МОДУЛЬ №2

Т е м а 7: ХРЕСТОВІ ПОХОДИ (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою даного семінарського завдання є глибше ознайомлення з хрестовими походами – цим військово-колонізаційним рухом західноєвропейських феодалів, частини городян і седянства, що здійснювалися у формі релігійних війн, під лозунгом звільнення християнських святинь в Палестині з-під влади мусульман. На занятті не розглядатимуться хрестові походи, що були направлені проти язичників та єретиків.

Вивчення джерел та літератури до теми дасть можливісь студентам обгрунтувати причини походів, прослідкувати, що послужило безпосереднім приводом до їх початку. Необхідно дати аналіз складу учасників походів і по соціальній і по національній ознаці. Студенти повинні охарактеризувати мету, яку переслідувала кожна із груп учасників. Слід відповісти на питання як відносилися до хрестових походів різні версти населення Європи.

Студенти повинні показати шляхи, якими простували до Святої Землі учасники кожного із чотирьох походів. Слід вказати на наслідки як кожного походу зокрема, так і хрестового руху взагалі.

В ході підготовки до семінарського заняття студенти повинні звернути особливу увагу на взаємовідносини хрестового воїнства між собою, на відношення до них Візантії.

Окремо слід розглянути специфіку соціально-економічного та політичного розвитку держав хрестоносців на Сході, дати характеристику таких організацій як духовно-рицарські ордени.

В кінці необхідно розкрити причини занепаду хрестового руху, вказати на його результати та наслідки для середньовічної Європи, звернувши увагу на дискусійні моменти, які існують стосовно цих питань в історичній науці.

 

П Л А Н

1. Причини хрестових походів.

2. Перший хрестовий похід. Держави хрестоносців на Сході.

3. Другий і третій хрестові походи.

4. Четвертий хрестовий похід і утворення Латинської імперії.

5. Занепад хрестового руху. Його наслідки для середньовічної Європи.

 

Основні поняття: Пілігрими. Паломники. Майорат. “Сім худих років”.

Есхатологія. Ассізи. Духовно-рицарські ордени.

Іоаніти (госпітальєри). Храмовники(тамплієри).

Тевтонці. Сарацини.

 

Д ж е р е л а

Анна Комнина. Алексиада / Вступ. ст., пер. и коммент. Я.Н.Любарского. – М., 1965.

Виллардуэн Ж. де. Взятие Константинополя. Песни труверов. – М., 1984.

Заборов М.А. История крестовых походов в документах и материалах. – М., 1977.

История средних веков (V-XV века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. – Ч.1. – М., 1980 – С.223-240.

Крестовые походы // Стасюлевич М. История средних веков в ея писателях и ииледованиях новейших ученых. – Т.3. – Ч.1. – СПб, 1865.

Повесть о взятии Царьграда крестоносцами в 1204 г. / Пер.

О.В. Творогова // Изборник. Повести Древней Руси. – М., 1986. – С.130-134.

Робер де Клари. Завоевание Константинополя / Перевод М.А.Заборова. – М., 1986.

Хрестоматия истории средних веков / Под ред. Н.П.Грацианского, С.Д.Сказкина. – Т.1. – Гл.11. – М., 1950.

 

Л і т е р а т у р а

Добиаш Рождественская О.А. Крестом и мечем. Приключения Ричарда І Львиное Сердце. – М., 1991.

Заборов М.А. Папство и крестовые походы. – М., 1960

Заборов М.А. Из истории международных отношений в Западной Европе в конце ХІІ- начале ХІІІ вв. // СВ. – Вып.23. – М., 1963. – С.120-134.

Заборов М.А. Введение в историографию крестовых походов (латинская хронография ХІ-ХІІІ вв.). – М., 1966.

Заборов М.А. Крестоносцы на Востоке. – М., 1980

История Византии – Т.2. – М.,1967.

Карпов С.П. Латинская империя // ВИ – 1984 - № 12.

Мишо Г. История крестовых походов. Любе видання.

Соколов Н.П. Образование Венецианской колониальной империи. – Саратов, 1963.

