Джерела

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ І СЕРЕДНІХ ВІКІВ

Керецман Н.П.

 

Історія середніх віків

Навчально-методична розробка

для студентів історичного факультету

(відповідно до умов Болонського процесу)

Частина І

 

 

УЖГОРОД – 2012

Інформаційний пакет навчальної дисципліни „Історія середніх віків” за вимогами кредитно-модульної системи:. Навчально-методичне видання. – Ч.1. Період раннього та класичного середньовіччя (V-XV ст.) - Ужгород, УжНУ, 2012. - 79 с.

Підготувала:

Керецман Н.П. кандидат історичних наук, доцент кафедри історії стародавнього світу і середніх віків

 

Відповідальний за випуск:

Ліхтей І.М. кандидат історичних наук, завідувач кафедри історії стародавнього світу і середніх віків

 

 

Навчально-методична розробка складена у відповідності до вказівки ректора УжНУ від 9 грудня 2005 року № 8 та наказу від 28 грудня 2005 року № 37/01-03

 

 

Схвалено до друку на засіданні кафедри історії стародавнього світу і середніх віків, протокол № 1 від вересня 20 року, засіданні методичної комісії історичного факультету.... та рішенням Вченої ради

 

 

© Керецман Н.П.

 

 

ЗМІСТ

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ”...................... 3

ПЕРЕДМОВА........................................................................................................................... 6

3. ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ................................................ 7

4. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.............................................................................. 8

5. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ................................................................................................................... 42

6. ТЕМАТИКА СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ...................................................................... 46

7. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ................................................................. 67

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ...................................................................................... 70

ФОРМИ КОНТРОЛЮ.......................................................................................................... 71

10. МОДУЛЬНИЙ ТА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ...................................................... 71

11. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ................................ 78

 

 

1. ОПИС НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

„ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ”

 

істовно-модульна структура дисципліни     Курс: ІІ Семестр: 3- 4	Напрям, спеціальність, ОКР	Характеристика Навчальної дисципліни
Кількість кредитів: ECTS; 8,5     Модулі: Кількість модулів: 4 (два модулі у семестрі 3, два модулі у семестрі 4)   Загальна кількість годин: За навчальним планом:	Напрям: Історія     Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Нормативний курс     Лекцій: 100 год. (у 3 семестрі – 60 годин, у 4 семестрі – 40 годин) Семінари: 42 год. (у 3 семестрі – 24 години, у 4 семестрі – 18 годин) Самостійна робота: Вид контролю: у 3 семестрі – іспит у 4 семестрі - іспит

 

 

Предмет: Історія середніх віків

 

Мета: всебічне та ґрунтовне вивчення історії середніх віків – наукової дисципліни, яка вивчає процес формування європейської Середньовічної цивілізації.

 

Завдання::

- з’ясувати цивілізаційні особливості західноєвропейського Середньовіччя;

- розглянути широке коло питань становлення та розвитку - господарського, соціального, політичного, духовного, культурного – середньовічного Заходу;

- осмислити явища і процеси як загальноєвропейського значення, так і особливості розвитку окремих історичних регіонів чи країн;

- на прикладі аналізу дискусійних моментів у дослідженні окремих проблем

середньовічної історії формувати у студентів плюралістичність бачення історичних

процесів, незаангажованість, толерантність у відношенні як до історичного

матеріалу, так і до історичної науки взагалі.

 

Передумови вивчення: нормативний курс „Історія середніх віків” читається після загального курсу „Історія Стародавньої Греції та Риму”, носить міждисциплінарний характер і знаходиться у тісному зв”язку із такими предметами як „Історією середньовічного Сходу”, „Історією України”, „Історією народів Росії”, „Історією світової культури”, „Джерелознавством”, „Історією філософії”, „Етнологією”, допоміжні історичні дисципліни.

 

 

2. ПЕРЕДМОВА

 

Середньовіччя стало часом зародження, становлення, розквіту і розкладу феодальних відносин, виникнення народностей і націй, держав сучасної Європи, появи, власне, Європи. В середні віки формуються основи християнського віровчення і організації римо-католицької, православної і протестанських церков. Глибокі зміни відбувалися в духовному розвитку суспільства, що пройшло шлях від пізньої античності чи варварства до розвинутої міської та рицарської культури, появи університетів, зародження гуманістичного світогляду, що знайшов найбільш яскраве вираження в епоху Відродження. Разом з тим, історія середніх віків – це гострі соціальні конфлікти, жорстокі війни, спустошливі епідемії, наступ на вільнодумство, початок колоніалізму.

