з цих видів навчальної діяльності. Доцільно вправлятися у читанні та аналізі текстів різних стилів мовлення різноманітної тематики, орієнтуючись не тільки на запам’ятовування фактичного матеріалу прочитаного, а й усвідомлення причинно-наслідкових зв’язків, виокремлення та розуміння головної думки, будови та стилістичної ролі окремих елементів тексту, прямих і метафоричних значень слів відповідно до контексту, формування вміння чітко сформулювати відповідь за його змістом тощо.

Написання власного висловлювання – завершальний етап роботи на ЗНО, який перевіряє, наскільки майбутні абітурієнти засвоїли комунікативну лінію програми, визначає рівень сформованості мовленнєвої компетенції. Тому, готуючись до ЗНО, слухачі повинні працювати над удосконаленням свого монологічного мовлення (усного та писемного), над формуванням уміння складати власне висловлювання на запропоновану тему. Для цього під час навчання слухачам протягом навчального періоду будуть систематично пропонуватися теми для творів-роздумів на суспільно-політичну та морально-етичну тематику з подальшим їх обговоренням та аналізом.

Основою вивчення української літератури є робота над текстом художнього твору: його сприймання, інтерпретація та аналіз, а також засвоєння спеціальних історико-літературних та теоретико-літературних відомостей і фактів.

Отже, основними об’єктами тестового оцінювання можна вважати аналіз літературних творів, а також знання й розуміння:

●літературного процесу;

●змісту літературних творів;

●біографічних відомостей про письменників;

●теоретико-літературних понять.

Готуючись до ЗНО, слухачам потрібно обов’язково враховувати наявність варіативних програм з української літератури, звертаючи увагу на інваріант у них.

При підготовці до вступних випробувань з літератури необхідно передовсім звернути увагу на такі питання:

1. Основні етапи українського і світового літературного процесу.

2. Літературні напрями, течії, угруповання, школи, їх ідейні та мистецькі засади, найхарактерніші ознаки та найвидатніші представники.

3. Стильові тенденції літератури того чи іншого історичного періоду.

4. Найхарактерніші особливості літературного процесу певного періоду й ознаки індивідуального стилю митця.

5. Зміст художніх творів, що ввійшли до переліку обов’язкових для текстуального вивчення, їх жанрову особливість, основні відомості про життя, творчість та літературну спадщину їх авторів.

6. Теоретико-літературні поняття (терміни), передбачені чинними шкільними програмами з української літератури.

Слухачі повинні:

1. Розуміти та пояснювати зв’язок між світоглядом і творчістю письменника.

2. Визначати місце і роль митця в літературному процесі певної доби та українській літературі.

3. Розуміти місце і значення вивчених творів у доробку письменника та літературному процесі певного періоду.

4. Уміти визначати в творах художні засоби та їх роль у тексті.

5. Аналізувати літературний твір та давати йому власну оцінку; порівнювати літературні факти та явища.