Успенский Ф.И. История Византийской империи. – Т1. – СПб., 1913.

 

 

Т е м а 8: СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МІСТО

 

Перше заняття: Привілеї та вольності середньовічних міст

ХІІ-ХІІІ ст. (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою наступних чотирьох семінарських занять є вивчення ряду важливих проблем: виникнення середньовічного міста, основних етапів його розвитку, становлення середньовічного міського права, організації ремесла і торгівлі, розгортання соціальної боротьби у місті.

При підготовці першого заняття слід особливу увагу звернути на особливості основних джерел з ранньої історії середньовічного міста – пам`ятників міського права. Ці історичні документи мають чітку соціальну направленість, нормативний і компромісний характер. Студенти повинні підкреслити, що активною стороною у підготовці цих актів виступали городяни.

При відповіді на питання необхідно врахувати конкретну політичну обстановку, в якій готувалися і приймалися міські хартії. На основі джерел можна простежити перший етап комунального руху – боротьбу городян із сеньйорами (причини, мету, форми, характер).

Питання семінару складені таким чином, щоб дати можливість студентам прослідкувати особливості комунального руху в різник країнах Європи.

Необхідно простежити, які права і вольності закріплювалися хартіями, як вони еволюціонували в часі (1 і 2 Стразбурське право). Слід підкреслити, в чому проявився антисеньйоріальний характер цих прав.

Міські хартії дають приклади соціальної та майнової диференціації городян, патриціанізації органів міського самоуправління. Все ж в ХІ-ХІІІ ст. в боротьбі із сеньйорами міська община здебільшого виступала єдиною і згуртованою, здобуваючи права і привілеї.

 

П Л А Н

1. Південнофранцузькі міста-комуни.

2. Привілеї та вольності північнофранцузьких міст.

3. Міське право в середньовічній Німеччині.

4. Привілеї та вольності королівських міст Англії.

 

Основні поняття: Комуна. Консул. Бургомістр. Магістратура. “Рік і день”.

Майновий ценз. Ценз осідлості. Бюргер. Бург. Сіте. Фірма.

Град. Ратуша.

 

Д ж е р е л а

Великая хартия вольностей // Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы. – М., 1961.

История средних веков (V-XV вв.). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. – Ч.1. – М., 1980. – С.154-191.

Обычаи и вольности города Монпелье и Марселя; Городское право Марселя; Клятва викария марселя // Средневековый город в Западной Европе в ХI-XV вв. / Сост. В.В.Стоклицкая-Терешкович,. С.Л.Плешакова. - М., 1969.

Социальная история средневековья / Под ред. Е.А.Косминского и А.Д.Удальцова. – Т.2. – М., 1927. – С.227-255; 418-431

Средневековое городское право ХІ-ХІІІ веков. – саратов, 1986.

Хрестоматия по истории средних веков / Под ред. С.Д.Сказкина. – Т.2. – М., 1963. – С.459-481.

 

Л і т е р а т у р а

Берман Д.Г. Западная традиция права: эпоха формирования. – М., 1994. – С.336-377

Бессмертный Ю.Л. Расцвет феодализма и город (к постановке проблемы) // Средневековый город (далі СГ). – Вып.6. – Саратов, 1981.

Гутнова Е.В. Политика королевской власти по отношению к городам и городскому сословию в Англии ХІІІ – начале XIV вв. // СВ – Вып.12. – М., 1958. – С.51-72.

Кириллова А.А. Из социальной истории городов Англии ХІІІ в. (социально-экономическое содержание «свободы» и «полноправия» в английских городах ХІІІ в.) // СВ – Вып.13. – М., 1958.

Кириллова А.А. К вопросу об образовании городского патрициата в английских городах ХIV-XV вв. // Очерки социально-экономической и политической истории Англии и Франции XIII-XVII вв. – М., 1960

Левицкий Я.А. Города и городское ремесло в Англии Х-ХІІ вв.. – М., 1960.

Левицкий Я.А. Город и феодализм в Англии. – М., 1987.