В основі навчально-методичних розробок є програма з загального курсу “Історія середніх віків”, складена у відповідності з навчальним планом історичних факультетів університетів, згідно системи викладення навчального матеріалу в більшості наявних підручників з історії середніх віків. Вона складається з трьох розділів:

І розділ - раннє середньовіччя (V - ХІ ст.);

ІІ розділ - класичне середньовіччя (ХІ- ХV ст.);

ІІІ розділ - пізнє середньовіччя (ХVІ - перша половина ХVІІ ст.) або ранній новий час.

Історії середніх віків для державних та національних університетів охоплює країни Західної та Центральної Європи, а також Візантію. Історія південних і західних слов`ян, історія Росії, історія середньовічного Сходу складають предмети окремих курсів.

Навчальним планом на вивчення історії середніх віків відводиться 255 годин із них, лекцій - 100 годин, на семінарські заняття - 42 годин. Пропонований курс читається на другому курсі. Подані навчально-методичні розробки стосуються історії середніх віків періоду раннього та класичного середньовіччя.

Основною формою контролю засвоєного матеріалу є екзамени, які студенти другого курсу стаціонарного відділення здають в кінці третього семестру (період раннього і класичного середньовіччя) та після четвертого семестру (період пізнього середньовіччя). Впродовж семестру студенти повинні пройти два модульних контролі (по 50 балів), кожен із яких включає написання контрольної роботи (30 балів), виступи на семінарських заняттях (10 балів), самостійну роботу (10 балів).

Студенти повинні знати:

- об’єкт, предмет та методологія медієвістики;

- сучасні наукові погляди на процеси становлення, еволюцію, основні риси, кризові явища цивілізації середньовічного Заходу;

- основні закономірності соціально-економічного, політичного, духовного розвитку як середньовічної цивілізації в цілому, так і специфічні особливості такого розвитку в окремих історичних регіонах, чи, згодом, країнах;

- програмовий матеріал, загальний перебіг історичних подій, хронологію;

- основні поняття та терміни;

- принципи методології та методики історичного дослідження;

Студенти повинні вміти:

- визначати ключові події середньовічної історії;

- характеризувати основні явища та процеси в становленні та розвитку середньовічної цивілізації;

- аналізувати інформацію з різних категорій історичних джерел;

- добирати, аналізувати, систематизувати, узагальнювати, критично осмислювати наукові дослідження;

- проводити історичні паралелі з іншими цивілізаціями та епохами;

- робити науково-обгрунтовані висновки;

- застосовувати набуті знання на практиці: педагогічній чи науковій діяльності.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ „ІСТОРІЯ СЕРЕДНІХ ВІКІВ”

№ п/п	Назва теми	Кількість годин
	Модуль № 1 Раннє середньовіччя	лекції	семінари	самостійна робота	Індивідуальна робота
1.	Суть поняття „середні віки” та „феодалізм”		-	-	-
2.	Джерела з історії середніх віків (V-XV ст..)		-
3.	Західна Європа на межі античності та середньовіччя
4.	Розвиток феодалізму у Франкській державі
5.	Генеза феодалізму в Візантії (IV-XII ст..)		-
6.	Західна Європа в кінці раннього середньовіччя
7.	Церква в ранньому середньовіччі		-
	Модуль № 2 Класичне середньовіччя
8.	Виникнення і ріст середньовічних міст
9.	Хрестові походи
10.	Франція в XI-XV ст.		-
11.	Англія в в XI-XV ст.
12.	Німеччина в XI-XV ст.		-
13.	Італія в XI-XV ст.		-
14.	Країни Піренейського півострова в XI-XV ст.		-
15.	Скандинавські країни в XI-XV ст.		-
16.	Угорське королівство в XI-XV ст.	-	-
17.	Волощина і Молдавія до кінця XV ст.	-	-
18.	Візантійська імперія в ХІІІ-XV ст.		-
19.	Продуктивні сили суспільства Західної Європи в ХІ-XV ст.		-
20.	Еволюція держави в середньовічній Європі до кінця XV ст.		-
21.	Соціальна боротьба в середньовічній Європі.		-
22.	Міжнародні відносини в Західній Європі в V-XV ст.		-
23.	Церква в ХІ-XV ст.
24.	Культура Візантії IV-XV ст.		-
25.	Культура Західної Європи V-XV ст..		-2
26.	Раннє Відродження і гуманізм в Італії (XIV-XV ст.)

4. ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ І

Тема 1. СУТЬ ПОНЯТТЬ «СЕРЕДНІ ВІКИ» І «ФЕОДАЛІЗМ»

(4 год.)

 

Історія терміну “середні віки”. Його розуміння і оцінка в історичній науці. Історіографія ХVІІІ ст. Трактування феодалізму як політичної чи правової системи істориками епохи Просвітництва. Зародження “романістичної” (А. де Буленвіль), “германістичної” (Ж. Дюбі) теорій генези феодалізму у Західній Європі. Політико-юридичне розуміння цього процесу.

Розуміння феодалізму в історіографії першої половини ХІХ ст. Апологія феодалізму та середньовіччя представниками романтичної історіографії (Е.Бьорк, Ж. де Местр, В.Шатобріан, К.-Л.Галлер). “Історична школа права” (Г.Густав, Л.-Ф.Савін`ї, К.-Ф.Ейхорн). Поглиблення розуміння поняття “феодалізм” як вассально-ленної системи, що опирається на умовну велику земельну власність. Розвиток теорії романо-германського синтезу і трактування історії середніх віків в світлі класової боротьби між дворянством і третім станом (Ф.Гізо, О.Т`єрі).

Історіографія середини – другої половини ХІХ ст. Вплив методології позитивізму на історичні дослідження. Спроби поєднання політичного аналізу з соціальним. Початок вивчення таких важливих соціальних структур феодального суспільства, якими були община і вотчина. Маркова теорія Г.Л.Маурера. Класична вотчинна теорія (К.Т.Інама-Штернегг, К.Лампрехт, Т.Роджерс). Їх сильні і слабкі сторони. Розвиток поглядів на генезу феодалізму. Відродження Фюстелем де Куланжем романістичної концепції. Російська медієвістика середини – другої половини ХІХ ст. (Т.М.Грановський, М.М.Ковалевський, П.Г.Виноградов, Л.П.Карсавін, Д.І.Петрушевський) і розробка диференційованої системи генези феодалізму. Концепція феодалізму Ж.Ж.Флакка. Перші кроки структурного аналізу як наслідки позитивієму. Розробка історичною наукою поняття “цивілізація”. Оформлення марксистської методології та поява структурного терміну “формація”. Виділення часового поділу історичного роцесу. Політизований монізм марксистської методології.

Історіографія ХХ ст. “Критичний напрямок” (Г. Фон Белов, А.Допш) і повернення до чисто політичного розуміння феодалізму. Теорія “вотчинного капіталізму” А.Допша. Інтерпретація натурально-господарської концепції у А.Пірена. “Битва за історію”. Школа “Анналів” (Л. Ле Февр, М.Блок) і розробка концепції тотальної історії. Поглиблення уявлень про комплексність історичного процесу. Розуміння феодалізму як цілісного соціального типу. Поняття про історичний менталітет. Наукові дискусії 60-90-х ог. навколо проблеми „феодальної революції” (Ж.Дюбі, Т.Біссон, Д.Бартелемі). Здобутки та втрати огильниць медієвістики. Абсолютизація марксистського методу і огильницьк захоплення соціологічними схемами.

Синтез досягнень світової та вітчизняної історичної науки ХХ ог. як шлях до більш глибокого та повного осмислення поняття сутності та огильн феодалізму. Всесвітньо-історичне значення терміну “середні віки” як періоду панування феодалізму. Історичне поняття Західної Європи.

Хронологічні межі та основні періоди феодалізму в Західній Європі. Умовність періодизації.

Сутність феодалізму. Переважання аграрної економіки. Панування натурального господарства. Існування великої земельної власності (помістя, манор, сеньйорія, вотчина) у порівнянні із дрібним індивідуальним селянським господарством. Форми позаекономічного примусу. Основні види феодальної ренти. Особливості соціальної структури феодального суспільства. Соціальні конфлікти. Значна роль приватного права та особистих зв”язків (вассально-ленна система, феодальна ієрархія). Умовний характер земельної власності та її зв”язок із політичною владою та позаекономічним примусом. Станово-корпоративна структура суспільства. Політична роздрібленість на певних етапах в деяких регіонах. Держава і право при феодалізмі. Релігійне світосприйняття як характерна риса суспільної свідомості. Роль християнської церкви у формуванні середньовічної європейської цивілізації.