Осипов В.И. Складывание патрициата в Монпелье (ХІІ-ХІІІ в.) // СГ. – Вып.1. – Саратов, 1968.

Петрова С.П. Социальный состав магистрата Йорка в XIV-XVI вв. (По материалам йоркских городских регистров) // СГ. – Вып.3. – Саратов, 1975.

Погребинский А.П. Средневековый город в ХІ-ХV вв. – М., 1946.

Средневековый город и городское право // Средневековое городское право ХІІ-ХІІІ веков. – Саратов1989. – С.3-23.

Стам С.М. Некоторые актуальные вопросы изучения истории средневекового города // СГ – Вып.6. – Саратов, 1981.

Стоклицкая -Терешкович В.В. Основные проблемы истории средневекового города. – М., 1960.

Тушина Г.М. Города в феодальном обществе Южной Франции. – М., 1985.

 

 

Друге заняття: Організація цехового ремесла в

середньовічному місті (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є розглянути панівну форму організації ремесла в середньовічному місті у вигляді цехів, що відіграли дуже важливу роль у розвитку виробництва та в історії міста взагалі.

В першу чергу студенти повинні дати характеристику простого товарного виробництва. В середньовічній Європі, де натуральне господарство все ще займало панівне становище, місто стало основним носієм товарного виробництва. На ринок у першу чергу працювали ремісники, що складали більшість населення середньовічного міста. Матеріали цехових статутів дають можливість простежити специфіку ремісничого виробництва: чи в особистій власності знаходилися засоби виробництва (знаряддя праці, сировина, приміщення); простим, чи розширеним було дрібне товарне виробництво (т.т. чи відбувалося збільшення об`єму виробництва в майстерні ремісника); що собою представляла майстерня ремісника (хто в ній працював, якою була організація праці, що було метою виробництва дрібного майстра).

Далі студенти повинні обгрунтувати складний комплекс причин, що привели до створення цехів. Особливо слід звернути увагу на питання чому в умовах того часу неможливим було ізольоване самостійне існування дрібних ремісників, чому майстри були вимушені домагатися ліквідації конкуренції як сільських і міських позацехових ремісників, так і конкуренції всередині цеху – між його членами.

Особливу увагу слід звернути на питання про цехову організацію. Одним із основних джерел, що розкриває організацію цехового ремесла в період розквіту цехового ладу є “Книга ремесел”. Складена між 1261 і 1270 рр. з ініціативи паризького прево Етьєна Буало, вона стала першим детальним записом порядків, що склалися в 101 цехах Парижа. Ці статути свідчать про глибоку диференціацію цехів, про процес поділу праці між окремими цехами (виділення вузьких спеціалізацій окремих цехів, особливо в галухі обробки металів, шкіри); становище учнів і підмайстрів; регламентацію всіх сторін процесу виробництва і збуту продукції. Студент повинен дати відповідь на питання: чим пояснюються подібні обмеження і тенденції зрівняти становище всіх майстрів!”? Необхідно також відмітити, які із цих обмежень носили спочатку прогресивний характер, захищали інтереси ремісників, створювали необхідні умови для їх праці, сприяли нагромадженню технічних навичок і покращенню якості товарів. При відповіді на це і наступне питання студент повинен зробити порівняльний аналіз специфіки цехової організації у Франції, Англії, Німеччині, Італії.

Слід також простежити зв`язок цехового ремесла із ринком та на політику королівської влади по відношенню до цехів.

Особливу увагу слід звернути на розклад цехового ладу, що в економічно розвинутих центрах ремісничого виробництва розпочався уже в XIV ст. і поглибився в XV ст. Джерела дають можливість прослідкувати як утруднювалися умови прийому в цех підмайстрів, які обмеження існували для цього, як відбувалося поглиблення диференціації між цехами, як в окремих цехах найбільш розвинутих міст Італії, Німеччини з`являлися початки капіталістичних відносин – розсіяні мануфактури.

В кінці студенту необхідно дати загальну оцінку ролі, яку відіграли цехи як у перший, так і в останній періоди свого існування, відмітити, чому вони стали на заваді подальшого розвитку продуктивних сил.