Проблеми методології вивчення курсу історії середніх віків. Комплексність, порівняльно-історичний підхід. Поняття “історичний регіон”. Єдність загального, особливого, одиничного. Рухомість категорії “історичний регіон”.

Формаційний та цивілізаційний підходи до вивчення історії. Середні віки та сучасність. Медієвістика як комплексна наука про середньовіччя.

Література

Афанасьев Ю.Н. Историзм против эклектики. Французская историческая шко­ла „Анналов” в современной буржуазний историографии. - М., 1980.

Борг М.А. Проблеми социальной истории в освещении современной западной медиевистики. - М., 1973.

Барг М.А. Эпохи и идеи. Становление историзма. - М., 1987.

Бессмертньїй Ю.Л. «Феодальная революция» Х—ХІ вв.? // ВИ - 1984. - №1.

Вайнштейн О.Л. История советской медиевистики. 1917—1966. - Л., 1968.

Гуревич А.Я. Исторический синтез й Школа «Анналов». - М., 1993.

Гутнова Е.В. Историография истории средних веков. 2-е изд. - М., 1985.

Данилов А.И. Проблеми аграрной истории раннего средневековья в немецкой историографии конца XIX — начала XX в. М., 1958.

Косминский Е.Л. Историография средних веков. V — середина XIX в. - М., 1963. Курбатов Г.Л. История Византии (Историография). - Л., 1975.

Лаптин П.Ф. Община в русской историографии последней трети XIX — начала ХХ в. – Киев, 1971.

Методологические и.историографические вопросы исторической науки. – Томск, 1963-1994. - Вып. 1-21.

Могильницький Б.Г. Политические й методологические идеи русской либеральной медиевистики середини 70-х годов XIX в. — начала 900-х годов. – Томск, 1969.

Удальцова З.В. Советское византиноведение за 50 лет. – М., 1969.

 

Тема 2. ДЖЕРЕЛА З ІСТОРІЇ СЕРЕДНІХ ВІКІВ (V – ХV ст.)

(2 год.)

Класифікація та особливості середньовічних джерел. Сучасні методи їх дослідження. Письмові джерела (нарративні, документальні, законодавчі).

Джерела з історії раннього середньовіччя (V-ХІ ст.). Візантійське законодавство. Варварські правди. Капітулярії. Грамоти, формули, картулярії. Поліптики. Аннали, хроніки, історії. Агіографічні та біографічні твори. Трактати. Пам”ятники народної літератури. Епос.

Джерела з історії класичного середньовіччя (ХІ-ХV ст.). Джерела з історії господарства. Земельні описи та кадастри. Акти про земельні угоди. Пам`ятники феодального звичаєвого права (зерцала, кутюми, фуерос, ассізи). Пам`ятники міського права. Міські хартії. Цехові статути. Королівське (імператорське) законодавство. Судові протоколи. Акти станово-представницьких зборів. Робітниче законодавство. Зміни в характері хронік. Історико-мемуарні твори. Джерела з історії церкви. Джерела з історії культури.

 

Література

Вайнштейн О.Л. Западноевропенская средневековая Историография. - М.,Л., 1964.

Вспомогательние исторические дисциплины. - (Л.) СПб, 1968—1994. Вып. 1—25. Доичаш-Рождественская О.А. История письма в средние века. 3-є изд. - М., 1987. Заборов М.А. Введение в историографию крестових походов. (Латинская хро-

нография ХІ-ХІІІ вв.). - М., 1966.

Люблинская А.Д. Источниковедение истории средних веков. - Л., 1955.

Люблинская А.Д. Латинская палеография. - М., 1969.

Медведев И.П. Очерки византийской дипломатики. (Частноправовой акт). - Л., 1988. Проблемн источниковедения западноевропсйского средневековья / Под ред.

В.И. Рутенбурга. - Л., 1979.

Проблемн палеографии й кодикологии в СССР. - М., 1974.

Хвостова К.В. Количественньїй подход в средневековой социально-зкономи-

ческой истории. -М., 1980.

 

РАННЄ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

(V - перша половина ХІ ст.)

Тема 3. ЗАХІДНА ЄВРОПА НА МЕЖІ АНТИЧНОСТІ І СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

КРИЗА В РИМСЬКІЙ ІМПЕРІЇ

(Сам. робота)

Проблема переходу від античності до середніх віків у зарубіжній та вітчизняній історіографії. Соціально-економічна криза в Римській імперії та її причини. Криза рабоволодіння. Зміни форм експлуатації рабів. Пекулій. Еволюція колонату. Емфітевсис. Патронат і комендація. Натуралізація господарства. Економічний спад ІІІ - V ст. Зміни в суспільному і державному ладі Римської імперії в кінці ІІІ - V ст. Спроби виходу із кризи. Зародження елементів нової соціальної структури. Адміністративні і фінансові реформи Діоклетіана і Константина І та їх значення. Криза ідеології і перебудова суспільної свідомості. Християнізація імперії. Форми соціального протесту народних мас. Рух багаудів. Єресі (пелагіани, донатисти, агоністики (циркумцелліони)).

 

 

РОЗКЛАД ПЕРВІСНООБЩИННОГО ЛАДУ У ДАВНІХ ГЕРМАНЦІВ

(Сам. робота)

Господарство і суспільний лад давніх германців і кельтів в І-ІV ст. н.е. Характер скотарства і землеробства. Тип поселення. Стадії розвитку общини. Давньогерманська община. Воля і неволя, майнова і соціальна диференціація, уявлення про знатність у давньогерманському суспільстві. Соціально-політична організація. Племінні вожді і дружина. Союзи племен. Еволюція політичного і господарського ладу в IV-V ст. Воєнна демократія. Релігія давніх германців. Початок розповсюдження християнства у германських племен. Ульфіла.

 

ВЕЛИКЕ ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ.

ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ І УТВОРЕННЯ ВАРВАРСЬКИХ КОРОЛІВСТВ

(2 год.)

Причини Великого переселення народів. Пересування германських племен у ІІ-ІІІ ст. Готи і їх вторгнення на територію Римської імперії в ІV ст. Розгром Риму Аларіхом. Утворення Вестготського королівства у Південно-Західній Галлії. Походи вандалів. Утворення Вандало-Аланського і Бургундського королівств. Вторгнення гунів під керівництвом Атілли у Західну Європу. Битва на Каталаунських полях. Західна Римська імперія в останні десятиліття свого існування. Переворот Одоакра в Італії та падіння Західної Римської імперії. Утворення Остготського королівства в Італії та Франкського королівства в Галлії. Англи, сакси, юти в Британії. Лангобардське королівство в Італії. Загальні результати і значення “варварських” завоювань.

ГЕНЕЗА ФЕОДАЛІЗМУ В ЗАХІДНІЙ ЄВРОПІ

(2 год.)

Проблеми генези феодалізму в історіографії. Розвиток синтезної теорії в радянській медієвістиці (С.Д.Сказкін, О.І.Нєусихін, Е.В.Гутнова, М.П.Граціанський, Є.А.Космінський, А.Р.Корсунський, З.В.Удальцова). Темпи феодалізації. Шляхи генези феодалізму: синтезний і безсинтезний. Типологічні особливості генези феодалізму (Візантія, Південно-Західна Європа, Франкське королівство, Скандинавські країни). Фактори впливу на ступінь активності феодального синтезу.

Джерела

Древние германцы. Сб. документов / Сост. Б.Н. Граковьм, С.П. Моравскчм й А.И. Неусыхиньш. - М., 1937.

Йордан. О происхождении й деяниях гетов. Getiса / Вступит. статья, пер. й ком-мент. Е.Ч. Скржчнской.- М., 1960.

Корсунский А.Р. Возникновсние феодальних отношений в Западной Европе. - М., 1968. (Вып. 1); М., 1973-1979. Вып. 2-3.

Шервуд Е.А. Закони лангобардов. - М., 1992.

Література

Буданова В.П. Этнонимия племен Западной Европы: рубеж античности й сре­дневековья. - М., 1991.

Буданова В.П. Готи в зпоху Великого переселення народов. - М., 1990.

Виноградов П.Г. Происхождение феодальних отношений в Лангобардской Италии. - СПб, 1880.