 

 

П Л А Н

1. Характеристика дрібного товарного виробництва.

2. Причини об`єднання ремісників у цехи.

3. Цехова ієрархія. Становище учнів і підмайстрів.

4. Регламентація виробництва та її мета. Інші функції цеху.

5. “Замикання цеху” і розклад цехового ладу. Боротьба підмайстрів із майстрами.

6. Роль цехів у розвитку продуктивних сил у Європі в ранній і пізній періоди їх існування.

 

Основні поняття: Майстер. Підмайстер. Учень майстра. Цех. Диференціація

цехів. “Старші” цехи. “Молодші” цехи. Цеховий примус.

Шедевр. Цеховий статут. “Замикання цеху”.

“Вічні підмайстри”. “Система роздач”.

 

Д ж е р е л а

Документы по истории Венеции ХІІІ-ХІV вв. – Горький, 1984. – Ч.2.

История средних веков (V-XV века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Степанова, А.Я.Шевеленко. – Ч.1. – М., 1980. – С.156-171.

Регистры ремесел и торговли города Парижа / Пер. Л.И.Киселевой. Под ред. и с предисл. А.Д.Люблинской // СВ. – Вып.10. – М., 1957; Вып.11. – М., 1958.

Социальная история средневековья / Под ред. Е.А.Косминского, А.Д.Удальцова. – Т.2. Деревня и город позднего средневековья. – М., 1927. – С.259-300; 349-417.

Хрестоматия по истории средних веков. В 3 т. / Под ред. С.Д.Сказкина. – Т.2. X-XV века. – М., 1963. – С.394-404; 472-482.

 

Л і т е р а т у р а

Кириллова А.А. Из социальной истории городов Англии ХІІІ века // СВ. – Вып.13. – М., 1958.

Котельникова Л.А. Феодализм и город в Италии в VIII-XV вв. – М., 1987.

Левицкий Е.А. Город и городское ремесло в Англии в Х-ХІІ вв. – М., Л., 1960.

Левицкий Я.А. Город и феодализм в Англии. – М., 1987.

Полянский Ф.Я. Очерки социально-экономической политики цехов в городах Западной Европы XIII-XIV вв. – М., 1952.

Рутенбург В.И. Очерки по истории раннего капитализма в Италии. – М., Л., 1951.

Рутенбург В.И. Итальянский город от раннего Средневековья до Возрождения. – Л., 1987.

Сванидзе А.А. Налоговые описи Колчестера как источники по истории средневекового города // СВ. – Вып.19. – М., 1961.

Стоклицкая-Терешкович В.В. Очерки по социальной истории немецкого города в XIV-XV вв. – М., Л., 1936. – Очерки 2,3.

Стоклицкая-Терешкович В.В. Проблема многообразия средневекового цеха на Западе и на Руси // СВ. – Вып.3. – М., 1951.

Стоклицкая-Терешкович В.В. Основные проблемы истории средневекового города. – М., 1960

Тимофеева Е.Т. Развитие цехового ремесла и торговли в городах Северо-Восточной Франции в ХІІ-ХІІІ вв. // СВ. – Вып.14. – М., 1959.

Луцатто Дж. Экономическая история Италии. – М., 1954.

 

 

Т е м а 9: ВЕЛИКА ХАРТІЯ ВОЛЬНОСТЕЙ (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою семінарького заняття є розгляд причин і характеру політичної боротьби в Англії на початку ХІІІ ст., що привели до прийняття Великої хартії вольностей (Magna Charta Libertatum), а також аналіз самого документу.

Спочатку студент на основі вивчених джерел (хронік Роджера Говдена та Матвія Паризького) повинен виявити причини незадоволення різних соціальних груп королем Іоаном Безземельним. Необхідно встановити послідовність подій в боротьбі за Хартію, роль церкви та великих феодалів в організації боротьби та підготовці документу.

Складені на таємних зібраннях феодалів вимоги, що отримали назву «Баронські статті», були підписані королем на Реннімедській луці 15 червня 1215 р. В подальшому ці статті були дещо перероблені, після чого документ в кінцевій редакції отримав назву «Велика хартія вольностей». «Баронські статті» містили 49 параграфів, а Хартія вольностей – 63. Збільшення кількості параграфів відбувалося за рахунок введення спеціальних статей про церковне майно і деталізації гарантованих прав феодалів та купецтва. Наявність деяких розбіжностей у двох документах свідчить про те, що в процесі підготовки кінцевої редакції барони вимушені були більш широко представити інтереси своїх союзників, а в деяких питаннях і поступитися королівській владі.

Працюючи над текстом Великої хартії вольностей, перш за все необхідно виділити статті, в яких розглядаються гарантії прав різних груп феодалів на землю та інші види їх власності. При цьому важливо визначити, які гарантії отримали барони, а які дрібні феодали.

Потім студент повинен вивчити статті, що відносяться до торгівлі, і встановити, що в них було вигідно для феодалів і на скільки вони відповідали інтересам городян. Слід звернути увагу на статтю, в якій згадуються віллани. Аналіз її особливо важливий тому, що дозволяю встановити, чиї інтереси вона фіксувала.

Вивчення тексту Хартії дає матеріали для характеристики відношення баронів до централізованої держави і тих мір, які вони пропонували для захисту своїх економічних та політичних прав.

В кінці студент повинен визначити, чиї інтереси в найбільшій мірі були відображені в Хартії, які статті носили прогресивний характер, а які – реакційний. Це дозволить зробити правильний висновок про сутність Хартії та значення подій, пов`язаних з боротьбою навколо цього документу, для історії Англії.

 

П Л А Н

1. Політична боротьба в Англії в кінці ХІІ – на початку ХІІІ ст.:

а) причини невдоволення королівською владою зі сторони феодалів,

городян, селянства;

б) формування баронської опозиції та підготовка вимог до короля;

в) прийняття Великої хартії вольностей.

2. Аналіз змісту Великої хартії вольностей:

а) відобрадження в Хартії економічних інтересів різних станів суспільства;

б) Хартія про політичний устрій Англії та права різних станів.

3. Наслідки прийняття Великої хартії вольностей.

 

Основні поняття: Інтердикт. Суд перів. “Щитові гроші”. Талья.

Рада баронів. “Велика рада королівства”.

“Комуна всієї землі”.

 

Д ж е р е л а

Великая хартия вольностей // Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В.М.Корецкого. – М., 1961.

 

 

Л і т е р а т у р а

Барг М.А. Исследования по истории английского феодализма в ХІ-ХІІІ вв. – Гл.1-2. – М., 1962.

Гутнова Е.В. Возникновение английского парламента. (Из истории английского общества и государства в XIII в.). – М., 1960.

Гутнова Е.В. Из истории политической мысли в средневековой Англии (конец ХІІ – начало XIV в.) // Культура и общественная мысль. Античность. Средние века. - М., 1988. – С.125-131.

Мортон А.Л. История Англии. – М., 1950.

Очерки истории Англии. Средние века и новое время. – М., 1958.

Петрушевский Д.М. Очерки по истории английского государства и общества в средние века. - М., 1937.

 

Т е м а 10: КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА В Х-ХІІІ ст. (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є характеристика католицької церкви в час її найбільшої могутності та впливу в середньовічній Європі.

Насамперед, на прикладі “єпископської політики” Оттонів, слід простежити як ішов процес творення системи імперської церкви, що розпочався ще в роки правління Карла Великого. Студент повинен підкреслити її феодальний характер, що проявився в вассально-ленній залежності духовних ієрархів від імператора, існуванні приватних церков.

Далі на основі характеристики “темних сторіч” в історії папства (кінець ІХ – перша половина ХІ ст.), необхідно обгрунтувати причини зародження руху за реформу церкви. Слід визначити, чому саме Клюнійський монастирь очолив цей рух, які основні вимоги висували прихильники реформи, якими були наслідки їхньої діяльності.