Гуревич А.Я. Проблемы генезиса феодализма в Западной Европе. - М., 1970.

Дворецкая И.А. Возникновение раннефеодального государства в Северной Италии VІ-VІІІ вв. - М., 1982.

Коптев А.В. От прав гра;данства к праву колоната. - Вологда, 1995.

Корсунский А.Р. Готская Испания. - М., 1969.

Корсунский А.Р. Образование раннефеодального государства в Западной Европе. - М., 1963.

Корсунский А.Р., Гюнтер Р. Упадок и гибель Западной Римской империи и возникновение германских королевств (до середины VI в.). - М., 1984.

Кудрявцев П.Н. Судьбы Италии от падения Западной Римской империи до вос­становления ее Карлом Великим. - М., 1850.

Неусыхин А.И. Возникновение зависимого крестьянства как класса раннефео-дального общества в Западной Европе VI—VIII вв. - М., 1956.

Неусыхин А.И. Дофеодальный период как переходная стадия развития от родо-племенного строя к раннефеодальному // Проблемы истории докапиталистичес­ких обществ. - М., 1968. Кн. 1.

Неусыхин А.И. Общественный строй древних германцев. - М., 1929.

Петрушевский Д.М. Очерки из истории средневекового общества и государства. 5-е изд. - М., 1922.

Удальцова З.В. Италия и Византия в VI веке. -М., 1959.

Филип Я. Кельтская цивилизация и ее наследие. - Прага, 1961.

Шкунаев С.В. Община и общество западных кельтов. - М., 1989.

 

Тема 4. РОЗВИТОК ФЕОДАЛІЗМУ У ФРАНКСЬКІЙ ДЕРЖАВІ

(2 год)

Історія Франкської держави – приклад синтезного урівноваженого розвитку феодалізму.

Франкська держава Меровінгів Франки до їх вторгнення в Північну Галлію. Утворення Франкського королівства на чолі з Хлодвігом. Характер розселення франків у Північній та Південній Галлії. Господарське життя і суспільний лад франків за даними “Салічної правди”. Франкська община та її еволюція в VІ-VІІ ст. Розпад родових зв`язків, виділення аллоду. Дискусії в історіографії про суспільний лад франків: общинні та антиобщинні теорії (Фюстель де Куланж, Допш та ін.). Соціальне та майнове розшарування у франкському суспільстві. Ріст великої земельної власності і початок розорення селянства. Галло-римське населення і його роль у феодалізації франкського суспільства. Виникнення ранньофеодальної держави у франків та її територіальне зростання. Центральне та місцеве управління. Послаблення центральної влади при наступниках Хлодвіга. Причини цього явища. Подріблення держави. Об`єднання королівства майордомами Австразії.

Франкська держава Каролінгів. Політика Карла Мартела. Боротьба франків з арабами. Бенефіційна реформа Карла Мартела, її соціальні передумови та наслідки. Початок династії Каролінгів. Завоювання Пипіна Короткого. Утворення Патримонія св. Петра. Ріст Франкської держави у правління Карла Великого. Завоювання Лангобардського королівства. Підкорення Саксонії. Війни з аварами, західними слов`янами, арабами. Утворення нових пограничних областей - марок (Іспанська, Бретонська, Датська,Східна, Фріульська). Політична організація Каролінгської держави. Королівська влада. Законодавство. Судочинство. Організація війська. Фіскальна система. Територіально-адміністративний поділ. Церковна політика. Місцеве управління. Заснування імперії, її міжнародне і внутрішнє становище.

Формування основ феодальних відносин у Каролінгській державі. Завершення перевороту у поземельних відносинах. Подальший розвиток і зміцнення феодальної власності. Організація великого землеволодіння. Класична вотчина. Її структура. Натуральне господарство. Розорення вільного селянства. Роль держави і церкви у цьому процесі. Імунітет. Патронат. Розвиток особистих договірних і васально-ленних відносин всередині класу феодалів. Феодальна ієрархія. Встановлення феодальної поземельної та особистої залежності селянства. Прекарій, його види та роль у процесі феодалізації. Характер експлуатації селянства.

Роль дрібної вотчини у процесі феодалізації. Форми ренти. Опір селянства.

Розпад імперії Карла Великого. Причини та наслідки процесу. Верденський поділ.