Студент повинен вміти дати оцінку “григоріанської реформи”, розкрити її значення для посилення позицій церкви в цілому і папської влади зокрема. Особливу увагу слід звернути на аналіз “Диктату папи” (Dictatus papae) Григорія VII, в якому найбільш повно були обгрунтовані ідеї папського універсалізму, або папської теократії. Про труднощі впровадження цих ідей в життя свідчило протистояння світської та духовної влади, апогеєм якого стала боротьба за інвеституру. На практиці вершиною папської теократії стало понтіфікатство Інокентія ІІІ.

В ХІІ ст. Європа пережила своєрідну внутрішню християнізацію. Студент повинен простежити, як масовий релігійний підйом спричинив появу великої кількості всіляких єретичних учень. Слід дати характеристику найбільшим єретичним рухам – вальденсам, каттарам. Відповіддю церкви на ці процеси стало утвердження жебрущих орденів та організація церковного суду – інквізиції.

 

П Л А Н

1. «Єпископська політика» Оттонів. Утворення імперської церкви.

2. Клюнійський рух у церкві та його наслідки. Григоріанська реформа.

3. Боротьба за інвеституру. Григорій VIII та Генріх IV.

4. Встановлення папської теократії. Інокентій ІІІ.

5. Єресі другої половини ХІІ – ХІІІ ст. Інквізиція та її судочинство.

 

Основні поняття: Імперська церква. Фогт. Приватна церква. «Єпископська

політика». Симонія. Інвеститура (світська, духовна).

Целібат. Теократія. Інквізиція. Індульгенція. Францисканці.

Домініканці. Вальденси. Каттари. Альбігойці.

 

Д ж е р е л а

Век Григория VII Гильдебранда и начало борьбы пап с императорами // Стасюлевич М. История средних веков в ея писателях и исследованиях новейших ученых. – Т.2. – СПб., 1886. – С.637-812; 896-902.

Вормский конкордат // Хрестоматия памятников феодального государства и права стран Европы / Под ред. В.М.Корецкого. – М., 1961.

Христианская церковь в ХІ-ХІІІ вв. // История средних веков (V-XV века). Хрестоматия / Сост. В.Е.Стьепанова, А.Я.Шевеленко. – Ч.1. – М., 1980. – С.193-222.

Фогтство и епископальная политика немецких королей // Хрестоматия по истории средних веков. В 3 т. / Под ред. С.Д.Сказкина. – Т.1. Раннее средневековье. – М., 1961. – С.518-526.

 

Л і т е р а т у р а

Берман Г.Дж. Западная традиция права: эпоха формирования. – М., 1998. – С.93-118.

Григулевич И.Р. Инквизиция. – М., 1985.

Данэм Б. Герои и еретики. Политическая история западной мысли. – М., 1967.

Керов В.Л. из истории борьбы народных мас против католической церкви в эпоху феодализма. – М., 1970.

Керов В.Л. Народные восстания и еретические движения во Франции в ХІІІ – начале XIV века. – М., 1986.

Крывелев И.А. История религии. – Т.1. – М., 1975.

Ли Г.Ч. История инквизиции в средние века. – СПб., 1911-1912. – Т.1-2.

Лінч Дж. Середньовічна церква. – К., 1996.

Лозинский С.Г. История папства. – М., 1986.

 

 

Т е м а 11: КУЛЬТУРА РАННЬОГО ВІДРОДЖЕННЯ В ІТАЛІЇ (2 год.)

 

Методичні вказівки

Метою семінарського заняття є розкрити етапи становлення, сутність та основні мистецькі прояви культури відродження в Італії.

Спочатку слід зупинитися на історичних та історико-культурних передумовах виникнення культури Відродження. У цьому плані цікавим було б співставлення “грецького чуда” та феномену Відродження.

Студент повинен дати визначення терміну “Відродження”, обгрунтувати сутність гуманізму як ідейного підгрунтя ренесансної культури. Ранній гуманізм, програму нової культури як і літературу раннього Відродження студент повинен розкрити на прикладі діяльності та творчості Ф.Петрарки, Д.Боккаччо, К.Салютаті.

В першій половині XV ст. відбулася ідейна диференціація гуманізму, у ньому з`являються різні напрямки. Особливу увагу слід звернути на громадянський гуманізм, ідеї якого розвивали Леонардо Бруні, Маттео Пальмієрі. Етичну концепцію насолоди як вищого блага обгрунтував Лоренцо Валла (епікурейський гуманізм). Реалії політичного розвитку Італії – абсолютизація влади, встановлення тираній, обмежили простір для реалізації громадянської активності гуманістів. У певній мірі цим пояснювався інтерес до філософсько-теологічної проблематики, якою найактивніше займалися члени своєрідного літературно-філософського центру Флоренції – Платонівської академії. Необхідно охарактеризувати творчість таких її представників як Марсіліо Фічіно та Піко делла Мірандола. Важливо також визначити, у чому проявився антифеодальний характер гуманістичної ідеології.

Основні риси мистецтва раннього Відродження слід розкривати характеризуючи творчість художників Джотто, Мазаччо, Боттічеллі, скульпторів Гіберті, Донателло, Веррокьо, архітекторів Брунеллескі, Альберті.

 

П Л А Н

1. Історичні передумови виникнення культури Відродження.

2. Ранній гуманізм. Програма нової культури.

3. Напрямки гуманізму в XV ст.:

а) громадянський гуманізм;

б) епікурейський гуманізм;

в) флорентійський неоплатонізм.

4. Мистецтво раннього Відродження.

 

Основні поняття: “Відродження”. Studia humanitatis. Гуманіст.

Гуманізм. Новелла. Індивідуалізм. Вольгаре.

Virtu. Палаццо. Портретний жанр.

 

Д ж е р е л а

Боккаччо Дж. Декамерон. – М., 1970.

Боккаччо Дж. Маленькие произведения. – Л., 1975.

Данте А. Божественная комедия. – М., 1967.

Петрарка Ф. Избранное. – М., 1974.

Сочинения итальянских гуманистов эпохи Возрождения (XV век) / Сост., общ. ред., вступит. статья и коммент. Л.М.Брагиной. – М., 1985.

 

Л і т е р а т у р а

Алпатов М.В. Художественніе проблемы итальянского Возрождения. – М., 1976.

Баткин Л.М. Итальянское Возрождение в поисках индивидуальности. – М., 1989.

Брагина Л.М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV-XV веков. – М., 1977.

Горфункель А.Х. Философия эпохи Возрождения. – М., 1980. – Гл.1-2.

Гуковский М.А. Итальянское Возрождение. – М., 1990.

Девятайкина Н.И. Мировоззрение Петрарки: Этические взгляды. – Саратов, 1988.

Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. – Вып.1. От древнейших времен по XVI век. – М., 1985.

Доброхотов А.Л. Данте Алигьери. – М., 1990.

Лазарев В.А. Происхождение итальянского Возрождения. – Т.1-2. – М., 1956, 1959.

Ревякина Н.В. Проблемы человека в итальянском гуманизме второй половины XIV – первой половины XV в. – М., 1977.

Сказкин С.Д. К вопросу о методологии истории Возрождения и гуманизма // Сказкин С.Д. Избранные труды по истории. – М., 1973.

Типология и периодизация культуры Возрождения. – М., 1978.

Хоментовская А.И. Лоренцо Валла – великий итальянский гуманист. – М., Л., 1964.

 

7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Термін виконання	Зміст самостійної роботи студента	Обсяг годин	Форма контролю	Термін контролю
Модуль № 1 Раннє середньовіччя
Вересень	Тема 2. Джерела з історії середніх віків		Індивідуальна усна співбесіда	Вересень
Вересень	Тема 3. Західна Європа на межі античності та середньовіччя		Доповнення конспекту лекцій	Вересень
Вересень	Тема 4. Розвиток феодалізму у Франкській державі		Індивідуальна усна співбесіда	Вересень
Вересень	Тема 5. Генеза феодалізму у Візантії (V-XII ст.)		Доповнення конспекту лекцій, індивідуальна усна співбесіда	Вересень
Вересень	Тема 6. Західна Європа в кінці раннього середньовіччя		Тестування, аналіз прочитаної праці	Кінець вересня
Вересень	Тема 7. Церква в ранньому середньовіччі		Індивідуальгна усна співбесіда, тестування	Вересень
Модуль № 2 Класичне середньовіччя
Вересень	Тема 8. Виникнення і ріст середньовічних міст		Тестування, аналіз прочитаної праці	Вересень
Жовтень	Тема 9. Хрестові походи		Доповнення конспекту лекцій, аналіз прочитаної праці, тестування	Жовтень
Жовтень	Тема 10. Франція в XI-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій, аналіз прочитаної праці	Жовтень
жовтень	Тема 11. Англія в XI-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій, аналіз прочитаної праці	жовтень
Жовтень	Тема 12. Німеччина в XI-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій, аналіз прочитаної праці	Жовтень
Жовтень	Тема 13. Італія в XI-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій, аналіз прочитаної праці	Жовтень
Жовтень	Тема 14. Країни Піренейського півострова в XI-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій, аналіз прочитаної праці	Жовтень
листопад	Тема 15. Скандинавські країни в XI-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій	Листопад
Листопад	Тема 16. Угорське королівство в XI-XV ст.		Підготовка конспекту	Листопад
Листопад	Тема 17. Волощина і Молдавія В XI-XV ст.		Підготовка конспекту	Листопад
Листопад	Тема 18. Візантійська імперія в ХІІІ- XV ст.		Індивідуальна усна співбесіда	Листопад
Листопад	Тема 19. Продуктивні сили суспільства Західної Європи в V-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій	Листопад
Листопад	Тема 20. Еволюція держави в середньовічній Європі до кінця XV ст.		Індивідуальна усна співбесіда,, аналіз прочитаної праці	Листопад
Грудень	Тема 21. Соціальна боротьба в середньовічній Європі		Доповнення конспекту лекцій, Індивідуальна усна співбесіда	Грудень
Грудень	Тема 22. Міжнародні відносини в західній Європі в V-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій	Грудень
Грудень	Тема 23. Церква в ХІ-XV ст.		Індивідуальгна усна співбесіда, тестування	Грудень
Грудень	Тема 24. Культура Візантії IV-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій	Грудень
Грудень	Тема 25. Культура Західної Європи V-XV ст.		Доповнення конспекту лекцій, презентація реферату	Грудень
Грудень	Тема 26. Раннє Відродження і гуманізм в Італії (XIV-XV ст.)		Індивідуальгна усна співбесіда, підбір ілюстративного матеріалу, підготовка реферату	Грудень

Пам’ятка:

Студенти повинні мати зошити для самостійної роботи.

Індивідуальна усна співбесіда здійснюватиметься на консультаціях, час і день проведення яких встановлює кафедра.

Доповнення конспекту лекцій стосується подієвої історії, історичної хронології, конкретного фактичного матеріалу, що визначається викладачем у кожному конкретному випадку.

Аналіз прочитаної праці. Йдеться про наукові дослідження, наведені у списку літератури, поданого до кожної теми. Студент може запропонувати і конкретне дослідження, доступне йому після узгодження із викладачем. Студент повинен підготувати конспект, де має вказати вихідні дані праці, її структуру, основні положення, висновки і, по можливості, власну оцінку.

Реферат готується у випадку пропущених семінарських занять, а також по окремих темах. Його оформлення повинно відповідати наступним вимогам:

- на титульній сторінці має бути зазначено, що це „Реферат з історії середніх віків”, який підготував (ла) студент (ка) другого курсу історичного факультету стаціонарного відділення (прізвище та ініціали);

- обсяг реферату 7-10 стор. (бажано у друкованому вигляді);

- в кінці реферату має бути вказана використана література;

- наприкінці реферату студент повинен зробити самостійні висновки;

- технічні вимоги: формат паперу А4 (білого кольору), інформацію фіксувати тільки на одному боці аркушу, поля (верхнє, нижнє та ліве – 2 см, праве – 1 см), шрифт „Times New Roman”, розмір – 14, інтервал – 1,5;

- реферат слід здати викладачеві, або методисту на кафедрі.